Ще ніколи не було так страшно вночі.. Ніколи не прокидалася від сліз, які течуть так, що зупинити можна хіба що пробками..
Прокинулася від вологи на щоках і від слів "мертві"... він подзвонив.. сказав, що мого сенсу більше немає..
Ох, знав би ти, любий, як легше стало..коли зашла в оте довбане асік"ю.. твоє ім"я горіло зелененьким.. не червоний.. не мертвий.. та в будь-якому випадку.. ти коханий.
Твоє вітання.. Завжди дратувало..Завжди я його ненавиділа.. Бо кожного разу згадую твої неземні очі... що немов пропалюють в меня неземні діри..просто величезних масштабів... точніше у моїй душі..
Розійшлася. Все... Більше не можу..... Коли ж тебе побачуууу....колии....... скоро.... через місяць..майже..25 днів..
25 ДНІВ ДО ЩАСТЯ.........до чого? та до щастя! щастяяя!.. надовго? ох..дні на два.. а потім знову покинеш на півроку.. і знов буду страждати......

Прокинулася ближче до обіду.. Так добре.. Нікуди не треба летіти, збиратися.. А потім встаєш з ліжка і бачиш що твій телефон плаває в стакані з водою.
"Зачем портить себе нервы и переживать о несуществующих проблемах, когда все так хорошо? Вы уже выиграли в лотерею у Судьбы, теперь главное - не профукать джек-пот."-кажуть мені кавові зерна.
Ну що ж.... Про джек-пот здогадувалася ...Але треба щось робити. На долю вже давно не сподіваюся. Кудись треба цей джек-пот вкласти. У що-небудь вигідне..тепле...без снігу і морозу..гріюче серце і душу....у нього?
В нову жертву. Задумайтеся, можливо ви наступні...

Знову. Знову. Ти. Знову. Чому?
Дістав. Придурок. Ненавиджу..(Люблю?).. Ох ти.. Навіщо пишеш? Навіщо мучиш? Навіщо це? Цей цирк? Ці істерики? Цей театр одного актора? нікому непотрібні страждання? Навіщо? Кому це треба????!!
Ну от.. Знову.. Знову розпалив.. Як іскру, вогник, вогонь, полум"я, пожар.. Розпалив.. І мовчиш.. Нічого не кажеш.. Не хочеш говорити? Чи просто не чуєш? Та ні. Знаю що чуєш, виродку.. Але промовчиш і далі.. Не розумію. Чи тобі і правда так подобається відчувати біль..мій..? Так.. саме мій! Бо тобі не боляче, ні! Чуєш..та не відчуваєш..ні..і ніколи не відчуєш.. Бо я не дозволю! Горда, егоїстична, пофігістична, (істрерична?), безсердечна. Сука. Вона. Курва. Так, саме оця "горда, егоїстична, пофігістична, істерична, безсердечна" дівка плаче щодня.. Плаче щоночі.. На підвіконні. Дощ за вікном. Чашка гарячої кави. Іграшка в палких обіймах холодних рук.. Завжди холодних. Доки не замерехтиш зелененьким кольором в асік"ю.. Не напишеш.. І не розпалиш.. Як іскру..і доки не підливатимеш сюди дешевого бензинчику.. Доки не буде полум"я..
Ніч, друга.. Полум"я вже нема. Немає день, два, тиждень.. І знов твоє довгоочікуване трикляте вітання.. Знов тупі розмови.. Про сенс життя, про тебе, про мене.. (ти-сенс життя??) .. І твої моралі, і намагання розкритикувати мій жахливий характер.. Який заплутався.. Душу.. Яка вже не знає чого хоче.. Яка просто існує..
Дурепо, оговтайся! Ти що? Такими темпами зійдеш із глузду.. Здорового.. Загальноприйнятого.. Адекватного.. Спокійного.. Врівноваженого..
Та.. Плювати.. Буде новий.. Шалений, безтурботний, дурнуватий, у щент розкритикований соціумом(Ним.. Ідіотами)..
Є одна спільна риса.. У всіх відомих світові глуздах.. Вони безглузді.. Чому? Бо без тебе. Бо полум"я не вічне. Ніч, друга.. І немає сенсу..
Що пишу? Те що думаю. А що відчуваю? Якусь невідому фігню. Яка з"їдає..Яка знищує, вбиває, краде той самий сенс..

Підйом о шостій.. Ранку звичайно..
Потім до Полтава-вілледж.. на тупий FLEX.. По дорозі мегаплейліст(горе-діджей - Олексій Батькович).. Було щось типу "Mama mia".. "Не піши зе енд".."Ми в ефірі на".. Слухати воно то можна... Але настрій був трохи підірваний!.. На тесті декілька разів ледь не заснула. Одним словом маразм.

