Сонечко, я навіть не знаю, чим тебе порадувати... Хіба що словом, але.. Треба просто чекати, поки ця чорна смуга не пройде, але друзі повинні допомагати, підтримуючи в тяжку хвилину. Смску, я так розумію, тепер тобі відсилати немає смислу...не сумуй через ці кляті телефони! Радій, що він в тебе був без понтів і не за штуку гривень! Знаєш, в мене зараз теж настрій не суперський, та й якби було навпаки, це б нічого не дало - я не вмію ділитися часточками своєї радості, так, як це робиш ти! А стосовно кохання... знаєш, це всього лише хімічна реакція в мозку, яка триває протягом певного часу, а потім все...кінець... Все забудеться, життя набуде нової суті. Згадуй щось приємне, МРІЙ! - це допомагає! Корисно також буде на щось забити - на пари, наприклад...Зробити те, що давно хотілося, але чомусь ніяк не виходило. Можна просто поспати, в кінці кінців, якщо хочеться. Можна, користуючись нагодою (в депресії і поганому настрої є теж свій позитив - натхнення ), і написати з десяток віршів про своє нещастя і про жорстокість цього світу. Але я б або від усіх заховався і пішов блукати лісом, відшукуючи нові цікаві місця і роздумуючи про свою гірку долю, а повернувався б уже з оптимістичним планом дій стосовно виходу із кризи, або ж , навпаки, поїхав би в якесь людне місце, де можна довго сидіти, спостерігаючи за людською біганиною, може пощастити познайомитись з новою цікавою людиною, яка змусить заново повірити у Життя. Вибір за тобою!
p.s. Я сподіваюсь ти не вважатимеш мене тепер за якогось придурка...