Родильні обряди, що супроводжували народження дитини, ретельно обставлялися магічними діями та обереговими знаками, бо таїнство появи на світ належало до особливо делікатних сфер.Санатории Трускавца Приймаючи роди, повивальна бабка намагалася прищепити дитині необхідні риси характеру. Аби дитина росла здоровою, під час купання використовували освячені трави та квіти (свячене зілля); у купіль дівчинки додавали меду, а іноді й молока («щоб гарною була»), хлопчикам клали корінь дивосилу («щоб сильними були») або сокиру («щоб уміли майструвати»). Кожен, хто приходив до хати під час ритуалу, мав кинути у купіль монету «на щастя».Миротель Трускавец
Весілля в середовищі українців було справжньім драматичним дійством, що супроводжувалася музикою, співами, танцями, іграми, набуваючи характеру народного свята. Все починалося зі сватання, коли представники родів молодого й молодої домовлялися про весілля.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец Бували випадки, коли дівчина не давала згоди на одруження. Тоді вона повертала старостам принесений ними хліб, а молодому «дарувала» гарбуза чи макогона.
Невдовзі після цього влаштовували заручини, які починалися з церемонії посаду – у висловленні молодими взаємної згоди на шлюб та в його освяченні двома родами. Символами єднання були рушник та хліб.санаторий Алмаз Трускавец Молодих виводили на посад, старший староста накривав рушником хліб, що лежав на столі, клав на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця і перев'язував їх рушником. Після цього молода перев'язувала старостів рушниками, а всіх присутніх обдаровувала хустками, полотном або сорочками.
Між заручинами та весіллям відбувалася підготовка до торжества, обставлена низкою обрядів. Основними тут були дівич-вечір (або барвінкові обряди),санаторий Алмаз бгання короваю та запросини. Дівич-вечір влаштовували напередодні весілля як символ прощання з самотнім життям і робили це окремо в оселях молодої та молодого.
Поки молодий та молода збирали свої дружини, коровайниці – заміжні й добропорядні жінки – готували коровай та весільне печиво (теремок, шишки, калачики, полюбовники). Головним весільним хлібом в українському весіллі був коровай.Санатории Трускавца
Найдраматичнішим моментом весілля був обряд покривання, що символізував перехід молодої до громади жінок та під владу чоловіка – після цього розпочиналися загальні веселощі. Архаїчний обряд покривання на Гуцульщині. Там під кінець вечері молоду кликали до комори, при цьому музики грали сумну мелодію. Як тільки молодий чув звуки скрипки,
санаторий Алмаз
він забігав до комори і зубами перекушував мотузочок, який тримав металеві прикраси в косах молодої; тоді й розсипався весь пишний головний убір гуцульської княгині. Відтепер вона мала заплітати дві коси, закручувати їх у кружок на голові, вдягати очіпок, а зверху вив'язувати перемітку чи хустку.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Важливою складовою весільної обрядовості досі залишається вінчання – церковне освячення шлюбу.
Поховально-поминальні ритуали спрямовувалися як на забезпечення незворотного переходу душі небіжчика у світ предків, так і на охорону живих від шкідливого впливу духу померлого. Ці обряди складалися з похорону та поминок.
трускавец цены
Коли вмирала людина, про це оповіщали всіх родичів та односельців. З цією метою на вікна хати, де лежав небіжчик, вивішували білі хустки або перемітки. Серед верховинців було прийнято розкладати перед хатою покійного велике вогнище та сурмити у трембіти.
Особливо делікатно ставилися до душі померлого: заборонялося пити воду в хаті небіжчика, адже її могла пити душа; коли хтось хотів сісти на лаву, мусив подмухати на неї, аби не розчавити душу покійного.
Особливою магічністю позначалося винесення труни з небіжчиком, оскільки це пов'язувалося з захистом родини санаторий Шахтер Трускавецта господарства від його шкідливого впливу. Намагаючись перешкодити померлому відшукати дорогу додому, його виносили ногами вперед переважно через задні двері, тричі постукавши труною об поріг хати, щоб покійник попрощався з пращурами і більше не повертався. Як тільки труну виносили з хати, на тому місці, де вона стояла, розбивали новий горщик (символ оновлення життя), а шлях, яким виносили труну, посипали житом та ячменем, аби в домі більше ніхто не вмирав.
санаторий Шахтер Трускавец
Українці суворо дотримувалися напівцерковного звичаю печатати могилу, якого не знають інші народи. Священик під церковні співи позначав лопатою хрест над могилою, а потім навхрест кидав на труну землю.
По закінченні похорону для всіх присутніх улаштовували трапезу, обов'язковою стравою на якій було коливо — варена пшениця з медом.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Одразу після трапези було прийнято ставити на вікно склянку горілки та окраєць хліба, призначені для духу покійного: адже він, за повір'ям, повертався додому протягом дев'яти днів. Наступного дня на могилу несли сніданок («будили покійного»). Цим завершувався похорон, і цим же розпочиналися поминки.
Відзначення окремих поминальних днів пов'язується з народними світоглядними уявленнями про життя та смерть. Отож, вважалося, що на третій день тіло покидає душа, на дев'ятий — дух, на сороковий же день тіло перестає існувати.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.
До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: Щоб повна була завжди, як вареник. У цих випадках вареники символізували продовження роду.санаторий Шахтер,
ПРИГОТУВАННЯ ТІСТА ДЛЯ ВАРЕНИКІВ:

Тісто для вареників приготовляють з пшеничного борошна, води, яєць і солі. Причому воду слід брати холодну, а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні, вареників добре злипається. Тісто ж повинно бути середньої густоти, бо густе тісто важко розкачувати, а також важко ліпити з нього вареники.Щоб зліпити вареник напівокруглої форми, з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на середину начинку і зліплюють напівкруглі краї вареника.
Зліплені вареники кладуть у таку кількість підсоленої киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 хвилин варіння спливуть на поверх­ню води. Після цього шумівкою виби­рають їх у друшляк, дають стекти воді, .Путевка в Трускавец.Цены Трускавец а потім перекладають у сотейник або каструлю, поливають розігрітим вершко­вим маслом і злегка струшують, щоб ва­реники покрились жиром і не прилипа­ли один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають цукром або окремо подають сметану
Для   виготовлення   тіста   для   вареників   на 3  склянки пшеничного борошна — 0.75 склян­ки води, 1 яйце,  0.5 чайної ложки солі.
ВАРЕНИКИ З СИРОМ

Сир для вареників беруть найсвіжіший, пропускають його крізь м'ясорубку або протирають крізь сито, додають сирі яй­ця, цукор, сіль, все добре змішують, після чого роблять вареники. Готові вареники кладуть гарячими на та­рілку, поливають маслом і, коли потріб­но, щоб були солодкими, посипають цук­ром, змішаним з товченою корицею, і окремо подають збиту сметану.

ВАРЕНИКИ З М'ЯСОМ

М'ясо відокремлюють від кісток, нарізу­ють дрібними шматочками і тушкують до готовності з невеликою кількістю во­ди (на 1 кг м'яса—1 склянку води). Готове м'ясо пропускають крізь м'ясо­рубку, змішують з дрібно посіченою ци­булею, сіллю і меленим чорним перцем. Після цього м'ясо вдруге пропускають крізь м'ясорубку, добре вимішують і роблять вареники.
Готові вареники подають гарячими і по­ливають розігрітим, вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками.

ВАРЕНИКИ З ПЕЧІНКОЮ І САЛОМ

Печінку обчищають від плівок, відварю­ють, пропускають через м'ясорубку ра­зом з вареним свинячим салом, додають дрібно посічену підсмажену цибулю, пе­рець, сіль, добре перемішують і роблять вареники.
При подачі на стіл гарячі вареники по­ливають розігрітим вершковим маслом.

ВАРЕНИКИ З ЛІВЕРОМ

Серце і легені добре промивають, нарі­зують невеликими шматками, кладуть у каструлю, додають сіль, вливають воду (на 1 кг ліверу — 1 склянку води), за­кривають посудину покришкою і туш­кують до готовності. Після цього лівер пропускають через м'ясорубку, змішу­ють із злегка підсмаженою дрібно по­січеною цибулею і роблять вареники. При подачі на стіл поливають вершко­вим маслом.

санаторий Шале Грааль,

ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ

. Обчищену й промиту картоплю відварю­ють, протирають, змішують з підсмаже­ною дрібно посіченою цибулею, заправ­ляють сіллю і меленим перцем. З тіста і заправленої картоплі роблять варени­ки, варять їх 5—6 хвилин у підсоленій киплячій воді, виймають на тарілку, по­ливають гарячою олією і подають до столу.

ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ І ГРИБАМИ

Картоплю обчищають, відварюють, про­пускають крізь м'ясорубку, додають злегка підсмажену дрібно посічену ци­булю, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), мелений перець, сіль, січені варені гриби і все добре змішують. Із тіста і картоплі роблять вареники і варять їх. При подачі на стіл вареники поливають олією з підсмаженою цибулею.

ВАРЕНИКИ З КАПУСТОЮ

Квашену капусту віджимають від соку, а свіжу обчищають, промивають і дрібно шаткують. Підготовлену капусту тушку­ють до готовності, додаючи половину жиру, томату, води або бульйону. Потім додають злегка підсмажену цибулю, ко­рені, сіль, цукор, все змішують і знову підсмажують, щоб капустяна начинка трохи підсохла. Із тіста і заправленої капусти роблять вареники і варять їх. санаторий Шахтер При подачі на стіл готові вареники поли­вають олією, змішаною з підсмаженою цибулею.

ВАРЕНИКИ З КАПУСТОЮ ТА ГРИБАМИ

Віджату від соку квашену капусту або шатковану свіжу капусту тушкують до готовності, додаючи масло і бульйон, в якому відварювались гриби. Цибулю дрібно січуть, злегка підсмажують на маслі, додають дрібно посічені варені гриби, підсмажують все разом ще 4-5  хвилин. Тушковану капусту змішують з підсмаженою цибулею і грибами, до­дають сіль, мелений перець і добре пере­мішують, після чого роблять варе­ники.Перед подачею на стіл вареники поли­вають розтопленим вершковим маслом.

ВАРЕНИКИ З КВАСОЛЕЮ  І  ГРИБАМИ

Квасолю перебирають, промивають, роз­мочують, варять до готовності, відціджу­ють відвар і протирають крізь сито або пропускають крізь м'ясорубку. До під­готовленого пюре додають дрібно посі­чену і злегка підсмажену цибулю, дрібно посічені відварені гриби, мелений перець, сіль і все добре перемішують. При подачі на стіл вареники поливають розтопленим вершковим маслом.

ВАРЕНИКИ З ГРИБАМИ

Гриби замочують до повної м'якості, варять у підсоленій воді, відкидають на сито, січуть ножем або пропускають крізь м'ясорубку, змішують з дрібно по­січеною і підсмаженою на маслі цибу­лею.Готові вареники варять, відкидають на сито, дають обсохнути, перекладають у каструлю, обливають розігрітим маслом, ставлять в духовку на кілька хвилин і подають на стіл. Санатории Трускавца

ВАРЕНИКИ З РИБОЮ

Судак або щуку обчищають, відділяють філе риби від кісток і шкіри, дрібно сі­чуть, додають дрібно посічену і злегка підсмажену цибулю, сіль, мелений пе­рець, розмочений у воді білий хліб, про­пускають крізь м'ясорубку і роблять ва­реники з цією начинкою.

Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец

ВАРЕНИКИ З ПОЛУНИЦЯМИ

Полуниці промивають, перебирають, від­ривають плодоніжки, пересипають цук­ром і ставлять на 25-30 хвилин у хо­лодне місце, потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік. До готових вареників подають відцідже­ний полуничний сік або поливають сме­таною. Таким же способом готують ва­реники з суницями або малиною.

ВАРЕНИКИ З ВИШНЯМИ АБО ЧЕРЕШНЯМИ

Тісто розкачують не дуже тонко, щоб утримати вишні всередині вареника. Вишні перебирають, відривають плодо­ніжки, виймають кісточки, кладуть у по­судину, пересипають цукром, дають по­стояти протягом 25-30  хвилин і від­кидають на сито або друшляк, щоб від­цідити солодкий сік, який подають до готових вареників.

Так само виготовляють вареники з ви­шень з кісточками. В цьому випадку вишні перебирають, відривають плодо­ніжки, обмивають холодною водою і об­сушують. Готові вареники обережно виймають з киплячої води, щоб не розірвати обо­лонку. Вареники з вишнями подають до столу з відцідженим солодким соком або по­ливають розтопленим маслом і посипа­ють цукром.Окремо подають сметану.

ВАРЕНИКИ З ЯБЛУКАМИ

Тісто приготовляють звичайним спосо­бом, тільки збільшують у два рази нор­му яєць і розкачують тісто не дуже тонко. Яблука беруть спілі, найкраще паперівку, тонко зрізують з них шкіроч­ку, розрізують на половинки, видаляють насіння з серцевиною, шаткують солом­кою і пересипають цукром, дають соку трохи стекти. Можна яблука злегка по­сипати меленою корицею. Готові вареники при подачі на стіл по­сипають цукром, але найкраще їх поли­ти медом.

ВАРЕНИКИ ІЗ СВІЖИХ СЛИВ

Сливи промивають, виймають кісточки, дрібно нарізують, пересипають цукром і дають постояти 25-30  хвилин, після чого відкидають на сито і відціджують сік. Готові вареники подають на стіл і по­ливають   відцідженим   соком   із   слив.

ВАРЕНИКИ З СУШЕНИМИ СЛИВАМИ

Сушені сливи промивають у теплій воді, заливають кілька разів киплячою водою, поки не будуть м'які. Після цього сливи вибирають з води на сито, підсушують, охолоджують, виймають кісточки, кожну сливу посипають цукром і роблять ва­реник, трикутної форми з цілою сливою. Можна також після видалення кісточок відварені сливи дрібно нарізати і пере­сипати цукром. При подачі на стіл вареники посипають цукром і окремо подають сметану.

ВАРЕНИКИ З МАКОМ

Мак заливають окропом і зливають сміт­тя, що спливло наверх, потім вдруге заливають окропом і залишають на 10-15 хвилин. В цей час воду підігрівають, але не кип'ятять. Після цього мак від­кидають на сито і, коли стече вода, пере­кладають у посудину і розтирають. Роз­тертий мак змішують з цукром і про­довжують розтирати ще 4-5 хвилин. Далі роблять вареники і відразу ж кла­дуть їх у киплячу підсолену воду, бо тісто швидко розмокає від води, якою насичений мак.

