В колонках играет - Scorpions_-_Heroes_Don't_Cry
В моїй голові дуже багато думок. І часом, здається, що якщо не стиснеш її в руках, сильно-сильно, то все повилітає. Знаєте, Читачу, як от летять птахи, коли їх налякаєш чимось. Голуби, чи якісь там інші.
Я сіла за робочій стіл з думкою, що щось напишу. Але нічого не можу. Думок дійсно багато, але жодна з них не варта уваги Читача.
Я писала, що вранці було сонечко. Але вже зараз йде дощ. Такий неприємний, маленький дощик. Коли і парасольку не варто витягати, але якщо будеш йти без неї - то промокнеш (не до нитки звісно, але зовнішній вигляд зміниться суттєво). Хоча мені і подобається дощ, але такий я не люблю. Щось у ньому не те. Адже набагато приємніше, коли великі, масивні краплі падають тобі на шкіру, пестять її. Ти, неначе, потрапляєш в інший світ. Ти змінюєшся, або навіть, очищуєшся. Дивно це, чит не так?
Якийсь дуже довгий пролог виходить. Про що я хотіла написати? Про те, що сьогодні особливий день.
Я слухаю Скорпіонз, одну з улюблених пісень - "Герої не плачуть". Адже вони дійсно не мають права плакати. Адже вони сильні. А сильні не плачуть і... якби це дивно не звучало, тільки сильні можуть просити пробачення. Вони відкрито приймають відповідальність за свої вчинки і слова. І ніколи, чуєш Читачу, ніколи вони не будуть перекладати цю відповідальність на інших, особливо на дітей (Вибачте за такі думки, це все дана життєва ситуація). Вчора мама дивилася фільм "Юленька", і там, один з героїв сказав дуже розумну річ:
"Я вважаю, що дітей взагалі не можна ділити на поганих чи хороших. Тому що діти не можуть бути винними. Винні завжди ми, - дорослі."
Отже, до чого я веду?..
Я і сама не розумію, Читачу. Моя душа прагне висловити щось важливе, щось варте уваги. Але пальці її не слухаться і пишуть щось дивне. Вибачте мене, Читачу, за таку банальність. Мені просто погано. А коли людині погано, вона не може казати щось розумне. Я просто тисячі раз повторюю те, що вже хтось інший гооврив до мене.
Ще раз вибачте, Читачу. І пам'ятайте:

"...You find the strength for a smile
Because heroes like you wouldn't cry..."