Львівська обл., Сокальський район
Сказати, що в Угніві великий костел - це не сказати нічого, бо він ВЕЛИЧЕЗНИЙ!
Історія
Перша згадка про Угнів відноситься до 1360 р. В 1462 р. місту було надано магдебурзьке право. Зазнавав нападів татар в 1621р. А в 1624р в місто прийшла біда - мор, за нею велика пожежа в 1634. Колись місто було головним осередком видавничої діяльності. Нині Угнів найменше місто в Україні - на сьогодні нараховується всього 1150 чол.

тут можна прочитати цікаву статтю про особливість місцевих жінок, про їх наряди та надзвичайно великі хустки.(Санаторий Весна Трускавец якщо лінк не спрацювує продивитися збережену копію)

Василіянська Церква
Кам'яна церква була побудована на місці , давньої дерев'яна василіанської церкви, яка згоріла в 1780р. Від неї збереглася дзвіниця. , від якої заціліла лише дзвіниця. Особисто мої міркування - можливо тут щось було якесь укріплення , бо саме з решток міських мурів була побудована кам'яна церква. Взагалі то, церква постійно добудовувалася і перебудовувалася, так Степан Жуковський в 1855-1857рр добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. А в о. Василь вже пів століття згодом добудував галерею та притвір-бабинець. Санатории Трускавца  В церкві була проповідниця у формі човна, біля якої два апостоли тримають сіті, в сітях - риби. Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини, автором цих розписів - митець Дим'ян Горняткевич. Після війни тут було більшовики зробили машинно-тракторну станцію. Доречи, з балкону саме цієї церкви в листопаді 1918 р. було проголошено українську державність.

Успенський костел
Перший костел заснував воєвода земель руських Зігмунд з Радзанова. За проектом архітектора Лєнартовича на місці дерев'яного спаленого костелу, був побудований новий - цегляний на кошти Криштофа Скржина Дуніна та його дружини Марианни Заборівської. Освячений був 21 серпня 1695р, про що свідчить табличка на фасаді (Санатории Трускавца знайдена при реставрації 1922р., вказувалося ще ім'я архітектора). В деяких джерелах написано, що можливо це костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632р.

Під час першої світової війни, а саме 15 червня 1915 під час обстрілу німецької артилерії було пошкоджено костел - збито одну з веж. В період між двох світових храм був реконструйований - відновлені, але змінені розміри та форми двох веж. Але на сьогодні вцілівшу маємо все ж таки одну вежу, другу верхівку було знесена бурею.

Обороний костел кам'яний, однонавовий, з високими і низькими стінами з'єдними в пресбітеріума (або абсида, простір за та над вівтарем). Фасад складається з трьохполовинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині вони прикрашені ліпниною.

Костел був закритий в 1950р., після приєднання Угніва до України, польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар. За часів радянської влади спочатку тут був склад.Санаторий Весна Трускавец  Зараз костел поступово руйнується.

На мый приїзд у середині січня 2007 костел завзято реставрувався. Робота кипіла, кран працював, робітники весело перегукувалися і клали цеглу, зимове сонце гріло по весінньому. Спитала "А якій церкві буде належати храм?" У відповідь почула свою ж думку:"А яка різниця, головне що рестврується" І справді, це головне. Я дуже рада!

Львівська обл., Сокальський район р-н.
містика ранку. враження
Ранок, сонце тільки но всходить. Лають собаки, ворчать ворони, вітер гойдає хвіртку. Самий кращий час для зйомок фільму жахів. Нажаль, це не фільми - це життя, декорації - не бутафорія, а самий справжній палац. Ранійше тут навіть був замок Потоцького, його залишки зберіглися у вигляді обороних мурів з південо-західного боку. Наприкінці 19ст, на рештках замку зводять палац. санаторий Алмаз За совєтів тут була чи то школа чи то технікум, але після пожежі так і лишилося в занедбаному стані.

Рештки погорілого... палацу

костел
ще одна памятка архітектури знаходиться в Тартакові - костел св. Архангела Михаїла. Та мені не пощастило, я була в будній день, жіночка, в якій були ключи, поїхала на роботу в Сокаль ;(

як дістатися
Маршруткою до Сокалю, а там з центральної автостанції на маршрутку до Тартакова (в 5-50 та 6-50 здається..). санаторий Алмаз назад ходять маршрутки але вони здається не проанансовані. Провсяк випадок можна стати біля школи і ловити машину.

Замок вперше згадується в 1530р., коли місто належало шляхетній родині Свірзьких. Але сучасного вигляду він здобув в середині 17ст. Новий власник графи Цетнер перебудував його і значно зміцнив. Перебудова і укріплення замку перепадає на той час коли будувалися львівські арсенали, тому можна припускати що до модернізації Свірзького замку був залучений Павло Гродзіцький.  санаторий Женева Але трошки не сумісний був палацовий стиль з оборонним призначенням, хоча місце було обрано вдало - замок був оточений непрохідними болотами, ставками, в підніжжі мурів ровами і звідним мостом. В 1648р. був спалений татарами, але відновлений. Під час визвольної війни замок неодноразово здобувався козаками впродовж 1648-1654рр. В 1672 та 1675р замок вистояв турецьку облогу. зараз це музей. Кажуть, що потрапити важкувато без екскурсійної групи. Але спробуйте може у вас вийде.
Костел
костел спочатку був дерев'яним, будівля що стоїть зараз напроти замку - мурований храм 1541р. в ренесансовому стилі. За словами львівського краєзнавця Й. Гронського ще у 1956р в костелі він бачив фрески які відкрилися внаслідок облуплення. санаторий Женева На фресках була зображена нага жіноча постать з довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах на фоні панорамного середньовічного Свіржа. Судячи з опису, Орест Мацюк припустив, що це могла бути Марія Єгипетська.

Страдч - старовинне село в мальовничій пагорбистій місцевості. Для греко-католиків - це місце відпущення гріхів, порівнюється по значимості з Зарваницею та Унівом.

