"Десь через хвилинку Гам-гам почав задоволено сичати сам до себе:
— А воно ж гарненьке, мій дорогесссенький? І, мабуть, ссоковите? І хрумке, і хрустке,— пальчики оближеш?
Вже він світив своїми очиськами на гобіта, не відводячи погляду."
(c)Толкін. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори.
Переклад Олександра Мокровольського.