Чесність, справедливість і свобода -
це не просто слова, це життєві принципи.

Минають роки
Та сум і скорботу
Ніколи мені не забути.
Сліди минулого
Зазвичай пов'язані
З чиєюсь смертю.
Ось, перед вами
Водевільний ветеран,
Якому доля давала
Ролі нелюдів і жертв.
Цей образ не пиха,
А спогад, що нині
Спалений, забутий...
Навіки вигнаний людьми
Він повернувся
І присягнув, що знищить
КОРИСЛИВІ І НИЦІ:
Владу, народ, опозицію...
Засудить їх скверну і брехню.
Він виніс свій вердикт,
Єдиний можливий,
За даних обставин -
Вендетта, смерть.
І неодмінно вирішив здійснити.
Не будуть марними
Зусилля, бо ж вірність,
Чесність і відвага
Завжди в житті ПЕРЕМАГАЮТЬ!

Замість розмови завжди можна використати зброю, насилля можна використати на благо (Про що я? Про справедливість!), одначе слова ніколи не втратять своєї сили. Слова передають зміст та Істину тим, хто їх чує, а Істина проста - відбуваються погані, жахливі речі: нетерпимість та гноблення, цензура й тотальний нагляд, вбивства... Здавалося б, усе примушує до покори і нав'язує відсутність опору. Як це сталося? З чиєї вини? Безперечно, хтось причетний до цього більше, ніж решта. І вони свого часу відповідатимуть. Та все ж таки скажімо Правду: якщо ви бажаєте побачити винуватця, достатньо поглянути у дзеркало. Без вас це неможливо було здійнисти. Ця історія схожа з багатьма іншими історіями, бо це не поодинокий випадок. Це не випадковість, це ілюзія випадковості. Є Закон, згідно з яким будь-яка дія викликає рівну за силою протидію. Їх діяння були страхітливими, тому правосуддя буде справедливе і нещадне.