Написала сегодня.
Но он на моем родном украинском языке.На этом языке смысл слов глубже.И, к тому же, моим сердцу и душе этот язык ближе и понятней.На этом языке можно сказать больше.Каждое слово в нем имеет свои эмоции.
Вообще, стихи пишу крайне редко.Точнее- почти никогда.Но если пишу, то вкладываю все свои переживания.В этих стихах живет моя душа.


Незабаром прийде сонце
Я йому зрадію,
Бо кожен день
Дає мені нову надію,
Що все буде як було.
Та поки що не можу зрозуміти
Куди мені себе подіти
Доти.Коли відчую на вустах своїх слолдкий дотик
Коли втоплюся в сяйві очей твоїх безодні.
Коли це буде?
Завтра?Чи можливо вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти.
Всю мене без залишку, без решти.
Коли дозволиш запирнути в чорні хвилі.
Своє тепло розлиєш по моєму тілу.