хм, щось навколо просто хвиля переселенська пішла - всі розселяються по 3-4... мо скоро і я кудись відселюсь...

а щодо "побути наодинці" - гадаю, якщо люди більш-менш близькі й толерантні, то зможуть легко не заважати одне одному... то ж успіху у пошуках й хороших вписчиків, що, вочевидь, заведуться одразу з появою гуртожитку...

Оленко, а ти жила колись із кимось довго?: Все залежить від людини. Є співмешканці самодостатні, які не лізуть у чужий життєвий простір. А є ті, яким весь час треба нависати... На жаль, мала неприємні досвіди. Хоча мала і ДУЖЕ приємні.

LI 5.09.15

навіть незнаю... цікаві речі пишете! мабуть з власного досвіду і тому до них варто прислухатись.

насправді люди всі ми досить своєрідні: активні, але замкнуті, толерантні, вихавані але самодостатні і власники. та думаю, що знайти спільну мову буде не так і важко, адже кожен з нас вміє поважати внутрішній світ, як свій так і чужий. тим більше, що більшість в тій квартирі будуть тільки спати і приходити туди на якісь святкування.

думаю - ми зживемось, зрештою - я досить компромісна людина, хоча не переношу коли хтось не змиває за собою мило!, але ж воно продається і рідким. правда?

клас! Я теж не люблю мило... А ще - волосся скомкане і розкидане

LI 5.09.15

Tenako, ми б з тобою зжились разом

нунинаю:) напевно так - ми б обоє приходили тільки ночувати, тому не встигали б намусолити очі! ;)

LI 5.09.15

я жила 2 роки... з бабусею в одній крихітній кімнаті!!! Вона справді дуже хороша, але - у-у-у-у... з її радіо-шансоном по ночах, посійною критикою моїх плакатів, з неможливістю привести до себе друзів, грати на гітарі і працювати, як люблю, ночами... я терпіла і поступалась, але уникала жити вдома і більшу частину життя вешталась по вписках чи трасах... але після цього переконана, що ужилась би з ким завгодно:) хоч мила й волосся теж не терплю, але після "нічного шансону" мене нічим не злякати...

бачу винаймати квартиру потрібно нам разом

а якщо серйозно - то зжитись можна з будь-ким, але чи завжди варто це робити?

в ідеалі хотілось, щоб спіжильці дозволяли розвиватись і збагачувати свій і їхній світ, створювли один одному комфортні умови і чогось вчили.
і це все щоб проходило в веселій і приємній атмосфері.

Жити з друзями-це приємно і корисно.Дізнаєшся багато нового про людину.В мене інколи виникає бажання пожити вв гуртожитку.Класно.коли мрії втілюються!