Да блин, какая-то литературная страничка получается...опять стих.
причем от мужского имени.. так мне захотелось...

Скрізь тону в твоїх очах
Бо невмiю жити без тебе
Я тобою марити почав
Лиш не відвертайся – не треба
Ти маєш бути!
Що без тебе я?
Маєшь бути!
Ти моя сім’я.
Не ховай обличчя у долонях
Нiч навколо намалює сни
Я в твоєму вiчному полонi
Подарую тобi жменю весни

Зачекай на мене в іншому життi
Зачекай, пробач менi, я мушу
Кiлька слiв для тебе у листi
Я дарую тобi душу…

Вот..это я так болею...и ничего не могу с собой поделать...или не хочу))