ВАРЕНИКИ ГРЕЧАНІ З СИРОМ

"У кипляче молоко  або  воду всипають сіль, борошно і заварюють тісто. Свіжий сир протирають крізь сито, до­дають цукор, сирі яйця, сіль і добре ви­мішують. Підготовлене тісто беруть невеликими шматочками, роблять на долоні круглий тонкий коржик, кладуть на середину сир, складають удвоє і роблять вареники півкруглої форми. Вареники варять у підсоленій воді про­тягом 10-12 хвилин. При подачі на стіл гарячі вареники по­ливають    маслом    і    окремо    подають сметану. У тепле тісто додають яйце і добре роз­мішують.

ВАРЕНИКИ З ГРЕЧАНОГО і ПШЕНИЧНОГО БОРОШНА З СИРОМ

Пшеничне і гречане борошно просіва­ють, змішують, додають молоко або во­ду, цукор, яйця, сіль, замішують прісне тісто і розкачують шаром в 1-1,5 мм і завширшки 5-6 см. Сир протирають крізь сито або пропу­скають крізь м'ясорубку, кладуть цукор, яйця, сіль і добре вимішують. Із тіста й сиру роблять вареники і варять їх. При подачі на стіл поливають маслом.

Сало дістають із свиней. Припускають, що саме свиня
врятувала наш народ у часи татаро-монгольської навали - адже свинина
була єдиним продуктом, на який не зазіхав завойовник. санаторий Карпаты

З нього роблять смалець, шкварки, виготовляють шпик, ну і звичайно,
його їдять. Багато українців люблять його їсти під чарочку горілки. Але
то смачно - словами не передати.

Ще колись як їли сало мало хто знав і зараз напевно також, що сало дуже корисне для організму людини.
Це калорійний продукт, що дуже важливо взимку. Воно забезпечує відчуття
ситості, додає енергії,санаторий Жемчужина Прикарпатья  тонізує. Один-два шматочки сала медики
рекомендують з'їдати щодня.

Найбільша його цінність не лише у вітамінах (А, Е), а й у
ненасичених жирних кислотах. У ста грамах сала міститься 96 грамів
таких кислот. Важливо також, що сало має жовчогінну дію. Тому його
рекомендують вживати для стимуляції жовчовивідних шляхів, щоби не
застоювалась жовч.

Але, цей продукт має і протипоказні властивості. Від сала треба
відмовитися хворим на панкрит, холецистит, хворобу Крона. Також воно
протипоказане при гастритах, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)колітах та хворобах кишківника, а шкварки
та копчене сало - узагалі важкий продукт для травлення. Тому вони
можуть зашкодити людям із хворою підшлунковою залозою, печінкою й тим,
хто потерпає від виразкової хвороби. 

Але, то все фіг*я. Почитав десь, що сало - це українська віагра.
Воно має славу стимулятора чоловічої потенції. Учені пов'язують це з
вмістом у цьому продукті "молодильного селену" – рідкісного Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец
мікроелемента, який посилює репродуктивну систему функцію, зміцнює, а
також підтримує здоров'я печінки. А ще кажуть, що коли болить зуб, то
варто кусок сала прикласти до нього і біль зникне.

Салом салом, але дуже файно коли ти береш участь у різанні свині.
Трохи треба намучитися, але потім супер. Було в мене, що одного разу
був у районі і різали у той день свиню. Потім після всього їли свіже
сало під чарочку. Ясно, що воно не таке смачне як потім, коли поставиш
у холодильник чи засолиш, але нічого - пішло.

Ну, і насамкінець своєї розповіді розкажу анекдот: санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Летить українець в літаку і їсть сало. Підходить до нього естонець:
- Що це таке?
- Це сало, але ви його їсти не будете.
- А чому це?!
- Бо я не дам.

Наша любов до цього продукту загальновідома не тільки на рідних просторах, але й за їхніми межами. І ми абсолютно праві!

Сало при помірному вживанні  не тільки не шкідливе, але й дуже корисне. санаторий Карпаты Воно висококалорійне: 770 ккал на 100 р. Але це "довга калорійність", тобто  годиться для туриста, спортсмена й героя-коханця.

У наших улюблених ласощах є арахідонова кислота, що є  поліненасиченою жирною кислотою (Омега 6) і бере участь у холестериновому обміні, клітинній і гормональній активності. Вона міститься у тканині серця, мозку, нирок, і просто необхідна для їхньої гарної роботи.

Сало має антиракові властивості, тому що більшість канцерогенних речовин можуть розчинитися в жирах. Воно здатне виводити токсини з організму й очищати судини від холестерину, Для цього його найкраще  вживати з часником.Часник, до того ж, містить селен, як і сало, тому ми, одержуючи подвійну порцію цього мікроелемента, зміцнюємо імунітет. У ньому також містяться насичені жирні кислоти, які нам життєво необхідні.

При легеневих захворюваннях натуральне сало - річ незамінна.санаторий Шахтер
Салом можна лікувати печінку, тому що воно має жовчогінні властивості.

Цей продукт не накопичує радіонуклеїди, і в ньому не живуть гельмінти.

Якщо з'їдати пари шматочків сала натщесерце, то можна швидко отримати відчуття ситості. Це вбереже тебе від переїдання, і ти зможеш  зберегти гарну фігуру. Розроблені навіть дієти для схуднення, засновані на помірному споживанні сала.

Всі властивості сала проявляються краще, якщо вживати його в розумних кількостях, тоді й атеросклерозу можна не побоюватися. Корисні властивості сала Санатории Трускавца обмежені лише непомірною кількістю й медичними протипоказаннями.

У 100 г сала втримується: ккалории - 640, білки - близько 6 %, жир - 67%. У ньому також є  вітаміни - А, Е, групи В, РР, селен.

Купуючи цю смакоту, запитай ветеринарне свідчення. Інакше разом із салом ти ризикуєш роздобути ціп'як або трихінельоз. Переконайся в наявності клейма ветнадзора. Ну й, звичайно, не варто купувати його на стихійних ринках. До того ж у сала має бути нормальний (не інтенсивно-рожевий, жовтуватий або блакитнуватий) колір і легкий характерний запах.

Якщо сало відварювати годинки три (зі спеціями й сіллю), це знижує ймовірність підчепити гидоту. Потім можна нашпигувати його часником, краще доки гаряче, покласти в морозилку й за кілька днів можна насолоджуватися відчуттями. Таке сало добре зберігається, воно смачне й запашне.

Дуже швидко поїдається й заморожене сало. Дуже смачний варіант - підмаринувати шматочки сала в оцті, розведеному водою (1:1). При цьому не забудь про нарізану кільцями ріпчасту цибулю. І взагалі, сало можна варити,Трускавец санатории  запікати, смажити й навіть тушкувати з ним овочі.

Тож ми по праву можемо пишатися тим, що всією країною небайдужі до такого смачного й корисного продукту.

Сало — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770-870 ккал на 100 гр.), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють; виготовляють шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.

санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою у тому сенсі, що більшість народів вживає смалець, а українці їдять його великими і малими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.

Українське сало і любов українців до нього є предметом великої кількості жартів та фольклорних історій.

Сало здавна користувалося в нашому народі особливою популярністю. Йому віддавали перевагу, санаторий Шахтер навіть не підозрюючи, що воно містить багато корисних речовин, таких необхідних для людського організму. І, насамперед, — арахідонову кислоту, яка належить до ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні.

Медична дія сала
Сало в залежності від відгодівлі містить 88—94 відсотки чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб'ячим жирами. Трускавец санаторииБіологічна активність сала в п'ять разів вище, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10 відсотків) с виняче сало переважає вершкове масло. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами попередить розвиток атеросклерозу.

Доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук і Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат державних премій України Валентин Рибалко зазначає:

Хочу заперечити тим фахівцям, які особливо в останні роки стверджують, що сало свиней не має попиту, оскільки містить у собі багато холестерину, який відкладається в організмі людини. Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м'яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб'ячого жиру — 5700. Санатории Трускавца Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою. санаторий Шахтер, Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, о собливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.

Варто сказати, що свиняче сало у наших предків вважалося незамінним при лікуванні багатьох захворювань, зокрема зубного болю, болях у п'ятковій шпорі при лікуванні болів у суглобах

Дві гірські системи – Карпатська і Кримська – наче кам'яне намисто, прикрашають західну і південну територію України.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Найвищі гори країни – Українські Карпати – казковий край. Це і гірські лабіринти, й урвисті крутосхили, і осяяні сонцем долини, і стрімкі гомінкі річки, і замріяні очі голубих озер, і темнохвойні бори, і заквітчані полонини, і мовчазні, оповиті хмарами, вершини гір. Це тут, серед неприступних скель, ховається гуцульська «шовкова косиця» – едельвейс.санаторий Весна Трускавец
Закоханий у карпатський край, Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків» так описував Карпати: «Далекі гори одкривали один за одним свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. Здавалось, морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дна, щоб кинуть на землю та заллять світ. Вже синіми хмарами підпирали край: неба буковинські верхи... колола небо гострим шпилем Говерла,) і Чорногора важким своїм тілом давила землю».санаторий Алмаз
Карпати – гірська система, розташована в центрі Європи, і Вона простягається випуклою на північний схід дугою на 1500 км від р. Морави в Чехії до ущелини Залізні Ворота, що на Дунаї. У межах України лежить лише частина цієї гірської системи – Східні, або Українські, Карпати. Їх ще називають Лісистими. Ширина Українських Карпат становить понад 100 км, а довжина вздовж північно-східного краю досягає 280 км. Гори складаються з кількох паралельних асиметричних хребтів і міжгірних улоговин. Уздовж східного краю Карпат тягнеться Передкарпатська підвищена рівнина (600-900 м над рівнем моря).санаторий Весна Вона непомітно переходить у Зовнішні Карпати, що утворюють північно-східне пасмо гір з восьми ланцюгів. Вершини головних хребтів перевищують 1600-1800 м. Тут виділяються три виразні частини: Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати.
Вододільно-Верховинські Карпати займають центральну частину гір, але представлені переважно низькогірними (до 900 м) хребтами, між якими виділяються Ясинська і Ворохтянська улоговини.санаторий Алмаз
Найбільше підняття в Українських Карпатах – Полонинсько-Чорногірський хребет, який простягається від верхів'їв р. Уж на заході до верхів'їв р. Сучави на сході. Найвищий район хребта і Карпатських гір – Чорногора з вершинами Говерла (2061 м, див. Мал. 13), Петрос (2020 м), Піп Іван (1936 м) (див. додаток 2).
Санатории Трускавца Гірський масив Чорногора (доступно при скачуванні повної версії підручника)
На південь від річок Біла Тиса і Черемош розташований давній кристалічний масив, представлений Чивчинськими горами і Рахівським масивом.Санатории Трускавца
На південному заході простягається вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет, а на південний захід від нього – широка Закарпатська низовина.
Поверхня Українських Карпат розчленована густою сіткою річок, що належать до басейнів Балтійського і Чорного морів.
Українські Карпати – молоді складчасті середньовисотні гори з м'якими обрисами й конусоподібними вершинами (середня висота хребтів – від 700 до 1500 м), що не досягають снігової лінії. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Хребти Карпат мають зручні перевали – Ужоцький (889 м), Верецький (839 м), Яблунецький (931 м), через які автошляхами та залізничними коліями Передкарпаття з'єднується із Закарпаттям.
В Українських Карпатах на схилах крутизною 6-10° виникають зсуви і селі – потоки із щебнисто-глинястих мас, що зміщуються по схилу під дією атмосферних опадів. Іноді такі зсуви катастрофічні, завдають великої шкоди природі і народному господарству. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
http://sanatoriitruskavca.com

1 місце
ОЗЕРО СИНЕВИР
Найбільше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить до складу Національного природного парку "Синевир". Площа озера 0,7 га.
2 місце
ДОЛИНА НАРЦИСІВ
Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми, і з гір сповз величезний шмат землі разом із рослинами, які й стали знаменитістю цієї долини. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Навесні ця місцевість отримує надзвичайно ошатний вид. У березні долину прикрашають ніжні проліски, у квітні на зміну їм приходить білоцвіт. Потім наступає травень. Дикі нарциси на вид дуже схожі на садові. І запах у них такий же приємний. Тільки дикі нарциси вище, а квітка крупніше, ніж у садових, і досягає в діаметрі іноді 10 сантиметрів. Миротель Трускавец
Проте, Долина нарцисів завдячує своєю славою не лише нарцисам. Тут зустрічаються також інші види рослин, які занесені до Червоної книги України. Це, наприклад, астранція велика (Astrantia major), пізньоцвіт осінній (Colchikum autumnale), шафран осінній (Crocus banaticus), кандик собачий зуб (Erethronium dens-canis), підсніжник (Galanthus nivalis), білоцвіт весняний (Leucojum vernum) та цілий ряд орхідей. Тут живуть такі рідкісні види тварин, як тритон звичайний (Triturus vulgaris) та озерна жаба (Rana ridibunda).
3 місце
ГОРА ГОВЕРЛА
Найвища вершина Українських Карпат, висота 2061 м. Знаходиться у масиві Чорногора. Перебуває у межах охоронної зони Карпатського заповідника.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
4 місце
СОЛЯНІ ПЕЧЕРИ ТА ОЗЕРА СОЛОТВИНА
Найглибший лікувальний заклад в Україні розміщений саме в Солотвині на глибині 300 метрів, у соляних печерах розташовано алергологічну клініку. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
5 місце
НАЙДОВША ЛИПОВА АЛЕЯ В Європі
Найбільша в Європі липова алея, яка огортає правобережжя міста Ужгород, тут, до речі, ростуть різні сорти лип, тому майже місяць квітне вся набережна Незалежності.
санаторий Алмаз
6 місце
ГЕОГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР ЄВРОПИ
Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII. Санатории Трускавца
7 місце
МІНЕРАЛЬНА ЗОНА "ПОЛЯНА"
На базі джерела "Поляна Купіль" була створена у ХІХ ст. водолікарня з примітивним пансіонатом.
Сім архітектурних чудес Закарпаття
ЗАМКИ ЗАКАРПАТТЯ
1 місцетрускавец цены
МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці.
2 місце
УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ ст.ст. тут будується кам’яна фортеця.Санатории Сходница У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Одначе тут є і ґотичні риси з признаками ренесансу. В палаці, який був перетворений на музей, нараховується понад 40 приміщень.
Санатории Сходница
Дочка графа, побачивши його, відразу ж закохалась. Шляхтич від неї дізнався про всі таємниці оборони фортеці. Та граф дізнався про зраду улюбленої дочки і у гніві наказав живцем замурувати її в стіни замку. Наказ був виконаний. З того часу, як розповідає легенда, опівночі починає ходити по замкові привид в образі дівчини, яка шукає свого коханого…
трускавец цены
Сьогодні Ужгородський замок – історична перлина Карпат. Замок проіснував більше тисячоліття, його стіни, його історія можуть розказати багато цікавого: про долю визначних людей та цілих народів, про десятки боїв та облог, про кохання та смерть.
Трускавец санатории
3 місце
УЖГОРОДСЬКИЙ ХРЕСТО-ВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР
Його почав будувати ужгородський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене,санаторий Шахтер Трускавец але цьому перешкодила війна між Трансільванією та Австрією. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої увінчаний трикутним фронтоном, до нього примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами.санаторий Весна Трускавец Інтер’єр собору оформлений у стилі рококо. Кафедральний собор зазнав значних руйнувань під час Визвольної війни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа. У 1773 році Папа Климентій XVI скасував орден єзуїтів. Кафедральний собор залишився без господаря. У 1775 році австрійська імператриця Марія-Терезія видає грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і церква при ньому передавалися Мукачівській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював єпископ А. Бачинський.
4 місце
ВИННІ ПІДВАЛИ В СЕРЕДНЬОМУ
санаторий Алмаз Трускавец
Доба розвитку виноградарства в історії села, пов’язана з родом Добо. Вони зміцнюють місцевий замок і розвивають виноробство в Середньому.
5 місце
СЕРЕДНЯНСЬКИЙ ЗАМОК
Після розпаду ордену у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла.санаторий Весна
6 місце
НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
7 місце
ГОРЯНСЬКА РОТОНДА
санаторий Алмаз
У мікрорайоні м. Ужгорода, "Горянах" розташована одна з найстаріших будов на Закарпатті. Це — Горянська ротонда Св. Анни, з готичною прибудовою церкви Св. Миколая. В архітектурі ротонди у Горянах проявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиціяСанатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