Засноване дуже давно як за легендою: "Одного разу два княжі стрільці з Городка відправился на полювання. Полюючи за здобиччю, зайшли аж на Страдецьку гору, вкриту на той час густим лісом. санаторий ШахтерТам їх застала ніч, але вони вирішили будь-що впіймати рись, яка сховалася у печері. На світанку, коли рись вийшла із печери, стрільці вбили її. Та найбільше їх вразила навколишня краса та річка Верещиця. Невдовзі стрільці оселилися тут, побудували хатину, а опісля невеличку дерев'яну церкву". Ще за монголо-татарську навалу - село буде вщент спалене та зруйноване. Та печера, яка вкривала багатьох людей від ворогів, штучна. Зроблена за давніх часів монахами, які заснували для себе обітель. З книги "Знайди прихисток своїй душі на Страдецькій Хресній дорозі" довідуємося про трагічну назву селища:

У часи небезпеки Божі ченці поступалися своїм помешканням і тоді воно слугувало місцем укриття для людей. Коли у Бірку змагалися дружини Ростислава і татар, налякані селяни знаходилися в печерному монастирі. Хтось із людей вистрелив у татарина, котрий проїжджав на коні, однак стріла не влучила. Татарин почав галасувати - і частина загону кинулася на пошуки стрільця. Так, несподівано було викрито вхід до печерної Лаври, де заховалося близько двох тисяч людей.

Коли розлючені татари наказали укритим вийти зі сховку, то були вкрай здивовані - їхня вимога залишилася невиконаною. Тоді, шаленіючи від люті, розклали багаття в головному коридорі. Люди й після цього не вийшли. санаторий Шахтер На їхній захист стали ченці, які молилися у сільській церкві вгорі. Поклонилися нелюдам і благали помилувати бідолашних. Та закам'янілу душу хана не розчулили ні прохання ченців, ані, тим паче, зойки страждаючих, що доносилися з печери. Насміхаючись, він відповів, що полум'я можна погасити лише одним способом - кров'ю монахів. Після тих слів ханові вояки з ножем кинулися на ченців і повбивали їх. А тим часом ядучий дим нещадно поглинав людські життя без огляду на вік і стать.

Лемент піднявся угору та кликав про помсту до Неба. Він зранив Серце Пречистої Діви Марії, яка гірко плакала над своїми дітьми. Тоді зійшла Мати Божа на страдницьку гору, встала перед татарами з піднятими руками і мовила: "Не руш! Стіна!" Бо вони чинили свою темну волю лише над тілами, але християнські душі були вже їм непідвласні. Після тих подій в околиці монастиря по-особливому відчутно опіку та присутність заступниці - Божої Матері Нерушимої стіни. Гору почали називати Страдницькою чи Страдецькою, а поселення, котре відновилося з часом, - Страдчем.

На Страдницькій горі прокладена хресна дорога з пам'ятниками-ознаками останнього шляху Христа. Своєю грамотою Папа Пій XI встановив цю Хресну Дорогу на Страденецькій Горі, званою Кальварією з Єрусалимськими відпустами та також храму на вершині гори.санаторий Шахтер Біля храму знаходиться цвинтар, там є поховання різних століть. Серед них є дві могили отця отця Миколая Конрада та діячка Прийми Володимира, які загинули насильницькою смертю від рук НКВДівстів. Вони 26 червня 1941 року пішли на сповідь до дуже хворої жінки, повертаючись додоми вони зустріли патруль, який їх жорстоко замордував до смерті. Папа Іоан Павло ІІ під час перебування в Україні в 2001 р. оголосив їх блаженними.

Під час руху по хресній дорозі зверніть увагу на природну печерку. Доречи їх тут багато. Помолившись за прощення гріхів своїх, за упокій померлих та за здоров'я живих, санаторий Шахтер , можна просто прогулятися місцевістю, адже Страдч знаходиться на території Яворівського національного парку. Тут є чудові краєвиди.

Старе Село має дуже давню історію, яка пов'язана дуже з селом Черепин і корнями походить ще з періоду Давньої Русі. Воно мало іншу назву, а от сама назва "Старе село" зустрічається вперше лише в 1454. Але до цього поселення вже даненько існувало, просто згадка стосувалася місцевого костелу. санаторий Женева Але більш детальну історію опираючись на монстра в дослідженні замків - нині покійного Ореста Мацюка, я обов'язково напишу тут на сайті, але трошечки пізніше. Поки що дивимося замок, розташований взовж залізничної колії. Площа його велика - приблизно 2,7га Над входом герб. Всередині нічого не має, велика пуста територія вся поросша в травах, коли я там була влітку, то стояв п'янкий аромат польових квітів!

В ІХ-Хст містечко служило сторожовим постом. В 1421р разом з Магдебурзьким правом містечку дали нову назву - Зальцброк. Одним з головних промислових напрямків в містечку було солеваріння. У 18ст. Стара Сіль по виробництву солі була на рівні з Дрогобичем, але вже в середині 19ст запаси солі було вичерпано. У 1880 році було всього 1347мешканців, серед них були поляки, українці, євреї, німці. Кажуть, що поблизу Старої Солі збереглась соляна криниця п’ятиметрової глибини із назвою – «римська криниця».

Костел св. Михаїла
Оборонний костел був побудований в 1660р. Хоча ще в 1614р. Миколою Даніловичем була надана дотація на утримання костелу, мабуть до цього дервяного. Має дзвіницю та прибудовану до будівлі костелу каплицю (Орест Мацюк подає дату 1613р). На початку XX ст. був перебудований за проектом архітектора Б.Віктора, внаслідок чого втратив свій оборонний характер.санаторий Янтарь Костел був значно пошкоджений під час Першої світової війни, реставрація вібувалася в 20-30р XXст. Чудова ліпнина на фасадах, а капличка прикрашена скульптура святих. Зараз відбувається реконструкція храма. Роботи вже ведуться в середині, до дати повного відтворення інтерєру ще далеко. На час мого відвідування велися внутрішні роботи по укріпленню храма з середини. Храм тривалий час стояв пусткою без даху, не зберігся вівтар, немає органу, але деякий внутрішній декор побачити можна: зверніть увагу на хори, ліпнину в бокових частинах костелу, двері. Костел опалювався, про шо свідчить камін.
Неподалік від костелу св. Михайла знаходиться двоярусна цегляна дзвіниця. Перший ярус - кам'яний, він з двома арками, які служили в'їздними воротами.

П'ятницька Церква
В Старій Солі є дві деревяні церкви. Одна з них - П'ятницька- датується 1440р (часопис Ї), друга - Воскресіння Господнього XVIIст.
І тут трапився казус. Сфотографувати одну з самих старих дерев'яних церков і знищити випадково ті фотки. Сумна, але все ж таки причина повернутися сюда ще раз. Тим більш, що церква була закрита, а ключи в священника, а священник кудись (як завжди) поїхав. санаторий Янтар Стародавньою церквою пишаються та піклуються.

