Сарафанчик и шапочка для девочки от Анастасии Осадчей

 

Вяжем шали - бродилка.

Заметка была опубликована на сайте Darievna.ru - «Рукодельный рунет»

ШАЛЬной брод

Побродим по шалям? На нашем форуме уже начали прогулку и вот результаты: ШАЛЬной брод - 1 Прогулка по шалям американца MMario, круглым и квадратным. В них нет гламурного налета, их дизайн очень содержателен (а какие названия!) и оригинален. ШАЛЬной брод – 2 Следующий брод - опять по бескрайним шальным просторам - в поисках чего-то нового, неординарного, но преодолимого. ШАЛЬной брод ... Читать полностью на Darievna.ru
Читать другие записи рубрики Вязание крючком и спицами
Смотреть другие интересные статьи на сайте Darievna.ru - "Рукодельный рунет"

Сарафан цвета мяты

 

Джемпер, шапочка, жакет

ПРОДОЛЖЕНИЕ

Наша обновка)))

Ну и на моей выбражульке

Платье мотивами

Размер платья: 42/44.

ОПИСАНИЕ,СХЕМА

Плетём каробочку)))

СМОТРИМ ДАЛЬШЕ

А Вы уже дожили до любви?

 

Ажурный жакет

 

ОПИСАНИЕ,СХЕМА

Жакет с косами

 

 

Рождественские носочки для малыша

Вязаные носочки для малыша с жаккардовыми сердечками от DROPS Design могут стать хорошим дополнением к рождественскому подарку для крохи, хранящем тепло заботливых рук и искреннюю любовь. Носки связаны из красной и белой пряжи DROPS BABY MERINO (100% мериносовая шерсть, 175 м /50 г), в вязании использовались чулочные спицы №2,5 и крючок №2,5. Плотность вязания: 26 п x 34 р = 10 x 10 см. Размер носков: 1/3 - 6/9 - 12/18 месяцев (2 - 3/4) года соответственно на длину стопы 10 - 11 - 12 (14 - 16) см. Узор. Схема M.1 и M.2 – на схемах показан узор лицевой стороны, M.1 вяжется лицевой гладью. Платочная вязка для поворотных рядов: все ряды вяжутся лицевыми. Кайма, связанная крючком. Вязать по сгибу носка белой нитью след. образом: 1 ст. б/н в 1-ую петлю, *3 в.п., 1 ст. б/н в 1-ую возд. петлю (= 1 "пико"), 1 п. пропустить, 1 ст. б/н в след. петлю*, повторять от * до *. НОСОК. Вязать по кругу чулочными спицами. Набрать на спицы белой нитью 40-40-40 (48-48 ) петель. Связать 5 рядов лицевой глади, 1 ряд изнаночными петлями (=сгиб), нить сменить на красную и связать ещё 4 ряда лицевой глади. Дальше вязать по схеме M.1. После схемы M.1 вязать красной нитью 1 круговой ряд лицевыми, равномерно добавив петли до 40-44-44 (48-52) петель, потом связать 2 см резинкой 1х1. Следующий ряд: * 2 п. вместе лицевой, 1 накид *, повторять от * до * до конца ряда. Дальше 1 ряд вязать лицевыми, равномерно убавив 6 петель = 34-38-38 (42-46) петель. В след. ряду первые 12-14-14 (15-17) петель переместить на булавку, следующие 10-10-10 (12-12) петель оставить на спицах и оставшиеся 12-14-14 (15-17) петель тоже переместить на булавку. Продолжить вязание по схеме M.2 поворотными рядами 3.5-4-4.5 (6-7) см (= это верх над стопой). Набрать 9-10-12 (15-19) петель с каждой стороны связанного прямоугольника(верха над стопой) и снять петли с булавок на спицы = 52-58-62 (72-84) петель. Продолжить вязать платочной вязкой (поворотными рядами от середины пятки), после 1.5-2.5-3 (3-4) см сделать убавки: 2 п. вместе лицевой в начале и в конце ряда и 2 п. вместе лицевой с каждой стороны от 2-х средних петель, повторять убавки в каждом ряду до высоты этой части носка 3-4-5 (5-6) см. Петли закрыть и сшить носок вместе посередине стопы и продолжить вверх до ажурного ряда по середине пятки. Сделать отворот вовнутрь носка по линии сгиба и закрепить. Связать кайму. Источник garnstudio.com

Цветы из ткани

Вдогонку уходящему лету насобирала целое море цветочков и конечно же не простых, а моих любимых - из различных тканей и ленточек. Наслаждаемся тканной красотой и неувядаемыми цветочками...

