На мій погляд, (о, як типово почала))) як у творах) щоденник може бути літературою, коли читаєш його з таким самим захопленням, як улюблені книжки. Але тут вже грає роль особисте чи публічне ставлення до власника цього щоденника.
Скидування думок - одна з найцікавіших тем, як на мене. Бо за день ми можемо споглядати ті чи інші події, брати в них участь, а от про чужі думки, що копошаться у головах оточуючих ми майже ніколи нічого не знаємо. Ось і читати про це цікавіш за все.
Пісня ця ассоціюється в мене тільки з Кароліною... І спогади...
Чай назавжди! Смачний, солодкий, з лимоном! Цілий день! Таааак!
Люди стали приємною стихією) Це не може бути не на краще) Незнаю, як тобі, мабуть, важко стримувати себе, щоб не прочитати щось своє...
гм. Так загадково про бажане написала...
А на картинці ніби на задньому плані Хрещатик...