життя прикольна штука....і треба зізнатись-що не неормально коли все стабільно! та мені потрібно трохи перепочити....робити....але дійсно для себе...в мене багато планів...мрій...сподівань....та всі вони вже затихли не маючи шансів на своє народження....не кажучи вже про існуванння.....чому так? за що? і насамперед:ДЛЯ КОГО??? все,все що зараз я роблю-це не я,і точно не для себе....я сама все розумію але не можу нічого змінити і продовжую.....а здається ніби дивлюсь на все зі сторони... що зі мною? і як вернути свою душу в моє тіло?