, ця осінь не скінчиться.  У спогадах лишилася зима.  З дерев уже давно злетіло листя,  А снігу і морозу все нема…       Замыяна красуня запізнилась,  Аж ось настала ця жадана мить,  Кущі й дерева білим снігом вкрились,  І навкруги все сяє, мерехтить.    Чи буде довгою зима, не знаю.  Її прихід - це спокій для душі.  Зима образи снігом замітає  І кригою скує тривоги всі.      Чому ж ти, біла подруго, спізнилась?  Безсиле серце холоду чека.  Якщо ти хочеш, щоб я не журилась,  Нехай замерзне спогадів ріка…        © Copyright: Тамила Гальченко, 2012  Свидетельство о публикации №11209040851