цирковой_уродец, Ото ж бо:)
І коли ця симпатія переростає у закоханість то тоді є ще два варіанти(усе це особисто моя думка...) - чи продовжувати суто дружні відносини і приховати цю закоханість від друга/подруги, чи одного прекрасного дня зізнатися у своїх прекрасних почуттях і поставити здоровезний хрет на дружбі(хоча потім можна почати дружбу спочатку). Або дізнатися про такі самі почуття у свою адресу - тут всже точно тільки два варіанта.

Як не дивно, але я вважаю що обидва варіанти(коли симпатія зникає і коли вона переросатє у дещо більше) у мене в житті вже були присутні...

Якись задовгий коментарій вийшов:(

Kamow, нормальний коментарій... ну, як на мене, дуже і дуже імовірний простий варіант, коли люди кохають певних людей, а дружать із зовсім іншими... І це чудово.
А ще бувають випадки, коли є варіант певних нетривалих стосунків (спроби) або ж довготривалої дружби... і що обирати??

Так, Варю, можливо що друзі кохають зовсім інших людей:) Але, як мені здається, в нашому випадку це все одно наступає після того як зникає симпатія до подружки чи друга...
А обирати краще довготривалу дружбу. Якщо взагалі є можливість вибору) Тому що дуже приємно зустрічатись з друзями пісял довгої розлуки, особливо з близькими. І ця приємна зустріч закриває собой момент прощання, без якого життя взагалі неможливе...

І ще дві такі от думки щодо теми:)
1. Дівчата зовсім по-іншому відносяться до дружби взагалі, зокрема до міжстатевої:): дружби. Ви якось чітко це розумієте і розмежовуєте - оцей друг, у цього закохана... З закоханим може не все так ясно:):, але друзів ви визначаєте чітко і, напевне, назавжди... І мені чомусь здається що саме друзі закохуються у подружок, а не навпки:) ИМХО
2. Буває таке що ти просто не хочеш закохуватись у дівчину. От ти з нею спілкуєшся і розумієш що вона просто супер:), але якщо ти у неї закохаешся, то одного дня доведеться про це їй розповісти. І уся дружба припиниться...
З дуже великою імовірністю припиниться. І взагалі це буде якось неправильно. От таке відчуття:)
А ти не хочеш її втрачати. Ти просто хочеш з нею спілкуватись... І не знаєш що робити - чи весь час повторювати про себе "ВОна мені не подобається. Отже я у неї не закоханий. Ми просто друзі і крапка!" чи "не ставить точку там,где сердце ставит запятую(десь таке чув)"...
Що в цьому разі робити, га?

Цей комент ще довший вийшов...

Kamow, то, шо можливо, про друзів, так то власне, відповідь на сам пост, а не на твій коммент,бо авторка думає інакше))
Щодо розмеження, я, мабуть, з тобою погоджусь, бо ніколи не виникало таких сумнівів. Все чітко, все зрозуміло. Навіть гидко трошки від такої чіткості.
І так, респект, дружба довготривала і чудова. Але тільки тоді, як є впевненість, шо кохання неможоливе... Чи не так?
І згодна з тим, що як розповіси про своє почуття, нема мови тут вже про дружбу... саме це й лякає. Величенькі в те коменти) Шо, Бендерка, нафлудили ми тута в тебе?))

Та тема така болюча для мене:) Я от все хочу зрозуміти у стосунках між "М і Ж", а нічого не виходить...
Власне через те що після "зізнання" є два варіанти - або все, або нічого - й виникають думки типу "Ні, ми просто друзі і я у неї не зокаханий...". Якби ж то можна було нічого не втратити і здобути усе... Тобто зізнатися дівчині у коханні і РЕАЛЬНО(бо фразу "давай залишимося просто друзями", я гадаю, усі чули і мало хто залишався після неї дійсно-таки друзями...) залишитися просто друзями.
Меня здається що зі сторони хлопця це цілком можливо...

Так, стоп:) Що це ми усе про один випадок говоримо - коли хлопець закоханий у дівчину-пожружку:)
Хто "розгляне" зворотній випадок? Адже усе я тут понаписував то лише власні спостереження і переживання...

ех) капець як мені подобаються ваші дискусії) всьо, я зна як привернути вашу увагу, шановне панство))

ги) панство увагу звертає))

ем. продовжимо. ще буває, коли не дружба переростає в кохання, а навпаки. Оце самий кайф, і н тре волати, що такого не буває, все буває, перевірено!))
Коли ж дівчина кохає друга... ну що сказати. боляче. але просто є хоча б радість, що він є поряд. хоча б як друг. мабуть, так... які вже тут зізнання...)

Отаке буває, не стану нічого волати:) Я так чомусь завжди і вважав, хоча сам ще такого не переживав...

ооо...милі мої,тема вочевидь реально болюча.та так воно і є ,мабуть,для кожного з нас.мені колись подобався мій друг,лише трошки,і він про це не взнав.отаке)
а взагалі дуже цікаво читати все,що ви тут понаписували)

ТАка річ спала на думку - якщо зовсім вже закохуєшся у подругу то треба "відволіктися"(знаю, звучить досить грубо...) на когось іншого. Штучно уподобати якусь зовсім іншу дівчину... Теоретично це вихід!

До речі, вихід нормальний...діючий має бути...

Вихід цей єдиний можливий вихід без насильного й болісного "забиття" почуттів до людини...

Я оце таку штуку придумав... Закоханість(чи просто сильна симпатія) є обов"язковою умовою чи передумовою існування дружби між хлопцем і дівчиною:)
І все. І крапка.

окей. я згодна!)