Він починає говорити тільки тоді,коли йому потрібно. А взагалі він мовчить...мовчить.
До його слів не варто прислухатися,це не має ніякого сенсу - так вважаємо ми,люди.
Він завжди сам по собі. Ніби-то з тобою,ніби-то є частинкою тебе...але всеодно окремо,самотній.
Коли ти потребуєш поради,він нічим не допоможе,не помітить,загубить.
Але позбутися від нього ти не можеш, без нього-ти не людина.ти не живеш.
Навіть коли він тихо прошепоче тобі щось на вухо, ти махнеш рукою і забудеш про це.
Тоді навіщо він взагалі потрібен тобі?
Якщо мовчить коли ти так потребуєш його слів, а коли ні-говорить?
Я відповім тобі,все дуже просто.
Він існує для того,щоб ти,людина, чула його, та довіряла йому.
Та кожен раз коли ти все це обіцяєш собі, всеодно ніколи не слухаєш цього загадкового,мудрого чоловіка...вперта.
Прислухайся до нього,він каже правду.


Твій внутрішній голос