Воскресенська Церква
Друга церква в селі теж дерев'яна, але на цілих три століття молодша. Теж була зачинена ;(

Вілла Анна

Ще одна цікавинка знаходиться в Старій Солі. Вілла Анна, тепер тут маленька лікарня. Її мешканці нажаль нічого не знають про памятку.

Стара назва Скелівки - Фельштин. В давнину це село було дуже укріпленим містом-фортецею. Нажаль, від укріплень нічого не лишилося.

Костел св. Мартина з оборонною баштою кінці 15-початку 16 ст. В 1904р костел перебудували, після чого він набув неоготичного вигляду. Костел з потужною оборонною баштою, ровами та валами на краю міста сприяв його обороні і входив до міського фортифікаційного комплексу.Санатории Трускавца,  Під час першої світової війни комплекс було пошкоджено. Відбудовано у 1915-1916рр. (За Орестом Мацюком) За переказами вежа мала бути донжоном замку роду Гербуртів.

звідки ноги вже не ростуть
Містечко Сасів розташоване між трьома пагорбами, чи, як їх місцеві називають, горами - Сторожихою, Божою Горою та Городиськом. Як зрозуміло від назв пагорбів, на першій стояла сторожова вежа, на другій церква, на третій замок. До наших часів збереглася легенда про трьох велетнів, кожен жив на своїй горі. Якось один з велетнів побачив землероба взяв його в долоні ближче роздивитися, прийшла дружина землероба, побачила, що робота не зроблена, чоловіка не має, і промовила "Щоб ти в землю провалився" І провалився чоловік під землю разом з житлом велетня. Зараз на горі Городисько не має жодних натяків на рештки колись існуючого там замку, окрім залишок порослих рослинами валів.

Ще до другої світової війни рештки замку - декілька камінчиків існували. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Та що там казати, тут проводилися дослідження польськими археологами, нажаль війна все припинила.

історія
Містечко Сасів було засновано руським воєводою Іваном Даниловичем (власником Олеського замку) з дозволу польського короля Сигізмунда ІІІ у 1615р. на місці села Комарове. Статус містечка Сасів здобув разом з грамотою на заснування, а разом з тим ще і дозвіл на проведення ярмарок три рази на рік, торги кожної середи та суботи, мешканці були звільнені від податку на 4 роки. Містечко містилося на торгівельному шляху, і купці, що їхали через нього мали не проїжджати мимо - мали обов'язково зупинятися тут, тим самим розвиваючи економіку Сасова.

Назва Сасів походить від надпису на родинному гербі Даниловича "SAS". Саксонська версія походження слова "сас", мало логічно пов'язана з руським воєводою, дослідники більш схиляються перед версією від скорочення імені Сасоній.

Станіслав Данилович був останнім нащадком славного руського роду, він загинув в татарському полоні в 1636р. Після цього Сасів перейшов у володіння Собеських через шлюб Теофілії Данилович, яка стала другою дружиною Якуба Собеського.Санатории Трускавца, В 1637р війтом Сасова став Севастян Буйновський.

Містечко швидко досягло економічно-торгівельного розквіту. В 1648р Сасів оточили татарські загони, король Ян Казимир розбив, і звільнив місто з облоги.

В 1675р турки війська Аджі-Гірея напали на Сасів. Місто та замок були спалені, багато мешканців було вбито. Після цього нападу покровителем містечка став сам король Ян ІІІ Собеський, який частенько разом зі своєю коханою дружиною Марисенькою любив полювати в сасівських лісах. Наказом короля тут було заборонено військовим квартируватися, а будь-яка скарга від мешканців на військових, розглядалася в суді, і часто закінчувалася покаранням військових.

В 1682р. Сасів втрачає свою магдебургію. Рід Собеських володіє Сасовим доки донька Якуба - Марія-Кароліна не продала місцевість польському магнату Радивілу, а від нього містечко перейшло в руки Старженських.

Справжнє друге життя Сасів здобув в 19ст. коли став відомим на всю Австрійську імперію своїми курортами та водолікувальною лікарнею. Яскравий приклад того, що якщо хочеш заробляти гроші, треба перетворюючи ідею на справу, кропітко її виконати. В Сасові не було лікувальних мінеральних чи інших цілющих вод, але сасівські курорти лікували більше своїм повітрям та атмосферою.

За літній сезон лікарня приймала 300-400чол. і це на 3-оє лікарів! Хоча вартує зазначити, що тут більше відпочивали, ніж лікувалися. Золочівська шляхта приїжджала з міста на вечори та концерти, які проходили у палацовій залі.

Ріка Буг, утворювала в околицях Сасова своїми розгалуженими рукавами островці, які сполучалися один з одним місточками. На островках було споруджено лікарню, будиночки для пацієнтів, які прогулювалися зеленою зоною відпочинку, милуючись краєвидами, а на березі великого водосховища був палац. Цей гідропарк був закладений графом Старженським. Санатории Трускавца Цісар Франц-Йосиф під час своєї мандрівки Галичиною мав саме в Сасові стати хрещеним батьком сина Старженського. Але так як будівництво парку не було закінчено до приїзду цісаря, хрестини відбулися не в Сасові, а у Львові.

Нажаль, курорт занепав, причиною тому стала перша світова війна, шкода парк, який під час війни було зруйновано танками.

Після Старженських, Сасовим володів Микола Торосевич, а потім поляки французького походження Вів'єн.

З середини XIXст. Сасів стає виробником паперу. При чому папір експортувався з сасівської фабрикі до Німеччини, Франції, Росії та Туреччини. Не було б так смішно, як гірко, що Львів купляв Сасівський папір не з фабрики, а у віденських посередників, які різали, пакували та ставили віденську або французьку марку.

костел

Римо-католицька парафія була заснована разом з містом. Теперешній костел був побудований наприкінці ХІХ ст. у стилі неоготики. До цього був костел, можливо дерев'яний, побудований в 1631р. Він згорів в 1887р.

Літня жінка, що має ключі від храму, розказує, що приїжджали поляки, все фотографували та обмірювали, обіцяли реставрувати. В напівзруйнований костел залили багато цементу, таким чином його законсервував, та забезпечив структуру від завалення. Будемо сподіватися, що храм таки приведуть в належний вигляд.

