-Метки

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Born-in-hell

 -Подписка по e-mail

 

 -Интересы

-це моє натхнення і розрада) люблю апк люблю жити і насолоджуватись життя люблю своїх друзів люблю спостерігати як падають зірки) музика

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 01.03.2008
Записей:
Комментариев:
Написано: 45


Без заголовка

Среда, 25 Июня 2008 г. 22:03 + в цитатник
957787920464467749852a[1] (100x93, 19Kb)
 (100x100, 60Kb)
Якщо ви ніколи не опинялися у схожій ситуації, то ви не зрозумієте, як воно, коли ти втрачаєш друга... Коли він лежить у реанімації і ти хочеш його побачити, але не можеш... І навіть не знаєш для чого, може для того аби попрощатися?-Навряд. Ти зайдеш у палату і будеш безупину повторювати: "Все буде добре, все буде добре!"-переконуючи скоріше не його, а себе. Та хіба це допоможе?-Можете мені повірити-НІ! Можливо вас втішатимуть ваші найщиріші друзі(якщо ви їх маєте), але і це не допоможе, це лише посилить біль, страх. Запитання яке не покидатиме вас буде: "Чому він, чому не я, ЧОМУ?". А головне той біль, що ніколи не закінчується, ні уві сні, ні у заклопотаних будьнях , ніколи, ніколи,ніколи...

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку