Чи бачили люди, як сердце вмирає?
Як дихає тихо і засинає?
Як хоче кричати, але вже не може
Коли воно знає - ніхто не поможе.

Воно не раділо
Воно лиш ридало
Його так немило
Вводили в оману

Його не любили
І не помічали
Воно лиш хотіло
Щоб його стрічали

Стрічали, дивились
Та може любили
Але помилилось
Його не відкрили

На вулиці тихо і зорі блистіли
І людили все бігли кудись
Померлеє сердце умить розчавили
Ніхто не сказав "подивись".




Цей подих так мені знайомий
Він був десь поряд вже давно
Я знаю це так близько і відомо
Але я тільки но не знаю хто
А може радість, може смерть
Нарешті до моєї хати?
Що спалить мою память вщент
Нарешті я не буду сумувати.
Я все життя сижу в кайданах
Що сковують моі думки
Та досить вже, то може краще в хмарах.
Мов птах літати подумки.
На цій землі лише облуда
Та люди звиклії до зла
Не хочу я та і не буду
Я краще келих випью мій до дна.