В костелі зберігається голова скульптури Іоанна Хрестителя. Маленька трагедія в межах кривавої вакханалії кінця 30-их років минулого століття дивовижно віддзеркалює події двохтисячної давнини. Коли почалися зміни в політичному житті Галичини, ключі від костелу тримала мати пані Анелі. Поляків не любили, над поляками всіляко знущалися, люди, у яких була лише інша гілка християнства, які просто ходили на богослужіння не в церкву, а в костел і молилися глядячи в очі тому ж самому великоокому Ісусу, раптово стали чужими. Стали чужими і їх храми, бо тоді вже скоро треба було спасати свої святині. Мати пані Анелі з пограбованого костелу винесла відтяту нелюдами голову Іоанна Хрестителя і довгий час зберігала її на цвинтарі. Передала заповітом своїй донці, якщо настануть добрі часи, щоб віднесла голову святого до храму. І от час прийшов. Храм потрохи оживає, але ще ой як багато роботи, і невідомо чи воно взагалі закінчиться. В Сасові проживає декілька поляків, таких як старенька пані Анеля, з якою ми разом плакали біля храму, та пара зовсім стареньких, які живуть в страшненькому бідному будиночку на території храму.

До другої світової тут зберігалась срібна дарохранительниця в позолоті з гербом Собєських, що з нею і де вона зараз невідомо. Останнім настоятелем костелу був Антоній Венсецький, який в 1946р разом з деякими польськими родинами перебрався до Польщі. Зараз тільки на свята костел відчиняє для прихожан свої двері.

церква

Але от дійсно заради чого вартує приїхати в Сасів - це заради справжнього дерев'яного дива - Миколаївської церкви.

На одвірках церкви зазначено дату "1731", яку і вважають датою зведення, хоча деякі джерела датують її аж 15ст.!

До нас дійшла легенда. В місті була іудейська громада, звісно що євреї мешкали по сусідству один з одним. Церква стояла тоді на Леваді над Бугом. Якось зайнялася велика пожежа в єврейському кварталі. Тоді один єврей побіг під церкву св. Миколая молитися про врятування своєї хати. Всі будинки згоріли, а його лишився цілим. Дивним залишається й ті факти, що дерев'яна церква лишилася неушкодженою під час пожежі 1887, а також першої та другої світової війни, за часів СРСР церква лишалася діючою.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Можливо і справедливо тоді припустити в супереч думкам дослідника Драгана, про те що не змогла б зберегтися до наших часів церква побудована в 15ст.

Як вже зазначалося раніше церква стояла на Леваді, в передмісті Сасова. Вона була при жіночому монастирі. В середині 18ст. церкву перенесли в центр міста. а за розпорядженням єпископа Льва Шептицького у 1759р монастир був закритий, будівлі продані за 2тис. злотих, монахині були переведені в Словіту. Після свого перенесення церква набула барокові багатогранні бані. Інтер'єр церкви прикрашає семиярусний іконостас, виготовлений до другої половини 17ст. Ікони вражають своєю майстерністю - "Втеча до Єгипту", "Христос і Самарянка", "Георгій-змієборець" датуються 1681р, "Перенесення мощів св.Миколая" датується 1685р. Вдивиться! Вони не були перемальовані. Дослідники вважають, що вони належать до пензля Івана Рутковича з Білого Каменю або його дуже талановитого сучасника. Нажаль в 1977р стан іконостасу був дуже незадовільний, науково-реставраційна виробнича майстерня зі Львова розпочала реставраційні роботи.

В 1910р стару дерев'яну дзвіницю було замінено на нову - муровану. В 1963р. Миколаївську церкву було внесено до реєстру пам'яток архітектури. Після цього куполи та опасання були перекриті бляхою.

З 18ст. до 1944 церква була дочірньою, головною службою була Преображенська. Після того як головну церкву було зруйновано, служіння велися в церкві св. Миколая та костелі. В середині 60-их храм було закрито. З 1990р церква належить до греко-католицької громади.

Валентинове місто
Радісне тепле соняшне місто. Сюда закликають маршрутки вже з Львівського вокзалу. За півгодини і ви вже в цьому затишному райцентрі.

Церква Різдва
На Різдво закоханим треба їхати саме в Самбір, бо там зберігаються мощі святого, що допомогає двом сердечкам битися разом та в унісон. Особисто на Різдво в мене не вийшло і приїхала я сама. Раку з мощами знайти легко , праворуч від вівтаря, біля неї багато жінок різного віку.
монастир... санаторий Женева

   Костел св. Станіслава і будівлі
Монастирський комплекс св. Бернардина тепер приймає в своїх приміщеннях митців музи Евтерпи. Якось незвично бачити біля вівтарю рояль... Орган знаходиться там де і має бути в храмі. Замість ікон та скульптур на релегійну тематику - бюсти композиторів. санаторий Женева Костел тепер органний зал, концерти що суботи об 11. Мені треба було чекати ой як довго, тому просто попросила мене провести і сфотографувати це для вас.
Костел св. Іоана Хрестителя
Мені тут було добре...
Ратуша
Серце міста. Центр головної площі. Все просто і звично як в будь-якому західно-українському містечку.

Рава... Митниця, вікно в Європу, двері до сусідньої Польщі. Містечко, як нагадування нам в якій країні ми є, і куди їдемо. Не вірите? Давайте прогуляємося. Центр містечка повністю перероблений за радянські часи. Поспілкувавшись з мешканцем взнала, що ринкова площа разом з ратушею та прилеглими до площі жидівськими будиночками, а також синагогою (дуже потужна громада була більш ніж половина населення на початок 20ст були іудеї) була повністю знищена. Як наслідок центр набув стандартного типового вигляду. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Неподалік від площі видніються шпилі колишнього костелу, тепер тут аптека, нажаль двері на верх були заварені. Годинник на будівлі "бутафорія", тобто це дійсно старий годинник, але механізму вже давно не існує в природі. На аптеці герб міста. Кажуть, що колись тут давно стояв костел, де повінчалася полька Рава з руським (українським) парубком. Буцімто відтоді і пішла назва селищу - Рава-Руська. Доречи, слід нагадати що саме в Раві-Руській три дні проходили переговори між Августом ІІ з Петром І в 1698.

Будиночки і аптека-костел
Повертаючись на західну сторону міста (це вуличкою від колишнього костелу через центр), бачимо старі нещасні будинки. Йдемо через площу, повертаємо у вуличку і перед нами постає кам'яна барокова будівля костелу св. Йосипа. Храм однонавовий під двоскатним дахом, складається з трьох прямокутних в плані об'ємів (ПГС). Будівля цікавий взірець галицької народної школи. Санатории Трускавца Аналогічні будівлі в Лопатині (ще не була), Берездовцях, Буську.

Через дорогу знаходиться Юріївська церква, яка була побудована в 1846р.

