Цей місяць, що закінчує традиційний річний циклі наповнений святами містичного характеру: ворожіннями, магією та ін. Адже наближається час панування злих сил у природі, який триватиме до 25 грудня — зимового повороту Сонця, яке виходить на літню дорогу.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Найбільшими святами були Дмитра (9 грудня) та Андрія (13). У ці дні дівчата ворожать, дізнаються про свою долю і про майбутніх наречених, а хлопці на Катерини (7 грудня) постяться, щоб мати добрих дружин. На Катерини дівчата зрізають гілочки вишні і ставлять їх у воду: якщо ті розквітають до Різдва, то у новому році дівчина одружиться.
Найбільш цікавим у цьому місяці видається Андрія (Калита). Його обрядовість тісно пов'язана із язичницьким світоглядом і є ніби вступною до майбутніх космологічних різдвяних свят. На вечорницях цього дня хлопці й дівчата влаштовують гру: кусають калиту — медовий корж із отвором посередині.
Обирається «пан Калитовський», який високо на палиці тримає калиту. санаторий Алмаз Хлопці по черзі виконують роль «пана Коцюбовського», сідаючи верхи на коцюбу і примовляючи: «Їду, їду на коні, на коні, на коцюбі», рухаються до калити. Хлопці та дівчата допікають Коцюбовському жартівливими питаннями та характеристиками. Якщо Коцюбовський не засміється, йому дозволяють кусати калиту без допомоги рук, можна лише підстрибувати. Якщо ж Коцюбовоський засміється, дівчата мастять йому обличчя сажею.
У день Наума (14 грудня) найкраще віддавати дітей у навчання, тоді наука піде на ум. Раніше, відправляючи сина до школи, його цього дня мили, стригли, вбирали у все нове і вели до дяка, який освячував його прихід на навчання.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
На Варвари (17 грудня) починали «Вовчі весілля» — час, коли темні сили, які асоціювались із цими тваринами, влаштовували свої ігрища та шабаші.
Життя у селі на деякий час завмирало, виконувалася лише хатня робота.Санатории Трускавца,

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам'ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються VI ст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII—XIX ст. Арабський мандрівник X ст. н. є. у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам'ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити, що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) трипільської культури.
Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв.
Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли.Санатории Трускавца За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов'янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі роги», «кучері», «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо.
В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображається стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» — символ добробуту, щасливого одруження,Санатории Трускавца, в «барвінок» — символ немеркнучого життя, «яблуко» — символ кохання тощо.
На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси «дерева життя». Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб'яча луска тощо.
Техніка вишивання має близько ста різних варіантів і так само, як і гама кольорів, є особливістю певної місцевості. З точки зору техніки та кольору ми розглянемо вишивки різних районів України.
Полтавські вишивки виконуються хрестиком, плутаним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, прутиковою мережкою, виколюванням, довбанкою, верхоплутом, ланцюжком тощо. Візерунки виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Вишивають переважно білими нитками, зрідка — червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами.
Техніка вишивання Харківщини та Луганщини має багато спільного з вишивками центральних областей, але їм властиві своєрідні поліхромні орнаменти, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Ромболамана лінія геометричного мотиву повторюється кілька разів.санаторий Карпаты Вишивається орнамент червоною ниткою по білому фону.
Для північної Волині характерні ромболамані лінії у вигляді стрічок горизонтального або вертикального напрямку, вишиті червоним по білому. У південних районах області переважають рослинні мотиви, шиття хрестиком чи прутиком. Чорний колір у таких вишивках поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного.
Для Чернігівщини характерні білі вишивки із поєднанням прозорих швів із гладдю, інколи геометричний чи рослинний орнамент вишивається із невеликим вкрапленням червоного та чорного кольорів.
Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометризований орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори — білий, коралово-червоний, відтінений чорним, трапляється жовтий і голубий. Виконується вишивка хрестиком, занизуванням, гладдю.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Південним районам України, де населення неоднорідне, властиве поєднання орнаментальних мотивів та вишивальних технік різних місцевостей.
Подільські вишивки виділяються своїм колоритом та орнаментикою, складною технікою виконання. Для них характерні барвистість і різноманітність швів. Найтиповіша подільська вишивка — кольорова мережка, у різних варіантах повторюються дві основні техніки — хрестик і низь, а також декоративний шов «качалочка». Центральний мотив візерунка подільської вишивки — ромб, розміщений між двома горизонтальними лініями. Трикутник, що утворюється між лініями і ромбом, вишивається скісними лініями у вигляді завитків («баранячі роги»). В орнаментах переважає чорний колір із вкрапленням червоного, синього, жовтого чи зеленого.
На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводяться кольоровими нитками. Такі вишивки рельєфні, із чудовим кольоровим ефектом.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
На Львівщині використовуються різноманітні типи візерунків, окремі з яких характерні для всього регіону, інші притаманні лише певним місцевостям. Колористично такі вишивки надзвичайно різноманітні.
На Буковині, крім геометричних та рослинних мотивів, використовуються зооморфні, які вишиваються гладдю або дрібним хрестиком шовком, вовною, бісером, срібними чи золотими нитками, металевими лелітками.
Гуцульські вишивки відзначаються різноманітністю геометричних та рослинних візерунків, багатством композицій, кольорових поєднань, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний домінує. Жовтого може бути кілька відтінків, що надає вишивці золотавого відблиску. Типовим для Прикарпаття є густе заливання тла, коли велика кількість дрібних елементів заповнює площину орнаменту і візерунок окреслюється тонкими просвітами.
Для вишивок Закарпаття характерний мотив «кривуля» у різних техніках виконання. Переважає техніка «заволікання» і вишивання хрестиком, часто використовується вирізування і гаптування. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Кольорова гама вишивок широка: червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один із кольорів; поширені як білі, так і багатоколірні орнаменти.
Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам — старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образи та накривали святий хліб на столі. Крім обрядового значення, рушники мали і чисто практичне застосування. Відповідно до функцій, які вони виконували, рушники мали свої назви. Наприклад, для витирання обличчя і рук — утирач, посуду і стола — стирок, для прикрашення образів, фотокарток, портретів — покутник, для шлюбних церемоній — весільний, для похорону — поховальний, для пов'язування сватів — плечовий тощо. Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення, так, при зведенні хати рушниками застелялись підвалини, хлібом-сіллю на рушнику освячувався початок жнив, на рушниках опускалась домовина з небіжчиком,Сходница рушниками скріплювали купівлю-продаж тощо. Відповідно до призначення рушники розрізнялись за технікою виготовлення та вишивання. Кольори та орнамент рушників характерні регіональним особливостям, за якими розрізняються «подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі», «буковинські» і т. д.

Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братислави (Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт (Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою з трьох боків оточують вони Середньоєвропейську низовину. У північно-західній частині їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в північно-східній, де розташовані Українські Карпати, Санатории Трускавца вона звужується до 100-120 км.

Залежно від розташування, біогеографічного районування та особливостей Карпати поділяються на Західні, Східні та Південні. Західні - розташовані на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково, Угорщини. Південні - меридіально розкинулися на території Румунії, Східні (за винятком Східних Бескидів, що у Словаччині та Польщі, а також Семиградських гір, що у Румунії) - на території України.

Завдяки географічному розташуванню Карпати відіграють для Центральної Європи виключно важливу соціальну, економічну, ресурсну, кліматотворчу, гідрологічну і екологічну роль.

Населення всього Карпатського санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) регіону складає 25 млн. На цій території зосереджено більше половини усього біорізноманіття Центральної Європи, знаходяться головні площі лісів, що підтримують екологічний баланс, пом'якшують клімат і разом із хребтами захищають прикарпатський південь Європи від холодних вітрів.

В Карпатах беруть початок великі найчистіші в Європі водні артерії: Тиса, Дністер, Прут, Вісла, Черемош, а також частково Дунай (значна кількість його приток). В Карпатах знаходяться і більшість реліктових та ендемічних видів природнох флори та фауни Центральної Європи. Отже Карпатські гори мають загальноєвропейське значення.

Українські Карпати

На Українські Карпати припадає лише 10,3% площі усіх Карпат. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині - 100 км. Займають площу 37 тис.км2, або 3,5% території України. Середня висота Українських Карпат - 1000 м. Шість вершин перевищують 2000 м н.р.м., а найвища - гора Говерла - сягає 2061 м. Санатории Трускавца

Складаються Українські Карпати з витягнутих паралельно хребтів, що поділяються на зовнішні, куди входять Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати; центральні, або Верховинські; внутрішні, або Полонинсько-Чорногірські.

За адміністративним поділом вони відносяться до 4 областей України - Львівської, Івано-Франківської, чернівецької і Закарпатської. Населення на території Українських Карпат складає 5 млн.

Природа

Карпатські гори надзвичайно красиві, вони мають м'які, звичайно без скель, обриси. Високі, округлі вершини - полонини, на яких пасуться отари овець,- чергуються з вкритими лісами гірськими схилами і долинами річок. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Полонини - це переважно безкраї, все літо квітучі луки, що змінюються заростями чагарників із сосни гірської, вільхи зеленої, ендемічного рододендрона східно карпатського, який завдяки оранжевим барвистим квітам, у народі називають альпійською трояндою.

В Українських Карпатах збереглися найбільші в Європі праліси. За біорізноманіттям та різноманіттям рельєфу та ландшафтів Карпати значно перевищують всі інші регіони України і дещо поступаються лише Криму. Рослинність тут утворює п'ять поясів. Нижній пояс передгірних дубових лісів складається з дуба звичайного з домішками інших видів дерев - дуба скельного, бука, ясеня тощо, а також чагарників і різнотрав'я. Нижня межа цього поясу проходить на висоті 150-200 м н.р.м., а верхня - 400-500 м. Вище розташований пояс букових лісів, верхня межа якого на північно-східному макросхилі проходить на висоті 1150 м, а на південно-західному - 1350-1450 м. Він займає близько 70% площі Карпат. В цьому поясі виділяється смуга ялицево-смереково-букових лісів. Далі - смерекових лісів. На північних схілах хребтів він знижується до 750 м, а на південних, в Закарпатті, піднімається до 1650 м н.р.м. На нього припадає 16% площі Карпат. Вище розташований субальпійський пояс, що має верхню межу 1400-1650 м. У ньому переважають угруповання сосни гірської, вільхи зеленої, рододендрона східно-карпатського тощо. Дуже різноманітна чагарникова та трав'яниста рослинність, де переважають зарості ожини, чорниці, угруповання біловуса. Альпійський пояс розташований вище 1800 м н.р.м. і займає незначні площі. В ньому панують трав'янисті угруповання ситника, осок тощо. Специфічний характер має рослинність скель альпійського поясу. Саме на них зростає більшість рідкісних рослин Українських Карпат.

У Карпатських горах ви зможете побачити надзвичайні рідкісні і красиві зозулині черевички справжні та інші види з родини обхідних, бузок східно карпатський, шовкову косицю (едельвейс). А з тваринного світу - навіть ведмедя бурого, рись звичайну, кота лісового, беркута, сокола і безліч рідкісних метеликів, жуків тощо.

Багато тисяч років тому в гірських масивах утворились карстові печери і родовища з покладів кам'яної солі. Над родовищами розташовані соляні озера з лікувальними властивостями. Стрімкі водоспади, бурхливі гірські потоки, джерела з мінеральною цілющою водою - все це природне багатство є нашою національною спадщиною, яке ми повинні зберегти і передати нащадкам.

Природоохоронна діяльність

На данному етапі дослідженнями і охороною ландшафтного і біотичного різноманіття Карпат займаються провідні вчені Львівського, Ужгородського та Чернівецького університетів, науково-дослідних установ Національної Академії наук України, зокрема Інститутів ботаніки, зоології, екології Карпат, кібернетики, Львівського науково-природознавчого музею, Карпатського біосферного санаторий Шахтер Трускавец  заповідника, Карпатського національного природного парку та деяких інших наукових осередків. Плеяда таких визнаних в Україні й за її межами фахівців, як академіки НАН України М.Голубець, Ю.Шеляг-Сосонко, професори та доктори біологічних наук К.Малиновський, С. Стойко, О Демків, Ю.Чорнобай, Т.Андрієнко, С.Попович, Ф.Гамор, І.Дудка, І.Ємельянов, В.Комендар, Й.Царик, Л.Тасенкевич, С.Зіман, Т.Солодкова та багато інших науковців хробили великий внесок у справу збереження природи Українських Карпат.

Найбільшу увагу дослідженню природи краю приділяють вчені Інституту екології Карпат НАН України, заснованого 1974 р., як відділення Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України.

Основними напрямками наукових досліджень Інституту екології Карпат є комплексне вивчення екосистем Карпат і прилеглих територій, обґрунтування способів регулювання структури біотичних систем і функціональних зв'язків з метою оптимізації їх корисної дії, підвищення продуктивності, раціонального використання, моніторингу та охорони; розробка теоретичних і прикладних засад охорони природних територіальних комплексів, моніторингу й збереження біорізноманіття, ефективного ведення лісового, полонинського й мисливського господарства тощо.

Проведені дослідження дозволили розробити нові підходи до вивчення біогеоценотичного покриву, вивчити його структурно-функціональні особливості та встановити масштаби їх змін під впливом антропогенних чинників і здійснити біоіндикацію стану окремих екосистем в Українських Карпатах.

Особливу увагу було приділено опрацюванню методології визначення екологічного й вторинного потенціалів екосистем, здійсненню оцінки рівнів їх реалізації в екосистемах Карпатського регіону, обґрунтуванню потреби використання екологічного потенціалу для реалізації концепції сталого розвитку, що є особливо актуальним і важливим для Карпатського регіону.

