Мов скапують сльози із карих очей,
Так соки в берези
У березні в тиші холодних ночей
Вистукують тези.

Краплинки об пластик тук-тук чи кап-кап
Із вітром гуторять.
Березі у горло поставили кляп,
Вона не говорить.

Жолобком у серце
Штрикнуть аж у камбій,
Соки у відерце
Потечуть струмками.

Чи боляче, сестро,
Подруго-березо,
Як ріжуть твою живу плоть?

Чи маєш ти душу?
Чи тебе не душить,
Чого ж не рятує Господь?..