Будиночки і аптека-костел

жахи містечка
Далі наш путь лежить по дорозі на Угнів. При виїзді з міста нас зустрічає величезна будівля колишнього монастиря Реформаторів. Він був побудований на місці деревяної каплиці 1725р., за проектом архітектора Фонтана у 1737р. Ви можете, зайти через приватний готель ,щоб поближче роздивитися. Але я цього не раджу... Там тепер стоянка для дальнобійників. Сміття, сморід... ЖАХ! Загадала ось що. Була в Раві я сама. Зайшла на подвір'я, потім хотіла зайти в середину, але стискаючи рукою рота, щоб не вирвався крик, тихенько(щоб не почули) біжу до дороги.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)  В напівзруйнованих келіях на підлозі серед лахів валялася людина, жива чи мертва я не знаю. Але все одно жахливо.

Ось таким мені запам'яталось це містечко на кордоні з Польщею: старовинне, скалічене, нещасне, навести б в ньому порядок і воно би засяяло кам’яними свідками своєї історії.

PS. З Рави-Руської маршрутками або автобусами можна дістатися до цікавого костелу в Угніві та найдавнійшої деревяної церкви в Потеличі

Львівська обл., Жовківський район

Історія
Вздовж річки Телиця розкинулося село відоме з 1262р. як Телич, а зараз Потелич. Про історію напишу пізнійше. Для тих хто горить бажанням побувати там де була я, вказую - зі Львова йдуть маршрутки, а також з Рави-Руської екзотичний автобус (ним я і їхала, оує! селянська екзотика! для тих хто любить комфорт - краще маршрутка) Санатории Трускавца,

Греко-католицька церква (ліворуч) та костел св. Станіслава (праворуч)
церква св. Духа
Населенням у 800 душ це село відоме на всю Україну своїм дерев'яним храмом св. Духа Назва себе виправдовує - бо тільки святий Дух міг зберегти і донести до нас церкву 1502р. народження!Санатории Трускавца

Поморяни чи то море чи то мор? Принаймні існують декілька версій про походження селища Поморяни: нібито в давнину ріка Золота Липа, починаючи від села Коропець до міста Бережани, була одним великим ставом і була такою великою наче море тому поселення, яке зародилося біля цього "моря" отримало назву Поморяни. Друга версія більш готична: на місце Поморян колись було дуже велике поселення, але прийшла хвороба - помор, від якої померло багато мешканців, тому поселення перейменували на Поморяни.Санаторий Весна Трускавец Першим відомим та документально зафіксованим власником села Поморяни та замку був дідич Микола Свинка. Датується документ 1494р. Магдебургію містечко отримало в 1504р., а разом з тим права на ярмарки та торги. Історія села була тісно пов'язана з історією замку. Зараз це велике село зі стандартним галицьким набором: замок, три храми різних христіянських конфесій, ратуша. Сюда можна приїхати машиною з Бережан, або автобусом з Золочова.

забута резеденція короля Польші
Тут збереглися рештки замку, який був побудований за наказом подільського воєводи Яна з Сєнни у XVIст. на місці дерев'яної фортеці, спорудженої в 1340-1350рр Миколою Свинкою за наказом короля Казимира Великого.

костел
Костел будувався доволі довго, навіть дуже довго. В "Пом'янику" зазначається що будівництво розпочалося у 1738р. Ксьондзу було виділено гроші, але завершити будівництво не встиг - помер. Храм лишився небудованим - стіни зведені трохи вище за рівень вікон. В 1803р під керівництвом нового священника розпочалося будівництво на рештакх старого. В 1812 були зведені нави.Санаторий Весна Трускавец Завдяки коштам від Юзефа Прушинського скоро було завершене і внутрішнє оздоблення костелу. Читати далі

крізь століття

Квітуча Весна найвдаліших час для фотографування деревяних храмів.
Деревянна церква була побудована в 1690р, про що сповіщає надпис над дверима.

церкваСанатории Трускавца

Квітуча Весна найвдаліших час для фотографування деревяних храмів.
Якщо хтось знає іфнормацію про цю церкву пишіть

ратуша

Всі протилежні епітети до того яка вона була раніше. Але і нещасною вона є прекрасною.

Заснований був ще в ХІІІ ст., в документах згадується під 1464р. Те, що ми можемо побачити зараз є комплексом, який формувався на протязі XVII-XVIIIст, т.як у 1519р монастир та саме мыстечко було спалене татарами. санаторий Алмаз Споруди монастиря постраждали у 20ст під час воєн та пожеж. На подвір'ї розташована мідна позолочена скульптура на колонні. ЇЇ було зроблено у 1718 г. мастером X. Шобертом, кажуть скульптура очищається сама по собі. Костел в занедбаному стані. В ПА та М. СРСР вказується на реставрацію, що зараз спостерігти не можливо. За радянські часи монастир не минула доля багатьох костелів на теренах західної України - концтабір, склад, крамниця, а от у Петра Власенка прочитала що на території до сих пір діє лікарня для душевнохворих. Щоб рекоструювати храм треба великі гроші, але як мені здається що вже через 5 років потрібна сума може збільшитися вдвічі, якщо нічого не робити.
Оце так каменюка!
Без сумнівів, що саме цей камінь і дав назву містечку. Колись багато тисячоліть тому тут простягалося море за часів міоцену. От такий цікавий рельєф розпочинається від Львівської обл.. і тягнеться він через Тернопілля до Хмельниччини. Самим відомим рифом цього зниклого моря є Товтри. І трапляються такі величезні каменюки. Вартує зазначити, що біля каменя було поганське капище, тепер тут неподалік каплиця і могили з козацькими хрестами.
церква св. Параскви
Знаходиться неподалік монастиря.
  каплиця і цвинтар
Знаходиться на протилежному пагорбі монастиря.санаторий Алмаз Зовсім невеликий цвинтар зі старими та новими похованнями. Що особисто мені подобається в старих сілянських цвинтарях, так це гарні скульптури, і ще... коли дивишься на руїни будівель, думаєш наскільки не вічно навіть каміння, а на цвинтарі думаю, наскільки наше - людське життя мале, як зернятко у всесвіті.

Перша письмова згадка про с. Підгірці з'явилась у 1432 р., коли за наказом польського короля Владислав II Ягайло повернув маєтки землевласникам Олеського повіту, так Підгірці разо з Загірцями переходять у володіння до Івна Підгорецького. В 1633 коронний гетьман Станіслав Конєцпольський купує їх у Підгорецьких.