Читать далее...

Берет и митенки

ПРОДОЛЖЕНИЕ

Схемы узоров для расширения полотна , для платьев, юбок и круглой кокетки (крючок)

Подходят для платьев, юбочек , круглой кокетки, а также для расширения рукава и манжета . Спасибо огромное автору альбома ( в котором нашла ) -xmljy123 !
Где делаются прибавления , на схемах очень хорошо видно

Юбка

.

Шар предсказаний

Шар Предсказаний - одно из самых точных гаданий, позволяющее
узнать, что вас ожидает сегодня в деловой и личной жизни. Учтите, что
бы получить достоверное предсказание рекомендуем вам гадать с утра,
когда ваше сознание наименее загруженно негативными эмоциями.
Сконцентрируйтесь на себе в течении 10-12 секунд и приступайте к
гаданию. Но помните, что самое достоверное предсказание будет только
первое, поэтому гадание используется только один раз в сутки

Приближается зима и остекление балконов становится актуальным и больным вопросом для многим. Я заказала остекление балкона в компании Kaleva.Меня устраивает цена и качество работы. Так,что если кому нужно рекомендую именно их.

Основи декоративного петриківського розпису

Справді святковий настрій надовго залишається в душі після того, як побудеш у звичайній чисто вибіленій хаті, де стіни і комин печі наче співають — так гарно, з такою любов'ю, з таким натхненням виписано на них квіти, хмелики та жар-птиці!
Яскравою сторінкою увійшов декоративний розпис в історію культури українського народу. Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України, особливо на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині.
Протягом тривалого часу в кожній місцевості вироблялись свої прийоми і технічні засоби зовнішнього оздоблення сільських будівель, хатнього інтер'єру, речей побуту. Залежно від цього у кожній місцевості поступово створився свій усталений характер орнаментальних мотивів, образи яких навіяно щедрою українською природою і, мабуть, ще щедрішою фантазією народних майстрів.
У наш час, із зміною побуту трудящих села, зазнало змін і мистецтво розпису. Велике орнаментальне багатство з народної архітектури, з сільського побуту перейшло в поліграфію, фарфоро-фаянсову і текстильну промисловість, широко застосовується в монументальному оформленні сучасних громадських споруд, а також стає самостійним видом народного мистецтва у формі малюнків на папері, картоні тощо.
Про еволюцію народного розпису розповідають на численних виставках твори майстрів Дніпропетровщини, Київщини, Черкащини, Чернігівщини, Хмельниччини, Херсонщини, які не тільки успадкували кращі мистецькі традиції, а й збагатили цей вид мистецтва новою тематикою, сучасними орнаментальними мотивами, яскравою поліхромною палітрою фарб.
Одним з найвідоміших центрів, що здавна уславився своєрідним мистецтвом розпису на Україні, є село Петриківка Дніпропетровської області.
Селище Петрівка – батьківщина майстра – розташоване на Дніпропетровщині у пониззі річки Чаплина. Місцина ця була складовою земель Протовчанської Козацької паланки. Виникнення селище пов’язане із становлення Нової Січі. Власники отар і табунів узяли дозвіл на орендування землі для заснування зимівників або хуторів. Хутір козака Петрівка був першою оселею на місці сучасної Петрівки.
Перші писемні відомості про це село знаходимо в документі ХVІІІ століття – це клопотання кошового отамана Петра Калнишевського та військових старшин перед Митрополитом Київським від 20 лютого 1772 року про відкриття тут церкви.
У народі ім’я козака Петрика пов’язують з іменем Петра Калнишевського, на честь якого селище і назване Петриківкою. Відданий народу, він був мудрим, далекозорим політикою, глибоко віруючою людиною. Знаючи, що наближаються важкі часи закріпачення селян, узяв під свою опіку частину пріорільського краю. Однак незабаром Катерина ІІ наказала зруйнувати Запорізьку Січ, а П.Калнишевського – за непокору – на 86 –му році життя ув’язнили до Соловецького монастиря і тримали там до самої смерті.
Вже у ХVІІ столітті на основі самобутнього запорізького декоративного мистецтва виник незвичайний петриківський орнамент. Жінки та дівчата одна перед одною змагалися у кращому оздобленні власних осель. Найвищою похвалою вважалося : у неї в хаті, як у церкві. Кожна мати прагнула навчити доньку, поки їй не минуло 12 років, шити, вишивати, прати, варити борщ, малювати. Лише таких хазяйновитих і майстеровитих дівчат називали “чепурухами”, їх охоче брали до шлюбу.
З ХVІІІ ст., коли-було засновано село, з покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер'єру та екстер'єру, господарських і побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису. Для настінного малювання тут до кінця XIX ст. використовували крейду, сажу, кольорові глини, саморобні рослинні фарби, хоч уже з'явились у вжитку дешеві анілінові барвники. Фарби розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситняга, а деякі деталі, дрібні елементи композиції вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини — кінчиком пальця. Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання для декоративного оздоблення рослинно-квіткового орнаменту, що відзначався легкістю та виразністю загального композиційного вирішення.
З початку XX ст. Петриківка стає центром виготовлення «мальовок» — малюнків на тонкому папері, що виконувалися дешевими аніліновими фарбами — «манійками». «Мальовки» починають користуватися великим попитом і досить швидко поширюються далеко за межі села. Ці паперові прикраси — стрічки-фризи, вазони-букети, гілочки з квітами — наклеювали на грунт стіни, дотримуючись старої структури оздоблення селянської архітектури. Анілінові барвники, як і рослинні, розводили жовтком, а для малювання продовжували користуватися саморобними пензликами з котячої шерсті.
Поступово утверджувалося індивідуальне мистецтво талановитих майстрів «мальовок», зокрема Тетяни Пати, Надії Білокінь, Ярини Пилипенко, Надії Тимошенко, які все своє творче життя присвятили цьому виду народного мистецтва, зберігаючи і розвиваючи його традиційні риси. Вони одні із перших відчули мистецькі можливості нового матеріалу — паперу і тонкотертих анілінових фарб. В їхніх роботах насамперед привертав до себе увагу збереження природної чистоти, яскравості анілінових барвників. Біле тло паперу ніжно гнітиться крізь тонкий шар «манійок». Ця чистота, ясність кольору доповнюється легким малюнком, виконаним саморобними пензликами. Мазки ти кого пензля, нанесені ледь помітним рухом, дають можливість створювати своєрідні ажурні композиції.
Для тих, хто хоче серйозно опанувати основи петриківського розпису, просто необхідно досконало вивчити особливості творів відомих майстрів старшого покоління таких, як Тетяна Пата, Надія Білокінь, Ярина Пилипенко, Надія Тимошенко, Параска Павленко. їхні твори характеризуються композиційною злагодженістю рослинних мотивів, безпосередністю художньої мови І, найголовніша, наполегливим збереженням типових елементів настінного малювання.
Творчість учнів Тетяни Пати — Федора Панка, Василя Соколенка, та її послідовників — Марфи Тимченко, Галини Павленко - Черниченко, Віри Павленко, Поліни Глущенко, а також багатьох інших талановитих майстрів, розкрила великі й зовсім нові можливості застосування петриківського розпису.

