Оленьке...

Забудь всі сльози і образи,
Вибач мене за норов мій,
Послухай дзвін з дзвіниць, будь ласка.
Я знаю те, що був не прав.

В калюжі не відмітив зірки,
Не помер на твоїх руках,
Але я доторкнувся до серця,
Побачив дощ в твоїх очах.

У діамантових краплях
Червоні плямочки блищать,
І звук поразок , що летять,
Мене заманиють як страх.

Але зтухаючи, лишаться,
Як запах тліючої свічи,
Твій аромат і присмак сонця,
Твої дзвінкі струмки

Твої троянди на колінах,
І гострий камінчик в грудях,
Кричать,що я тебе негідний,
Що я негідний до любві.

Прийде весна, розтане небо,
Згорить свіча, не стане снігу,
Замовкнуть злючи язики,
Ми знову разом, я і ти...