замок санаторий Алмаз

Розташований на високому пагорбі старовинний замок, вже з траси привертає увагу. На місце більш давнього укріплення, в 1635-1640 під керівництвом архітекторів Андрея дель Акви та Боплана побудовано замок, фундований Станіславом Конєцпольським. Підгорецький замок - це одне з вдалих поєднань палацу і бастіонних укріплень.
Підгірців, та що ще можна побчити в цьому містечку, дивитися тут

замок

Розташований на високому пагорбі старовинний замок, вже з шосе привертає увагу. На місце більш давнього укріплення, в 1635-1640 під керівництвом архітекторів Андрея дель Акви та Боплана побудовано замок, фундований Станіславом Конєцпольським. Підгорецький замок - це одне з вдалих поєднань палацу і бастіонних укріплень. Санатории Трускавца, виллы Тр

В 1646р палац відвідав польський король Владіслав IV, на честь якого було влаштовано феєйрверк.

Бойові дії в період визвольної війни завдають руйнівні пошкодження замку, так що в 1656р починається відбудова замку. Внук коронного гетьмана Станіслав Конєцпольський дарує Яну ІІІ Собеському Підгірці та Загірці, за те щоб він наглядав за бродівською фортецею, яку відписав Якубові Собеському, доки останній не досягне свого повноліття. Санатории Трускавца

Замок постійно реставрується так реставрація тривала в 1680р. Переживши напад турків і татар в 1688р, підгорецький замок знову реставрується аж в 1728 вже новим власником Вацлавом Жевуським, якому замок дістався в спадщину від батька - Станіслава Жевуського (він купив його за 201тис злотих). Саме під час цієї реконструкції замок-палац набув сучасного вигляду.

Ранійше він був двоповерховим, по боках і вцентрі знаходилися триповерхові павільйони і вежа. Тепер між павільйонами і вежею було споруджено додаткові приміщення, між павільйонами будівля покривається дахом, що перетворює її в трьохповерхову., добудовані сходи та портики. Підйомний міст і павільйон було розібрано. Замок-палац став більш масивним. Від 17 ст. лишилася в'їздна брама, вона побудована в стилі пізнього ренесансу. Замок в плані квадрат стороною в 100м,по рогах п'ятикутні бастіони. Взагалі замок-палац вражав своєю архітектурною витонченістю, стилем, продуманістю над кожною деталлю. санаторий Алмаз

Інтер'єр палаца не відставав від екстер'єру. Просторні зали мали свої назви "Китайська", "Золота", "Лицарська", "Зелена", "Дзеркальна" відповідно інтер'єру. Підгорецький замок вражав своєю колекцією картин. Як зазвичай в замках,на портретних картинах були власники замку. Але зберігалася велика кількість копій Рафпеля, Тіціана, Рубенса, Караваджо, також тут знаходилися картини видатного поляка Чеховича. Картини на біблейські сюжети, на міфологічні теми, пейзажі та побут, а також баталії. Декілька історичних картин належали пензлю Яна де Баана - "Облога Смоленська", "Прийом шведських і бранденбурзьких послів Владіслав IV". Приміщення прикрашали мармур та цінні породи дерева, каміни та старовинні меблі, скло, дзеркала, кришталь, тканини, фарфор, срібло та золото, збірки холодної та вогнепальної зброї 16-17ст. В замку знаходився архів та бібліотека. Відгуки про палац ми можемо знайти у поляка Станіслава Освенціма (1651), француза Де Алейрака (1699р), росіянина Федора Глінки (1805р). Поштові листівки 1914р просто вражають - це дійсно палац - королевський палац.

Вацлав Жевуський пішов з життя як чернець-капуцин у 1779р. Відбулося три аукціона по продажу замку та його наповнення. На останньому Підгірці викупає його ж син - Северин. санаторий АлмазЗамок вже зазнавав пошкоджень за життя Вацлава, коли той знаходився в турецькому полоні. Після смерті Северина замок стоїть пусткою, такий же стан продовжується і за спадкоємця його сина - Вацлава (от у людей традиція називати синів на честь дідів). В замку живе лише управитель Ремішевський, який розпродає добро з замку. Він після загибелі у 1831р Вацлава стає фактично власником замку. Подальший управитель поступає так само. Замок занепадає, поступово руйнується. Але такий огидний стан речей тривав до приїзду Леона Жевуського в 1833р. Він і врятував замок, зірваний дах було встановлено і покрито залізною бляхою, встановлені двері і шибки, та взагалі приведено замок до ладу. Але Леон був бездітним, він його передає князю Євстахію Сангушку за умовою, що той реставрує замок. Слово князя - справа честі На період 1867-1903 було проведені великі серйозні реставраційні роботи в замку. До 1939р тут діяв приватний музей князя Сангушко, на той час це був один з найбільших закладів такого типу.

Після 1939р музей стає власністю совєтської держави... тут продовжує діяти музей. Дві світові війни завдали серйозних пошкоджень замку. В літературі я знайшла факт, що в жовтні 1945р замок, в якому діяла філія Львівського історичного музею, був пограбований радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону. Було викрадено картини, меблі, люстри та інш. старовинні предмети.Санатории Трускавца, виллы Тр Через два роки тут музей було закрито, і ще через два роки в 1949 тут відкрито санаторій-туберкульозник.

Велика трагедія сталася в 1956р - пожежа, яка виникла через недбальство, знищила все внутрішнє убранство замку. Відтоді розпочалися реставраційні роботи, тривали вони три роки. І знову замість, того щоб перетворити пам'ятку на музей, в ньому розміщається санаторій для хворих туберкульозом.санаторий Алмаз Хоча тут постійно знімалися фільми, і вітчизняні і іноземні. Мабуть для багатьох підгорецький замок назавжди лишиться Версалем в "Трьох мушкетерах". Крім цього тут знімалися і "Богдан Хмельницький", "Потоп", "Дике полювання короля Стаха", "Помилка Оноре де Бальзака". Але це все не надало належної допомоги замку. Лише в 1988р було порушено питання про відселення хворих і передачу замку Львівській картинній галереї для створення музею. Через рік вже збирали підписи. Не пройшло і 10 років, а "всього" сім , як санаторій було ліквідовано.

Перша згадка про с. Передільниця, що розташоване в Старосамбірському районі на р. Вирва, відноситься до 1437р. За останнім переписом в селі проживають 577 осіб.