матеріал та його підготовка

Для початківця, щоб навчитися малювати петриківський орнамент, треба мати цупкий папір (краще ватман або напівватман), акварельні фарби, кілька саморобних пензликів, склянку для води, куряче яйце, фарфорову чашку та плоску фарфорову тарілочку для палітри, м'який олівець (М, 2М).
Акварель — це розтерта на природному прозорому клеї фарба, яка легко розводиться водою. Легкість, прозорість, чистота — основні ознаки акварельних фарб, що зближають їх з петриківськими «манійками». З вітчизняних акварелей краще мати такі набори, як «Ленинград», «Нева», «Спут-ник» та «Акварель художественная».
Слід пам'ятати, що для збереження основних властивостей акварельних барвників не треба змішувати більше двох-трьох фарб, не користуватися білилами, не захоплюватися чорною фарбою. Також треба знати деякі властивості акварелі. Так, кадмій червоний темніє, руйнується в суміші з вохрою, жовтим марсом, сієною натуральною. Інтенсивні по кольору, прозорі кармін та краплак у суміші з окисом хрому, смарагдовою зеленою розпадаються або набувають брудного відтінку. Надзвичайно красива фарба кадмій жовтий легко вступає в хімічні взаємодії з вохрами, сієнами, марсами, кобальтом фіолетовим. Ультрамарин не треба змішувати з кадмієм, бо ці суміші чорніють.
Починаючи з першої вправи, з першого вивчення основ петриківського розпису необхідно ознайомитися з властивостями фарб, з основними кольорами спектра, ахроматичними й хроматичними кольорами, теплими та холодними тонами.
Перед початком роботи всі фарби зволожують, щоб вони стали м'якими й легко бралися на пензель. Тим часом готують яйце: відокремлюють білок і у фарфорову чашку кладуть тільки жовток. Для палітри в домашніх умовах використовують плоску фарфорову тарілку. На палітрі змішують фарби, створюють кольори. Чистим пензлем, змоченим у воді, набирають фарбу і жовток (суміш швидко змішується) і роблять мазок на папері.
Пензлики треба зробити самому. Для їх виготовлення потрібні котячі шерстинки, які збирають у пучечок і туго прив'язують звичайною ниткою до дерев'яного держальця. Такі пензлики добре набирають фарбу і легко підкоряються ледь помітному руху руки під час малювання. Котячі шерстинки вистригають під лапками або на шийці (під головою) тварини, де шерсть найпухкіша. Пучечок для пензля набирається з двох-трьох вистригів. Спершу новий сухий пензлик має вигляд квачика (віничка), але поступово його доводять до потрібної форми, вибравши зайві волосинки. У зволоженому стані всі волосинки пензля зібрані в гострий кінчик.
Щоб зберігати правильну форму пензлів, після роботи їх миють з милом, промивають чистою водою і загортають у м'який папір