На підставі дослідження структури популяцій рідкісних видів флори Карпа вивчено їх сучасне поширення, щільність, вікову, статеву, генетичну й просторову структури та їх зміни під впливом санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья природних та антропогенних факторів; визначено ознаки стратегій і життєздатності популяцій; отримано дані щодо змін стратегії популяцій рослин в антропогенно змінених умовах; запропоновано концепцію виживання популяцій. На прикладі популяцій реліктових та ендемічних видів виявлено тенденції еволюційних змін рослин, а також обґрунтовано нові методи охорони видів та моніторингу.

З начні теоретичні та практичні результати співробітниками Інституту біли отримані з нозологічного напрямку. Ними суттєво доповнені теоретичні засади охорони біорізноманіття, розроблена категорізація раритетних видів та концепція фітобіотичної репрезентативності заповідних територій як критерію оцінки їх нозологічної цінності. Доведено необхідність пе гляду охоронного статусу низки видів, проаналізовано основні еколого-біологічні і хорологічні характеристики окремих раритетних родин, родів, видів рослин та їх фітосозологічні цінності.

Крім вищесказаного співробітники Інституту провели інвентаризацію рослин, занесених до Червоної книги України та Європейського червоного списку, на території Українських Карпат і створили комп'ютерний банк даних щодо поширення популяцій. На основі багаторічних описів рослинності високогір'я Українських Карпат опрацьовано та видано перший том „Високогірна рослинність" багатотомного видання „Рослинність України", опубліковано ілюстрований довідник „Рослини Українських Карпат", в якому подано короткі описи й фотографії 200 видів вищих рослин. Вагомий внесок у пізнання закономірностей поширення та розвитку біорізноманіття Карпат, а також його збереження було зроблено вченими Інститутів ботаніки та зоології НАН України. Ботаніками були досліджені болота, окремі лісові та лучні масиви Українських Карпат, а також встановлена закономірність поширення їх видового та ценотичного різноманіття. Разом з зоологами та фахівцями Карпатського біосферного заповідника ними була обґрунтована необхідність його розширення і вивчена видова та ценотична різноманітність. Вчені обґрунтували та зробили проект організації, здійснили вивчення біорізноманіття і Вижни цього національного природного парку, а також ряду заказників і пам'яток природи державного значення. На основі аналізу самого поняття „біорізноманіття" були виявлені рівні його організації, доведена провідна роль ценотичного та екосистемного рівнів, а також опрацьована оцінка біорізноманіття. В результаті наукових Санатории Трускавца досліджень було надруковано серію статей та кілька монографій в тому числі „Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника" (1997р.).

На основі виконання досліджень, на замовлення Мінприроди України, було подано обґрунтування щодо створення природоохоронних територій міжнародного й загальнодержавного значення, зокрема тристороннього польсько-словацько-українського біосферного резервату „Східні Карпати", НПП „Ужанський", НПП "Яворівський", РЛП „Надтисянський" та НПП „Сколівські Бескиди".

Підсумовуючи сказане, можна буз перебільшення стверджувати, що українські вчені заклали теоретичні основи для реалізації програми збалансованого розвитку Карпатського регіону.

Господарство Карпатського регіону

В Карпатському регіоні впродовж останніх 50 років сформувався багатогалузевий соціально-економічний комплекс. Цтому сприяли природні та економічні умови для розвитку і розміщення галузей промисловості. Карпатські області володіють різноманітними транспортними магістралями, трудовими ресурсами; мінерально-сировинна база представлена родовищами нафти і газу, магнієвими і калійними солями, 300 видами джерел мінеральних лікувальних вод.

У галузевій структурі промислового сектору карпатських областей провідним є машинобудування та металообробка, легка, харчова, лісова, деревообробна та целюлозо-паперова галузі. Значний потенціал мають підприємства сільськогосподарського, будівельно-дорожного, хімічного машинобудування для легкої та харчової промисловості, побутових приладів. Розвиток галузей паливно-енергетичного комплексу (електроенергетика, нафтопереробна, газова, вугільна промисловість) Карпатського регіону направлений на стійке забезпечення потреб економіки краю в паливі та енергії. На сьогодні в регіоні нафтова промисловість представлена добуванням і переробкою нафти Західного нафтоносного району. Матеріали (деревина) з Карпат використовуються для укріплення шахт Львівсько-Волинського басейну.

Значний вплив на формування промисловості Карпатського регіону мають лісові ресурси. Запаси деревини на душу населення в чотири-шість разів вищі, ніж у середньому по Україні. Особливо важливе значення для розвитку промислового виробництва має концентрація тут запасів експлуатаційних лісів твердолистяних порід (дуба, бука, ясена), які представляють основну сировину для виробництва меблів, паркету, фанери тощо.

В останнє десятиріччя різко посилилася експлуатація смерекових, букових та яворових лісів. Нині лісове господарство, лісова і деревообробна промисловість представлені вирощуванням, заготівлею, механічною та хімічною переробкою деревини. В структурі промисловості даного регіону ця галузь займає одне з провідних місць. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья

Українські Карпати характеризуються великим різноманіттям грунтово-кліматичних та економічних умов. Специфічний гірський рельєф визначає особливості структури земельних угідь цього краю. Відносно велику питому вагу мають ліси та природні кормові угіддя - сінокоси та пасовища, меншу - рілля. Переважання природних кормових угідь сприяє розвитку в передгірних та гірських районах тваринництва пасовищного типу. Вище верхньої межі лісу розвивається полонинське господарство. У структурі землекористування Українських Карпат спостерігається дефіцит ріллі. Така роздрібленість і круті ріллі ускладнюють механізований обробіток земель.

Умови кормо виробництва в передгірних та гірських районах значною мірою залежать від доцільності організації тваринництва з максимальним використанням грубих і сочних кормів шляхом відгодівлі худоби на природних угіддях. Однією з найстаріших галузей тваринництва є вівчарство, а провідною у рослинництві - вирощування технічних культур, яке є дуже трудомістким, хоча дає господарствам чималі прибутки. До найбільш важливих технічних культур відносяться льон, цукровий буряк, тютюн, картопля. Особливо треба відзначити садівництво та виноградарство.

Суттєвий вплив на вирівнювання темпів соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону має невиробнича сфера. Характерною ознакою структури невиробничої сфери є те, що основну масу складають освіта, культура, мистецтво, наука та охорона здоров'я. Для карпатських областей велику роль у розвитку невиробничої сфери відіграє рекреаційний та оздоровчий потенціал природи. В Карпатах необхідно розвинути ширше майже 100-річні традиції лікування за допомогою бальнеологічних санаторий Шахтер Трускавец ресурсів та мінеральних вод. В останні роки особливо почав розвиватися сільський зелений туризм у приватному секторі, де населення залучається до сфери обслуговування.

Інтенсивний розвиток процесів індустріалізації та урбанізації, ріст чисельності населення різко посилили в теперішній час антропогенний вплив на природне середовище. Тому першочерговою соціоекологічною проблемою є відновлення порушеної динамічної рівноваги гірських та передгірних екосистем, ліквідація негативних наслідків господарської діяльності.

(за матеріалами Володимира Домашлінця, Василя Комендора, Романа Литвина, Ярослава Мовчана, Сергія Поповича, Степана Стойка, Юрія Шеляга-Сосонка).

Гори України складаються з гряд Кримських гір і гірських ланцюгів Карпат. У цих місцях є сотні і тисячі визначних місць, до яких стікаються туристи як із ближнього зарубіжжя, так і з усього світу. Краса гірських хребтів вражає око, втомлене від нудного міського життя, а унікальне почуття, що виникає під час сходження на гору, незабутнє. Гори України овіяні багатьма легендами і таємницями, що робить їх ще більш привабливими.
Гори України: Вид з Піп-Івана Чорногорського. Фото: Юлія Ламаалем / The Epoch Times
Гори України: Карпати, гора Бребенескул
Гори України: Карпати, Піп-Іван Чорногорський

Карпати
На південному заході країни розташувалися Українські Карпати, санатории Трускавца які є частиною гірської системи, що проходить через територію Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Сербії, Австрії і в тому числі України. Гірська система Карпат оригінальна тим, що на її схилах збереглися праліси, унікальні для центральної частини Європи. Самі ж гори являють собою «м'які», без скельних виступів гірські вершини — полонини, на яких не росте ліс. Влітку гірський пейзаж доповнюють численні отари овець.
Одним із найбільш примітних місць Українських Карпат є природний парк Синевир, в якому розмістилося найкрасивіше і найбільше гірське озеро в Україні з однойменною назвою Синевир або «морське око». На території заповідника працюють бази відпочинку, що надають усі умови для комфортного проведення часу.

Переважаюче українське населення, яке живе в Карпатах, має специфічні риси побуту, мови і культури. Тут проживають такі етнічні групи, як гуцули, буковинці, бойки, лемки.
Також у Карпатах приваблюють туристів чарівні карпатські водоспади: Яремчанський (12 м), Сріблясті (5 і 2 м), Труфанець (36 м), Манявський (20 м), Шепіт (14 м) та інші.
Гора Говерла
Гора Говерла в Карпатах — найвища вершина гір України. Її висота становить 2061 м. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Крім Говерли, санаторий Шахтер тут височіють ще чотири вершини понад 2000 м — Ребра (2002 м), Гутин-Томнатик (2013 м), Петрос (2020 м), Піп-Іван Чорногорський (2028 м). Говерла в перекладі з угорської означає «Снігова гора», оскільки вершина її справді зазвичай покрита снігом, іноді навіть посеред літа.
Форма найвищої гори Карпат є конусоподібною. Вершина Говерли — це невеликий плоский майданчик, з якого можна помилуватися чудовим пейзажем. Звідси видно весь чорногорський хребет. Говерлу покривають альпійські луки, чагарникові пустища, де-не-де — кам'яні осипи.
Гори України: храм, «що сягає хмар», — Фороська церква, Крим. Фото: Алла Лавриненко / The Epoch Times
Кримські гори
Найбільш знамениті гори України в Криму — це Роман-Кош, Ай-Петрі, Демерджі і Чатир-даг. Розташовані Кримські гори на півдні Криму і трьома грядами простягаються на заході від мису Айя в Балаклаві до Феодосії на сході. Найвища точка Головної гряди (яйли), що протягнулася уздовж Чорного моря, — це гора Роман-Кош висотою 1545 м.
У кримських горах течуть популярні серед туристів водоспади: Джур-джур (найбільш гучний, 15 м), Арпатський (10 м), водоспад Головкінського (12 м), Су-Учхан (25 м), Найбільш високий водоспад у горах України — це Учан-Су (90 м), який розташувався на однойменній кримській річці. У перекладі з татарської мови Учан-Су означає «вода, що летить».
Ай-Петрі
Основна гряда Кримських гір поділена на яйли — масиви, що мають горбисту поверхню. До Ай-Петринської яйли, що підноситься на висоту 1254 м, можна дістатися по шосе від Ялти або по канатній дорозі від Місхора. Ай-Петринські зубці утворюють 4 великих заввишки 12–15 метрів і ряд невеликих прямовисних піків.

Недалеко від Верхньої станції канатної дороги є великий базар, який надає Санаторий Весна Трускавец величезний вибір всіляких східних солодощів та розваг для туристів. Тут забезпечені всі умови для активного відпочинку: можливе катання на конях і верблюдах, гірському велосипеді, пропонуються польоти на параплані і т.д.
Популярні серед туристів Ай-Петринський меридіан, тобто кам'яний глобус, що показує точні геодезичні дані, оглядовий майданчик на скелі Шишко, метеостанція, печера Триглазка, обладнана для екскурсій.
Гори України: сніговий сезон на Ай-Петрі. Фото: Алла Лавриненко / The Epoch Times
Аю-даг (Ведмідь-гора)
Форма гори Аю-Даг або Ведмідь-гори характерна лаколітам — так званим «невідбутим вулканам». Її куполоподібна вершина, як вважається, утворена за допомогою остигання магми в товщі земної кори. Вулкану ніби не вистачило енергії, щоб викинути розпечені речовини з надр землі і, знесилений, він застиг на поверхні як кам'яний гриб. Висотою Аю-Даг не відрізняється — 577 м, але площа гори значна — 5,4 к쬬2.
Ведмідь-гора є державним заповідником. Вона вдається в море і утворює мис, добре оглядний практично з усіх боків Південного узбережжя. Завдяки цьому він здавна служив орієнтиром для моряків. Ще на початку першого тисячоліття античний географ Страбон у своїх записах про торгові центри узбережжя Криму згадує про Ведмідь-гору під назвою Кріуметопон, або «Баранячий лоб». Ця назва довго використовувалася в географічних картах. Проте вже жителям середньовіччя ця гора нагадувала санатории Трускавца велетенського ведмедя, який нахилився до моря, щоб напитися води.
Гора Демерджі
На східному кордоні алуштинського амфітеатру розташувалася Долина привидів і хаос на схилах гори Демерджі. Гора всіяна дивними кам'яними статуями, які нагадують чи то людей, чи то тварин. На південній частині гори з боку тролейбусної траси один із химерних каменів нагадує жіночий бюст, який туристи називають «профілем Катерини ІІ».
Гори України: Чатир-Даг. Фото: The Epoch Times
Демерджі піднімається на 1240 м над рівнем моря. Її верхівка утворює рівну площину, вкриту густою та високою травою. Кругом панує тиша, галасливі дороги залишилися далеко позаду. На заході з верхньої точки Демерджі можна побачити Ведмідь-гору, ще далі видніється в синюватій млі зубчаста корона Ай-Петрі. На сході можна розрізнити плоский довгий мис Меганом, перед яким розташовується конусоподібна скеля Сокіл у Новому світі, під Судаком.
Роман-Кош
Найвища точка гір України в Криму — Роман-Кош — розташувалася в масиві Бабуган-яйла. Висота гори — 1545 метрів, утворена вапняками. Роман-Кош сьогодні входить у територію Кримського природного заповідника. Чудова тиша і спокій, які панують на вершині Роман-Кош, мимоволі змушують замислитися про вічне. У долинах гори можна зустріти граціозних козуль і оленів.