церкваСанатории Трускавца
Церква св. Миколая являє собою яскравий приклад народної архітектури галицької школи. Дерев'яна трисрубна одноповерхова церква блистить новенькою бляхою та показує свої недавно пофарбовані дошки. Неподалік також деревяна одноповерхова квадратна в плані дзвіниця. Церква та дзвіниця були побудовані в 1736р

В історичній літературі Олесько згадується у 1327 як вже оборонний центр з замком. Але перші поселення, які відносяться до висоцької та черняхівської культур, датуються ІІ-Ітис. до н.е. санаторий ЖеневаВисокий пагорб серед болот, можливо в 13ст був форпостом давнього Пліснеска. Історія міста безпосередньо пов'язана з історією його замка.

Замок

Замкове марево осені - ранок 28 жовтня 2007 р.
Складна, але цікава історична доля випала Олеському замку і, можливо, без праці однієї талановитої людини, ймовірно посланної Богом? щоб творити та відроджувати, ми б сьогодні спостерігали б руїни Олеської твердині. Ім'я цієї людини Борис Возницький.санаторий Женева Історія Олеського замка постає з сивих століть. Замок вже існував на 1327, коли вперше було згадано Олесько, а його точне заснування невідоме. На пагорбі серед болот був розташований форпост ще у 13 ст. Читати про історію та легенди замку докладнійше тут

Монастир Капуцинів 

Фундований монастир Северином Жевуським, його вибір заснувати монастир саме капуцинів був зумовлений тим, що вони найкраще вплинуть на місцеве населення, схилене до бунтарства. Для спорудження був запрошений архітектор Мартін Добравський, який потім став ченцем в цьому монастирі. Будівництво закінчилося в 1737. Центральною будівлею виступає костел св. Антонія, перед яким було розміщено три кам'яні скульптури св. Марії, Антонія та Онуфрія. Інтер'єр костелу був прикрашений роботами Симона Чеховича.санаторий Женева

Трьох метровий мур оточував територію монастиря, на якому містилися ще п'ять мурованих капличок, два ставки, та сад. В 1755р тут був похований Северин Жевуйський. В монастирі містилася архів та бібліотека , які зникли в період закриття монастирю і перетворення його австрійською владою на військовий шпиталь у 1785р, тоді ж було пошкоджено і живопис костелу. В 1788р монастир був повернений капуцинам, завдяки втручанню цісаря Йосифа ІІ.

Костел був діючим до 1939р, коли радянська влада влаштувала тут табір для польських війсковополонених. А доля повернулася так, що вже через два роки у 1941, тут вже діяв німецький табір для радянських полонених. Потім тут було гетто, а потім розміщалися війскові склади. Через деякий час після звільнення від фашистів, тут розміщалося сільськогосподарське училище з гуртожитком та іншими атрибутами навчального закладу.

У 80-ті роки будівлі монастиря було передано музею "Олеський замок", проведені ремонтні роботи, відбудовано дві каплички, насаджено нові дерева. Зараз тут знаходиться фондосховище та виставочні зали Львівської галереї мистецтв. Але на територію об'єкта попасти мені в 2004р не вдалося, рівно як і в самий костел.

фото квітень 2006
собор св. Трійці  санаторий Женева
Побудований в 1545р на місці старого. В часом перебудовувся, як наслідок доволі незвична архітектура. Цей храм ви побачите прямо по дорозі на повороті до замку, зупиниться, не шкодуйте уваги!

Село з назвою Нове Місто насправді має дуже старе коріння, перші письмові згадки датовані аж 1361р. Історично герб Нового Міста походить від родового знака "ПрусІІ" власників містечка. Санатории Трускавца,На лівому низькому березі р. Вирви, в пів км від Нового міста, в лісі виявлено поселення ранньозалізного часу . Наприкінці 19ст. в селі проживало 1000 мешканців, серед який більшу частину складали поляки, інші іудеї.

З Нового Міста походить галицький філософ, педагог Лукаш. Він навчався у Яґеллонському Університеті, який був заснований в 1364 в Кракові королем Казіміром ІІІ. Лукаш закінчив його як доцент філософії та магістр вільних мистецтв. В 1522 р. опублікував перший у Європі підручник з епістолографії, написав також філософський трактат, який залишився неопублікованим. Мистецтво епістолографії — вміння писати листи — було для гуманістів дійовим засобом популяризації своїх поглядів, відстоювання соціальних, релігійних, національних прав і свобод. Санатории ТрускавцаУ лекціях з філософії Лукаш пропагував вчення Арістотеля.

Мета нашого візиту до Нового Міста - це, безумовно, стародавній костел св. Мартіна. Римо-католицька парафія походить 1463. Польські джерела стійко вказують, що костелу вже за 550р. Але йомовірно від першого костелу нічого не лишилося після військ волоського воєводи Стефана в 1498р. Костел було остаточно відбудовано у 1522р. Після цього напротязі столітть він неоднаразово змінював своє архітектурне обличчя. Санатории Трускавца,Так, наприклад, у XVII-XVIII він набув барокових рис, в ті ж часи було прибудовано капличкі родини Добриниціьких. Наприкінці XIXст. костел набув готичних форм, які і наблизили його до початкового вигляду, як і ззовні так і в середині. Костел оточений ще старими валами, це вказує на його минуле оборонне значення. В костелі зберігалась копія Матері Божої Ченстоховської. Санатории Трускавца

Власні відчуття. Храм реставрований ідеально. Ніби і не відчувається зовсім його вік. Урочисто тихо, чисто, світло, і мій улюблений різновид вівтарю, притаманний тільки римо-католицьким готичним храмам. Сподобалось.

замок
На сьогодні від Мурованого замку залишилася в "живих" частина стіни. За архівними фотографіями видно що в 20-их рр. минулого століття замок ще мав доволі нормальний кістяк, а на початку 20ст мав дах. Залишки замку знаходяться в парку.

Побудований замок був Андрієм Тарлом в 16ст в стилі Відродження. Був зруйнований в 1559р, потім відбудований. Власниками замку були після родини Тарло Мнішки, з 1602р - Другети-Гомоної, наприкінці 17ст знову Мнішки.

Санатории Трускавца,

"Історія цього замку тісно пов'язана з Дмитром Самозанцем є який прибув сюди 25 травня 1604р.. За переказами, на другий день він упав на коліна перед батьком панни Марини Мнішек і попросив її руки. Підлога, на якій Дмитро колінкував, дубова, перекладена для взору іншим деревом, при розбиранні замку 19ст. перевезена в Угерці біля Ліска. Чи знав тоді Дмитро про наміри Вишневецького та Мнішка - невідомо. У цьому замку у 18ст. діяв театр - на зразок італійського чи французького, з окремим залом. Під час Першої світової війни командування російських військ, які табором стояли біля села, довідавшись про те, що в замку перебував Лжедмитрій, наказало випустити по ньому декілька артилерійських снарядів.Санатории Трускавца "(Орест Мацюк "Замки та фортеці Західної України") Як я зрозуміла, палац був напівзруйнований, далі свою руйнівну справу доложили ще одна війна та самі мешканці.