  Остання чверть. XV - кінець XVIII ст - останній період життя Мангупа. Після захвату фортеці турками (1475 р.) християнське населення швидко скорочується, повністю зникаючи до середини XVII ст. Невелика іудейська караїмська община з'являється тут ще в середині XV ст, значне зростання її доводиться на наступне століття. Вона забудовує обширний пустир довкола руїн великої базіліки і верхів'я ущелини Табана-дере, де будується синагога. У другій половині XVII ст, в місті залишається переважно караїмське населення. У 1791-92 рр. воно покидає Мангуп, частиною перебравшись в Чуфут-Кале. Тут поряд з кенасой місцевої общини була побудована нова, для прибульців.  Як показали розкопки, споруди садиб XVI - XVIII вв. були зведені з бутового необробленого і тесаного каменя, узятого з раніших зруйнованих будівель, у тому числі і базіліки. Зазвичай будинки були двокамерними. У приміщеннях і в дворах під навісами знаходилися тандири, купольні печі для випічки хліба і обігріву; вони типові для традиційного гірничо-кримського житла, добре відомого за етнографічними даними.  У верхів'ї Табана-Дере санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)розположене обширне караїмське кладовище, де збереглося більше тисячі надгробків, на багатьох з яких ще видно написи, виконані на староєврейській мові, що використовувалась караїмами для молитов і епітафій, розмовною ж служила мова близька до кримсько-татарської.
ОКОЛИЦІ
  Біля підніжжя Мангупа, під водою штучного озера, знаходяться руїни середньовічного поселення і великого християнського храму, базіліки, виявлені при ритті котловану і, на жаль, так і не доследженні археологами. Коли в кінці літа рівень води знижується, залишки храму знов являються на світ божий, щоб нагадати людям про своє існування, а потім навесні знов зникають в пучині. Скільки ще часу продовжиться цей сумний цикл? Свого часу частина каменів з базіліки була знята і перенесена на піднесене місце на околиці села з метою відтворення храму на незатоплюваному місці. Там вони лежать безладною купою і понині. санаторий Шахтер До честі місцевих жителів слід зазначити, що, не дивлячись на нужду в будівельному матеріалі, жоден камінь не був узятий звідси.

  Від озера відкривається прекрасна панорама північного фасаду Мангупа з виступаючими вперед обривистими мисами. Напроти нього, зліва, на крутому укосі, покритому осипами, височіє вертикальний обрив масиву Чардакли-Баїр, що становить в цьому районі корінну частину Внутрішньої Гряди, санаторий Шале Грааль до якої прив'язані всі печерні міста Криму. Колись, декілька десятків мільйонів років назад, Мангупськоє плато і цей масив складали єдине ціле, але потім тектонічними і ерозійними процесами вони були розведені обширною крізною долиною, яка іменується або Джан-Дере, або по розташованому в ній селу Ходжасалінською. Так Мангуп перетворився на великий, складений мшанковими вапняками останець, або гору-свідока, з висотою без малого на 600 м над рівнем моря.
МАНГУП - ПЕЧЕРНА ЦЕРКВА НА ГАЛЯВИНІ КІЛЬСЕ-ТУБЮ

  Якщо ви знаходитеся поряд з Дівочим озером, то ви можете оглянути церкву в Кільсе-Дере. Це маленький храм, висічений в уламці скелі. Щоб пройти до нього, необхідно пройти через т/с МАНГУП до підніжжя Чардакли-Баїр. Потім по стежці, що йде по схилу Чардакли-Баїр в північному напрямі, піднятися на схил вищезазначеної гори. Приблизно через хвилин 5-10 ви і побачите в уламці скелі висічений храм. У вівтарній частині храму можна побачити ледве помітні залишки фрескового розпису.
   Церква розташована на схилі балки Корув-Дере (Загороджений яр), або Кільсе-Дере (Церковний яр), що прорізає південний схил куести Чардакли-Баїр напроти мису Чамну-Бурун Мангупського плато. Храм вирубаний в Трускавец санатории окремо стоячому уламці скелі, що відірвався від корінного масиву. Наос має прямокутну в плані форму. У північній стіні прорубано велике квадратне вікно, а в західній - сильно зруйнований дверний отвір зі слідами пазів для дерев'яної дверної коробки. Фреска в апсиді до сьогодення збереглася дуже погано. За свідченням М.Репникова, що бачив її в 30-і рр., тут був ізбражен Деісус на синьому фоні. У складі композиції були: Христос, що сидить на престолі. Богородиця і Іоан Предтеча, що стоять в повний зріст. Дослідник по зовнішніх ознаках датував розпис кінцем XIV або початком XV ст.

На території міста і району знаходиться  Державний історико – культурний заповідник, який підпорядкований управлінню культури Рівненської обласної державної адміністрації. В складі заповідника працюють: краєзнавчий музей, музей книги та друкарства, постійно діюча нумізматична виставка, музей письменника М.Островського. До складу заповідника входять  пам’ятки оборонної  і храмової архітектури XIV- XVIст. Санатории Трускавца

Краєзнавчий музей  розташований в приміщенні пам’ятки XIV ст. Вежі експозиції історичного і художнього відділів . В тому числі твори іконопису XVI – XVII  ст.., портретного живопису, портретна галерея Князів Острозьких.

     Музей книги та друкарства знаходиться в пам’ятці архітектури XVI ст.. Луцькій надбрамній вежі. Експозиція музею розміщена на трьох поверхах. Тут розповідається про історію створення книги та виникнення друкарства, діяльність Івана Федорова. Серед рідкісних експонатів найдавніша друкована книга “Декреталій” папи Григорія IX (Париж 1511р.) , глаголичне видання Бревіарія Хорвацького (Венеція 1561р.), Санатории Трускавца Острозька Біблія Івана Федорова (1581). В основу експозиції  музею покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 1909/1912 рр. Братством імені князів Острозьких.

Сьогодні книжкова колекція нараховує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські і кириличні стародруки ХVI/XVII ст. Експозиція першого поверху
розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу ХVI/XVIIІ ст. і про діяльність Івана Федорова у Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Кременецьку друкарні ХVI/XVIIІ ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

Музей нумізматики  розташований в пам’ятці місцевого значення кінця XIX ст.
Нумізматична виставка заповідника розпочала діяти у грудні 1997 р. Колекція     нараховує понад 11 тис. одиниць зберігання. Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії.
Експозиція виставки розпочинається колекцією монет часів Петра І, який у 1704 р. провів грошову реформу. Увагу відвідувачів привертають насамперед золоті монети Петра І та Катерини ІІ, державні нагороди Російської імперії, посадові та ювілейні полкові відзнаки.
Особливе місце в санаторий Шале Грааль експозиції займає історія розвитку українських грошей ХХ ст. Серед найбільш цікавих експонатів — підбірка паперових грошей міст Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду національно/визвольних змагань 1917/1921 рр. В експозиції представлені монетні та монетно/речові скарби ХVІІ ст., а також скарб, який (1904 _ 1936) належав Острозькій єврейській родині.
Чільне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Української Православної церкви. Музей сьогодні єдиний серед подібного роду закладів, який комплектує колекцію відомчих відзнак.

     Музей письменника Миколи Островського розміщений в будинку, де народився письменник М.Островський (1904 – 1936р.р.).  Двері цього музею завжди гостинно відчинені для відвідувачів. Завітавши сюди , є хороша нагода познайомитись з експозиціями , що представляють не лише життєвий і літературний шлях письменника, а й історичний плин життя  села Вілії. Трускавец санатории Крім цього, можна здійснити цікаві екскурсії сільською місцевістю, помилуватись мальовничими  краєвидами, відвідати пам’ятку архітектури – церкву Святої Параскеви, а також капличку, споруджену в честь  чудесної появи ікони Богоматері, пам’ятку борошномельної промисловості краю – водяний млин 19 ст. Повірте, враження будуть незабутніми.

    Волинськими Афінами називали сучасники старовинний Острог, славу якому примножувала Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні. Заснував її у 1576 р. найбільш впливовий політичний діяч того часу, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь-Костянтин Острозький. Значні кошти на розбудову академії надала племінниця князя — Гальшка Острозька, ім'я якої овіяне численними легендами, а про сумну долю написано багато художніх творів. За прикладом княжни вже інша Гальшка — знатна київська шляхтянка Гулевичівна — заклала основи Києво - Могилянської академії.

    Розвитку Острозької академії сприяла та особлива духовна атмосфера, яка панувала в місті наприкінці ХVІ ст. В основу діяльності цього навчального закладу було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук (філософії, богослов'я, медицини). санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Спудеї Острозької академії протягом навчання мали опанувати п'ять мов: слов'янську, польську, латинську, давньоєврейську і грецьку.

   Унікальність та оригінальність цього навчального закладу в тому, що тут уперше вдалося поєднати два типи культур: візантійську і західноєвропейську.
    В острозькому культурному осередку разом з академією виникло найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов'янський „Буквар" — перший український підручник (1578), Новий Завіт (1580), „Хронологія" Андрія Римші — перший в Україні друкований поетичний твір, перша повна слов'яномовна „Острозька Біблія" (1581), полемічні праці Герасима Смотрицького, Христофора Філалета.

    Вихованець Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську „Граматику" (1619), яку Михайло Ломоносов назвав „вратами ученості".санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
    Викладачами академії були літератор Дем'ян Наливайко (брат ватажка козацько-селянського повстання 1593/1596 рр. Северина Наливайка), грецький учений і релігійний діяч Кирило Лука рис (деякий час ректор академії, згодом Олександрійський патріарх, а пізніше — Константинопольський) та ін.

    Першим ректором Острозької академії був видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький...

   Острозька академія припинила своє існування у 1636 р., проте результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.
Будинки Острозької академії і друкарні не збереглися  до наших днів. На місці їх розташування — у сквері біля замку, сьогодні можемо побачити лише пам'ятний знак у вигляді розгорнутої книги.

  Істотні зрушення в розвитку району відбулися з проголошенням незалежності України. У 1994 році в Острозі відкрито вищий навчальний заклад – Острозький вищий колегіум, санаторий Шахтер який у 1996 році отримав новий статус – Острозька академія. А згодом її було перейменовано у Національний університет “Острозька академія”. Нині він гідно продовжує  старі традиції, готуючи нову інтелектуальну еліту.

   При університеті діє церква – музей в базиліці XVIII ст. Зведена в 1750-1778 рр. видатним італійським архітектором Павлом Антонієм Фонтаною для братів менших капуцинів, до 1832 р. вона фунціонувала як костел, названий іменем Святої Трійці. Після закриття костелу, споруду почали використовувати як військовий склад. Згодом храм пережив відродження у вигляді Кирило-Мефодіївської церкви та новий занепад в ХХ ст.
Керівництвом Академії було переглянуто всі можливі варіанти    відродження діючого храму та повернення приміщенню його важливих функцій. У підсумку після довгих переговорів було вирішено створити студентсько-викладацький університетський храм імені Св. князя санаторий Шале Грааль Федора Острозького під юрисдикцією Української церкви Київського патріархату, але при цьому, щоб храм мав право ставропігії, тобто був окремим елементом в ієрархічній системі церкви і перебував під прямою владою патріарха УПЦ КП – Філарета. Храм було урочисто освячено 30 жовтня 2005 р. патріархом Філаретом під час святкування 429 років від дня заснування Острозької академії.

Місто Острог має давню і гучну історію. Не кожний обласний, а тим більше районний центр України може порівнятись до величної історії Острога. Місту Острогу належить визначне місце в історії українського народу і його багатовікової культури. Майже три століття місто було резиденцією і "домоначальним градом" князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, та визначних національних провідників. Знахідки, санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) виявлені при археологічних дослідженнях, засвідчують, що територія теперішнього міста була заселена ще в епоху енеоліту (4-3 тисячоліття до н.е.). Сама назва міста Острог (інша назва Остріг) має чимало легенд. Оповиті легендами події, які відбувалися в місті Острозі.

Острог знаходиться на Козячих і Крем’янецьких відрогах Баратинських гір поблизу впадання річки Вілії (стародавня Велія ) з її притоками у річку Горинь (стародавня Оар). Припускають, що назву місто одержало від давньоруського  слова  “острог”, що означало укріплення, обнесене тином. Санатории Трускавца Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину, і зайняте племенами Остророгів (існує легенда про золотий ріг цього племені, який ніби захований на Замковій горі і про існування самого племені.
Острог - місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком, коли він був відданий за рішенням Ветичівського з’їзду Давиду Ігоровичу внуку Ярослава Мудрого взамін Володимерецького князівства за осліплення Василька, разом з городищем Більмаж. Розвиток феодальних відносин, вигідне фізико-географічне положення, зручне для оборони місце розташування сприяли зростанню Острога, який перетворюється на місто ранньофеодального типу, стає адміністративно політичним центром округи, ремісничо-торговельним осередком. Його жителі займалися ковальством, ливарством, гончарством, будівельною справою. У грамоті 1322 року надання сіл соборній церкві в Луцьку, Климентія було названо владикою луцьким і острозьким, а “богоспасаемый город Острог” князь Любарт вважає своїм володінням. У середині 14-го століття Острог отримав племінник короля Данила Романовича, князь Данило, зачинатель славетного роду санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) князів Острозьких. Його син Федір отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя Вітовта. Острозькі вже в 14-ому столітті збудували в місті замок, Богоявленську церкву. Перша згадка про замок датована 1386 роком. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення-мури з вежами, оточені ровом і валом.
Поблизу Острога знаходились оборонні городища:  Кураж, Милятин, Могиляки, Бродів, Монастирьок, Межиріч, Новомалин, Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок Вілії і Горині. Друга оборонна лінія проходила по городищах Дорогобуж, Тайкури, Дермань. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони.
У 1450 році на місці деревинної церкви звели кам’яний собор, ще раз перебудований князем Острозьким у 1521 році. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь Костянтин розбив велика татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. У 16-ому  столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ’я в Україні, вогнищем освіти і культури. Костянтин Острозький 1576 року заснував тут славну Острозьку академію, зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу - Г.Смотрицький, Й.Борецький, Д.Наливайко та багато інших.  В академії навчалися гетьман П.Сагайдачний, вчений і письменник М.Смотрицький та багато інших.
Трускавец санатории.Путевка в Трускавец В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусії, Криму, Литви, Росії та ін. Жваві економічні зв’язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п’ятим за величиною містом на Україні, поступаючись тільки Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю.
У 1585 році  місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові К.Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та Черкаському староствах. На підвладних йому землях було 80 міст та містечок, 2760 сіл, два мільйони моргів землі (морг—близько 0,7 гектара). Однак після смерті Констянтина Острозького роль міста в культурному житті України зменшилась.
Після укладення Люблінської унії 1569 року Острог опинився в складі Речі Посполитої. На цих землях посилився соціальний і національний гніт; католицька церква і шляхетський уряд усіляко прагнули окатоличити й ополячити українців. Цьому насильству трудове населення чинило впертий опір. Підносилася хвиля визвольної боротьби українського народу. Жителі Острога взяли активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом К.Косинського, Северина Наливайка.
Острозька ординація в 17 столітті перейшла до Заславських, санаторий Шале Грааль потім до Вишневецьких, а в1700 році—до Сангушків.
Після кількаразового зруйнування  Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став повітовим містом Волинської губернії.
В Острозі також працював Іван Федоров, який видавав свої відомі книги, такі, як “Буквар”,  “Новий завіт з Псалтирем”, Острозька  “Біблія” та ін.

Закарпаття має цікаву і багатогранну історію духовного і культурного розвитку. В основі її лежить багато чинників, серед яких один з важливих, безумовно,- це географічне розташування краю. Як стверджують вчені, тут уже в Х-ХII столітті були відомі численні пам'ятки давньоруської писемності, які проникли сюди різними шляхами- через торгівлю, ремісничі стосунки, мандрівників ченців та ін.
До наших днів дійшли уривки "Остромирового євангелія" 1056-1057 рр.", Мукачівських та Імстичівських Міней ХII ст., написані давньоруською мовою. В кінці XI - на початку XII століття в церквах і монастирях Закарпаття, а також у світському вжитку починає утверджуватись і латинська писемність, котра на той час була офіційною мовою угорського королівства, до складу якого входило Закарпаття. Незважаючи на значне поширення письма, історія поки що немає фактів про існування значних книгозбірень у краї до ХУII століття. санаторий Шахтер Найбільшу і найціннішу бібліотеку у ті часи мав Мукачівський монастир, значні зібрання книг- Грушівська, Тячівська та Углянська обителі.
Одна з найдавніших бібліотек краю - бібліотека Мукачівського монастиря заснована у ХУII столітті (за деякими джерелами - ХIV ст.). Історично склалося так, що ця бібліотека відіграла неабияку роль не тільки в духовному розвитку краю, але й у збереженні історичної пам'яті та національної свідомості корінного населення в часи панування Австро-Угорщини. В ній збереглися і дійшли до наших часів деякі сторінки давньої історії Закарпаття, а також рідкісні пам'ятки писемності, в тому числі "Євангеліє", написане у 1401 році в Королівському замку на Виноградівщині, "Біблія" Івана Федорова, видана в Острозі у 1581 році. Історія книгозбірні Мукачівського монастиря нерозривно пов'язана з іменами таких відомих просвітителів та культурних діячів краю, як Арсеній Коцак, Анатолій Кралицький, Андрій Бачинський та інші. Як свідчать історичні джерела, у ХУ- ХУII ст. чималі бібліотеки були і в інших монастирях та церквах, при яких відкривались і школи, санаторий Карпаты де готували служителів католицької церкви та управителів домініального господарства. З початку ХУ століття в Ужгороді діяла і перша міська школа, при якій була і невелика книгозбірня. Оскільки до середини ХУIII ст. більшість історичних джерел написані латинською мовою, значна частина їх дотепер лишається не вивченою і тому багато відомостей про бібліотеки тих часів поки що не введені в науковий обіг. Крім того, хоча слов'янська писемність розповсюдилась на Закарпатті досить рано (як вважають історики- у II половині IX ст.) учнями Кирила і Мефодія, майже тисячу років ішла латинізація та мадяризація краю. Проте основна маса населення продовжувала користуватися слов'янською писемністю для релігійних та світських потреб.
Протягом ХУІІІ - ХІХ століть бібліотеки в краї були, як правило, власністю монастирів,духовних, світських та навчальних закладів, а також окремих представників інтелігенції, духовенства. Помітний слід в історії культури краю залишила бібліотека, створена єпископом Мукачівської єпархії А.Ф. Бачинським (1732-1809 рр.). За свідченням сучасників, вона була доступна широкому загалу читачів. У 1804 р. А. Бачинський видав п'ятитомну "Біблію", сприяв публікації творів вчених і письменників Закарпат- тя. Книговидавничу та просвітницьку діяльність А. Бачинського високо оцінював І. Франко. Значну роль у розповсюдженні книги кириличним шрифтом відіграла утворена О. Духновичем та його соратниками у Пряшеві літературна спілка (1850-1856) та засноване у 1864 р. "Общество святого Василія Вели- кого", яке з перемінним успіхом проіснувало до 1902 р., видаючи місяцеслови, календарі, шкільні підручники. Трускавец санатории. Ці видання, осідаючи в основному у приватних книгозбірнях та невеликих бібліотеках навчальних зак- ладів, зіграли певну просвітницьку роль у збереженні національної свідомості "руського", як тоді писали насе- лення краю.
Після розвалу Австро-Угорщини та входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки поча- лася активізація громадського та культурного життя краю, видання різномовної періодики. В 1921 р. Націона- льними зборами Чехословацької Ресубліки прийнято Закон про обов'язкове запровадження общинних бібліо- тек. Для підтримки бібліотек вводився спеціальний податок. В 1927 р. в краї нараховувалось 271 бібліотека з книжковим фондом 42.106 примірників, якими користувались 7 264 читачі. У 20-ті роки у багатьох містах і се- лах Закарпаття виникли осередки товариства "Просвіта" та товариства ім. О. Духновича, при яких починали діяти бібліотеки та громадські читальні. У вдячній пам'яті жителів Перечина збереглися, наприклад, відомос- ті про діяльність бібліотеки при місцевому осередку "Просвіти" та бібліотекаря Панаса Лешка. Всього в сере- дині 30-тих років на Закарпатті було 10 філій та 235 читалень осередків "Просвіти" з книжковим фондом 32.000 примірників, а на кінець 1938 р. в бібліотеках товариства "Просвіта" санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) нараховувалось 38 287 книг. Бібліотека на- родного дому "Просвіти" в Ужгороді налічувала 8000 книг, але внаслідок подій 1939-44 рр. книги були втраче- ні. З цього приводу варто процитувати "Повідомлення Стеблівського районного нотаріату по Хустському окружному управлінню від 27 листопада 1939 р.: " З пошаною повідомляємо, що ще 24 квітня 1939 р. на тери- торії районного нотаріату всі українські та протиугорські книги були конфісковані для знищення на підставі розпорядження № 142/1039 окружного військового командування. Книги були здані на вагу і знищені окруж- ним військовим командуванням."
В кінці 30-х років за свідченням деяких джерел 315 читалень та 288 невеликих бібліотек мало в населе- них пунктах краю і товариство ім. О. Духновича (даних про книжковий фонд виявити не вдалося). Виникло пи- тання і про створення публічної бібліотеки в м. Мукачево, хоча організація самої бібліотеки почалась лише на початку 1929 р. У листопаді того ж року була відкрита читальня з періодичними виданнями і лише через рік бу- ло організовано видачу книг на абонементі. Бібліотека для читання, як видно з архівів документів, "мала чотири відділи: руський, чеський, мадярський, єврейський". Членами бібліотечної ради міським представництвом були обрані найпочесніші мужі міста. Утримання бібліотеки брала на себе міська влада, хоча бібліотека мала і свої прибутки в основному за рахунок так званих "вступних", тобто абонентної плати від читачів, а також за раху- нок продажу газет і журналів. В архівних матеріалах віднайдено немало цікавих даних про становлення цієї першої в краї бібліотеки. Так, на першому році діяльності у читальному залі Мукачівської публічної бібліотеки було представлено 90 назв газет та журналів на чеській, "руській", угорській, єврейській, німецькій, французькій, англійській мовах. Преса краю, тодішньої Підкарпатської Русі, була представлена повністю. Цікаво й те, що серед найбільш активних читачів- група купців і торгівельних працівників. Група місь- кої інтелігенції складала всього 5,2% від загальної кількості читачів. Через п'ять років книжковий фонд вже становив 8.353 примірників, ним користувалися 1.489 читачів, книговидача становила 25.710 одиниць. Про дальшу діяльність цієї бібліотеки даних в архіві не знайдено. А з жовтня 1946 р. почалася історія Мукачівсь- кої міської бібліотеки.
Після сумнозвісного "очищення фондів" та систематизації за новими правилами бібліотека втратила одразу половину книг, в т.ч. твори закарпатських вчених та просвітителів, книги російської та української еміг- рації, іншу "ідейно шкідливу літературу". Натомість в бібліотеку поступила радянська література, фонд через рік становив 20.777 примірників книг, якими користувалось 2.357 читачів, в т.ч. 700 дітей. А так званих "антик- варних книг" залишилось всього 740, в основному довідкові видання довоєнного періоду, класика світової лі- тератури.
Однак, з 1947 року, як свідчать документи, почалось і структурне вдосконалення, і розширення функцій бібліотеки.У 1947 р. в Мукачівській міській бібліотеці працювали відділи: абонемент російської та української літератури, абонемент іноземної літератури, читальний зал, відділ пересувних бібліотек і міжбібліотечний абонемент. Книжковий фонд уже складав 59.400 книг. Постійно зростає і кількість читачів.Трускавец санатории У 1950 році вона досягла майже 5 тисяч. Вся суперечливість того непростого часу відбита у звітних документах бібліотеки. З одного боку - ве- личезний потяг читачів до знань, напружена праця бібліотекарів, з іншого- гнітюча заполітизованість, регламентованість всієї бібліотечної діяльності. Так, за 1951 рік бібліотеку відвідало 49 666 читачів, або в се- редньому- 167 читачів щоденно. Але, що пропонувалось читачам? Красномовною є цитата із річного звіту: "Работа библиотеки по руководству чтением в 1951 году проходила только в рекомендации и подборе основ- ного и дополнительного материала читателям, самостоятельно изучающим наших вождей, краткий курс истории партии..." Словом, далі історія Мукачівської міської бібліотеки нічим не відрізняється (хіба що, крім деяких цифр) від сотень інших бібліотек. Про загальні тенденції та зміни, що наступили в бібліотечній мережі області в період хрущовської "відлиги" та пізніше - в часи централізації бібліотечної справи мова йтиме далі. Історія другої публічної бібліотеки, перейменованої згодом в Ужгородську міську, почалась на кілька років пізніше Мукачівської - у 1932 році. Хоча вперше так звана народна бібліотека в Ужгороді була започат- кована ще у 1902 році. Ужгород, перебуваючи в складі Австро-Угорщини, одержав у дар від Будапешта дві ду- бові книжкові шафи та тисячу книг угорською мовою. За 20 років своєї діяльності ця бібліотека не розширюва- лась, не поповнювалась новими книгами.
У 1923 році (Ужгород вже був у Санатории Трускавца складі Чехословацької республіки) культурною комісією міста було вирішено організувати міську публічну бібліотеку. Основу фонду склали книги, що належали народній бібліотеці, решта були одержані в дар від різних установ та окремих осіб. Лише в 1932 році публічна бібліотека в Ужгороді одержала спеціально збудоване приміщення та інвен- тар і почала діяти за правилами бібліотеки такого типу. Через десять років фонд бібліотеки вже становив майже 10 тисяч примірників книг чеською, угорською та, як тоді писали, карпаторуською мовою (вони, до речі, стано- вили найменшу частку фонду). За свідченням сучасників та письмових джерел, підбір книг був здебільшого ви-падковим, адже книги надходили до бібліотеки в основному як подарунки від громадських організацій та при- ватних осіб. Кількість читачів на початку 40-х років не перевищувала 380 чоловік. У вересні 1945 року на базі Ужгородської міської публічної бібліотеки було створено обласну бібліотеку для дорослих. А в 1951 році по вул. Мукачівській було відкрито міську бібліотеку №2, яку через 10 років переведено знову у приміщення, збу- доване у 1932 році (обласна бібліотека для дорослих на той час одержала інше приміщення). З того часу (з 1961 року) адреса Ужгородської міської бібліотеки не змінювалась.
В 1976 році під час централізації державних бібліотек було об'єднано під централізованим адміністра- тивним та господарським керівництвом міські бібліотеки для дорослих №1, 2, 3 та міські дитячі № 1, 2, а міську бібліотеку №2 перейменовано в Центральну міську бібліотеку.
Протягом всіх років своєї діяльності ця бібліотека внесла свій помітний вклад у розвиток культури обласного центру не тільки завдяки значному книжковому фонду (нині він складає майже 300 тисяч примірни- ків книг), але й завдяки використанню цікавих форм бібліотечної роботи. Тут на базі читального залу була ство- рена одна з перших в області літературно-мистецька вітальня, а нещодавно відкрито бібліотеку сімейного читання. Історію державної мережі області започатковано постановою Ради народних комісарів УРСР №1792 від 21 листопада 1945 року "Про затвердження плану розвитку культурно-освітніх установ". Згідно цього плану в краї необхідно було відкрити 17 бібліотек, в т.ч. одну дитячу, 505 сільських клубів та хат-читалень. Головам сільських народних комітетів в свою чергу були направлені листи-інструкції обласного відомства політосвітних установ, де було, зокрема, рекомендовано: "При хаті читальні повинно бути декілька кімнат: загальний зал, де буде проводитись політ-культурно-масова робота, кімната для гуртків (по вивченню тов. Сталіна,про Велику вітчизняну війну Радянського Союзу, театральний, музично-хоровий, драматичний, літературний, фізкуль- турний, балетний); кімната для різних ігор і читальня зі своєю бібліотекою. В обов'язковому порядку при клу- бах, хатах-читальнях, бібліотеках та сільських комітетах повинні бути влаштовані вітрини, в яких кожного дня вивішувати нові центральні газети та останні вісті Інформбюро. На проведення ремонту хат-читалень сільський комітет повинен зібрати кошти з населення, в першу чергу наложити податки на спекулянтів та прихильників фашизму. Виплачуватися повинні лише витрати на закупівлю матеріалу, використаного на ремонт. Робочу та тяглову силу повинно поставити сільське населення". Так почалося створення в області державної мережі бібліотек, які покликані були в першу чергу стати закладами ідейно-політичного впливу на населення новоствореної області. Поява практично в кожному населеному пункті бібліотеки чи хати-читальні мала безперечно і позитивний вплив на загальний розвиток освіти і культури в краї. Саме з 1946-1947 рр. почали свою діяльність більшість районних та сільких бібліотек Закарпаття. Обсяг роботи бібліотек та їх книжковий фонд постійно зростав. Санатории Трускавца Так, до прикладу, книжковий фонд Тячівської районної масової бібліотеки (тепер Тячівська центральна районна бібліотека) у 1953 році, через 6 років існування становив 10.322 прим. книг, читачів- 1.490, книговидіча складала 22.157 одиницьДіяльність окремих районних бібліотек ускладнювалась через відсутність необхідних приміщень, а також переїзд з одного приміщення в інше. Особливо складною в цьому плані була історія Ужгородської центральної районної бібліотеки, яку переміщали не тільки з одного приміщення в інше, але й з одного населеного пункту в інші. За півстоліття ця бібліотека (відкрита у червні 1946 р. в м. Ужгороді по вул. Минайській) була переміщена спочатку в с. Дравці, яке тоді не входило до територіі обласного центру, з 1968 - у м. Чоп, а в кінці 1991р. в с. Струмківка. Це щоразу приводило до значних змін колективу, а значить, напрацьованих традицій бібліотеки, втрат книжкового фонду, читацького активу.
Державна бібліотечна мережа області активно створювалась та удосконалювалась протягом 50-60-х років. Великою перешкодою в організації бібліотечної справи була відсутність підготовлених місцевих кадрів, особливо в селах, внаслідок чого робота перших бібліотекарів часто зводилась в основному до механічної вида- чі книг. У подоланні труднощів організаційного переходу значну допомогу надавали вчителі, які становили май же половину культосвітнього активу. Для підготовки культурно-освітніх кадрів з міцевого населення велике зна чення мало відкриття в березні 1947 р. Хустського культосвітнього технікуму (з 1985 р.- Ужгородське училище культури), санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) а також навчання в Харківському бібліотечному інституті (з 1964 р.- інститут культури). Уже у 1959 р. бібліотеки області мали 60% працівників з вищою і середньою спеціальною освітою, а в 1964 р. вищу освіту мали 29% працівників районних і 20% міських бібліотек, 60% працівників сільських біб- ліотек - середню спеціальну. Треба відзначити, що цифрові дані тих років у зв'язку з санкціонованим зверху прагненням до "круглої цифри" часто не відповідають дійсному стану справ. Це стосується, зокрема, проценту охоплення населення читанням.
Активно створювалась і мережа бібліотек інших систем і відомств. В жовтні 1945 р. на базі колишньої єпископської бібліотеки відкривається наукова бібліотека Ужгородського державного університету. Частину фонду, сформованого ще публічною бібліотекою м. Ужгорода, передає їй обласна бібліотека для дорослих. За- раз це найбільша бібліотека Закарпаття, має унікальні книжкові колекції, багатий інформаційний потенціал. З квітня 1946 р. приймає перших читачів обласна медична бібліотека. В 1950 р. заснована обласна профспілкова, в 1965р.- обласна технічна. Найбільшого розвитку і вдосконалення набула мережа профспілко- вих, медичних, технічних, санаторно-лікувальних закладів та інших відомчих бібліотек в 60-70-х рр. Систематична методична допомога обласних бібліотек бібліотекам середньої та низової ланки, зак- ріплення на місцях бібліотечних кадрів з вищою та середньою спеціальною освітою в 60-ті роки дали свій ре- зультат. Велике значення мало створення міжбібліотечного абонементу, який почав діяти на початку 60-х ро- ків і досяг піку на початку 90-х. Завдяки йому сотні читачів, насамперед студентів-заочників, науковців, спе- ціалістів народного господарства мали змогу користуватися не тільки фондами найбільших бібліотек області, але й книгами з усіх інших книгозбірень колишнього Союзу та 19 країн світу.
З 1959 р. в бібліотеках області почав запроваджуватись відкритий доступ до книжкових фондів, що давало читачам можливість самим переглядати і вибирати книги на стелажах бібліотеки. Першою в умовах відкритого доступу почала працювати Перечинська бібліотека для дорослих.
Дальшому розширенню інформаційного потенціалу бібліотек державної мережі сприяла їх центра- лізація, що проходила з 1974 по 1979 рік. Було створено 13 районних та 2 міські централізовані бібліотечні системи. Централізація бібліотек дала певні позитивні результати: покращилась матеріальна

Путевка в Трускавец база деяких біб- ліотек, у центральних бібліотеках було відкрито нові структурні підрозділи, поліпшилась організація та вико- ристання книжкових фондів. Мало своє позитивне значення і створення в кінці 70-х років довідково-бібліогра- фічних фондів з питань сільського господарства (ДІФи).
У 1976 році була централізована і мережа медичних бібліотек, а в 1981- профспілкових. На 1.01.91 року в області активно діяли 1485 бібліотек різних систем і відомств, в т.ч. 704 державних, 658 шкільних, 19 медичних, 47 профспілкових. Однак проімперська політика русифікації всієї гуманітарної сфери колишнім СРСР згубно позначи- лася, в першу чергу, на діяльності бібліотек, більшість книжкового фонду яких була представлена російською книгою. З певних причин у деяких бібліотеках цей дисбаланс наявний ще й сьогодні. Після проголошення України суверенною державою зникла заідеологізованість бібліотек, що загалом позитивно позначилося на їх діяльності. Разом з тим складна економічна ситуація в Україні, нестача коштів на утримання бібліотеки призвела до різкого скорочення відомчих бібліотек, масового переходу державних біб- ліотек на роботу за скороченим робочим режимом, руйнування системи планового централізованого постачан- ня літератури і т.п.
Ситуацію ускладнило стихійне лихо, що спіткало Закарпаття - листопадова повінь 1998 р. Фонди майже п'ятидесяти бібліотек були пошкоджені. Зруйновано також деякі приміщення бібліотек. Якщо друга половина 80-х років, початок 90-х характерні популярністю бібліотек різних ланок, урізноманітненням змісту їх роботи, активізацією краєзнавчого та народознавчого аспектів, пошуком нових форм і моделей бібліотечної діяльності, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) то кінець 90-х дає очевидний спад бібліотечної роботи, особливо на місцях, різке зменшення їх інформаційного потенціалу, комунікативних можливостей, що, безумовно, негатив- но впливає на рівень культури та моральний стан населення регіону.
Бібліотеки певною мірою випробували на собі наслідки економічної кризи, в той же час і накопичи- ли досвід протистояти численним зовнішнім і внутрішнім негативним факторам. Так, за ініціативою 3-х обласних бібліотек 56 провідних видавництв та бібліотек зголосилися передати безоплатно закарпатським бібліотекам тисячі примірників книг для відновлення фондів. "Видавнича програма" Міжнародного фонду "Відродження" очолила цю всеукраїнську акцію з тим, щоб об'єднати зусилля видавництв та бібліотек і надати організовану фінансову підтримку для доставки книг бібліотекам, що постраждали від повені. У проведенні акції взяли участь Українська бібліотечна асоціація, видавництво Британська Рада, Дім Америки, Інститут Гете в Києві та ін. Доставку 70 тисяч книг, що поповнили фонди наших бібліотек, оплатив українсько-американський доброчинний фонд "Сейбр-Світло" (м. Львів). В 1997 році на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №510 від 30 травня 1997 року "Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні" в області проведено впорядкування державної бібліотечної мережі відповідно до встановлених нормативів. Мережу бібліотек було в основному збережено. На сьогодні в області діють 585 бібліотек, в т.ч. 515 в сільській місце- вості. Всі бібліотеки внесено до Державного реєстру бібліотек України.
Бібліотечні фонди в області нараховують 7,3 млн. примірників. З них мовами: українською- 3 млн. - 40,8%, російською- 3,8 млн.- 52,9%, іншими- 0,5 млн.- 6,3%.
З 1995 року спостерігається тенденція до збільшення надходжень україномовних видань. Так, в 1995 р. надійшло 48,5% літератури українською мовою, в 1997 р.-52,3%, а в 1998 р.- 71,5%. В області діють 123 бібліотеки, що обслуговують національні санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) меншини: з них 106- угорців, 8- руму- нів, 5- німців, 4- словаків.
При Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці працює відділ літератури іноземними мовами, на базі якого створено сектор літератури угорською мовою. Відділ угорської літератури працює при Виноградівській централізованій бібліотечній системі, бібліотеку літератури угорською мовою відкрито в м. Мукачеві.
Забезпечення національних меншин літературою рідною мовою здійснюється, головним чином, за рахунок одностороннього міжнародного книгообміну та гуманітарної допомоги. Більш активно поповнюється фонд угорської літератури бібліотек області. Він нараховує 423,8 тис. прим.- 5,9%. Завдяки зв'язкам обласної універсальної наукової бібліотеки та Берегівської централізованої бібліотечної системи з бібліотеками Угорщини книги надходять від видавництва "Інтермікс", банку Розвитку Угорщини, Міністерства сільського господарства, спілки письмен-ників, фонду "Агора", бібліотек мм. Ніредьгаза, Сегед, Дебрецен, Будапешт (Угорщина). Фонд румунською мовою становить 12,5 тис., або 0,2%, німецькою-4,9 тис., або 0,05%, словацькою- 6,2 тис., або 0,07%. З метою збільшення надходжень налагоджуються зв'язки з університетською бібліотекою м. Лейпциг (Німеччина), Словацькою національною бібліотекою "Матіца Словенська", Кошицькою державною науковою бібліотекою (Словаччина), Празькою центральною універсальною науковою бібліотекою, Національною бібліотекою Румунії (м. Бухарест). Бібліотеки спрямовують свою діяльність на розкриття перед громадськістю змісту своєї діяльності, наявних можливостей щодо надання інформаційних та інших послуг населенню. Значна увага приділяється вдосконаленню ДБА, створенню фактографічного банку даних. Інформація дедалі більше стає товаром. Але в цьому питанні є чимало проблем розв'язання яких потребує додаткових коштів,державної під- тримки. Адже, санаторий Карпат лише Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека та ще кілька бібліотек мають мінімальну комп'ютерну базу. Лише, завдяки творчим стосункам з товариством угорської культури ЗОУНБ має доступ до інформаційної системи INTERNET. З метою оперативного отримання інформації з інших бібліотек України Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека використовує електронну пошту. Існуюча технічна база (комп'ютери, ксерокс) допомагають Закарпатській обласній універсальній нау ковій бібліотеці розкрити свій інформаційний потенціал за рахунок активізації видавничої діяльності. Нею видаються ретроспективні та поточні бібліографічні покажчики "Література про Закарпатську область", "Календар знаменних і пам'ятних дат", зведені друковані каталоги періодичних видань, що передплачуються бібліотеками м. Ужгорода, Хроніка культурного життя області, численні персональні покажчики і т. ін. Обласними бібліотеками для дітей та юнацтва видаються персональні покажчики та бібліографія "малої форми"- пам'ятки, закладки, бесіди про книги.
За останній час значно покращився якісний склад бібліотечних кадрів. Серед них 79,6% мають вищу або середню спеціальну фахову освіту, семи кращим бібліотечним працівникам присвоєнно звання "Заслужений працівник культури України".
Сьогодні в області санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) діють 1282 бібліотеки різних систем і відомств, які попри всі негаразди прово- дять велику просвітницьку, інформаційну, дозвіллєву роботу, займають гідне місце в системі закладів, що пра- цюють на утвердженні молодої незалежної держави.

"Горбатому" мосту в закарпатському Берегові - вже понад півтора століття

Міст та місто, вочевидь, не випадково є однокореневими словами. Адже дуже часто саме міст визначає обличчя міста, стає його символом. „Карлів міст” у Празі, „Тауер” у Лондоні, „Золоті ворота” у Сан-Франциско, міст „Ріалто” у Венеції, горбатий міст у боснійському Мостарі... – Санаторий Весна Трускавец є чимало місць на Землі, в яких міст та місто неможливо уявити один без одного.

Закарпатські міста, які, згідно давніх традицій, поставлені на річках, також не обділені мостами. Та, на жаль, в силу різних обставин якимось особливим виглядом вони не відрізняються. Так, перші ужгородські мости, історія яких сягає ще 17-го століття, у первинному вигляді давно зникли. Гарним мостам доби Чехословаччини також не пощастило. Найбільший в Ужгороді Масариків міст, споруджений у 1937 році, через сім років був знищений німцями, що відступали. Його було швидко відновлено, але подальші реконструкції зробили споруду, що з’єднує два береги Ужа, доволі типовою, позбавленою „родзинки”. Не сильно пощастило й пішохідному мосту у центрі міста. Первинний вигляд у нього, спорудженого у 1897 році на місті зруйнованого водами дерев’яного, був не такий, як зараз. Це була споруда із трьох великих металевих ферм (арок). Чи вписувалася б така конструкція у вигляд давнього Ужгорода, сказати важко, та вже й не важливо – міст також був підірваний німцями, і у повоєнні роки йому на зміну прийшов нинішній санаторий Карпаты залізобетонний пішохідний (попередник був ще й транспортним, до війни по ньому курсував перший міський автобус). На суб’єктивний погляд автора, сучасному пішохідному мостові над Ужем чогось бракує – якщо з відставні він виглядає цікаво, то в безпосередній близькості на ньому все якось занадто просто. Та й жебраки шарму аж ніяк не додають. Завезена нещодавно чи то з Угорщини, чи то з російської Тюмені новітня традиція прикрашати міст замками на знак любові та вірності, напевно, мала б оживити його вигляд. Чи пішло це захоплення молодих пар на користь мостові – знов таки, річ суб’єктивна: комусь подобається, комусь – не дуже...

Напевно, не помилюся, якщо скажу, що найдавнішій міст в Закарпатті, що зберігся й понині, знаходиться у Берегові (Берегсасі). На жаль, про те, якою Санатории Трускавца цінною з точки зору історії та архітектури є ця споруда, навряд чи й здогадуються як пересічні берегівчани, так і влада міста. Бо інакше б ставлення до пам’ятки було б не таке, як зараз.

Гостям міста й поготів навряд чи відомо, що, перетинаючи багатостраждальний канал Верке (його історія та, особливо, сучасний стан заслуговують окремої статті) в самому центрі міста, біля ресторану „Золота пава”, вони ходять старовинним мостом, вік якого перевалив за півтора століття. Історикам відомо, що він був збудований ще у 1853 році, і виконував дуже важливу функцію – з’єднував два береги широкої тоді річки Верке на „соляному шляху”, який пролягав від солотвинських соляних копалень. Окрім того, в Берегові на площі, яка нині є центром міста, тоді регулярно працював великий ринок, куди приїздив купувати та продавати люд з навколишніх сіл, а також й Мукачева, санаторий Шале Грааль Вилка, Вашарошнаменя тощо. За проїзд мостом з бажаючих потрапити на базар брали гроші. Споруда у готичному стилі, із міцними опорами, була одною з перших на Закарпатті, яку побудували з каменю – бо доти мости будували з дерева, в Берегсасі переважно з берези. На відміну від більшості мостів, які будували прямими, берегівський має „горбатий” вигляд, і в цьому також його унікальність – в Україні таких споруд одиниці, і навіть в Європі вони зустрічаються не часто. Та й по давності міст може посісти почесне місце. Зацікавившись питанням, я став шукати інформацію про найдавніші мости України. Найдавнішим, вочевидь, є Замковий міст у Кам’янець-Подільському (17 століття), близький йому по віку невеличкий Турецький міст у Чернівцях. Але більшість із тих, що збереглися, споруджені наприкінці 19 - початку 20 століття. Відтак, берегівський міст точно входить в десятку найстаріших мостів України, а може, і в п’ятірку (було б дуже добре, Санаторий Весна Трускавец якби історики внесли ясність у це питання).

У радянський час, після того, як Верке вже була сильно звужена і перетворена на канал, два порожні прольоти головного мосту використовували в оригінальний спосіб. Батько розповідав, що в одному з прольотів розміщувався... рибний трактир. В ньому стояв величезний акваріум з живою рибою, відвідувачі самі обирали собі майбутню „жертву”, з якої тут же варили пекучу мадярську юшку чи смажили. В другому прольоті пізніше (це вже я сам добре пам’ятаю) влаштували тир, де за кілька копійок можна було постріляти з пневматичних гвинтівок по паперових мішенях та дешевих пластмасових іграшках.

На жаль, сьогодні міст, який мав би бути прикрасою Берегова, знаходиться в плачевному стані. Сама конструкція, на щастя, ціла, і навіть витримує потік автотранспорту, якого зовсім не було, коли її зводили. Та от підібратись до неї, аби спуститись до каналу та зсередини оцінити усю красу півторавікової споруди, вже проблематично. На одному боці моста сходи до Верке повністю проіржавили, на іншому залишився наполовину розібраний невеличкий місток, яким можна було переправитись на другий берег Верке. санаторий Карпаты Пусті прольоти стародавнього красеня перетворені на смітник та, ще гірше, на безкоштовний громадський туалет. Жалюгідний вигляд мають і околиці мосту: на місті колишньої доріжки для променадів (її демонструють старі світлини) – зарості, сміття, бруд. Звісно, такий стан для міста, яке вважає себе цивілізованим, є неприпустимим. Хочеться сподіватись, що влада Берегова колись таки зверне більшу увагу на архітектурну пам’ятку, і зробить усе від неї залежне, аби красу головного мосту могли Трускавец санатории повною мірою оцінити як численні гості, так і місцеві мешканці.

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розбійники. Саме тут вони, за переказа

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут Трускавец санатории знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розбійники. Саме тут вони, за переказами місцевих жителів, ховали свої награбовані скарби, але довго вони тут не ховалися, оскільки їхні нахабні дії розлютували селян, які власноруч розігнали розбійницьку ватагу. Ще одна моторошна легенда про Чорний ліс розповідає про те, що кожного порушника лісового спокою чекає важке покарання. І на жаль, давні пророцтва справдовуються. Щороку "чорна хроніка" подій поповнюється жертвами самогубств або вбивств у Чорному лісі. Власне, навіть місцеві жителі не рекомендують залишатися під вечір на узліссі чи безпосередньо у самому лісі, де на кожного чатує смертельна небезпека. Цікаво знати, що картопля для закарпатців завжди була і залишається другим хлібом. А у складні голодні роки ХІХ століття вона Отдых в Карпатах рятувала від голодної смерті. Тому напевно всім буде цікаво дізнатися, що вперше картопля з'явилася на Закарпатті у 1770 році. Саме тоді було видiлено великі площi у Мукачівсько-Чинадіївській домінії графів Шенборнів під картоплю та шовковицю. Отож мукачівські землі стали експериментальним полем для вирощування картоплі на території Закарпаття.

В окрестностях горы Петрос жила когда-то семья гуцула. Однажды летом к ним приехали знакомые со своими сыновьями-близнецами. Отдых в Сходнице У гуцула была дочь-красавица. В долгих беседах выяснилось что дети в обоих семьях родились в один год и день. После этого пос

В окрестностях горы Петрос жила когда-то семья гуцула. Однажды летом к ним приехали знакомые со своими сыновьями-близнецами. У гуцула была дочь-красавица. В долгих беседах выяснилось что дети в обоих семьях родились в один год и день. После этого посещения девушка и юноши часто встречались, гуляли в живописных окрестностях Петроса. Юноши полюбили дочь гуцула, да и девушке нравились парни - один другого лучше. Долго терзала парней нерешительность, но все же каждый втайне от брата объяснился девушке в своих чувствах. Родители не противились возможной свадьбе, только кому отдать предпочтение - должна была решить сама девушка. Гостиница Респект**** (RESPECT) Сходница Но и ей сделать выбор было трудно. Наконец она сказала братьям: "Кто из вас принесет мне в подарок шелковый цветок, тому отдам сердце и руку".
Долго ходили парни по горам в поисках шелкового цветка (так в Карпатах называют эдельвейсы). Поднявшись на полонину встретили старого пастуха и рассказали ему о своих заботах, пастух показал на отвесные склоны трехглавой горы: "Там растет шелковый цветок. Только достать его может самый смелый и сильный парень. Взбираться на скалы нелегко. К тому же цветы охраняют очень красивые девушки-волшебницы. Они подарят их вам, если навсегда останетесь в их горном царстве. Иначе они сбросят вас со скал в глубокие ущелья…."
Это не испугало парней. Любовь придавала силы. Трудной и долгой была дорога в горы. На неприступном утесе они увидели наконец один цветок. Опережая друг друга, братья в спешке взбирались на отвесные скалы. Каждому хотелось первым сорвать цветок. Одному из парней удалось добраться к эдельвейсу. Но тут появились девушки-волшебницы, Отдых в Карпатахприглашая юношей остаться среди них. Не согласились братья. И рассердились горянки: "Не видать вам счастья в жизни!".
Под ногами парня, который дотянулся первым до эдельвейса рушиться скала, он срывается и, падая, сбивает в пропасть своего брата….
Девушка долго ждала юношей. Не дождавшись ушла в горы на поиски. На полонине старый пастух рассказал ей о встрече с пранями, показал скалы, к которым они ушли. Поднялась девушка к утесам и увидела следы страшной беды. Не вынесла горя дочь гуцула и бросилась со скалы в пропасть….

Західну Україну можна сміливо назвати замковим краєм. Це – єдиний регіон нашої держави, де збереглися замкові архітектурні пам’ятки. І нехай більшість із них перетворилися на руїни, кілька замків і палаців перебувають у задовільному стані.

Ці споруди є об’єктом постійних відвідувань туристів і з України, і з ближнього зарубіжжя. Один із найкрасивіших і найдавніших замків на території нашої держави знаходиться в Закарпатті – місті Мукачевому – та носить промовисту назву «Паланок» (паланкою називали на Запорізькій Січі у XVIII ст. невелике укріплення, обнесене частоколом). Його я й відвідав, привізши з собою не лише приємні враження, а й легенди – «Паланок» є чи не найтаємничішим замком України.

...Мукачево зустріло спекотною погодою. Настільки спекотною, що втриматися на сонці було практично неможливо. Навіть легкий вітерець не рятував. Та попри казуси погоди, місто справило досить приємне враження. Санаторий Весна Трускавец
Сьогоднішнє Мукачеве – невелике місто, в якому розташовані здебільшого дво-, триповерхові будиночки, визначальною рисою яких є багато квітів у дворі. Поруч із новими будівлями у місті багато старих, але вони реконструюються. Приємно вражають ціни в кафе, у кілька разів нижчі за київські, а от їх інтер’єр мало чим поступається столичним.
Таким чином, міська влада працює, а це не може не радувати. Причому власті займаються не лише насущними соціальними проблемами, а й культурними – «Паланок» був не так давно реконструйований. Звісно, чимало й недоліків. Стосуються вони, передусім, стану доріг, які подекуди просто розбиті. Також люди бідкаються на актуальну для більшості українців проблему – невисокі зарплати (у чесний спосіб у Мукачевому багато не заробиш).
Місто відоме туристам не лише замком. Каплиця Святого Мартіна, жіночий монастир на Чернечій горі, Ратуша, театр вимагають для свого санаторий Шахтер опису окремої статті. Ми ж поговоримо про замок.
Як до нього дістатися? На це питання Вам відповість кожен мукачівець. Варто лише сісти на будь-яке маршрутне таксі, яке їде до вул. Тімірязєва. Десять із гаком хвилин їзди з центру міста – і Ви вже знаходитеся біля підніжжя замкової гори – місця, де розташований замок «Паланок».
Про замкову гору й замок ходять легенди. Легенда про те, що замок було побудовано людськими муками (селяни навколишніх сіл обкладалися непосильними податками, з різних кінців краю доставлялися будівельні матеріали та продукти харчування, в роботи залучалася тяглова сила у вигляді коней та худоби – люди були позбавлені можливості обробляти землю, збирати урожай, на будівництві вони потерпали від голоду, катувань, травм, хвороб, епідемій, нещасних випадків), а замкову гору насипали «мозолями, Трускавец санатории потом і кров’ю людською», звідси й назва міста – Мукачеве, від слова «мука» – так в’їлася у громадські свідомість і думку закарпатців, що навіть авторитетні докази про те, що насправді поява гори – цілком природна. Та, зрештою, чим більше легенд, тим цікавіше туристам.
Піднімаємося по замковій горі, долаємо кілька десятків метрів – і ось ми вже знаходимося перед мостом, який веде нас до замку. «Паланок» зводився не одне століття. Перші глинобитні укріплення слов’янських племен білих хорватів з’явилися тут у V ст. Удосконалення військової техніки викликає необхідність удосконалення оборонних будівель, тож у ІХ-ХІ ст. на замковій горі зводяться дерев’яні укріплення, а пізніше, через кілька століть, були побудовані кам’яні укріплення – замок набув того вигляду, який ми бачимо зараз.
Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстарішим є Верхній замок, збудований у XIV-XVI ст., який знаходиться на вершині замкової гори. На 6 метрів нижче побудований Середній замок, а на 16 – Нижній. Обидва зведені у XVII ст., наступного століття на четвертій терасі, на 10 метрів нижче Нижнього замку, була збудована вежа для охорони воріт і дорога до замку по західному схилу гори. Замок і кожна з його частин оточені кам’яними стінами, товщиною 3-3,5 м, та обнесені сухими ровами, глибиною 10-12 метрів. Через рови перекинуті дерев’яні мости, які свого часу піднімалися й опускалися. Для охорони замку були побудовані 8 бастіонів по кутах всіх частин замку. У давнину, за часів функціонування «Паланку», на них розміщувалася артилерія. Ворота до Нижнього замку, де знаходилася сторожа, «охороняють» два могутніх кулеподібних бастіони.
Середній замок має 4 бастіони, великий двір, оточений дво- та триповерховими будівлями, в яких розміщувалися казарми для гарнізону, арсенал, лицарська зала, кухні та комори. З північної сторони двору раніше (до другої половини ХХ ст.) стояв будинок коменданта, за яким височать кам’яні стіни XIV ст. Верхнього замку, в який можна піднятися сходами зліва і справа. Зліва – сходи квадратної вежі кінця XVIII ст., а справа – так званий «хід-пастка», вирубаний під південно-східною вежею у кінці XVII ст.
Верхній замок, колишня резиденція його володарів, має закритий з усіх сторін двір, дво- та триповерхові будівлі, колишні розкішні князівські палати XVI-XVII ст., три круглі вежі XIV ст. (добудовані в XVII ст.), замкову каплицю XVII ст. З північної сторони Верхній замок захищають два бастіони. У південній частині двору знаходиться колодязь глибиною 85 метрів, воду з якого використовували до кінця ХІХ ст.
Про замковий колодязь ходять легенди. Його збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням. У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й усі вісім метрів у діаметрі.
Легенда розповідає, що скільки не рили колодязь, усе ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж фразу «Пресвітлий князю, води немає», Корятович впадає у відчай.Санаторий Весна Трускавец Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один із вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все одно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глиб колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки…
Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монетами. Ось так швидко здійснюються бажання.
Ще одна легенда пов’язана з пам’ятником Корятовича, який знаходиться у дворі верхнього замку. Аренда квартир в Трускавце За його відшліфований, до блиску начищений золотий палець вважає за необхідність потриматися кожен турист, поклавши до підніжжя пам’ятника монетку. Кажуть, що від цього здійсниться будь-яке бажання.
За австрійськими джерелами ХІХ ст. на глибині 71 метр у криниці вирубано кам’яні спіральні сходи, які закінчуються на рівні 1,6 метрів від дна нішами, одна – у південному напрямку, друга – у північному.
Легенди ж говорять, що підземні ходи Мукачівського замку настільки довгі, що карета, запряжена кіньми, могла таємно доставити князя в будь-який замок Трансільванії і в Святомиколаївський монастир. Заглянувши у замковий колодязь, на глибині 85 метрів Ви побачите задні колеса карети, яка у будь-який час готова доправити Вас у кожний замок Закарпаття.
Про замок створені й інші легенди. Легенда про героїчну хранительку замку княгиню Ілону Зріні, яка впродовж трьох років відбивала облогу «Паланку», легенда про кровожерливу княгиню Софію Баторі, яка князювала в замку 21 рік, після смерті легендарного Дьордя ІІ Ракоці, і все своє життя пила людську кров і купалася в крові молодих дівчат. Існує легенда про останнього коменданта замку, підполковника Адама Карагулича, легенда про качку, яку пустили в колодязь, а вона потім Трускавец санатории.Путевка в Трускавец випливла в Латориці. Та ще багато інших легенд.
Навколо замкової гори ще у XVI ст. був викопаний водяний рів, який наповнювався водою з річки Латориця. У XVII ст. рів був укріплений дубовим частоколом – паланком. Назва «Паланок» збереглася до наших днів, хоч сам рів і частокіл давно зруйновані.
Нині на території замку функціонує меморіальна кімната легендарного угорського поета Шандора Петефі, який відвідав «Паланок», експозиції меблів XVII-XIX ст., природи та старожитностей Карпат, інтер’єр і самобутність якої немов переносять нас у минуле цього українського краю, історичний музей, де можна побачити кам'яні, залізні та дерев’яні знаряддя праці, картинна галерея видатних живописців Закарпаття.
Залишаючи «Паланок» і Мукачеве, дав собі слово знову туди повернутися. З кожним роком місто й замок стають кращими. Попри існуючі проблеми (час невблаганно йде, стіни руйнуються, їх необхідно реставрувати), мукачівський замок продовжує «зберігати форму». санаторий Алмаз Причому він по-різному виглядає вдень і вночі, влітку і взимку. Побачити замок, пройти біля кам’яних стін, сходами, які пам’ятають буремні події минулого – просто таки обов’язок кожного українця!

Принада системи, за якою займаються закарпатські «моржі» - у простоті, але й ефективності, і – підхожості практично всім, адже, на відміну від, скажімо, методу Іванова, не потрібно тривалих розігріваючих процедур до і після занурення.

Ярослав Сенчук усіх закликає до ополонки

«Голова витирається дуже ретельно, на це не шкодую часу. Доки тривають ці 2-3 хвилини, від тепла, який виробляє організм – а кров зараз активно приливає до шкіри – я холоду не відчуваю. Робили експерименти, на окремих ділянках тіла температура досягає 43 градусів за Цельсієм, фактично, вища за температуру згортання білку, але ця «гарячка» - короткочасна, і саме вона дає оце відчуття жару…», - досвідчений «морж» Михайло Темнов щойно вийшов з ополонки. Запевняє: не холодно, а – гаряче!

Зайшов у зимну воду уперше 4 роки тому: якось у розмовах з приятелями сказав, що зробить, а відтак мусив підтвердити: духу не забракне. Обіцянку довелося виконати (вельми непросто, адже вирізнявся неабиякою теплолюбністю і, власне, взимку тільки і мріяв про весну, тож про ополонку думав із жахом)… З води вискочив як обварений, а коли піднявся санаторий Карпаты сходами, на Михайла «зійшла благодать»: у 12-15-градусний мороз він відчув тепло, навіть жар. «Моментально померла ілюзія холоду, і я побачив: доки витер голову, тіло саме обсохло. Потім ми пішли в кафе, і там я сидів у стані повного блаженства». Утім, Михайло одразу застерігає: для доброго результату у загартовуванні необхідна системність. Він уже привів у «моржування» понад двадцятеро людей, які, своєю чергою, залучають родини і знайомих.
Принада системи, за якою займаються закарпатські «моржі» - у простоті, але й ефективності, і – підхожості практично всім, адже, на відміну від, скажімо, методу Іванова, не потрібно тривалих розігріваючих процедур до і після занурення. «Моржування» по-закарпатськи передбачає занурення саме в зимові місяці (такий курс дає добрий імунітет на цілий рік), ну а в інші сезони любителі просто ходять на річку. До речі, важливо, аби водойма була не штучною – переконані, що помічна саме природа. «Ну а ти коли зайдеш у воду? Подивись, яка чудова погода – ідеальна для першої спроби!», - Ярославові Сенчуку не позичати переконаності у тому, що близьке знайомство із зимною водою потрібне усім, а ще – він просто пашить бадьорістю. Так, практики холодного загартовування впливають не тільки на здоровя, але й на вдачу людини, - кажуть ті, хто на «ти» з ополонкою. Обіцяю замислитися над власним «подвигом», а тим часом дізнаюся про систему. Усе просто і доступно. Набути розслабленості: рівномірно дихаючи носом, спіймати відчуття тепла у тілі і, без хвилювань і різких рухів, роздягатися, починаючи з ніг. Відтак – шлях до ополонки босоніж і – коротке занурення. «10-15 секунд (Трускавец санаторий Шахтер за системою дозволено до 40), які ми перебуваємо у воді, не дають організму переохолодитися». Утім, холодового навантаження достатньо для активного кровообігу. А відтак – потужний поштовх імунній системі та, як наголошують гартувальники, – енергетиці людини. Думка якось прихопити на набережну купальник і рушник стає виразнішою…

Михайло Темнов каже: ця метода передбачає тільки наявність бажання. Один раз новачку розповідають про правила, допомагають розслабитися і заводять до води. Людина, уперше заходячи в ополонку, ламає психологічний бар’єр, позбувається страху холоду – за 5 секунд розуміє, що холод – це лише велика ілюзія. 95 відсотків цих людей самі вертаються на наступний день, а випадків застуди після першого досвіду «моржі» не знають, як, власне,Отдых в Карпатах  і після всіх подальших практик.
Закарпатську систему оздоровлення розробив і запатентував мукачівець, радіофізик за фахом Богдан Дикий. За три роки позбувся астми, відтак почав пропагувати цю методу загартовування. За крайовими «моржами» спостерігали лікарі. Результат – не тільки «добро» на ополонку, наукові публікації, але й… поповнення лав самими медиками. Найчисельнішою «популяція» «моржів» свого часу була у Мукачеві. Доходило до декількох сотень купальщиків, кажуть навіть про 3 тисячі років 7 тому, нині ж лишилося близько півтора сотні. Нині моду на зимну купіль відчуває Ужгород: до облюбованої досвідченими «моржами» ополонки часто приходять охочі долучитися. В обласному центрі щонайменше із 60 «серйозних» «моржів», себто тих, хто регулярно занурюється, а  Трускавец санатории дехто називає й сотню…
Біля ополонки оповідають і про пані, що купалася вагітною, а відтак народила… здорове «морженя» - жартують любителі холодної води. Протипоказів практично нема – продовжує розказувати Ярослав Сенчук. Власне, не рекомендують лише під час загострення хронічної хвороби та сильного запалення. За допомоги цього загартовування позбувалися частих застуд, успішно боролися із виразкою шлунка та 12-палої кишки, гайморитом тощо. «Бояться» холодної води гіпертонія і гіпотонія. А головне – підвищується тонус організму, який починає сам вирішувати свої проблеми, - запевняють практики.
«Я позбувся не тільки частого й сильного головного болю, але й хронічного бронхіту. Це ілюзія, що «моржують» лише здорові відчайдухи – сюди прийшли кожен зі своїми хворобами, проблемами, саме по здоров’я!», - паруючи на морозі мокрим тілом, ділиться Михайло Темнов. «Закрити хоча б одну аптеку – така в нас мета! Ужгородці, в воду!», - закликає досвідчений «морж».
Тим, хто вирішить дослухатись, знайти ужгородських «моржів» нескладно: вони «водяться» на правому березі Ужа (униз від обласної філармонії), де облаштовано навіс і сходи до води. Отдых в Карпатах «Вполювати» їх найлегше в обідній час: 12-13-та години вважаються оптимальними для занурення в ополонку. А можна й за телефонами: 80506753625 – номер Ярослава Сенчука, заступника голови Асоціації «Закарпатський морж», а 80503726010 – ентузіаста й журналіста Михайла Темнова. Наші «моржі» неабияк ратують за збільшення «популяції»і охоче допоможуть новачкам, яким потрібно мати з собою тільки зміну білизни для купання і рушник. Ну, ще й бажання… Непоганий спосіб випробувати характер, чи не так? Ополонка, в якій дехто знайшов так багато, стає все спокусливішою… На Водохреща ж любителі зимної купелі вже традиційно поповнюють свої лави новачків. Лише Ярослав Сенчук цього разу особисто завів до ополонки п’ятьох нових "моржів"…

Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінер

Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінеральні та термальні джерела, багатовікова історико-культурна спадщина, народні традиції, гостинне населення – ось тільки невеликий Санатории Трускавца перелік факторів, завдяки яким Закарпаття вже давно набуло слави "української Швейцарії".
Ужгород – центр Закарпатської області, старовинне європейське місто, з численними історико-архітектурними пам’ятками європейського значення. Насичена санаторий Шахтер подіями історія та унікальне географічне положення створюють багатогранний колорит та привабливість цього чудового куточка земної кулі. Будучи розташованим на перехресті культур та традицій Ужгород завжди відкритий для співпраці та різного роду діалогів.

В Ужгороді знаходяться головні музеї області: краєзнавчий музей-замок, музей архітектури і побуту, художній музей, меморіальні художні музеї, зоологічний музей.
На території міста знаходяться Ужгородський монастир (жіночий римо-католицький) та древні храми: греко-католицький кафедральний собор Горянська ротонда ХІІ ст., Ужгород, Деренковцi, Трускавец санатории Струмкiвка, Паладь Комарiвцi, а також середньовічні замки: Ужгород - ХI ст., Невицьке - ХIII-ХVII ст., Середнє - ХII-XVIII ст. та аристократичні палаци родин Другетів (руїни, Ужгород-Горяни) і Плотені (Великі Лази). Існує найдовша в Європі липова алея. на території міста налічується 2 джерела мінеральної води: радванський якому більш ніж 30 років і боздошський, якому близько 20 років. Такі історичні місця щороку приваблюють десятки тисяч туристів. Мешканці Ужгорода, а це представники більш ніж 70 національностей, гостинні та працьовиті люди, які знають ціну своєму місту і готові з кожним днем примножувати потенціал та славу затишного міста над Ужем.

Найбільш відомі з перших свідомих засновників міста — слов’яни. Одне з їх племен – білі хорвати – в другій половині І тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода. У ІХ столітті укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем.
У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар. Сили були нерівні, і князь Лаборець був переможений.
Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1241 –1242 рр. татари хана Батия спалюють поселення. З 1318 р. господарями міста стали італійські графи Другети, які володіли ним впродовж 360 років. Філіп Другет будує нову кам’яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовується і місто. Уже в 1430 р. Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться “Привілейоване місто Ужгород”.
Впродовж ХVI – XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. В 1646 р. в Ужгородському замку під егідою Ватікану було проголошено Ужгородську унію і утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1707 році санаторий Алмаз Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца Ракоці.

На початку ХІХ століття відбувся характерний економічний розмах. В Ужгороді з’явились перші фабрики. Найбільший вплив на місто, із політичних подій ХІХ століття, справила угорська революція 1848-1849 рр. 27 березня 1848 р. в Ужгороді офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. У 1869 році діяв перший на Закарпатті лісопильний завод. Вже з 1872 р. почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп. У 1897 році з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород-Будапешт, а в 1902 році здано в експлуатацію першу в краї - Ужгородську електростанцію. У 1907 р. збудовано перший театр .

10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність.
Але за Віденським арбітражем 1938 р. Ужгород був переданий Угорщині. До кінця 1944 р. бої підійшли до Ужгорода. 27 жовтня 1944 року місто було визволено частинами 4-го Українського фронту.
Період визволення приніс значні зміни. На околицях Ужгорода будуються нові підприємства і поновлюються старі. З 1945р. Ужгород як столиця Закарпатської України увійшов до складу СРСР. Того ж року було відкрито Ужгородський Державний Університет. Трускавец санаторий Шахтер З 1946 року Ужгород – центр новоутвореної Закарпатської області.
З 1991 року Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю мешканців обласний центр України. В даний час Ужгород - адміністративний, культурний і економічний центр області, один із найдавніших міст України. Ужгород ділиться на дві частини: правобережну (стару) і лівобережну. В старій частині міста протягуються вузькі вулиці і пам'ятки архітектури далекого минулого. На півдні розкинувся зовсім нове місто із великою кількістю будинків і адміністративних споруд. Лівобережжя на відмінну від правобережжя більш рівнисте і зв'язане із залізничною і шосейною дорогами. В центрі міста знаходиться гарна площа і великий сквер. Обидві частини міста об'єднанні пішохідними і автомобільними мостами (їх налічується рівно 7) Ужгород весь час розширюється, але основним його архітектурним "стержнем" залишається набережна в граніті, яка забудовується житловими будинками. Індустрія міста складає в собі машинобудівне, деревообробне, виробництво будівельних матеріалів, легку і харчову промисловість. Великий інтерес тут представляє історичні і архітектурні пам'ятки. Із пам'ятків середньовікового часу особливо прекрасний є Ужгородський замок, в якому на даний час знаходиться музей і картинна галерея. Музей включає відділи археології, історії, природи, народного мистецтва та етнографії Закарпаття, науково-освітній та фондів.

Основні види діяльності музею - науково-дослідна, Санатории Трускавца збиральницько-пошукова, експозиційна, науково-просвітницька, пам’яткоохоронна, науково-методична. Музей проводить щорічні наукові конференції, видає періодичний науковий збірник, у якому друкуються дослідження наукових працівників музею у галузі історії, етнографії, археології, природознавства (вийшло 5 томів у 1995, 1996, 1998, 2000, 2002 рр.), буклети, довідники, каталоги та ін., проводить комплексне краєзнавче обстеження сіл Закарпатської області.

Музейні зібрання становлять понад 113 тисяч одиниць збереження. Серед найцінніших зібрань – одна з найбільших в Україні колекція бронзових виробів, що нараховує близько 3000 предметів, більшість з яких датується ХШ-ХП ст. до н.е., коли Закарпаття було одним із центрів середньоєвропейського бронзоливарного виробництва. Велику наукову вартість мають й інші чисельні пам'ятки давньої історії Закарпаття: епохи палеоліту, мезоліту, неоліту та слов'янські старожитності. Заслуговує на увагу і нумізматична колекція , що складається з понад 12 тисяч одиниць римських, старовинних австрійських, угорських, польських, чеських, українських, російських та інших грошових знаків, а також доволі числення колекція холодної і вогнепальної зброї ХІУ- початку ХХ ст. У музеї зберігаються рідкісні рукописні книги ХІУ-ХУП ст., стародруки ( понад 200 одиниць збереження), оригінальні вироби цехового ремесла ХУІ-ХУШ ст.ст., художнього і побутового литва колишніх Фрідєшівського, Довжанського, Кобилецько-Полянського, Тур'є-Реметівського залізообробних заводів ХУШ-ХІХ ст.ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, народного одягу та вишивок Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст., оригінальні історичні пам'ятки переломних в історії краю 1918-1919, 1938-1939, 1944-1945, 1989-1991 та наступних років. Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру, серед яких одна з найбільших в Україні колекція чучел птахів і звірів. У старій частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком розташований один із перших на Україні музеїв просто неба - Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Музей було відкрито 27 червня 1970 року. Планування музею співставлене з географічною картою Закарпаття. Експозиція музею обмежується оборонною лінією замку та стрімкими санаторий Алмаз схилами гори. Із заходу на схід розміщені житла і садиби українців низовинних районів - долинян, етнографічних груп - бойків та гуцулів, а також по одному будинку угорського та румунського краю. Кількість музейних пам'яток народної архітектури - 7 садиб, декілька житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.

Унікальна скарбниця пам'яток народної архітектури Закарпаття формувалася, розвивалася і збагачувалась творчою думкою будівничих попередніх поколінь і коріннями своїми сягає у давньослов'янську і староукраїнську культурну основу. Типи народного житла, створені протягом складного історичного розвитку закарпатського села, відтворюють життя і побут селянства краю у минулому. Експозиція музею - це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества - творіння умільців-теслів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць, художників, які володіли природженим хистом і химерною фантазією.

Хата кінця XVIII ст. із села Оріховиці Ужгородського району. Представляє архітектуру та побут населення низовинних районів краю.
Забудова П-подібної форми. У її комплекс входить дерев'яна рублена хата, паралельно до неї, у глибині двору, розташувався хлів і стодола під спільним дахом, ближче до вулиці знаходився колодязь-журавель.

Однією з найкращих дерев'яних церков музею вважається лемківська . Вона вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями. Висока барокова вежа сповнена чарівної грації. Висота бабинця з вежею сягає 22 м.
Датою спорудження вважають 1777 р. Після того, як у Шелестові збудовано нову муровану церкву, у 1928 р. дерев’яну церкву перевезли в Мукачеве. У 1974 р. церкву перевезено до Ужгорода. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті.

На одному з пагорбів що оточують місто Ужгород розташувалася одна зі стародавніх його частин - Горяни. Саме тут знаходиться невеличка церква-ротонда Св. Анни, яка за своїми архітектурними параметрами не має аналогів в Україні. Схожих ротонд у світі знаходиться лише дві (обидві в Угорщині). Цікавим фактом залишається те, що на стінах невеличкої круглої церкви знаходяться фрески ХІ століття, створені художниками, які представляли італійську школу мистецтва Джотто. Горянська Путевка в Трускавец.Цены Трускавец ротонда є однією з найдавніших і найцінніших архітектурних пам'яток України. Споруда складається з двох частин. Найдавнішою є власне ротонда – шести кутова центрична будова, товщина стін якої досягає 2–2,5 м, вкрита шестигранним шоломоподібним куполом, що спирається на барабан, декорований під карнизом романським мотивом. Більшість дослідників датує ротонду кінцем Х – початком ХI ст. У XIV ст. до романської ротонди добудовано пізньоготичну наву. Чудовими є фрески, що вкривають суцільно стіни ротонди, можливо, виконані північноіталійськими майстрами.

На території Ужгородщини є чимало унікальних парків-пам'яток: Ужгород - парк Лаудона, парк Підзамковий, Невицьке - парк Вагнера (замок), В.Лази - парк Плотені, Чертеж - парк 1848 р. Беззаперечно, парки на території району існували і в середні віки, а їх виникнення пов'язане з такими феодалами, як Плотені, Другети, що сприяли появі парків, завозячи з усіх куточків світу різні, екзотичні для нашого краю, рослини. Про це свідчить той факт, що в 1701 році навколо замку в місті Ужгород існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. До речі, досьогодні росте в Ужгороді 500-літній платан, який, як стверджує легенда, посадив власноруч граф Валентин Другет.

Цікаво те, що саме тут знаходиться найдовша в Європі липова алея (набережна Незалежності, Ужгород).

А ось назва міста Ужгород має свої оригінальні версії щодо походження: місто-город над рікою Уж. Староболгарські слова "уголь", як вугілля, та "угол", як кут, а також від слова "узок", як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, або від турецьких слів "унг", "онг", що перекладається, як "правий".

День міста відзначають 6 жовтня (раніш 1 жовтня). З цієї нагоди в обласному центрі проводяться культурно-масові і спортивні заходи: виставка робіт фото конкурсу "Рідне місто очима молодих ужгородцев", молодіжний фестиваль "Bee Free!", у СК "Юність" - турніри по шахам, шашкам, легкій і важкій атлетиці; стрит-бол, великий ярмарок-продаж ведучих виробників області. На пл. Театральної конкурс "Караоке". Святкова літургія в Горянській Ротонді. Увечері - святковий концерт за участю зірок української естради.

І не дивно, що найбільше багатство краю Отдых в Карпатах - його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Як вміло завжди вони облаштовують свої власні оселі, так прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі. Зрештою, приїжджайте в цей чарівний куточок смарагдових лісів та гірських потоків, у край гостинних, доброзичливих людей і ви переконаєтесь у всьому самі.

Родове гніздо трансільванських князів Ракоці. На високому вулканічному конусі він виглядає як велетень із казки. З висоти семидесятиметрового пагорба він оглядає європейські долини, що починаються біля його підніжжя. За його спиною, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, - Україна, невідомий для європейця Схід. Санатории Трускавца
На західній околиці Мукачева, на вершині 68 – ти метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами і легендарною бойовою славою середньовічна фортеця - замок Паланок – визначний історико-архітектурний, військово-фортифікаційний та історичний пам’ятник Закарпаття ХIV – ХVIII ст.ст.
Трускавец санатории
Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно відомо: ще коли замок був дерев’яним, його в 1089 р. 50 днів воював половецький хан Кутєшко, та так і відступив без всякої надії на успіх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголів хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила його,
Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. З 1396 р. його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
1396 – 1414 р.р. Подільський князь Федір Корятович на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок, що у модифікованомусанаторий Женева Трускавец вигляді зберігся до наших днів. Новозбудований замок міг витримати вогонь будь-якої тогочасної артилерії і був забезпечений всім необхідним для життя і оборони, що відповідало вимогам того часу: товстими мурами до 5 метрів; шеститисячним постійно діючим гарнізоном; 164 гарматами крупного калібру і великою кількістю іншого озброєння; 60 бочками артилерійського пороху, різнокаліберними гарматними ядрами, іншим боєзапасом; величезною кількістю запасу харчів; 86 метровим колодязем, що забезпечував замок своєю власною водою.Трускавец санатории
Наступні володарі впродовж ХV – ХVI ст.ст. розбудовують замок, удосконалюють укріплення, розширюють фортифікаційні можливості. В цей час замок мав 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.
1633–1711р.р. Мукачівським замком володіють трансільванські князі династії Ракоці, які так удосконалили фортифікацію замку, що він не мав собі рівних у Центральній Європі. Зародження капіталістичних відносин санаторий Алмаз Трускавец в надрах феодального суспільства і пов’язана з цим швидка зміна політичної карти Європи зумовила бурхливий перебіг подій і в Паланку. 1685 – 1688 р.р. одна з найважчих облог замку. Його обороною керувала вдова Ференца I Ракоці – княгиня Ілона Зріні. 1703 – 1711 р.р. замок стає оплотом антигабсбурської національної визвольної боротьби народів нашого краю під керівництвом Ференца II Ракоці, яка потерпіла поразку, і замок поступово втрачає стратегічне значення.
1782 р. замок перетворили в політичну в’язницю Австрії. За майже 120 років тут побувало більше 20 тисяч в’язнів. 1847р.( 12 липня) замок-в’язницю відвідав видатний угорський поет Ш.Петефі. В’язничні порядки кілька разів скасовувались, але остаточно скасовані у 1904 році.Миротель Трускавец
Дух свободи, волі і справедливості панує під склепіннями замку. Цей дух ширяє над замком і містом, немов відроджена легенда, немов нагадування про щось давно забуте, але вічне і головне. Романтику лицарських подвигів нагадують ці просторі, колись сповнені бурхливим життям зали, таємничі підземелля… В передсвітанковій тиші, здається, от-от прокинеться, закипить життя: санаторий Весназ конюшень гусарського замку рознесеться навколо іржання коней, в кузні нижнього двору вдарить молот по наковальні, стрій солдат вишикуваних у середньому дворі, напружено застигне, очікуючи появи князя з капітолії. Який простір для подвигів!
Ви сумніваєтесь? Приїздіть у Мукачево, підніміться на замкову гору, погуляйте дворами та бастіонами, прислухайтесь до живої тиші анфілад, затишних галерей, роздивіться експонати, відпочиньте на лавиці, побувайте на екскурсії,санаторий Алмаз поклацайте затвором фотоапарата, загляньте через плече художника на мольберт, впізнайте наукового співробітника, що "постом і молитвою" вишукує нові сторінки історії замку – і ви неодмінно почуєте голос наших предків, зрозумієте, що не втрачено зв’язок між минулим і сьогоденням, між нинішнім та майбутнім і справи наших дідів та прадідів живуть в серцях нинішнього покоління.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Перші згадування про Ужгород з'явилися до третього сторіччя, коли на територію області прийшли кочові племена білих хорватів.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец А перші згадування про замок з'явилися до дев'ятого сторіччя, як про зміцнювальну споруду на одному з пагорбів над поселенням білих хорватів, під час правління князя Лаборца. На той час замок мав вигляд дерев'яної споруди. У дев'ятому столітті замок був спалений угорськими племенами. Після цього адміністративний центр перейшов у Горяни (поселення на околицях Ужгорода).
Великою сірою масою височів над древнім Ужгородом замок. Це коштовний пам'ятник середньовічної воєнно-оборонної архітектури, стоїть на східному укосі вулканічної сопки, розташованої поперек долини Ужу.
Висота замкової гори більше 30 метрів. Протягом століть замок неодноразово перебудовувався й реконструювався,трускавец цены тому що цього вимагали військові умови. Найбільш сильні зміни замок переніс із появою вогнепальної зброї й до кінця 16 сторіччя в основному одержав сьогоднішній вид, про це свідчать дати вибиті в декількох місцях. Однак багато архітектурних деталей ставляться до більш ранніх періодів. Воєнно-оборонна система замка дуже проста, і в той ж час сильна й показова. Із трьох сторін міцно оточує рів, вирубаний у скелі, із четвертої сторони, північно-східної - стрімкі скелі. Ширина рову 15 - 20 метрів, глибина 5 - 10. Замок має форму неправильного чотирикутника з бастіонами на кутах, обнесений кріпосною стіною. Кріпосні спорудження займають площу 2,5 гектари. Більш квадратні бастіони небагато виступають вперед, це давало можливість вести вогонь вздовж кріпосних стін. санаторий Шахтер Трускавец
На бастіонах перебувала артилерія яка тримала під обстрілом підступи до замка. Кладка стін кам'яна, і тільки місцями видно пролами, що закладені цеглою - сліди колишніх боїв. Кути бастіонів викладені більшими блоками з білого каменю. Кріпосні стіни не штукатурені.санаторий Алмаз Трускавец Висота бастіонів 10 -15 метрів. При під'їзді зліва зберігся камін біля якого грілися вартові воріт. На стелі видно прорізи через які захисники замка обливали ворога смолою й окропом. На внутрішній арці під'їзду видно одну з дат перебудови споруди - 1658 рік. Праворуч біля підніжжя арки лежить камінь із круглим поглибленням по середині, у ньому гасили свої смолоскипи, гості що прибули вночі.санаторий Весна Напроти в'їзних воріт перебуває масивний будинок головного кріпосного корпуса. В оборонній системі замка головний корпус займав домінуюче положення. Масивний будинок, що був замкнутий з усіх боків має внутрішній дворик. Головний корпус служив резиденцією власників замка. У внутрішньому дворику є колодязь вирубаний у скелі, глибиною більше 30 метрів. Товщина стін досягає 2,5 - 3 метрів.
санаторий Алмаз
У головному корпусі є величезні підвали, які у свій час служили схованками й складами для цивільних жителів замка під час облог. Тут є темниця й камера катувань. У закінченому виді головний корпус являє собою трьох поверховий будинок у стилі ренесанс. В 1728 році замок сильно постраждав від пожежі й майже десять років був занедбаний. Пізніше третій поверх так і не був відбудований. Залишки його стін можна побачити під дахом.
Санатории Трускавца
Вперше в літописах замок зустрічається в 903 році, як резиденція князя Лаборца, що загинув при узятті замка кочовими племенами угорських племен. Тоді замок мав велике стратегічне значення, це була прикордонна споруда. Замок був адміністративним центром Ужгородського воєводства,Санатории Трускавца а пізніше всієї Ужанской долини. В 1086 році замок взяв в облогу половецький хан Кутеск, але зазнав поразки. Про це сказано у Віденській хроніці. В 1301 році вимерла перша угорська династія Арпадовичей. В Угорщині розпочалися довгі міжусобні війни. Зрештою престол зайняв Карл - Роберт із неаполітанської династії Анжу.
Проти нового короля на Закарпатті спалахнуло повстання. Після тривалого конфлікту, який продовжувався майже десять років, в 1322 був узятий останній захист повстанців - Невицький замок. Новий король подарував замок роду Другетов, що володів замком 350 років.
санаторий Алмаз При них стара частина міста отримала теперішній вид. Другети зробили великий внесок у культурний і духовний розвиток міста. Вони принесли із собою католицизм, і в 1649 році у замковому костьолі була прийнята церковна унія. Залишки фундаменту костьолу дотепер видно в замковому парку.
Невдовзі замок був відновлений, і почав отримувати сучасний вид бараканського стилю. санаторий ВеснаЗамок налічував 511 військових, 30 знарядь різного калібру на бастіонах і сорок гармат, що зберігалися в арсеналі. І близько 100 центнерів запальних речовин і більше 1000 ядер. В епоху народних повстань у кінці 17 століття замок часто переходив з рук у руки й сильно постраждав. У цей період помирає останній спадкоємець Другетов. Рід Другетов закінчив існування на Христині Другет, що вийшла за графа Берчені, що був у тісних зв'язках з Ференцем Ракоци другим, і замок перейшов у його володіння.Миротель Трускавец 15 березня 1704 року після останнього повстання, і тривалої облоги яка тривала більше напівроку замок був узятий Ференцем Ракоци 2. Навесні 1711 року після восьмилітньої боротьби повстання було придушено і замок здався військам імператора Йосифа 1. Замок втратив своє стратегічне значення, і в 1775 році імператриця Марія Тереза подарувала Ужгородський замок Мукачевський уніатській єпархії, що відкрила там духовну семінарію.Санатории Сходница
http://sanatoriitruskavca.com