все записи автора В колонках играет - Скрябін – Зламані крила
Настроение сейчас - растворяюсь

Помню, услышал впервые – плакал навзрыд. Грустно до глубины души...

Десь там, глибоко в тобі
тіло, сковане льодом,
просить, а ти не чуєш –
сонце сама замуруєш над ним.

Десь там по коридорах
ходиш, втоплена в сором.
Плачеш: ніхто не знає,
де ти – сон заховає твій біль.

Мала в руках і об землю розбила.
Було так близько – не долетіла.
Кинула вниз свої зламані крила…

Десь там, на краю міста
темно, розбиті вікна.
Холод на вухо скаже –
потім жити не страшно.

Мала в руках і об землю розбила.
Було так близько – не долетіла.
Кинула вниз свої зламані крила…

Попелом страху очі закрила,
голосу тіла чути не вміла.
Світло закрили зламані крила…

Попелом страху очі закрила,
голосу тіла чути не вміла.
Світло закрили зламані крила…

© Скрябін & Юлія Лорд – Зламані крила (Модна країна, 2000)