Роман-Кош особливо прекрасний у вечірній час, коли призахідне сонце опромінює золотистим світлом цю дивовижну гору, яка далека від насиченої людьми Ай-Петрі і витоптаної Демерджі. Бувалі мандрівники вважають, що тільки тут можна відчути справжній спокій і велич Кримських гір.
Деякі факти про гори України
• Українські Карпати складаються з декількох паралельних пасм, які простягаються з північного заходу на південний схід на близько 270 км.
• Кримські гори простягаються з заходу на схід на 180 км.
• Гори України займають 5% території країни
• У Карпатах до кінця неогену Санаторий Весна Трускавец (25–2 млн. років тому) і на початку четвертинного періоду тривала вулканічна діяльність.
• У Карпатських горах середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10°C), липня — +17+20°C (на вершинах до +4+5°C. Опадів випадає від 600 до 2000 мм у рік.
• У Кримських горах середня температура в січні складає санаторий Шахтер -4°С, а в липні — +16°С.

Волинська область, 35 км від Луцька, 9 км від залізничної станції Олика.

Небольшой волынский городок с забавным названием Олыка таит такие достопримечательности, что некоторые крупные населенные пункты могут ему позавидовать

Потерялось в круговороте времен происхождение слова «Олыка». То ли от названия «лыко» – кора молодых деревьев (древние волыняне плели из лыка обувь и свозили ее сюда, на наибольший базар на Волыни), а может, от названия «ольха», а может, даже и от турецкого слова «алока», что означает «яр». Красивое звонкое название поселения может быть обязано и речке Олыча. Что именно было упомянуто в Ипатьевской летописи – река или город – остается предметом спора для историков. санаторий Шахтер Трускавец Им и оставим исследование происхождения слов, а сами займемся изучением достопримечательностей Олыки, а их здесь немало!

1. Родовое гнездо Радзивиллов

Редкий древний род может похвастаться владением одной местностью на протяжении пяти столетий. Получив в 1555 году во владение Олыку, первый владелец – Николай Радзивилл – сразу же дал поселению статус города. Здесь начала строиться одна из первых в Украине крепостей с бастионами по углам. Твердыня достраивалась и укреплялась на протяжении 90 лет! Зато за это время крепость выдержала все осады – и татарские, и турецкие, и казацкие. Свою оборонную функцию крепость утратила не в бою, просто Петр І конфисковал всю военную амуницию. Замок в Олыке стал дворцом-резиденцией литовских князей Радзивиллов. Строился дворец, разрушались дозорные башни. Долгое время в замке размещался гарнизон российской армии, а во время войны с Наполеоном – русский госпиталь. Замок постепенно приходил в упадок. Военные действия Первой мировой войны тоже принесли замку санатории Трускавца разрушения, зато после нее начались восстановительные работы. Так резиденция превратилась в целый музей-хранилище, где были собраны: картины западно-европейских художников, коллекция оружия, библиотека старой коллегии, которая насчитывала 6 тыс. книг, золотых часов, коллекция хрусталя, скульптуры. Кстати, комнат во дворце было по количеству дней в году – 365. Поговаривают, что князь любил каждую ночь спать в другой опочивальне.

Последним владельцем Олыки и замка был Януш Радзивилл. До ареста в 1939 году он возглавлял комиссию иностранных дел в Польше. После долгих лет в лагерях получил реабилитацию и вернулся на родину.

Сегодня замок в Олыке – пристанище для душевнобольных, чьи выкрики и торопливое бурчание можно услышать во дворе. Эти стены впитывают все, что видят, поэтому на временных гостей могут подействовать несколько угнетающе. Хотя замок теперь – областная психиатрическая больница №2, вход на его территорию открыт. Не тревожа теперешних жильцов замка, прогуливаемся по внутреннему двору, не забывая заглянуть и в закоулки башен. Снаружи можно аккуратно исследовать подземелья, выбрать хороший ракурс для фотографии дожившего до нас старинного бастиона и моста. санатории Трускавца

2. Сакральное наследие городка

Религиозная жизнь города была обширной и разнообразной. Правда, от присутствия здесь иудеев, составляющих когда-то почти половину населения Олыки, не осталось ни синагоги, ни еврейского кладбища. На старом «польском» кладбище стоит полуразрушенная часовня Нововейских.

Самый старый храм Олыки – Петропавловский костел. Небольшой, неприметный среди частного сектора белокаменный храм, хотя и скромен убранством, но именно здесь правится служба католической общины села. Построенный в 1450 г. Петропавловский находится в тени шикарного в архитектурном плане костела св. Троицы. Этот высокий красавец-храм перекликается по структуре с римским Иль Джеза, а строился он по проекту итальянцев Бенедетто Молли и Джованни Маливерна в 1635 г. Отдельного внимания заслуживают в экстерьере скульптуры святых и резьба работы львовского скульптура Эрленберга. Полотна картин из цикла «Жизнь Марии» находятся сейчас во Львовском Национальном музее. Санаторий Весна Трускавец Храм обнесен стеной с башнями. В советское время часть стены и башню разобрали. Недавно была проведена реконструкция ограды, а реставрация храма продолжается несколько лет. Завершения работ пока не предвидится – слишком скудное финансирование работ. К денежным проблемам добавляются еще более грустные: костел два раза грабили охотники за церковной утварью и иконами, следы которых прослеживаются в Европе.

В предместье Олыки находятся два православных храма. Один из них – церковь Стретения – в стиле барокко, построена в 1784 г., а второй – деревянная церковь св. Троицы, возведенная в конце XIX в. и выкрашенная в типичный для волынских деревянных храмов синий цвет.

3. Стена семи метров высотой

Если вы думаете, что это все достопримечательности Олыки, то ошибаетесь! Не спешите покидать это удивительное место, не увидев того, что осталось от древних укреплений города. Еще в XVI в.  санаторий Шахтер Трускавец Станислав Радзивилл обнес город земляным валом, его наследник построил семиметровую стену с двумя воротами. Теперь от укрепления города остались лишь луцкие ворота – квадратное двухъярусное здание с арочным проездом. В наше время проезд застроили: теперь в «Луцкой Браме» магазин.

Покидая улицу, едем до трассы по старинной брусчатке. Проложенная в 20-х гг. брусчатка стоит того, чтобы внимательно к ней приглядеться: камни выложены так, что образуют многоугольники – гексагоны. Эта каменная дорога выдержала даже танки!

за пару десятків км від Миргороду поганою дорогою з траси.

19 січня 2008р
Апостлове містечко
В селище, яке останнім часом було відоме масовим отруєнням школярів та замовчуванням наслідків цього отруєння, доживає своє життя колишній маєток гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. Можна довго сперечатися про постать Данила Апостола в українській історії, але мова буде йти тільки про його спадщину, яка в свій час перейшла Санатории Трускавца до його нащадка Івана Матвійовича Муравйова-Апостола. Після своєї відставки російський діяч, академік, дипломат переїхав до українського свого маєтку і почав його відроджувати. Його сини – Матвій, Іполіт та Сергій були активними учасниками декабристського руху. Тут, в хомутецькому палаці, проходили таємні збори, саме сюди приїжджали декабристи Пестель та Бестужев-Рюін, Лорер та Лунін. Коли я з друзями приїхали в Хомутець вказівники нас привели на хутір, де полтавська гостеприїмність обіцяла влаштувати ціле свято і показати побутове життя та звичаї полтавчан. А от на палац вказівника й не було. Чому? Читайте далі. Але за орінтир може виступати наступне - ви переждаєте річку, Санаторий Весна Трускавец бачите млин, повертаете на площі наліво!

Палац-примара
Посеред великого парку стоїть пустельником палац. Ще з десять років тому тут розміщувалися аудиторії ветеренарно-зоологічного технікуму, функціонував історичний музей. Припинення фінансування призвело до припинення ремонтних робіт, став протікати дах, палац став руйнуватися: стіни завалилися, в фундаменті утворилася щілина, стан став сигнально-аварійним.санаторий Шахтер Так музей і припинив своє існування: частина експонатів перейшла в підвали головного корпусу технікуму. У Муравйових-Апостолів була дуже багата бібліотека класичної та новітньої літератури, що з нею сталося – невідомо!

Від колишньої величі залишилася лише ліпнина у вигляді гербів над головним входом та «розетки» в кімнатах, залишки розпису стелі та дубова стеля у великій залі. Над балконом центрального входу звисає круглий щит з зображенням гербу та надписом “ex toto anima”, що в перекладі з латинської мови означає «від всієї душі». Душа палацу-примари зникла, будівля перетворилася на притулок для полюбляючи випити та тимчасове житло для бомжів. Час тут зупинився.

В старому парку ростуть липа, береза, граб, деяким деревам більш ніж 200 років. Тут хоча і рідко але можна зустрітися туристів, які приїхали подивитися розрекламований в Санатории Трускавца старих путівниках палац-музей та дуб-трійцю, який посадив Іван Матвійович на честь своїх синів-декабристів.

Проживаючий у Швейцарії князь Андрій Володимирович – нащадок двох давніх та відомих родів України. Його батько – Володимир в Першу світову війну був представником російського Червоного Хреста в Лондоні. Весільним подарунком своїй донці, що вийшла заміж за Володимира, батько- один зі спадкоємців відомого роду Терещенко дарує будинок у Каннах. Там і стало жити молоде подружжя, в революцію вони не повернулися в Росію. Їх син Андрій встиг побувати в 90-их роках минулого століття у колишніх своїх родових маєтках. Побував князь Андрій і в Хомутці, бачив ще охайну п-подібну будівлю палацу, ходив деревяною галереєю другого поверху, роздивлявся експонати музею.

Протягом 18 років Андрій Володимирович був головую Всесвітньої асоціації соціальних робітників, він її перетворив в міцну міжнародну організацію. А його син Кристофер сам займався відбудовою та відновою будинку на Старій Бас манній в Москві. Так як від нашої влади можна чекати тільки революцій та погіршення життя, то існує надія, що нащадки славного роду санаторий Шахтер Муравйових-Апостолів зацікавляться своїм колишнім маєтком в Хомутці і нададуть йому друге життя.

декілька км від Лубен

19 січня 2008р

передмова
Ніколи не ставила за мету "Объять необъятное", але писати про такі монастирі як Києво-Печерська Лавра, Почаїв, Святогорськ важко. Не став для мене виключенням і Мгар. Тим більш, що мгарський монастир має не тільки санатории Трускавца цікаву та давню історію, але ще і дуже сумне минуле. Пройшло вже півтори роки від мого відвідування. Візит був не в найкращу пору року - майже безсніжні зимові дні. Про великі монастирі я не люблю писати. Бо завжди приходиться вибирати саме найголовніше, а коли починаєш обирати, то здається головним майже все: і історія, і про чудодійні ікони, і зцілення, і про фундаторів, і по святих, то вийде ціла книга. То ж те, що викладено нижче аж ніяк не претендує на цілісність, а лише дуже схематично. Моя мета - зацікавити вас, а ви якщо будете в монастирі придбайте книгу "Обитель над Сулою" (я бачила лише російськомовний варіант), там досить гарно викладено біографії людей, які були пов’язані з чоловічим Спасо-Преображенським монастирем.

Історія
Монастир було засновано митрополитом Ісаєю, на той час він був ігуменом Густинського та Підгірського монастирей. Фундаторкою монастиря стала Раїна Вишневецька, якій уві сні ангели вказали на місце заснування монастиря. Ангели не помилялися. Місце і справді чудове - неподалік від м. Лубни, на горі над рікою Сула, звідки відкриваються живописні види. Раїна Вишневецька приходилася двоюрідною сестрою Петру Могилі, митрополиту Київському, засновнику Санаторий Весна Трускаве Києво-Могилянської академії. На її кошти було засновано всі три вищезгадані монастирі. Лубни були резиденцією Вишневецьких. Раїна померла молодою, їй було всього 30 років, залишивши після себе маленького сина Ярему. Ярема Вишневецький суперечна особистість. Його дід Дмитро був закатований турками, він відмовився прийняти іслам. Його батька у 1616р отруїли, смерть вийшла вигідною для Польщі та Туреччини, а батько хотів посадити на трон Молдови брата свої дружини Петра Могилу. Його мати Раїна поширювала православну віру, будуючи монастирі та церкви. Лишившись сиротою, Ярема опинився під опікою дяді. Його дядька - Констянтин Вишневецький (Вартує додати, що він був зятем Маріни Мнішек) був ревним католиком. Саме він віддав Ярему на навчання до Львівського єзуїтського колегіуму. У 19 років Ярема став католиком. Потім він продовжив навчання закордоном. Був дуже освіченою людиною. У 1648 р Максим Кривонос осадив замок Яреми Вишневецького, замок був взятий штурмом, зруйнований дощенту. сам Ярема утік. У 1651р після перемоги над загонами Богдана Хмельницького під Берестечком, 39 князь раптово помер. Його син Михайло Вишневецький був у 1669р вибраний королем Польщі. Михайло взяв шлюб з Елеонорою фон Габсбург, донькою Австрійського імператора Фердінана ІІІ.

Не зважаючи на те, що Ярема був вихований в найкращих традиціях на той час католицизму, він все ж таки дуже терпимо ставився до православ'я. Можливо його утримувала і клятва дана помираючій матері. Будуючи костели, він не забував і про православні монастирі.

Особою прихильністю користувався Мгарський монастир. санаторий Шахтер Трускавец Так у 1638 р він відновлює і надає нові привілеї, володіння конфісковані у Густинського монастиря подаровані Мгарському. Деякі мгарські монахи приймали активну участь в організації козацького погрому в Лубнах, коли їх спіймали і осудили на смерть, Ярема скасував приговор. Прихильність Яреми захищала монастир від намагань католиків привласнити володіння та православні храми.