елементи петриківського розпису

Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно названих “грібенець”, “зернятко”, “горішок”, “перехідний мазок”.
“Грібенець” – мазок, який починається з потовщення, зробленого натиском пензля та завершується тонким вусиком який виконується легким дотиком кінчика пензля. Прокладені разом декілька таких мазків які нагадують грібенець.
“Зернятко” – мазок, який наносять починая з легкого дотику до сильного натиску пензлем. Коли мазки “зернятко” положенні по обидві сторони стебла, кінчиком наружу, зображення нагадує колос. Звідси і назва.
“Горішок” – складається з двох гребінцевих мазків, зогнутих полу лунками та поставлених друг проти друга, нагадують ферму підготовки. Заповнив вільне місце між лунками мазками “зернятко”. Отримуємо форму, схожу на лісний горіх.
“Перехідний мазок” – накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель окунають в одну (н-д. зелену), а потім в другу (н-д жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений.

Для опанування технології петриківського розпису та його елементів початківцю краще взяти цупкий білий папір.
Вправа 1. Мета — навчитись робити «зернятка» майже однакової форми і на одній відстані одне від одного. «Зернятко» є основним елементом народного петриківського розпису. За його допомогою створюються всі орнаментальні мотиви.
Уздовж вертикальної лінії пензликом наносять мазки — «зернятка», схожі на краплі води, що падають. Тримати пензлик треба так, щоб вусик «зернятка» був перпендикулярний до лінії, проведеної олівцем або уявної. При цьому корпусом пензлика натискують так, щоб мазок був овальної форми.

елементи петриківського розпису

Вправа 2. Уздовж вертикальної лінії наносять такі ж мазки — «зернятка», але під гострим кутом відносно лінії. Необхідно навчитись робити ці мазки легко, однакової форми.

Вправа 3. Уздовж вертикальної лінії наносять пензликом мазки на однаковій відстані один від одного під гострим кутом. Тримати пензлик треба кінчиком угору, щоб вусик «зернятка» тягнувся догори, а овальна форма мазка була біля лінії.



Вправа 4. Кінчик пензлика опускають біля вертикальної лінії. Витягуючи тонку лінію вусика, легким поворотом пензля роблять «кривеньке зернятко». Цю вправу треба навчитись виконувати впевнено, з легкістю.



Вправа 5. Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка», розташовуючи мазок проти мазка. Оволодіння цією вправою наближав до зображувальних елементів петриківського розпису, наприклад, травички, билинки тощо.



Вправа 6. Обабіч вертикальної лінії під гострим кутом наносять «зернятка» з вусиками догори, розташовуючи мазок проти мазка. Цей малюнок нагадує зображення колоска

Вправа 7. Обабіч вертикальної лінії наносять «кривенькі зернятка» (див. впр. 4) з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити теж однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.



Вправа 8. З двох мазків «кривеньке зернятко» роблять напіврозкриту квітку — «пуп'янок». Мазки сполучають округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Бажано розташовувати «пуп'янки» на однаковій відстані, повертаючи їх вусиками щоразу в протилежний бік. У цій вправі необхідно звернути більшу увагу на композицію, тобто розміщення зображення на папері даного формату, на розмір елементів.