чехия

-10588-

 

(c) ТёплыйЛиптон

Яйца тоже люди! или давайте немного посмеемся!

прикольные лица яиц

[152]



25 есе про кохання



Колись, у часи мого світлого пострадянського дитинства, були такі турецькі жуйки “Love is...”. Поряд із “Дональдом Даком” і “Турбо” вони не витримували ніякої конкуренції. Звичайна ґума, симптоматично ароматизована полуничкою. Мене нудило вже на першій хвилині спринтерського жування. Але виробникам “ловеїзок” йшлося, вочевидь, не про смак і запах. Своєю, на перший погляд, непотрібною й непомітною діяльністю вони навертали здеморалізоване суспільство у лоно вічних духовних цінностей. Обгортки, заради яких, врешті, й купувалися “ловеїзки”, складали величезну колекцію визначень любові. Простенький коміксоподібний малюнок з хлопчиком і дівчинкою у різних ситуаціях і — не побоюся цього слова — позах. А далі універсальна істина на зразок: любов — це коли щось заважає тобі сконцентруватися; любов — це коли хтось несе твої лижі; любов — це серце одне на двох; любов — це причина нашої присутності на землі...

Всі мої друзі, особливо хлопці, носилися з “ловеїзками”, ніби з “Камасутрою” чи журналом “Плейбой”. На перервах між уроками у школі найбільші фанати збиралися разом, аби почитати одне одному свої визначення любові. На одну “ловеїзку” можна було виміняти, наприклад, бутерброд з ковбасою або два яблука, однак ті, що піддавалися голодній спокусі, потім тяжко про це шкодували.

Уявіть собі щасливе покоління українських дітей, які не здогадувалися про існування апельсинів і комп’ютерів, але знали, ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ.
продовження