Тут знаходився син Богдана Хмельницький - Юрій, в постригу Гедеон. Після усунення з гетьманської посади І.Виговського, 1659 року старшина обирає гетьманом 18-річного Юрія Хмельницького. Юрій повірив підробленому тексту Переяславської угоди 1654 р. і у 1659 р. підписав новий і дуже невигідний варіант документу. За Переяславським пактом 1659 р. російські залоги розташовувалися не лише у Києві, а й в усіх найбільших містах. Більше того, козакам заборонялося вести війни і вступати у зовнішні зносини без дозволу царя. Не дозволялося їм також без схвалення Москви обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників. Так, молодий Юрій пішов на поступки, які ще п'ять років тому його батько навіть не розглядав би. У 1660 р. між Москвою та Польщею знову вибухнула війна за владу над Україною. Коли царські війська потрапили в оточення до поляків під Чудновом на Волині, Юрій зі старшиною не поспішали допомагати санатории Трускавца їм. Натомість молодий гетьман вступив у переговори з поляками, й коли росіяни зазнали нової страшної поразки під Чудновом, Юрій погодився на повернення України до складу Речі Посполитої. В цей момент і без того хаотична ситуація ускладнилася ще більше. На Правобережжі, де отаборилися Хмельницький з поляками, влада гетьмана лишалася незмінною, проте на Лівобережжі, що перебувало під контролем царя, козаки виступили проти Хмельницького, обравши наказним гетьманом Якова Сомка. Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі з власним гетьманом. Юрій Хмельницький у січні 1663 р. пригнічений власною неспроможністю опанувати становище, що швидко погіршувалося, Ю.Хмельницький складає гетьманську булаву і йде в монастир.(Wiki)

Самою значною подією у житті монастиря це було відвідання його царградським патріархом Афансієм ІІІ у 1654р. Він повертався з Москви до Констянинополя. В дорозі він дуже важко захворів, і був змушений зупинитися у Мгарському монастирі, який на цей час був досить скромним та будівлі всі були дерев’яні. Уявіть собі і радість і хвилювання ігумена та монахів, коли цю досить скромну обитель відвідує сам Вселенський Патріарх. Зустрічали як могли дуже урочисто. А коли ігумен о. Петронік підійшов отримати благословення, то 57 річний святитель Афанасій промовив "Бажає душа моя в цьому монастирі грішне тіло моє поховати". Менш ніж півтори місяці провів при монастирі свт. Афанасій. Поховали його як вподобає бути похованим східним патріархам у сидячому стані. Перед смертю Патріарх встиг скласти заповіт, в якому деякі кошти відписував Мгарському монастирю за гостинність, та мабуть припав йому все ж таки до душі цей монастир.

15 травня святкується день його пам’яті. а 1 лютого 1662р він був канонізований (я навожу вам дати, коли віруючим особливо вартує приїхати до монастиря).

Наприкінці липня 1919р до монастиря прибув більшовицький Антонівський полк. Солдати всіляко кощунствували. В церкві жило 500 солдат. Добровольча армія відтиснула більшовиків але вони знову прийшли. На цей раз ще з більшою силою. А 5 серпня 1919р розстріляно 17 мгарських монахів, завдяки темряві та спішці комісарів 7 монахів спаслося. Коли у 1922 р. почалася конфіскація церковних цінностей. До мгарського монастиря приїхав нарком з наказом про конфіскацію раки з мощами Афанасія Сидячого, яка була з чистого срібла та важила 4 пуди 10 фунтів . Мешканці Лубен та деяких селиш Полтавщини. оточили монастир не даючи комісарам конфіскувати раку. Але через деякий час народ розійшовся, монахи самі винесли срібну раку, а мощі заховали у дерев’яну труну. Рака, як і самі мощі переїхали до Благовіщенського собору в Харкові. (Де ж були мої очі коли я там була!?!) Святому Афанасію пощастило в тому, що він був за національністю грек. А Радянська влада не хотіла мати міжнародний конфлікт. Монахи та ігумен сподіваються, коли закінчаться реставраційні роботи, рака з мощами переїде до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.

На початку 30-их рр тут був притулок для дітей "ворогів народу"

З 1936р на території мгарського монастиря знаходилася дисциплінований батальйон. а з 1946 - військові склади.

В 1985р колишні монастирські будівлі віддали піонерському табору. У 1993р монастир був повернутий православній церкві.

Монастир

старий малюнок з офіційного сайту монастиря. рекомендую проглянути дуже художні фото тут

Монастир виглядає наче фортеця. Таку асоціацію складає великий кам’яний мур з невеликими вежами. В центрі території монастиря знаходиться головний храм - Спасо-Преображенський собор. Зведений він був у 1684-1692рр. Фундатором виступив гетьман війська запоріжського Іоан Самойлович та гетьман Іван Мазепа. Проект собору склав архітектор Іоан Баптист, автор проекту Троїцького собору в Чернігові. Допомагав йому Мартин Томашевский. Після Баптиста смерті справу продовжив Пирятинський. Санаторий Весна Трускавец В розписі стін приймав участь видатний український художник Іван Максимович. У 1728р зводи храму завалилися, і собор перебудували. При відновленні храм втратив два куполи, тепер він п’ятикупольний. Реконструйований був в стилі українського бароко і вважається одним з найліпших прикладів (хоча для мене особисто, самий яскравий і самий найліпший представник це - Козелецький собор). На стінах збереглася ліпнина та фрески. Ранійше головний вхід був через дзвіницю. Доволі висока дзвіниця була остаточно зведена у 1837-1844рр, а ось вирішили і розпочали її будувати у 1785. Місце вибрано невипадково, на цьому місці любив молитися свт. Афанасій. В громадянську війну дзвони були зняті і переплавлені на зброю. Монастир має багато корпусів. Ліворуч від собору санаторий Шахтер Трускавец знаходиться одноповерховий корпус келій з теплим храмом св. Афанасія Патерапія. В метрах 100-150 від монастиря знаходиться скит, оснований у 1785р. В центрі скиту двоярусний кам’яний храм Благовіщення Богоматері, зведений у 1889-1891рр. До цього тут була каплиця. з офіційного сайту Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.

Хорольський район, Розташоване на р. Хорол за 3 км. від райцентру та за 7 км. від залізничної станції Хорол.

19 січня 2008р
історія
Засноване у XVI ст. Серед перших поселенців був і козак Савка Вишняк. Звідси можливо і пішла назва села. У 1618 р. Вишняки входили до Вишневеччини. За ревізією 1726—1729 рр. Вишняки належали до Хорольської сотні Миргородського полку. 1787—790 м. У 186 р. Вишняки-село Новааврамівської волості, 1963 жителі, мурована Троїцька церква, ґуральня 1900 — 315 дворів, 1939 жителів (разом з хуторами), земська і церковнопарафіяльна школи, 1910 р. — 323 двори, 1003 жителів. Встановлено Радянську владу у грудні 1917 р. 1930 р. Санатории Трускавца в селі організовано колгосп. Під час німецько-фашистської окупації (13.09.41 — 19.09.43 рр.) вивезено до Німеччини 113 чоловік. Жителі Вишняків допомагали військовополоненим табору смерті «Хорольська яма». При визволені села відбувся бій, в якому загинули три екіпажі танків. Нині в селі КСП «Ленінський шлях» (м'ясо-молочно-зернового напрямку, технічні культури) у Вишняках спиртзавод, Будинок побуту, середня школа, лікарня, дитсадок. Будинок культури (400 місць), бібліотека (18 525 од. збер.), Будинок для пристарілих, відділення зв'язку, сільський краєзнавчий музей. 1845 р. Вишняки відвідав Т. Г. Шевченко під час своєї подорожі по Україні, Санаторий Весна Трускавец про що згадував у повісті «Близнецы». Уродженцем Вишняків є дослідник Антарктиди І.Ф. Хмара (1936 — 1956 р.). Там і загинув один з мисів континенту носить його ім'я; там встановлено обеліск «Ивану Хмаре» у с. Демина Балка Вишняківської сільради у 1917 — 1922 рр. Вчителювала Лідія (Ольга) Михайлівна Шинкаренко — сестра М. М. Коцюбинського . Житель Вишняків І.П. Мартиненко (1922 — 1944 р.) за героїзм, виявлений при захисті Ленінграда удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1961 р. встановлено Шевченку Т. Г. меморіальну дошку на фасаді на фасаді будинку, в якому бував поет 1845 р.. У селі братська могила радянських танкістів, які загинули в 1943 р. при його визволені. На ній встановлено в 1975 р. пам'ятник. Обеліск (1975) у пам'ять воїнів односельців, які загинули під час ВВВ. санаторий Женева Трускавец Пам'ятники В.І. Леніну (1967), І.Ф. Хмарі (1969). Дві пам'ятки архітектури Троїцька церква та Вишняківська садиба. У селі є мототрек, на якому проходять матчі чемпіонату України з мотоболу. У 1995 р. та 2007 р. у Вишняках проходили матчі чемпіонату Європи з мотоболу. Вишняківська команда «Нива» була чемпіоном України та призером.

Вишняківська сільська рада виникла у 1917 році. У 1926 р. господарств 523, жителів 2644 чоловік. Входили населені пункти: Вишняки, Вовки, Ґуральня, Зарудка, Зипуни, Филонів. У 1943 р. головою сільвиконкому був Солод Микита Іванович. Станом на 01.01.1952 р. Вишняківська сільська рада в межах адміністративно-територіального підпорядкування мала: територію 3001,56 га, дворів 743, населення 2781 чол., колгосп «Червоне село» с. Вишняки, Вишняківську семирічну школу, Вишняківський сільський клуб, дві крамниці, Вишняківський фельдшерський медпункт, Вишняківський спиртзавод, Вишняківський будинок інвалідів, Вишняківський відгодівельний пункт. (джерело uk.wikipedia.org)

садиба

19 січня 2008р
Одразу після того як Вишняки переходять у власність до поміщиків Котляревських (вони однофамільці класика української літератури І.Котляревського), вони будують тут у 1805 р. садибу. Він простий в своїй архітектурі, квадратний в плані, двоповерховий. при вході одразу сході з двох боків ведуть на другий поверх до овальної зали, яка завершена куполом, ззовні який прикрашає шпиль.санаторий Женева Трускавец  З вікон цього купола освітльюється овальна зала. Над головним входом - різбляний дерев'яний балкон-тераса, саме з нього мені вдалося зробити декілька фотографій Троїцьку церкви - на неї тут відкривається чудовий вид. Балкон спирається на масивні кам'яні стовпи. на стіні головного фасаду дошка, де написано, що в липні 1843р тут перебував Т.Г.Шевченко, який в чей період мандрував Полтавщиною. Цікавий вид відкривається якщо подивитися на споруду з боку колишнього парку, який різко обривається вниз до ріки. Перед нами балкон підтримують чотири стовпи, Санатории Трускавца але цей балкон виглядає більш гарним ніж головного фасаду. А знизу навіть є вхід до підземелля, існує припущення, що Вишняківська садиба та Троїцька церква поєднанні невеликим (100 м) підземним ходом. Зараз в колишній садибі розміщується чи то інтернат чи то притулок для престарілих. Принаймні ознак життя тут не спостерігалося, хоча будівля охороняється і "чужих" сюда не пускають. Ми моєю тезкою Анною Найтс нагло, але тихенько прокралися в будівлю.

19 січня 2008р

церква
Троїцька церква побудована в 1794—1799 рр. Вона цегляна, одноглава. Стіни оформлені неглибокими лукоподібними та циркульними нишами та пілястрами, які завершені Санаторий Весна Трускавец парапетом-атиком. В архітектурі простежується плавний перехід від бароко до класицизму. В середині храм виглядає значно більшим ніж зається з вулиці. Інтер"єр мені дуже сподобався. А біля церкви дзвін, який зроблений з газового балону (див фото праворуч)

Районний центр

Бояри та заправщиці
Вперше згадується в Лаврентіївському літописі 1155р. Є декілька версій походження назви міста. Перша, що походить від власного імені київського боярина Пирягоста. Є інша: хоробрі захисники міста кидали санатории Трускавца (пиряли через тин, укріплення) войовничих нападників. В 1362 р.Пирятин входить до Литовської держави. Після Люблінської унії 1569 р. Пирятин підпав під владу шляхетської Польщі. В 1578 р. місто належало шляхтичу М. Грибуновичу-Байбузі. В 1592р. королем Сигізмундом ІІІ надане магдебурзьке право. З 1648р. - сотенне місто Кропивенського полку. В 1658 р. сотенне містечко Пирятин із розформованого Кропивнянського полку віднесене до складу Лубенського полку. В 1781 р. Пирятин набув статусу повітового міста Київського намісництва, тоді ж розпочалась його планова забудова. В 1802 р. Пирятин із повітом уже належав до новоствореної Полтавської губернії, мав 471 двір і 2267 жителів. 1805 р. розпочалось перепланування міста за планом, розробленим Полтав­ською губернською креслярнею під керівництвом архітектора М. Амвросимова. На ньому торгова площа мала форму прямокутника, від центру радіальне розходилися розширені й ви­прямлені старі вулиці. 1894 р. Через Пирятин пролягала гілка Києво - Воронезької залізниці. І Зараз ви, санаторий Женева Трускавец проїждаючи місто, не зможете не помітити вже розвинуте залізничне сполучення. Цікавим фактом є і те, що саме в Пірятині розташовувавлася та сама бензоколонка? де була королевою Румянцева. Автостанція, на якій у 1963 р. Київська кіностудія завершила зйомки комедійного фільму «Королева бензоколонки», існує і досі!.

Собор Різдва церква
2 лютого 2008р

Побудований храм у 1781 році на благодійні кошти місцевого козацького старшини Андрія Ільчинка.

