В колонках играет - Yasushi Yoshida - "Chair Father", "Silent Park"

Настроение сейчас - сумне...

Все пройшло, полишивши тільки кольорові світлини і уривки відео у голові... Все пройшло і немає дороги назад... Обірвалось коротке, проте щасливе і сповнене неймовірних моментів життя, полишивши слід у пам'яті... Знаєте, я все ще згадую осінь 2001... все було наче вчора: усмішки на щасливих дитячих обличчях, яскраве сонце, що світить просто у обличчя, жовта, червона і зелена кульки у руці, що повільно гойдаються від подиху свіжого вітру, що кидають кольрову тінь на асфальт... перша зустріч з однокласниками і з куратором у сонцезахисних окулярах... перший дзвоник, перший урок, перше д/з... перший раз загубився у коридорі... перша олімпіади і перші переживання... перша любов, перша ненависть (хоча ще й зовсім дитячі)... перша екскурсія, перша поїздка в інше місто з класом... перша зустріч із дорослим життям, перший смак перемоги і поразки... Перший шкільний виступ на сцені (але не взагалі)...
Проте весна 2009 все змінила... остання дискотека... останній похід... остання зустріч із однокласниками, останній дзвінок, останній день, останній погляд... останні потискання рук і останні обнімання... сльози на очах інших і останні теплі слова вчителів, настанови на доросле життя... Останній концерт і останні приготування до нього... остання робота у команді і останні розчарування...
Все пройшло, але ще живе у моїй пам'яті і ще довго житиме поки я все ще ступаю по цій землі... Я не забуду вас, дорогі друзі, вас, любі вчителі... Я провів неймовірні 7 років. Дякую усім, хто був поряд. Знайте, в думках я все ще згадую про вас, час від часу прокручую певні епізоди і коли ви сумуєте за школою, ви сумуєте не самі, а зі мною........