Hidden_in_the_forest, нууу,пропозиція була, на яку я навіть погодилась..але потім я зрозуміла,що не уявляю собі своє подальше життя.надто це далеко ще від мене
Hidden_in_the_forest, довго дуже розповідати)
та,вже 2 місяці не разом.просто різні люди.,рік- це багато.мені здається,що ці відносини себе вже вичерпали..таке)
слабка?
я ніколи не казала тя що слабких людей не існує??_))))маленької насінини сильного більш ніж достатньо (вона є у Всьому), тіко іноді розучуємося правильно з нею поводитися
"ти не частина соціуму. чи ЦІЛЕ, ціле в частині а не частина у цілому"_))))))))))
Я також зазвичай не пишу в гарному настрої, напевне тому, що гарним настроєм хочеться поділитися не з папером, а з живою людиною. І лише коли ти почуваєш, як роздирає на шматки розпач, згадуєш, що існує можливість розплескати це по паперу, можливо й електронному...
мені завжди здавалося, що пов"язано те виключно з тим, що тішиш себе ніби дістаєш з нутра всі проблеми і залишаєш то все на папері ( а він вже стерпить все). і допомагає)))))
да і все інше , до біса, правильно. так принаймні простіше_))))))))))))))))))) *удачі*
тю, але навіщо думати, шо нефорам тре робееети, а шо - ні??!!нєфор справжній - він фром інсайд нєфор, у душі, постійно й всюди, у нього цей неформалін ллється звідусіль. є три речі, на які, як на мене, не можна забивати абсолютно: це відношення до людей, в першу чергу до близьких(любов до людей), відношення до Бога (любов до Бога), відношення до роботи (любов до праці). Ну це загалом сказано...)))) на все інше можна сміливо косити й забивати))) якшо ти відчуваєш, що так дійсно треба
повернути завжди щось хочеться.мені інколи Нікіту...він навіть і небув моїм...він грав та знущався..
розуміння та полегшення приходять з часом.я тебе підтримую і бажаю вилікуватись від душевного страждання..