Споруда камяна, тричасна, в плані прямокутна. Західний та східні обєми сполучаються з центром за допомогою арок. Дивною шляпкою вилядає восьмигранна верхівка храма. санаторий Женева Трускавец  Гладка поверхня стін прикрашена складним, вишуканим малюнком налічників, це характерно дляхарактерными для украинского бароко. Кути підкреслені слабковиступаючими пілястрами, фасади завершені трикутними фронтонами. В 19ст було прибудовано приміщення до північного та південного фасадів, що дуже змінило споруду. При проведенні реставраційних робіт у 70-ті рр. ХХст храму було повернуте першопочатковий вигляд.

Створений у 1793-99, є зразком пейзажного парку XVIII-XIX. Архітектор Ботані, садівник СтангеРозташований між сквирською дорогою і річкою Рось.

А ось що написано на офіційному сайті міста санатории Трускавца
Історія парку починається з того часу, коли коронний гетьман Франциск Ксаверій Браницький одержав від польського короля у довічне спадкове володіння велику територію на Білоцерковщині, так зване білоцерківське староство. Браницький оселився тут і побудував великий розкішний парк, який пізніше назвав ім'ям своєї дружини Олександри. На його будівництво і влаштування було витрачено понад 4 млн. крб. золотом, не рахуючи дарової сили кріпаків.

Будівництво парку почалось в 1797 р. (за деякими даними - в 1793 р. та навіть раніше). Олександрійський парк створювався за планом і під безпосереднім керівництвом відомого тоді в Росії і за кордоном санаторий Женева Трускавец архітектора-паркобудівника Мюффо, який будував його в ландшафтному стилі, чому сприяли природна діброва, рельєф місцевості та річка Рось.

До реформ 1861 р. були розплановані і впорядковані лише центральна і східна частини парку. В 19 ст. у північній частині парку створено паркові і декоративні насадження біля самого палацу.

Під час громадянської війни та іноземної інтервенції парк було дуже спустошено, навіть окремі архітектурні споруди було знищено, також знищено велику кількість декоративних насаджень. Через відсутність догляду все заросло бур'яном. Але в травні 1922 р. Київський Губвиконком об'явив парк надбанням республіки і перейменував його санатории Трускавца на "Заповідник Олександрія". І з того часу парк починають відбудовувати, аж до Великої Вітчизняної війни, яка змусила припинити відбудову Олександрії. Але після війни у 1947 р. парк знову починають відбудовувати...

Заснований на місці заснованого в 1032 р Ярославом Мудрим міста Юр'єва. Назва Біла Церква згадується в 1334р. В 1651р Богдан Хмельницький підписав Білоцерківську згоду. У 1917 р створені загони вільних козаків та Січових Стрільців для боротьби з більшовиками. санаторий Женева Трускавец

Церква-музей
Костел святого Іоанна Предтечі. Побудований у 1812р. на Замковій горі на місці собору міста Юр'єва. Класичний римсько-католицький костел з портиками корінфського ордена

Преображенський собор
22 вересня 2007р Класична красуня!

Побудований в 1833-39р. Стиль класицизм . Знаходиться в центрі міста на вулиці Гагаріна.

ПІд час останнього візиту в Білу Церкву храм було вже відреставровано, інтерєр мене вразив настільки, що фраза "я на небі був" Санатории Трускавца підходить до моїх відчуттів від перебування в цій церкві! І зовсім чомусь не хочеться вірити в легенду про те, що цей храм приніс смерть графині Браніцькій. На місці цього храму колись була Нікольська церква, повір'є застерігало, що той хто побудує на місці старого храму новий - помре. Олександра Браницька порушила цю заборону і померла в рік закінчення зведення храму. 15 серпня 1839. Храм будувався шість років. Похована графиня в цьому соборі. Кажуть собор дуже був багатий на живопис, але думаю що сучасний теж може конкурувати з попереднім.

Висота споруди 40м. Будівля Цегляна, перекрита куполон на високому барабані. Особливістю храма являються невеликі сегментні в плані камери, розташовані покутах хреста собора. Західний фасад має шестиколоний портик, а от чотириколонні портики південного та північного фасадіва розібрані. В 1930р. храм було зачинено для Богослужінь. В 1956р проводився ремонт. Зараз храм відкритий для прихожан. Заходьте сміливо, і нехай ваша душа знаходить тут спокій та благодать.

Старі осінні фото від 2002р санаторий Женева Трускавец

Нові фото - гарна тепла сонячна осінь. 22 вересня 2007р

Жіночий монастир Марії Магдалени
Почали будувати на початку 2000 року.

Дендропарк "Олександрія"

Створений у 1793-99, є зразком пейзажного парку XVIII-XIX. Архітектор Ботані, садівник Станге Розташований між сквирською дорогою і річкою Рось

Рівненська обл., Гощанський район Санатории Трускавца

пів на 10 суботнього ранку 8 вересня 2007р. Негламурна Анна біля гламурної перлини Волині
історія
Нині велике видовжене вздовж дороги село, а колись місто, Дорогобуж має дуже старовинне минуле, коріння якого виходить аж з 1084р., саме до цього року відноситься згадка в литописі. В ХІ-ХІІст Дорогобуж був столицею удільного Дорогобузбкого князівства. Князював в ньому онук Ярослава Мудрого - Давид Ігорович, щол і було записано в литописі:санаторий Шахтер, "В се же лето...Всеволод же посла по Давида и приведе его к себе і вдасть ему Дорогобуж"

В 1230р Дорогобуж входить до складу Луцького князівства, з 1371р це власність роду князів Острозьких. Тоді Острозький засновує тут на місці старого монастиря новий. Потім від Острозьких Дорогобуж переходить до Заславських, потім перебувало в руках Сангушків, Конєцпольських, Валевських, Завішів, Джодків, Раковичів.

замок санаторий Женева
Рівненська обл., Гощанський район

Стара стара фотографія замку в Дорогобужі
Ага? Здивувалися? Як вам цей красень? Потужний правда?
А тепер що? А тепер нічого лише городище. санаторий Шахтер,

От місце де був замок одразу вгадується, якщо дивитися з пагорбу Успенської церкви. Проглядаються давні вали. Від замку лишилася кругла вежа з міцними контрфорсами та готичними вікнами, яка ще на початок минулого століття існувала, як стверджує Мечислав Орлович у своєму "Путівнику по Волині" (1929р). Навіть зараз можна оцінити наскільки було вдале розташування замку. санаторий Женева Дуже шкода , що час, люди та обставини не донесли до нас цю споруду, рівно як і "новий двір". Думаю, що навіть і підземель вже не зберіглося. В двох километрах над Горинем в місцевості Рясникі був і палац Лазневських с парком в 12 десятин.

Про замок в Дорогобужі скупі відомості можна знайти лише в Мечислава Орловича. Можливо я погано шукала, але, наприклад, Рапопорт у "Военное зодчество Западноукраинских земель XIV" пише тільки про городище. Цитую: "план городища складної неправильної форми. Східна частина - давньоруський дитинець розміром 70х100, захищене валом. Зі сходу до дитинця прилягає другий майданчик - напевно, окольне місто, розташоване нижче за рельєфом, розміром в 100 на 100м" санаторий Шахтер,

гламурне відкриття Успенська церква

Трохи ближче...
історія
Не дивуйтесь фото на початку цієї сторінки - з вашими очима все в порядку - старовинний храм, єдина споруда, що зберіглася від Пречистенського монастиря , заснованого в XІ ст., дійсно пофарбований в рожевий колір. Змінивши блакитний, храм вирішив ще помолодшати, що, відповідно жіночій логиці, свідчит, про тещл відносити церкву до 1577р - хибно. Вона ЗНАЧНО старша. Хоча храму на вигляд не дасти і 100 років. Ладно досить гламурних міркувань, давайте зануримося в архітектурні та історичні особливості.

Дві дати 1577 та 1582 вважаються дійсно лише датами перебудови добудови чи відновлення храму ХІст. В інерєрі церкви голосники на внутрішній поверхні склепіння та лихтарики свідчать про давньоруські будівельні традиції. Це, а також мурування з якісно випаленої плінфоподібної цегли на вапняному розчині типу цем'янки, все це вказує на користь того, що Успенська церква таки була дійсно перебудована з давньоруського храму.

У 1786р споруду настільки було перебудовано, що класифікувати її за архітектурним стилем важко.

Вважається що у XVIст засновником монастиря був К.-В. К. Острозький. З 1644р по 1834 храм був василіянським. В цей період до храму було прибудовано два корпуси келій. Зрозуміло , що в 1834р монастир стає православним. На кінець цього ж століття келії були розібрані. А ще через півстоліття у 40-х роках до храму прибудували деревяну дзвіницю. На мій погляд цедодало певної унікальності будівлі - якесь несумісне виявилося на реалію цікавим і привабливим. Лише дуже шкода, що під час прибудови триярусної дзвіниці знищили барокове оздоблення храму, хоча залишки помітні між другим та третім ярусом дзвіниці.

Храм за розмірами не можна вважати великим - 20,5 на 12м, але однонавова буділя укріплена позаду моцними контрфорсами, все це надає масивності та якогось відчуття середньовічності, навіть незважаючи на колір :)
як дістатися
З одного боку в Дорогобуж дістатися дуже просто, навіть занадто просто, а з іншого... Тож розказую: через Дорогобуж проходять всі маршрутки та автобуси які рухають по трасі Рівно-Київ. Тож просто кажете- зупиніть на зупинці. А з іншого ви поглиблюєтесь в село і йдете декілька кілометрів, потім ви побачив купол церкви ліворуч звертаєте до неї і знову йдете і йдете. ТОж якщо ви йдете пішки раджу налаштуватися на довгу путь. А якщо на машині то все просто і зручно.

Монастир-фортеця заснований в середині XV Василем Федоровичем Острозьким, що зафіксовано в пом'янику монастиря.

Розташований на вершині невеликого пагорба і захищений з півдня ставком, а з заходу болотистим лугом, монастир займав доволі непогане стратегічне місце. З півночі та сходу був глибокий рів, який в разі потреби наповнювався водою зі ставка. Через рів до монастиря вів дерев'яний міст, зараз тут земляний насип. Кам'яний мур оточував по периметру монастир, санаторий Женева мури первісно завершували зубці, з внутрішнього боку була дерев'яна галерея. Зараз збереглися окремі ділянки муру: північна частина та південна, по 60 та 50 м відповідно, висотою 3-4м, товщина 1,5м. Вхід до монастиря був через п'ятиярусну браму-дзвіницю. Перший ярус мав вигляд прямокутника 14х10,4м., у четвертому поверсі містилося 14 стрільниць, п'ятий поверх був надбудований значно пізніше у 1840-х рр, і там розміщалися дзвони. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) На XV ст. висота чотириярусної башти сягала 18м. На подвір'ї монастиря розмістилися також Троїцька церква (її опис подано після історії монастиря), корпус келій, криниця, а господарчі споруди виникли лише у XIX ст

Історія
В 1499р Констянтин, онук князя Василя, подарував монастирю рукописну книгу повчань, а через вісім років рукописне Євангеліє, срібний позолочений потир, хрест з мощами, церковну одежу. санаторий Шахтер,

В 1575-1576 році управителем монастиря був Іван Федоров. У 1602р К.К. Острозький заснував школу при монастирі, в цьому році було засновано і друкарню, керівником якої був брат Северина Наливайка - Дем'ян Наливайко. З заснуванням друкарні монастир став одним з осередків книгодрукування та освіти. Більшість видань було надруковано літературною українською мовою. Але друкарня проіснувала недовго всього три роки, потім її було закрито і друкарське устаткування було повернуте до Острога.

В період 1627-1631 настоятелем монастиря був вихованець острозької академії , син її ректора, Мелентій Смотрицький - архієпископ Полоцький. З 1712р настоятелем став греко-католик Януарій Огурцевич, монастир став уніатським і пробув таким до 1795р., коли Волинь у разі розподілу Польщі опинилася під владою Росії. У 1828р монастир був пошкоджений пожежею. Так згорів іконостас XVII ст., новий був облаштований лише у 1850-их рр. Він був дерев'яний різьблений, на блакитному фоні з позолотою. На жаль і цей іконостас не зберігся. На той час в церкві були три портрети Петра І та двох настоятелів - єпископів Смотрицького та Володковича. санаторий Шахтер,

В монастирі була велика бібліотека, де зберігалися не тільки церковні книги, були і рукописні, і стародруки слов'янською, російською, польською, латинською, грецькою, німецькою мовами.Санатории Трускавца

Як місто Гоща набуло статус в 16ст. Володіли Гощою родини Кирдеїв-Гойських.Санатории Трускавца Ще на початку ХХ ст в північній частині міста прослідковувалися вали та були рештки старого замку. Тут в школі в 1600 навчався Дмитро Самозванец. В 17ст Гоща належала воєводі «миротворцю» Адаму Киселю. Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі вантажки наводили на мешканців, особливу іудеїв страх. В 1775р володіли Ланевичі, а в 19 ст власникиами були Валевські. Валевські в Гощі мало одну з найбільших овчарень на Волині (близько 3тис овець) а також стайні на 300 коней. санаторий Шахтер

Не знаю чи лишився в Гощі старий млин 18ст одноповерховий з мансандровим дахом та стара синагога.

До 17 вересня 1939р місто належало повіту ровенському воєводства волинського. Тут розміщався охоронний прикордонний батальон «Гоща» Гоща набула статус смт в 1959р санаторий Женева

Палац Валевських 

В гарному затишному парку дожив до наших днів палац Валевських, спотворений зовнішній вигляд у суто радянському стилі. Після втручання один фасад просто перетворює палац на сучасну будівлю, вартує подивитися іншу сторону, хоча знаходиться вона доволі в поганому стані.