Так.. Вечір.. "Один лиш день..Лише один останній день..Іде мені на згадку..!"(в динаміках Ет Сетера.. або Ет Сетра.. ЕТС... корочє круті перці з Мазепи-нуль дев"ять).. "в якому я..в якоми ти.. в якому ми...Єдині частки.. Я міг би жити уві сні. Тепер вже ні..Скажи мені навіщо: Сонце померло.. і лиш ніч. у моїй душі"
Це ж про нас..Про нас.. Та ми будемо разом.. Вірю..Знаю.. (Люблю?) Люблю..
Ти, покидьок, коли вже перестанеш вічавлювати з мене сльози як лимонний сік із жовтого піднебесся?
Ніколи не забуду...Навіть якщо ми більше ніколи не побачимось, мій коханий йобаний інтелектуал..
І не кажи що тобі плювати! Ти просто гордий. Гордий і безмежно тупий. Якби не кількість прочитаних книжок.. Хто зна чи не сказав би тобі хтось колись піти стрибнути з ".." поверху..
Що було в тобі такого? Що? скажи! Не мовчи! Прошу! Ну я ж знаю що десь таам тобі зараз охх! як ікається! Ну добре.. Будемо страждати мовчки.. Але знай, що колись я не витримаю. І тоді мені буде вже пофігістично накладено на те, що ти відповіси.. Хоча... Я навіть знаю відповідь.. Тиша. Вона. Вбиває.. Часто.. І тоді вб"є.. Ну і що? Не вперше! Кому ж як не мені вже треба звикнути! Черпаю трохи спогадів у Орлової..Досить таке писати і писати, співати врешті-решт ! А то зараз розревуся як дурепка! Повна!
Ох.. Щось потягнуло.. Куди? та на лірику ж, сльози, соплі.. Не треба, мила! Все окей! Буде.. Знаю.. Вірю..

***
Як часто я задумувалася
Над швидкоплинністю життя..
Не знаю що мені тоді наснилося..
Та зрозуміла: вже немає вороття..
Ти вчора був, сьогодні ні..
Та щось навіть і не ридається меня..
Ти вчора був, сьогодня вже нема
Ну.. Мабуть вже доля у нас така.

"Курва Кам Бек!".. Ну що ж.. На цей раз прокинулося стерво у Полтаві... Точніше дві..
До речі, пройшла 1-й тур того тупого FLEX-у..Сходила на репетицію до полтавчан, потім зустріли Дімку, віпили по чашці кофійочку втрьох та поїхали в Кремінь додомцю.. Взагалі непоганий день..
Цікавенький. Веселий.. У якійсь мірі справжній і теплий..

Макс Фрай говорит :
Может быть, кто-то из них даже рехнется от внезапной полноты ощущений – самая очаровательная разновидность сумасшествия!

Критики назвали Vassa Concept Collection «East Meets West» самым сильным показом на RFW.

Васса – один из самых успешных дизайнеров в России чей бренд Vassa&Co существует уже 9 лет.«East Meets West» - коллекция международного уровня, стоящая в одном ряду с лучшими концептуальными коллекциями западных дизайнеров.
Критиков поразила новаторская игра авангардных и классических форм и непринужденная элегантность образов, главным для них был не анализ деталей и описание отдельных элементов, а то сильное и цельное впечатление, которое произвел образ коллекции в целом. Демонстрация коллекции была лишена уже набившей оскомину российской эпатажности и гламурности.
Теледива Тина Канделаки, комментируя показ Vassa Concept Collection «East Meets West», отметила: «Это очень необычная, яркая урбанистическая коллекция. Если Вы хотите выделиться, показать свою индивидуальность - новая коллекция от VASSA прекрасный выбор!»
Певица Наталья Подольская призналась: «Я очень люблю черно-белую одежду . Принято считать, что это классическое сочетание. Частенько я одеваю так называемый черный низ и белый верх - рубашку и брюки. В последней коллекции VASSA «East Meets
West» особенно хочется отметить геометрические формы одежды. Классное и неожиданное решение цвета и формы».
Cреди гостей показа и afterparty были замечены генеральный продюсер RFW Александр Шумский, Глава Национальной палаты Итальянской моды Марио Бозелли, главный редактор журнала L'officiel Эвелина Хромченко, телеведущая Елена Ищеева, актриса Анастасия Калманович, главный редактор журнала Сosmopolitan Елена Васильева, телеведущая Светлана Конеген, модель Эмилия Вишневская, бизнесмен Борис Зосимов, ресторатор Александр Смелянский, телеведущая Марианна Максимовская, Андрей Семашко (группа «Игра слов» и многие другие.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Side Of My Body - Suicide в продаже в магазине Нирвана:
1. Fuckers Down
2. Nasty Day
3. Suicide
4. My Mistakes
5. Scarry Face
6. I've Done
7. Lose In The Hell
8. Side Of My Body
9. Something Wrong
10. Time

Go,Go,GO

...мы прожигаем всю жизнь на тусовке, годы летят без остановки, .ночью с кем-то, днём одиноки, мы поколение кокса и водки...

Я могу тебя очень ждать,
Долго-долго и верно-верно,
И ночами могу не спать
Год, и два, и всю жизнь, наверно!

Пусть листочки календаря
Облетят, как листва у сада,
Только знать бы, что все не зря,
Что тебе это вправду надо!

Я могу за тобой идти
По чащобам и перелазам,
По пескам, без дорог почти,
По горам, по любому пути,
Где и черт не бывал ни разу!

Все пройду, никого не коря,
Одолею любые тревоги,
Только знать бы, что все не зря,
Что потом не предашь в дороге.

Я могу для тебя отдать
Все, что есть у меня и будет.
Я могу за тебя принять
Горечь злейших на свете судеб.

Буду счастьем считать, даря
Целый мир тебе ежечасно.
Только знать бы, что все не зря,
Что люблю тебя не напрасно!

Звёзды сияют с небес,
Глядя как мы прожигаем
Наши ничтожные жизни
И плачут, и плачут…