Ще одна дівчинка вирішила завітати до нас у гості....
Одже прохання любити і жалувати (цікаво хоч вірно написав?)

Julia_DREAM

це одна з фоток мого літа.... і одна з фоток мого майбутнього нового альбому в гала...

що ж, початок покладено...
Я знов почав з*являтись, а одже зникати не збираюсь...

Сьогодні як і всі.., чи поринанні більшість пішов до універу. І він вже за один день дістав. Точніше дістали люди…. По-перше тому, що я задовбався слухати фразу: «вітаю»…. Неначе в мене якесь свято а я про нього забув. А по-друге – ну як в мене можуть бути справи якщо я прийшов на першу пару і вона була?!

Ура – я повернувся з моря :о))))
Тобто я б залюбки там ще залишився…, але ж і тут є багато і приємного і багато чого слід зробити….
Я одразу вибачаюсь кому що чого не відповів – виправлюсь. Але зараз я мушу поїхати до батьків на дачу і допомогти їм там (ще й копій очку отримаю). А коли повернусь одразу напишу і про відпочинок і взагалі про все…

Пс: одразу як повернувся побачив, що в мене два нових читачі (це круто!!!).
VaNiLLa_KiSs
Shantalka

Да я вам скажу – постійно не перестаєш дивуватись своїй державі… Сьогодні пів ночі потратив на те, щоб додзвонитись до!!!! – МІЛІЦІЇ!!!! (печерського району) І справа не в тому, що якого дідька я туди телефонував, а в тому. Що я цього не міг зробити….
Потім подзвонив на звичайний «02».. і там спочатку кидали трубку – бо йшли нормальні гудки, а потім вже короткі. Все ж взяли слухавку і я спитав що і як. Мені дали номер і я туди зателефонував. Там взяли майже одразу, відповів хтось дуже заспаний. Я йому сказав пришліть до мене наряд, бо так і так (я це йому без жартів казав) і що ви думаєте?! – досі чекаю…………

Чи знайоме вам таке відчуття?
Таке як в дитинстві хочеш цукерку....., хочеш, хочеш і от зненацька отримуєш, навіть не чекаючи, бо ти знав, що ти здатен почекати ще, ти знаєш, що взагалі ти можеш це не отримати (не обов’язково цукерку) і це відчуття. коли ти досяг чогось, тобто коли ти знаєш, що ти цього будеш вартий тільки коли отримаєш, але отримаєш тоді, коли ти будеш вартий і це трапляється... - це круто....!!!

От взяти і зробити щось для себе! Авжеж це завжди повинна бути нашою головною метою але дуже часто воно так не виходить. Школа, універ, робота чи сім’я, чи ще щось такого плану. Все тебе туркає, все над тобою «знущається», а інколи виникає таке бажання, що за будь яку ціну ти повинен щось зробити для себе. І тоді тобі по фігу на роботу, на універ та на все інше в цьому світі…. Ну що, зробимо?!
А коли у вас виникає таке бажання. Що ви робите тоді? І як?

Я певен, що якщо не всі, то майже всі чув від когось, чи сам казав: «Ця дівчина на яких одружуєшся, а ця з тими ким кудись ходиш».
От і виникає питання – а де ця границя? Тобто так, шалав та блядей ми відкидаємо – по ним одразу видно, але якщо звичайні дівчата, як тут розрізнити? Чи ще одне – чому саме йде таке розрізнення? Чому не буває так. що б дівчина була і така і така, а якщо і так. то що треба, що б дівчину можна було з гордістю об’єднати?

Пс: а з ким зустрічаєшся ти?

И без улыбок и без смеха,
без крика детского в ушах
и лишь всему виною случай,
что пустота в моих штанах.

Нема в житті того пороку,
який би я не перейшов.
І що б я не отримав сроку,
то мій девіз завжди готов.

Чим далі тим круче…. В мене поставили два нових респекта. А тільки-но я побачив (бо нещодавно тільки це сталось) – 5 зірочка!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я сподіваюсь хоч хтось радий за мене як я за себе :о)))))))

О! – в мене з’явився новий читач, чи краще сказати друг?!
Gigaset

Ой, в мене нарешті перший пост з’явився де моментів стільки, що перевалило на другу сторінку. Я знаю, вам це байдуже, а в мене це вперше :о)

НУ от і завершився тиждень «лопати»…
Чому так?! – да тому, що на протязі усього тижня я майже не випускав з рук лопати. Якщо я навіть і не награвся в дитинстві в «песочнице», то тепер я туди навіть своїх дітей пускати не буду :о)

Отож бо я вибачаюсь перед усіма, що відповіді були невчасні і з запізненнями.

Мир без любви наверно проще,
чем каждый раз чего-то ждать.
И иногда посреди ночи
покрывшись потом унывать.

Без боли, лести и разлуки,
без лжи, печали и без слёз.
Вот если б все так полюбили,
тогда б наверно началось.

Но мы об этом забываем,
нам наша сказка ближе всех.
В неё себя мы погружаем,
и боль мы превращаем в смех.

У животному світі дуже часто за дівчину борються два самця. І перемагає сильніший. В нашому світі за дівчину не борються, в більшості випадків. Чи принаймні не в такому вигляді. Якщо доходить до бійки. То це хтось захищає дівчину. А хтось до неї чіпляється. Авжеж раніше, коли були ці дуелі і все схоже на це. То це одне, і дівчата від цього напевно тали. Але з іншого боку. Я б не хотів знати. Що ця дівчина зі мною тільки тому, що я натовк (я сподіваюсь вірно написав) комусь пику… Чи знати що вона піде від мене коли пику натовчуть мені.

Пс: зараз для багатьох фізична сила замінилась грошима, але це вже інша розмова.

Я Ангел Милосердия!

Вы - добрейшей души человек. Всегда стараетесь помочь людям и следите за тем, чтобы ненароком не оскорбить чьих-либо чувств. Однако будте осторожны - другие Ангелы наверняка пытаются частенько использовать вас.

Какой вы Ангел?

"Вы Антон Городецкий. Иной. Светлый."

Маг второй категории, работаете в Ночном Дозоре. Являетесь ответственным человеком. Всегда рассудительны. Живете по принципу: \\\"Семь раз отмерь, один раз отрежь\\\". Сражаетесь за свои идеалы, порой слишком самозабвенно. Находчивы. Из двух возможных выходов вы всегда выбираете третий.


Пройти тест "Кто ты из Дозора?"

Один із поглядів на кохання...чи точніше сказати одне із питань. От так гарне слово… Ні, я зараз не про те взагалі що це чи що воно мусить позначати. А як часто деякі це кажуть і навіщо.
У вас є дівчина (хлопець) і ви тривалий час зустрічаєтесь… і кажете один одному що ви кохаєте. Так. Тут питань немає (в даному випадку)… але що стосується інших випадків. Тобто коли вже десь після першого тижня кажуть таке чи ще раніше. Та й тут може головне не час як такий. А час проведений з цією людиною. І починають так кохати… Вони нічого не знають один про одного, але кажуть – що ж тоді тут позначає це слово? І чи треба його взагалі казати?