Михайлівська церква

Дзвінниця 1632рСходница
Заснований був смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською в 1639р. При чому навіть в книгах луцького замку був запис для кого саме цей монастир призначався – “для іноків та приємників грецького віросповідання, які не знаходяться у єднанні з римською церквою, а підлягають під послушання св.Отця Константинопольського патриарха”. Монастирю засновниця подарувала село Курозван та його маєтності. При монастирі одразу була заснована школа. Опікувався школою сам Петро Могила – митрополит київський і галицький. Ректором школи був на той час Інокентій Гізель, згодом він став ректором Києво-Могилянської колегії та архімандритом Києво-Печерської Лаври.санаторий Шахтер, У 18ст монастир стає уніатським. Тоді первісний вигляд храму монастиря було змінено. А виглядала церква Архістратига Михаїла так. Храм був тридільним та тиверхим зі склепом під навою та апсидою. Структура була гармонійною та простою Саме в простоті і була довершеність. Кожен з трьох обємів в інтерєрі мав вигляд невеликого купольного залу, проте сприймався цілком споріднено завдяки високим подвійним аркам. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди. санаторий Женева

Але зі зміною церковних господарей храм зазнає перебудов щоб вигляд нагадував католицькі храми. Так стіни бабнцю та апсиди були надбудовані до одного рівню. Обєми перекрили двосхилими дахами. Кути обємів та східний фасад апсиди були прикрашені пілястрами.

Повернення храму до православного у другій половині ХІХст не відтворило його, а навпаки погіршило вигляд. Над центральною півсферичною банею, яка перекриває наву, збільшили висоту парапету і над ним звели незгарбний фальшивий деревяний верх. санаторий Шахтер

В оздобленні храму поєднується елементи ренесансу та бароко. У ризниці Михайлівської церкви зберігається портрет фундаторки Регіни Соломирецької-Гойської. На аркуші паперу, який тримає жінка в старовинному головному уборі і темній одежі, написано “Prawo na klasztor i skoly w Hoszcy. Roku 1639”. Художню цінність має запрестольна ікона у вівтарі та декілька стародруків, серед яких книга “Мінеї” 1761р видані в Почаївській лаврі.Санатории Трускавца, в

Рівненська обл.

Живописний острів та його будівлі в осяяні ранкового сонця 9 вересня 2007р.
історія
Ранок, коли ще сонце не встало, біля залізничного вокзалу я чекаю на автобуси, що довезе мене в село з дуже давньою історією. Колись на острові утвореному рікою Устею був замок, обнесений земляними валами з дерев'яними частоколами, оборонними вежами, підвісним мостом. Цю фортецю 1240 р. зруйнували монголо-татари. В добу Галицько-Волинської держави, Городок було відбудовано. Першими зафіксованими власниками є князья Збаразькі. Князь не Султан, але Солтан був власником Городка та найближчих земель і вперше згадується в Акті аж в 1463р. Після смерті Солтана маєтками володіє його брат. Наступною влсницею Городка була княгиня Анастасія Гольшанська.Санаторий Весна Трускавец Та сама жінка яка виступила меценатом на друк "Пересопницького Євангілія". У 1556 році, після смерті свого чоловіка Кузьми Івановича Заславського із роду князів Острозьких, вона йде в монашество під імям Парасковія, стає ігуменею Свято-Троїцького монастиря в Ізаславлі. Пересопницьке Євангіліє було розпочато в 1956р. в Двірці, а закінчено у Пересопницькому монастирі, вартує окремої сторінки, але хочеться додати, що на цій Книзі, вагою в 9 кг, приймають присягу Президенти України.

Гольшанська дарує Городок Києво-Печерському монастирю. Так було засновано православний монастир. На протязі 16ст Городок виступає резиденцією єпископів, митрополітів та архімандрітів. Відпочинкова резиденція київських владик на острові в Городку була місцем частих зустрічей митрополитів Київських з іншими владиками. З 1730р городок стає власністю уніатського мітрополіта Афанасія Шептицького. У 1740 р. він вибудував на острові митрополичу резиденцію і при ній домову муровану церкву св. Миколая в стилі українського бароко. Після другого розподілу Польщі, Городок відходить до Росії. Екатерина ІІ дарує ці землі графові Естергазі.санаторий Шахтер, В 1870р власником містечка стає барон Рудольф Штейнгель. Але найбільшої благочинності набув його син, який стає власником цих земель у 1894р - Федір.

Барон був не тільки депутатом першої державної Думи, діпломатом, а ще і великим меценатом, великодушною доброю людиною. Він був доволі активним в політиці, долучився до української фракії, був ідеологом національно-територіальної автономі України. Також він очолює київське товариство взаємного кредиту, до мецената часто звертаються політики та літератори.санаторий Женева Після громадянської війні, він покидає Київ, і остаточно оселяється на Волині. Тоді він великую увагу приділяє розвитку Городка, хоча він завжди опікувався містечоком. Він побудував лікарні, школи, де вивчалися школярами не тільки українська, а й польська німецька та російська мови. Барон приділяв увагу розвитку агропромисловості. У Федора Штейнгеля було ще одне захоплення - археологія. Разом з Біляшевським вони проводять розкопки, збираються стародруки, портрети, роблять описи мінералів, збирають етнику Волині - від народних пісень до одягу та речей побуту. Він створює музей. Ця будівля знаходиться на території сучасного монастиря. Експозиція музею налічувала тисячи експонатів. Нажаль музей проіснував до 1914. Велика частка експонатів зникла назавжди в небуття. Ось що про музей написав Климчук Андрій Миколаєвич (інформацію взято з сайту Музеї України)

З музеєм співпрацювали відомі тоді діячі історичної науки: М. Ф. Біляшівський, І. А. Абрамов, Я. В. Яроцький, О. М. Лазаревський. Неоднаразово його співробітники виїздили у різні містечка Волині з метою вивчення народніх обрядів і звичаїв, запису пісень, дослідження селянського життя. Такі експедиції проводилися в перший період діяльності музею. (1896 - 1904).Санатории Трускавца, Під час першої експедиції (влітку 1899р.) було обстежено населені пункти Рівненського (Білів, Городище, Деражню, Клевань, Коростів, Кричильськ, Новий Жуків, Степань) та Луцького (Бережницю, Берестя, Великі Цапцевичі, Висоцьк, Дубровицю, Малинськ, Орв"яницю, Селець, Удрицьк). За час цієї екпедиції (15 днів) було здійснено розкопки 15 курганів., відкрито стоянки періоду неоліту на лівобережжі Горині поблизу Висоцька і Корості. Дослідники проілюстрували свою роботу 75ма фотографіями, серед яких зображення пам"ятників старовини, види місцевостей, народні одіжі.В Державному архіві Рівненської облвасті (ДАРО) відклалися деякі із звітів етнографічних екседицій: "Етнографічні матеріали 1897-1899 років, зібрані в с. В. Цапцевичі, Антонівка і Чаква" (Ф. 366, оп. 1, од. зб. 76), "Пісні, зібрані бароном Ф. Штейнгелем для музею".

той самий музей санаторий Шахтер,

Під час другої експедиції вивчалися населені пункти Житомирського (Андріїв, Білка, Велика Горбаша, Кам"яний Брід, Пісчанка, Селець, Топорище, Троковичі, Трубіж, Черняхів та ін), Новоград - Волинського і Овруцького повітів. Дослідниками було розкопано 21 курган, музей поповнився 250 експонатами. Історичною секцією було ретельно вивчено руїни церкви св. Василя в Овручі, древні рукописи і документи. Всього було зроблено 351 фотографію. санаторий Женева

В наступні роки музейні експедиції не проводилися, але експозиція поповнювалася за рахунок приватних дарунків. В 1904 році для впорядкування музею була запрошена завідуюча обласним музеєм ім. Поля в Катеринославі А. А. Скриленко.

У структурі музею як підрозділ діяла бібліотека. Вона була науково - дослідним відділом музею, займалась збиранням рукописних і друкованих матеріалів. Структурно бібліотека поділялась на три відділи: рукописи, стародруки та книги пізнішого часу. Комплектування бібліотеки відбувалося з різних джерел, основними з яких були: купівля через крамниці і букіністів, дарунки прихильників музею, обмін з іншими установами, знахідки під час екпедицій. Про склад біюліотеки можна судити з "Отчётов Городецкого музея...". Багатим був рукописний відділ,Санатории Трускавца серед документів якого : інвентарні, метричні, родові, сімейні, судові книги, ухвали судів, епархіальних установ, старост, волинського губернатора, описи костьолів, монастирів, матеріали господарського змісту. Всі рукописи поділялися за теритаріальним принципом, за повітами: Володимирський, Житомирський, Заславський, Ковельський, Кременецький, Луцький, Оввруцький, Острозький, Рівненський і Староконстянтинівський. За мовною ознакою документи були русинською(українською), польською, російською, латинською, а також німецькою мовами. Найстарішим рукописом був "Інвентар Ковельського староства".... санаторий Шахтер,

Стародруки музею були представлені місцевими друками, а також книгами з костьолів і монастирів Волині: Акафісти, Богогласники, Молитовники, Патерики, Псалтирі, Требники,Четьї-Мінеї. Наукова література була представлена виданями з усіх галузей географії, природознавства, історії, культури Волині. Серед періодики в основному місцеві часописи: "Волынские епархиальные ведомости","Волынские губернские ведомости", "Волынь", "Почаевский листок".

60 років барон прожив у Городку. У 1939 році у родини Штейнгелів відібрали все майно та землі. Санаторий Весна Трускавец Вони жили в будиночку своєї колишньої кухарки. Прожила сім'я до 1940, спас від смерті лише випадок. Мешканець, який як і всі мешканці, дуже поважав і любив барона дізнався про те що родина колишнього власника Городка занесена у "списки". Тож в ночі перевдягнута в просту одежу родина барона разом з ним виїхала з Городка і рушила до Польщі, а потім в Німечиину.

замок - монастир - палац - монастир санаторий Шахтер
Спочатку на островы як вже зазанчалося був зведений замок. За велику фундаторку Гольшанську було тут засновано монастир. Мурована Миколаївсько церква була побудована Шептицьким у 1740р. у бароковому стилі. Він прикрасив його високомистецьким іконостасом, розписами в українському стилі, обдарував церковними речами, богослужбовими книгами, церковними дзвонами - справжнім шедевром людвісарного мистецтва львівських майстрів. При храмі 1772 р. вибудувано двоярусну дерев'яну дзвіницю, реставровану і довершену 1883 р. Нижній її поверх був одночасно воротами до церковного маєтку.

Коли Городоком володіла родина Естергазі скасований монастир був перебудований на палац. Санаторий Весна ТрускавецНа першому поверсі обабіч просторого вестибюлю, поділеного колонами на дві частини, створено анфіладу парадних приміщень. Будівля з бароккового стилю була перероблена на класичний. При Штейнгелі в ансамбль споруд додаються декілька корпусів. Миколаївська церква діяла як прихід. В 1939р церква була закрита, тут розміщається кістно-туберкулезний санаторій. З 1992 тут відркито жіночий монастир. Влітку тут діє готель для прочан.

Зараз навколо монастиря точиться міжконфесійна боротьба. Сходница

Великі Межирічі колись називалися просто Межирічі, але не плутайте – його тезка, зараз просто Межирічі (колись Межирічі Острозькі), знаходиться на Острожчині. Поляки це село й досі згадують за старою назвою – Межирічі Корецькі (Miedzyrzec Korecki). З 1965 р. воно отримало назву Великі Межирічі. Назва виправдана – село і справді величезне, тягнеться вздовж дороги, має центр, декілька заводів, як то: цегельний, плодово-овочевий, комбікормовий.

А перша згадка про село датується 1544 роком, коли воно перебувало у власності князів Корецьких. Саме вони наприкінці XV – на початку XVI ст. звели оборонний замок з кам'яними мурами.санаторий Шахтер В 1648 та 1660 рр. фортецю не раз оточували та завойовували козацькі війська. Маґдебурзьке право містечко отримало в 1605 р. (М. Орлович подає іншу дату – 1590 р.). В різні часи власниками були родини Острозьких, Корецьких, Лєщінських, з 1706 р. – Любомирських. Потім містечко належало Яблонським, доки в кінці XVIII ст. власник не програв його у карти (разом з околицями) волинському хорунжому Стецькому. Останній у 1789 р. звів на руїнах старого замку палац. 1831 року царська Росія конфіскувала в Стецьких і маєток, і містечко.
Палац Вилла Grand Сходница

Палацовий комплекс у Великих Межирічах зведений за проектом архітектора Домініка Мерліні. Архітектор – поляк італійського походження – відомий, перш за все, своїми будівлями Варшавських Лазенок (поміж інших і палацу), а також реставраціями Уяздівського замку та бібліотеки Королівського замку, реконструкцією палацу Красинського у Варшаві, іншими проектами палаців.

При будуванні Межиріцького палацу Домінік Мерліні не відхилився від свого основного стилю – класицизму.

Палац у Великих Межерычах (Межерычах Корецьких). Наполеон Орда

У центрі комплексу палац. Симетрично до нього з обох боків прибудовані галереї-переходи. (Я була дуже здивована, коли, відкривши двері в одній з галерей, потрапила у внутрішній двір, а не всередину палацу). Галереї – дугоподібні і ззовні створюють враження форпосту, а не палацу. санаторий Шахтер Вони з'єднують палац і флігелі. З внутрішнього боку галереї прикрашені колонами тосканського ордеру. В основі першого поверху лежить каміння від замку Корецького. Велична будова має два фасади. Парадний вхід прикрашає портик іонічного ордеру, колони його поставлені в два ряди – шість у внутрішньому й чотири в зовнішньому. Коли прямуватимете алеєю до палацу, побачите його другий, садовий, фасад, прикрашений шестиколонним портиком і балконом на другому поверсі. Алея дерев зі спиляними верхівками – нова, раніше до будівлі вела дуже широка алея. Ставочки у вигляді окулярів з вимощеним дубовими дошками дном... Лавочки вздовж ставків... Широко розгалужені доріжки для прогулянок... Альтанки... За часів сина Яна Стецького Юзефа було засновано ботанічний сад. Діяла музична капела.

