Ти увійшов у моє життя старими кросівками ....
Так один погляд і одне випадкове слово привіт, - і ми знайомі...
Ти надзвичайно швидко увійшов легко увійшов у мою компанію....
Один поцілунок у щічку і ми майже з тобою друзі. Я пам'ятаю цей дотик... Твої теплі вуста торкнулися моєї зарумяненої щоки....
Ти вперше обійняв мене і твоя радість, а водночас і твоя напруга передалась мені , ми виграли на конкурсі...
Ти вперше поцілував мене. знаєш, я завжди вважала , що поцілунок це початок, для мене і для тебе це стало кінцем...
Але все ж я пам'ятаю кожен порух твоїх терпких наполегливих губ, а потім...... німе мовчання і питання в очах.... так це мій перший поцілунок...... і все більш нічого.. Потім ми зустрічалися в компанії, а ти вже шукав когось нового.
А я чекала тебе, забравшого мій перший в житті поцілунок, потім помітила його, а він мене, і все полетіло-полетіло...
Та в душі я все одно тебе чекатиму, знаючи , що це неправильно. Серцю не заперечиш.... І хоч все це давно міф, але іноді коли я зостаюсь сама, я думаю про тебе і все чогось чекаю....