Літо....((..
ти сама знаєш, що воно мені подарувало..я тобі не раз казала..
Чарівний стародавній замок (а точніше, будівництво магазину з великими вікнами), який оживає вночі, в якому ми танцювали вальс з Сергієм у лунному сяйві...
Єдинорог (а точніше мій велосипед)..на якому я літала, розкинувши руки, з Сергієм..
Зустріч ранку і проводжання ночі на даху під зорями з Сергієм..ми дивилися, чк падають зірки..в ту ніч їх нападало дуже-дуже багато..
Мої ночівлі в саду під черешнею..
Мої психи і намагання порізати собі руки лезом..
Рельси, по яким ми з Сергієм ходили весь день..поки не втомилися..махали провідникам поїздів..а вони нам гуділи у відповідь..як ми сиділи на рельсі і цілувалися по черзі у щічку..як я червоніла і опускала очі...
Як ми сиділи на чужому дереві і їли груші, а потім нас зігнали звідти хазяї..
Як він допомагав мені трусити грушу і везти через все місто торбу груш..тяжку..при тяжку..як він пошуткував, що знайдуть два трупи, один з яких вмер, по вдавився грушею (це я)..а він - від перенапруги..
і тоді, як ми гуляли ввечорі..і ти мене взяв за руку і ми побігли підстрибцем, як малі діти..лялякаючи пісеньку..
як якось ти впав на траву і майже не
заплакав..я тебе заспокоювала....
...я щаслива...