Палац має французьку систему розташування кімнат. Парадна зала знаходиться на другому поверсі; на сходах стіни розмальовані видами руїн старого замку, а стелю прикрашає зображення нового палацу. Головна зала – в бароковому стилі; тут збереглася ліпнина й архітектурні деталі. Санатории Трускавца,

Зараз у приміщенні палацу знаходиться школа-інтернат. Усюди бігають дітлахи й підлітки. Але не соромтесь, проходьте і розглядайте цей взірець садибної архітектури XVIII ст.

Костел

Костел Св. Антонія будували майже 25 років, починаючи з 1702 р., коштом власника Межирічів Єжі Любомирського за проектом архітектора Ленартовича.

Снижение цен на вилле Grand

З „Історичної довідки села Великі Межирічі” (Рівне, 2004, с. 5) дізнаємося, що костел збудований на місці старого дерев'яного храму, який було зведено ще Костянтином Острозьким і який згорів у 1601 р.

Цегляний тринавний костел Св. Антонія має дві квадратні у плані вежі-дзвіниці. Храм і дотепер вражає своєю масивністю, але, на жаль, стоїть пусткою, поступово руйнуючись. Внутрішня велич костелу підкреслюється лише великим об'ємом – фрески, на жаль, майже не збереглися. Перед головним входом є сходи, вони ведуть до підземелля. Спалахом від фотоапарату добивало до цегляної стінки - замуровано. Ззовні ходи теж ведуть до підземель, але навіть і не сподівайтеся, що я туди спустилася. Мені вистачило вдосталь Кремінцю та Язлівця, тим більше, що в межиріцькому костелі я була сама. Подивившись світлині на сайті Петра Власенка, небіжчиків я не побачила, але зрозуміла, що нічого й не втратила. Про архітектурні особливості костелу ніхто краще та мудріше за ПМБ не напише:

„Снаружи стены здания расчленены пилястрами; на боковых фасадах их расположение соответствует внутренним опорным столбам. Окна с лучковыми перемычками расположены высоко. санаторий Шахтер Сооружение украшено тремя фронтонами позднебарочного характера. Принципам развитого барокко во внешнем декоре отвечают разорванный сегментный фронтон главного портала, сегментные сандрики и высокий антаблемент с раскрепованным фризом и карнизом, периметрально опоясывающий здание. Интерьер отличался богатством пластического декора.”

Від себе додам: цей костел врятувати можна. І грошей знадобиться не так вже й багато. Були б охочі! Неподалік від костелу магнати Любомирські заснували римо-католицький колегіум ордену піярів, який у 1814 р. було перетворено на гімназію, а через вісімнадцять років російська влада його взагалі закрила.

Біля костелу на приватних землях знаходиться пара входів до льохів дивного барокового походження. Що це було, для чого воно, від чого – не знаю. Сходница

Про вічне... А немає вже вічного в Межирічах Корецьких – то й писати немає про що. Від польського цвинтаря залишився лише абрис, який більш-менш точно можуть показати місцеві мешканці. Ані надгробків, ані хрестів... Земля прийняла тіла католиків, а надгробки розібрали некатолики. Кількох цеглин зовсім недостатньо, щоб хоча б в уяві відтворити, як воно колись було. Так що можете вважати – польського цвинтаря в селі немає.

Петропавлівська церква

У Великих Межирічах збереглася дерев'яна церква, зведена в 1848 р., тобто за панування царської Росії. Пам'ятка архітектури побудована у класичному стилі з елементами неоруської стилізації. Дерев'яна, трирубна, трохи витягнута догори вона нічим особливим не відрізняється від багатьох православних дерев'яних церков, побудованих у ті часи на Волині. До фасаду прибудована шатрова триярусна дзвіниця. І знову за допомогою звертаємося до ПМБ УРСР:

В архитектуре памятника сочетаются классицистические принципы Сходница с псевдорусским стилизаторством. санаторий ШахтерЭто отразилось в горизонтальной схеме фасадов, подчиненной ритмическому чередованию одинаковых объемов, в щипцах карнизов колокольни и нефа, в комбинации круглых и прямоугольных с арочными перемычками одиночных и тройных окон, сандриках-кокошниках, в пилястрах, подчеркивающих углы нефа и нижнего четверика колокольни. В интерьере высотно раскрытое внутреннее пространство нефл активно усиливается контрастом плоско перекрытого бабинца, открывающегося в неф высокой полуциркульной аркой-вырезом. Памятник представляет собой произведение деревянной архитектуры Ровенщины середины XIX в.

євреї
Хасидам Великі Межирічі відомі, перш за все, проживанням тут рабина Дов-Бера, послідовника засновника хасидизму рабі Ізроєля Баал-Шем-Това. На світлині справа зображена, одна з двох місцевих синагог. (Де б мала бути друга, я не знаю). Зараз на пагорбі, де колись було єврейське кладовище, встановлено меморіальну дошку. Збереглися тут також кілька надгробків.

Туристи можуть відвідати місце масового розстрілу євреїв під час Другої світової війни – засипаний яр при виїзді з села в бік Невіркова. Зараз воно позначене кількома надгробками, перенесеними зі старого цвинтаря.

Мої фото від 12 квітня 2007.

як дістатися Санатории Трускавца
Поки поляки відвідують за півтисячі злотих колишні волинські костели й маєтки, ми з вами маємо унікальну можливість за якихось 100 гривень упродовж одного дня подивитись і Корець, і Невірків і, врешті решт, Великі Межирічі! Їхати навіть з Києва – не проблема! Маршрутка з Південного вокзалу довезе вас за 35 грн. до повороту на Великі Межирічі, а далі чекайте іншу маршрутку, яка йде або на Губків, або на Невірків. Заплатите ще дві гривні. Ну то що? Небагато? Тоді вперед!

Чи бували у вас сльози від споглядання на руїни. В мене вони тікли з очей наче річка від споглядання на цю спотворену руїну... Так соромно за свій народ мені ще не було, так боляче за знущання над своїми цінностями і історичним багатством... А колись...

Колись це були володіння найвідомішого і найбагатшого ордену - тамплієрів. І тут був побудований замок-башта в романському стилі, а це було ой як давно - аж в 12 ст. Санаторий Весна Трускавец Але вже в 14 ст. замок відійшов у володіння ордену св. Павла. Як вже зазначалося орден тамплієрів був найбагатшим орденом, і його скарбниця перевершувала навіть французьку королівську казну. Заздрість не давала спокою королю Франції Пилипу IV "Красивому" і він вирішив покінчити з Орденом на території своєї держави. 13 жовтня 1307 року Великий магістр Жак де Моле і вищі сановники Ордену були обвинувачені в єресі й арештовані. Суд інквізиції присудив в'язнів до спалення заживо. Орден було ліквідовано, його майно та володіння конфісковано. Пам'ятаєте це описано у Моема в його серії книжок "Прокляті Королі".

Пізніше на протязі цілого століття точилася безкомпромісна боротьба за володіння цим замком між могутніми кланами феодалів Другетів та Палочі, що завершилась на користь останніх.санаторий Алмаз, Але невдовзі (у 1526 р.) загинув останній представник роду Палочі по чоловічій лінії і замок перейшов у володіння дворянського роду Добо, які відремонтували та зміцніли замок. На протязі XVII-XVIII століть Середнянський замок неодноразово змінює своїх господарів у вирі нескінченних австро-турецьких та австро-угорських війн і поступово руйнується. Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбургського руху угорських дворян під керівництвом Ференца II Ракоці у 1703-1711 роках, після чого замок більше не відбудовувався.

За Д.Поп, І.Поп
Середнянський замок утворить всього тільки одна чотирикутна могутня кам'яна вежа-донжон (18,6Х16,5м) - головна і найбільш характерна ланка романської середньовічної фортеці, прообразом якої були давньоримські прикордонні сторожові вежі на Рейну і Дунаї . Спочатку донджон Середняцького замка був триярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Санатории Трускавца, в Кладка стін вежі бутова. Для більшої міцності роги вежі з зовнішньої сторони викладені кам'яними квадрами, а стіни з двох сторін акуратно облицьовані каменями, що не тільки підсилює міцність стін вежі, але і значно зм'якшує строгість будівлі. Висота вежі досягла 20м., а товщина стін-2,6м. Вхід у вежу-донжон з метою безпеки був розміщений на рівні другого ярусу по центрі східної стіни. До нього вели з вулиці дерев'яні сходинки, які у випадку небезпеки можна було легко забрати чи спалити. Другий ярус створювали три приміщення. В одному з цих приміщень були сходинки, які вели на третій ярус.Сходница Перекриття між другим і третім ярусом плоске на дерев'яних балках. Стіни третього ярусу збереглися фрагментарно. З другого поверху ще одні білокамінні гвинтові кручені сходинки, фрагменти яких виявлені під час недавніх археологічних робіт, вели на перший ярус. Перший ярус створювало два приміщення - "східне" та "західне ", розміри яких 11,2Х6 м. Посередині поділяючої стіни, товщина якої 1,3м, є проріз для дверей шириною 80 см. Недалеко від дверей у підлозі "східного" приміщення видно яму (закидану каменями). Напевно це був колодязь. Напроти ями зберігся квадратної форми фундамент, який прилягає до східної стіни вежі. На фундаменті стояло циліндричної форми невелике спорудження, від якого збереглася частина стіни, складена з каменю плиткової форми невеликих розмірів.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Зараз уже важко визначити призначення цього спорудження. Як правило, перший поверх романської вежі був слабко освітлений, тому тут розміщалися комори, арсенал зброї та в'язниця.

Замок захищався двома оборонними лініями. Перша оборонна лінія була дерев'яної , так названий "паланок". санаторий Женева За нею проходило подвійне кільце валів і ровів, заповнених водою. Біля останнього вала піднімалася кам'яна стіна товщиною 1 м. з чотирма кутовими вежами, яка оточувала на відстані 17 м. від донжона замковий двір. У тихий замковий дворик можна було потрапити через прохід, який знаходився в південно-західній частині фортечної стіни. Частина дороги, яка вела безпосередньо до фортечного двору, добре проглядалася з вікон південної та західної стін замку, тому ворогові нелегко було потрапити до фортечного двору непоміченим . Головна роль у системі оборони Середняцького замка приділялася західній та південній стінам, з яких контролювалося вхід у двір замка. У цих стінах і найбільше вікон-бійниць. У західній стіні п'ять таких вікон, які розміщені двома горизонтальними рядами. У південної стін - чотири вікна-бійниць з арковим завершенням. У подвійної стіни - три вікна такого ж завершення. З внутрішньої сторони коло стін між вікнами проходив настил, який дозволяв захисникам замка пересуватися від одного вікна бійниці до іншого не спускаючи на підлогу.

Зараз серед сміття на рівнині біля села Середнє стоїть руїна, на ній табличка "Пам'ятка Архітектури. Охороняється законом". Так і хочеться сказати: "Отак ми і живимо, як охороняємо. Що даємо ми, то і нам дають". Ще віддаю хвилиною мовчання шану і йду. І так мені не хочеться вже вертатися селом, що йду якимись стежками посеред поля. Блукаю довго, виходжу на дорогу, потім на трасу і їду далі. санаторий Шале Грааль

історія
Розташований у Мармароській котловині, при впадінні Ріки до Тиси. Місто засноване в 11 ст. В 1329р. Хуст отримав право коронного міста. В 1511 передано угорським королем в оренду Перені. У 16 -- 17 вв. за Xуст і його замок часто воювали Габсбурґи і семигородські кн., а також; на нього нападали турки і татари.У січні 1919 відбувся Всезакарпатський з'їзд, який висловився за воз'єднання з Україною.Сходница З листопада 1938- столиця Карпатської України. В березні 1939 тут працював уряд Волошина, проголошено самостійність Карпатської України.

Легенди...
Легенда про назву міста

"... Колись дуже давно чорти на своїх плечах переношували гори з одного місця на друге. Так один чорт взяв на плечі гору, на якій зараз лежать розвалини Хустського замку, і хотів перенести цю гору на інше місце. Гора була дуже важка і чорт вирішив покласти її на землю, щоб відпочити.
Якраз у цей час ішов інший чорт, і коли гора зсунулася на землю, то притиснула чортові хвіст. Почав той кричати зі всієї сили: "Йой, йой, хвуст! Йой, йой, хвуст!" Почули це інші чорти, побігли туди і витягли хвіст з-під гори.санаторий Женева Чорт дуже зрадів і пішов далі своєю дорогою. А той чорт, що ніс гору, взяв тепер її знову на плечі і поніс на те місце, де вона зараз лежить.
Так від того часу і по сьогоднішній день залишилася назва цього міста - Хуст

Легенда про назву Скелі Червоної

"...Це було давно, дуже давно, ще в ті часи, коли воєвода Хуста безпечно жив у збудованому ним високому замку зі своїми численними слугами і воїнами. Сім'я у нього була невелика - дружина і двоє дітей. В обох дітей, хлопчика і дівчинки, були на правім плечі однакові родимки.
Якось поїхав воєвода з великою своєю свитою на лови далеко в гори, залишивши в замку невеличку охорону. І в той час сталося велике лихо: у край вдерлися не знані доти нікому дикі татари і захопили замок.
Татари багато людей повбивали, багато забрали в неволю.санаторий Шахтер Вони забрали також молоду дружину воєводи і маленького сина Андрійка. Тільки дочка його врятувалася, заховавшись в один із закапелків замку.
Коли воєвода повернувся з ловів, у спустошеному замку він знайшов лише свою перелякану маленьку дочку. Воєвода почав усюди шукати дружину і сина, але дарма - ніде їх не було. І в своєму невтішному горі дав клятву карати на горло кожного татарина, який потрапить йому до рук.