сакральне...к
В селі збереглася оборонна церква 1700р. Думала побачити один храм - а тут їх цілих два!

Стара назва Бощ. Влавнину це місто-фортеця мало сильно укріплений замок, рештки якого (земляні бастіони на півночі) служать тепер трибунами стадіону... Місто було оточене валами, на них зводилися деревяні частоколи з вежами, які закріплювалися за окремими міськими цехами. Вода , що омивала його з трьох сторін, робила місто майже неприступним (Мацюк) санаторий Шахтер

Римо-католицька парафія з'явилася тут в 1399, тоді ж було побудовано дерев'яний костел. Мурований обороний Костел був фундований Гербуртом Одновським у 1538р мав копії картин Гіотте та Тициана та інші картини італійського походження, також реліквію від Яна ІІІ (за Орловичем) або Папою Климентієм XI. мощі св. Вікторії. На 1836р костел мав декілька вівтарів: головний Пресвятої Трійці, та бічні Серця Господа Ісуса, Матері Божої, св. Миколи та св. Вікторії. Після війни костел використовували як склад пекарні. Зараз храм св. Миколая надежить Жовківський парафії римо-католицької церкви, на сайті якоїстверджується, що внутрішній ремонт було завершено в 2002р.санаторий Шахтер Нажаль на мій приїзд (червень 2006) храм було зачинено і переконатисяв цьому я не мала змоги. Ззовні храм виглядає облупленим, але сподіваюсь реставрація дійде і до екстрер'єру цієї пізньої справжньої готики.

замок

Вперше місто згадується біля 1442р., власником його був Ян з Сієни. На цей час це було економічно розвинуте поселення, бо йому заборгував сам король Владіслав Варненьчику 300грн (на той час величезна сума!). Магдебурзьке право Золочів отримав 15 березня 1523р. На той час місто було власністю Станіслава Сенинського, він у 1532р "продає місто разом з фортецею" магнату познанському каштеляну Андрію Гуркові. У 1598 Золочів та околиці купує люблінський воєвода Марко Собеський.
Зі зміною власників замок модернізувався перероблявся. Але замок опинився в руках родини справжніх колекціонерів замків: Жовква, Поморяни, Підгірці, Олесько - це все були їх володіння! Собеські взялися і за Золочівський замок. Так у 1664р батько польського короля Яна Собеського - Яків перебудував замок, додавши до нього чотири бастіони.санаторий Янтарь
Собеські рідко бували в Золочові, Ян Собеський частіше всього проживав або у Яворові, або Жовкві чи Варшаві. При згасанні роду Собеських Золочів за спадщиною перейшов у власність родини Радзівілів. Нові власники теж не часто відвідували Золочів, тому замок часто здавався в оренду. Під час австрійського панування, в 1772р замок зайняло австрійське військо. І далі життя замку пішло по колу - нові господарі - родина Комарницьких (початок ХІХст), оренда, військові казарми. В період 1870-1954 замок в різних державних був у розпорядженні війсткових і часто служив в'язницею. Зараз в одному з приміщень замку існує музей, прсвячений жертвам НКВД.
Ульріх Вердум в своїх щоденниках описав замок так:" ... Замок на високому горбі, добре укріплений валом із землі та бастіонами з кам'яних плит і ровом".
Замок був побудований на найвищому пагорбі Золочева за неоголанським бастіонним типом, але який архітектор виконував замовлення Собеських невідомо. В плані фортифікація у формі чотирикутника, по кутах якого бастіони. Побудовані з каменя мури, з середині укріплені земляним насипом, що не давав гарматним ядрам пробивати стіни. Бастіони та стіни були обладнанні гарматами. санаторий Янтарь Н а подвір'я фортеці можна було попасти через браму по підвісному мості, а також коли міст піднімався і закривав браму через підбрамний вхід.
Золочевський замок будувався як оборонно-житловий комплекс, хоча саме ці властивості він виконував до 30-их рр. XVIIIст. Палац Собеських мав все для нормального в нашій сучасній уяві проживання. Система опалення була продумана так, що втрат тепла практично не було, стіни тримали тепло, яке подавалося в кімнати по чотирьом димовим каналам, що велися від камінів та печі. На XVIIст. замок відрізнявся справжньою розкішшю, без якої уявити сучасний побут неможливо: в той час коли решта, навіть більш великих за площею замків мали по одному-два туалету, цей замок мав шість(!) - в кімнаті кожного члену родини. санаторий Янтарь Перший поверх мав декілька житлових та господарських приміщень, скарбницю, тут розташовувався і вхід до льоху. Він був великий за площею - 1000кв.м і поділявся на чотири частини. Другий поверх мав покої членів родини власників. Подружжя мали окремі спальні, які були з'єднанні між собою. А одна з цих двох спалень мала потайний хід на горище, та вихід через перекидний міст на вал. Палац мав великий зал для прийомів та родинну капличку.
З 1870 до 1954рр на території замку розміщувалася фортеця. Саме в приміщенні головного палацу розміщувалася в 1939-1941рр в'язниця НКВД, де було страчено дуже багато ні в чому не повинних людей: простих мешканців Золочева та околиць, та духовних осіб. В пам'ять про це в декількох приміщеннях палацу (з правої сторони) розташовано музей жертвам в'язниці, а за замком капличку-пам'ятник. санаторий Янтарь Перше приміщення правого входу має камін стіл, фортепіано, стільці, всі інші приміщення замку реставруються.
Перше, що ми бачимо при вході в замок - це дивної архітектури рожевий палац, відомий під назвою Китайський, хоча нічого від китайської архітектури він не має. Опис замку 1768р називає цей палац Китайським, а опис 1738р до цього називав його "галереєю". Над дверима другого поверху ротонди є зображення королівської корони та родинного герба Собеських "Яніна". Балкон, вихід на який з ротонди, раніше був навколо цілого палацу, а спеціальний місток з'єднував балкон з валом. Під час використовування Золочевського замку в якості в'язниці, в Китайському палаці була пральня, лазня, в ротонді капличка. Зараз тут розміщується музей, де зберігаються дари музею від послів Індії, Китаю та інших країн.