На місяці сидів маленький принц, перегортаючи в своїй уяві світ догори ногами та створюючи нові сузір’я. От з’явився сяючий пухнастий кролик, Чумацький шлях почав текти аж до великої коробки з печивом, а Стрілець поєднався з раком і вийшов такий собі образ сучасного Робіна Гуда, а що по телевізору постійно говорять про зріст рівня води в Мировому океані – треба запасатися жабрами. Але годинник пробив 18 років і він прокинувся у зовсім незнайомому дорослому світі вічно похмурих дорослих дітей, які дуже заклопотані, мало посміхаються, а ноги так міцно приросли до сірого асфальту, що крила просто відвалилися за не потребою.
Виявилося, що у людей є лише 2, але дуже великі проблеми – гроші та кохання, а все інше є побічними несунітницямі, що виникають на ґрунті цих двох глобальних проблем.
Основний склад мозку людина: проблема – шлях вирішення, проблема – шлях вирішення… І як ще лікарі не можуть зрозуміти яку саме інформацію зберігає більша його частина. Але це не важливою повернемося краще до першої глобальної проблеми.
Гроші….гроші….гроші….їх завжди замало і абсолютно усім. Одні загрібають їх лопатами і весь світ перетворюється для них на зелене світло баксів, а інші не знають чим годувати своїх дітей. Але світ простий до геніальності – першим не треба брати більше, ніж можуть потратити, тоді і другим вистачить. Але у світі дорослих забагато нюансів-тому план по врятуванню голодних і знедолених не спрацьовує…
Друга проблема – кохання…. Очі розбігаються від кількості людей на вулицях. Кого б це мені обрати, а хто обере мене??? Як покупець у супермаркеті побутових пристроїв, а вибір лежить між функціональністю і надійністю. І це нічого, що справжнє кохання ходить десь поруч, потім відшукається. Що? Не відшукалося? Нічого – сила звички все виправить. Коротше другий дитячий план по чеканню попелюшок, принців і коней теж себе не виправдав.
Тому він вирішив шукати щастя у дружбі, але виявилося, що багато друзів не буває, а жіночої, як такої, взагалі не існує. Ну хоч тут пощастило. Він був хлопцем…
Маленький принц став самотнім письменником дитячих історій та казок. А коли стрілка годинника опинилася на цифрі 39, він підвів оченята вгору, в останній раз оцінюючи красу неба, стоячи на сірому асфальті і знову поліз на місяць
Про таких людей часто говорять: «Мрійник, вони згорають також швидко, як і зорі на які дивляться» Але зорі живуть в віках…..