Ішли роки... Воєвода постарів, а дочка його виросла і стала дівчиною-красунею. Про долю дружини і сина йому нічого не було відомо. Тим часом син його ріс при ханському дворі і став гарним юнаком. На нього звернув увагу і сам хан і взяв його в свою гвардію охоронцем. Мати скоро вмерла від горя, і Андрій, або, як його звали татари, Скандор, лишився сам. Одного разу він випадково зустрів серед невільників одного з воїнів батька, якого упізнав по рубцю на обличчі від рани, що той колись дістав у бою. Старий воїн умовив юнака втекти разом із ним з неволі на батьківщину. Дуже небезпечна була їх путь, але зрештою вони дібралися до рідного краю. Здаля уже було видно високий Хустський замок. Але старий воїн вже не міг далі йти і помер на руках у Андрія-Скандора. Юнак викопав шаблею могилу і поховав свого старого друга. А тоді рушив далі.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
По дорозі він раптом почув одчайдушний крик і побачив дівчину, за якою гнався величезний ведмідь. Це була його рідна сестра, яка їхала верхи, залишивши далеко позаду вершника, який її супроводжував. Кінь, злякавшись ведмедя, кинувся вбік і скинув з себе дівчину. Андрій, не довго думаючи, кинувся на ведмедя й убив його ударом кинджала у саме серце. Під час боротьби звір здер з юнака одяг і оголив родиму пляму у нього на плечі. Сестра тоді відразу впізнала свого брата і вони, від радості плачучи, впали одне одному в обійми.
Тим часом вершник під'їхав і побачив дочку воєводи, в яку він був закоханий, в обіймах татарина. В запалі ревнощів він поспішив донести своєму панові, що його дочка обіймається з татарином.
Розгніваний воєвода, вірний своїй клятві, зопалу наказав відрубати зухвалому татаринові голову. Незважаючи на благання і плач дівчини, слуги воєводи схопили нещасного юнака і потягли його на скелю, що височить напроти Хустського замку, над річкою Великою, і тут же відрубали йому голову, не чекаючи воєводи.санаторий Алмаз
Скоро під'їхав до місця страти і сам воєвода і, впізнавши в убитому татаринові сина, тут же вбив себе мечем. Він помер на мертвому тілі свого сина, їх кров змішалася і почервонила скелю, яку відтоді почали називати Червоною."
замок

На замковій горі, вулканічного походження ще в 11 ст. звели спочатку дерев'яну, а вже потім кам'яну фортецю, яка довго витримувала облогу, багаторазово була неприступною, а коли і здавалася, зруйнувалася то швидко відновлювалася. А фортеця і дійсно була неприступною , подвійні оборонні мури, вдале розташування, все це відчуваєш коли проходиш то стежками то дорогою до руїн замку, не уявляючи як ворог міг нести на собі зброю, і після цього ще тримати в облозі. З 1281 по 1321 належав до Галицько-Волинського князівства. Потім став власністю Угорського королівства. В 1329р. король подарував Хусту статус коронного міста (дозволялася місцева адміністрація, символіка та різні привелегії). В 1514 замок був в руках повстанців-куруці під командуванням Дьордя Дожі.

В 1594р. місто було взято татарською ордою, але замок не було взято.санаторий Женева На той час це була дійсно потужна фортеця, яка не здалася потім вже в 1659р татарам. В своїх історчних записах турецький письменник та мандрівник Евлія Челебі писав: "Хустський замок розташований на вершині гори Хасана, мури його високі та товсті, потужністю своє. він схожий на фортецю Іскендер, тому що висота його веж сягає небес". На період набегів татар, замок фактично належав Трансильванському князівству. В той час замок був в епіцентрі війн Габсбургів та семігородських князів. В 1703 замок знову опинився в руках повстанців-куруці. В 1709 році Ференц Ракоців замку проводить Сейм, на якому прийнято рішення про незалежність від габсбурзької корони.

Те, що встояло під людськими війнами, конфліктами, хоч руйнувалося, але відновлювалося і набирало більшої потуги, 3 липня 1766 зруйнувалося від блискавки. Блискавка попала в порохові сховища. І почалася кінцева чорна полоса життя замку. Через 7 років, оглядаючи замок майбутній австрійський імператор Йосиф ІІ, заявив про фортифікаційну непригодність замку. Після цього в 1788 велика гроза з блискавками та сильним вітром поставила крапку в житті замку. Після цього влада дозволила розбирати замок на каміння для будівництва.

Те, що ми маємо на сьогодні це скелет обглоданий погодними умовами та людською жадібністю. Ще вгадується план фортеці, ще можна уявою домалювати. Але ми вже наврядчи зможемо уявити той потужній комплекс, який складався з двох дворів - верхнього та нижнього, мав житлові будинки, каземати, тюрму, церкву, господарчі споруди, колодязь на глибину 160 метрів. Санатории Трускавца, вил Це важко скласти до купи і уявити на пагорбах серед каміння, якого з кожним роком стає менш і менш. Колись, років через 50-100 від нього не залишиться ані камінчика, і в книжках напишуть "тут проглядаються вали", "городище"... Колись, якщо споруду не взяти під шефство і не законсервувати.

Взято з "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР"

"Первоначально замок состоял из нижнего и верхнего дворов. Был окружен оборонительными стенами, имел юго-восточный внешний въезд и северо-западный внутренний. Каждый въезд был укреплен двумя башнями и подъемным мостом, перекинутым через ров. С востока стены были укреплены треугольной башней, с запада и севера - бастионами. Треугольный западный бастион, кроме того, использовался как учебный плац, на котором было размещено самое крупное огнестрельное орудие замка. Южная часть замка называлась Фердинанд,санаторий Шале Грааль она была построена в 1550 г. Здесь стояла цилиндрической формы башня, в верхней части которой содержался арсенал, средняя служила часовней, а в нижней находился пороховой погреб. На нижнем подворье находились жилые и хозяйственные постройки, казематы, тюрьма, замковая церковь, а также резервуары для воды. На верхнем дворе располагались жилые здания владельцев замка и коменданта, хозяйственные помещения, корчма и колодец глубиной 160 м. Северную часть верхнего замка защищала квадратная Дозорная башня. Замок имел многочисленные подземные ходы. В настоящее время сохранились остатки внешних ворот, пороховой башни, бастионов, стен по периметру замка "

Костел Єлізавети
Розташований в місті по дорозі від замка до центру. Побудований костел в 14 ст. Кам'яний, сучасного вигляду набув на початку 15 ст. З західного боку має прямокутну дзвіницю, перебудували її в 18ст. Сам костел залишив готичні нариси - стрільчаті віконця, хрестоподібні своди. Костел ховається за муром і має два входи. Але попасти туда мені не вдалося був закритий.

Долина Нарцисів Трускавец санатории.Путевка в Трускавец.Цены Трускавец
Якщо і насправді був такий гарний, але самозакоханий хлопака на ім'я Нарцис, то жив він на пару з німфами тільки тут. Ця надзвичайна долина знаходиться за 5 км від самого міста. Немов вкрита великими крижинками долина перед нами на початку травня одягається в нарцисову білизну! Такого не має більше ні де. Тисячі "зелених паломників" та просто бажаючих дива приїжджають в Хуст щоб подивитися на цю надзвичайно красиву долину.

Середньовіччя Закарпаття
Вперше згадується як Сент-Міклош аж у 1214р! Ця назва походить від маєтка, названого на честь св. Миколая.Санатории Трускавца, Хоча русини заснували це поселення під ім'ям Чинадієве, наряду з цим назва Сент-Міклош фігурує в документах до 1944р. В 1264 король Іштван V дарує Чінадієве магістру Аладару. Через деякий час Чинадієве стає центром домінії. В 1387р. власником цієї домінії став магнат Перені.

Замок  санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Замок був побудований у 15ст. Він був оточений земляними валами та ровом, з південної частини підступ до замку захищала р. Латориця. Строга сіра будівля для нас чимось нагадає будинок, прямокутний, в плані у формі П, двоповерховий. Сіра строгість і скромність будівлі видає в ній романський стиль. Єдина прикраса на вікнах нижнього ряду - простий орнамент. Під дахом вікна бійниці (всього близько 46 + 9 на баштах). Під замком розташовані підвальні приміщення, які мали господарче призначення. санаторий Женева На першому поверсі було шість кімнат, зала, каплиця, на другому поверсі теж шість кімнат із залою. З кожною зміною власників (1574р Михайло Телегі, 1625р Іштван Нярі, 1640р Лон'ї, 1726 Шенборни), а також, внаслідок свого прямого значення - оборонного, замок перебудовувався. Так, після нападу польських військ князя Любомирського в 1657р, замок після сильного пошкодження був значно перебудований. В 1703р тут перебував Ференц ІІ Ракоці після поразки з австріяками під Мукачевим.санаторий Карпаты  Замок набув сучасного вигляду після перебудови 1839р. під керівництвом архітектора Германа Ігнаці. Під час реставрації було знайдено людській скелет, замурований в стіні. Хто зна, можливо по ночах бродить по замку привид. Правда, сам замок виглядає наче привид з середньовіччя.

Замок розташований в парку, який було закладено у 1749р власником замку Ференцем Башинаді.Сходница

Чорнокозинці відомі своїм бурним римокатолицьким минулим, п'ятьма курганами з найдавнішими культурними пластами та залежами гипса та сіркових джерел.

Вперше Чорнокозинці згадуються в середині 15ст. Відтоді до 18ст воно було власністю римокатолицької біскупської катедри, тут же розміщалася і літня резеденція кам'янецьких біскупів. Санатории Трускавца, ви

На замковій горі, де було збудовано для захисту міста замок, ще за пізнього неоліту тут були поселення. Археологами було винайдено сліди трипільської культури.

За проханням кам'янецького біспкупа Ваврженця Менджелевського, король Сигізмунд І Старий надає містечку привелегії. Взагалі-то, привелегії місту давалися досить часто, через постійні спустошення від нападів татар 1502, 1503, 1507, 1511, 1513 років. При чому в 1516 р Чорнокозинці були спалені до щенту. В 1538р. Волоський господар Петро обложив місто, і взяв його, на відміну від замку. Всі мешканці в місті за його наказом були вбиті.

В 1588р. король Стефан Баторій надав магдебурзьке право та привелегії. В 1674 році турки здобули місто і спустошили його, але після 25-27 років панування турків Поділлям, в місто повернулися знову кам'янецькі біспкупи і відновили його.

замок санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Коли саме був побудований замок невідомо, але так як Чорнокозинці лежали на Волоському шляху, то замок було побудовано для захисту від нападників. Можливо, за Пржездецьким, він був збудований за часів литовсько-руських князів Коріятовичів. (про це свідчить і легенда що надається наприкінці розповіді про замок)

Чорнокозинський замок - невеликий. В "плані приблизно являв собою чотирикутник. Довші боки, що виходили над проваллям були до 80м, ширина з півночі замку 50м, з півдня - 65м. На рогах дві круглі башти між ними мур, посередині була зведена брама. Башти, мур та брама до наших часів недожили. На північному боці замкового подвіря був великий двоповерховий будинок, який простягався на всю ширину подвіря. На тому будинку з західної строни розміщалася висока кругла башта. санаторий Алмаз Цей будинок було побудовано 18ст. В 16-17 в замку, не враховуючи його приватність, часто розміщалися військові польські частини з пограничним ромістром."(Ю. Сіцинський)

В 1538р. Волоський господар Петро коли обложив місто, замок так і не взяв, але за його наказом були вирізані весь люд позамурами замку.

В 1674р турки здобули місто і замок, спустошили і знищили всю залогу. Після 1699 р польські власники відновили замок, розширили територію, добудували до північного муру двох двоповерхових корпусів. На південо-східному пагорбі була садиба палацевого типу з огорожею та воротами (до наших часів садиба не дожила зберіглися мури на рівень первісних 2-х ярусів)

В 1795 році замок переходить у власність Російської імперії. В 1815 стає приватним володінням і використовується як родовий маєток Сарнецьких до 1917 року. Сходница

Перебуваючи у Кам'янці в 1831р відомий письменник та фолькльорист володимир даль записав легенду про Чорнокозинецький замок. "Жив тут князь Курятович, як кажуть люди, зі своєю молодою сестрою-дівчиною. Одного разу татари напали на Чорнокозинці і захопили тутешній замок. Князь утік підземних ходом і заховався у скелях Збруча. Сестра його ж втекла від татар саморідним мостом, що з'єднує береги Збруча та й обратувалася в Галичині. З замку вона забрала з собою великі скарби, на них вона недалеко від Збруча побудувала церкву з келією. До кінця свого життя вона молилася за пропащого без вісті брата."

Замкові ворота побудовані в 18 ст. на східному боці. Висота їх 5 , за основу взяті два квадратних пілонам, площею 1,21 кв.м, і з відстаню один від одного на 4,7м, зверху вони прикрашені кладкою. Ворота булі відштукатурені, до них підходила кам'яна огорожа. Західний відрізок довжиною в 5 м,східний 2м, утворюючий підпорний стіна.

Костел Іосифа Обручника санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Руїни знаходяться на південному схилі замкового пагорба. Колись тут був величний костел, зараз фундамент та рештки головного фасаду. Зведений був в 1608р кам'янецьким біскупом Павлом Валуцьким. Його приємний Ян Прохницький зробив в костеле преділ Благовіщення Пресвятої Богородиці. Ремонт відбувся в середині 18 ст., тоді було зведено підпорні мури та сходи. Письмово засвідчено, що парафія ще діяла в 1772р. та в 1850р. Скасована парафія в 1894р, і через два роки тут відкрито православну церкву.

Церква Успіння
Побудована спочатку дерев'яна в 1728р. як триверха споруда. В 1822р парафыя була скасована, церкву було розібрано, і вже на новому місці в 1867р побудували мурованоу одноверху. В період 1868-1877рр мала назву св. Миколи. Ремонтні роботи в церкві було вико нано в 1877. санаторий Женева

Була в Чорнокозинцях і це одна церква - св.Михаїла, яку було побудовано в 1710, потім перероблено і нову збудовано в 1780-1791рр і розібрано в 1867. (За Жарких М.І. "Храми Поділля")