Вона сиділа у вікна,
від холоду тримтіла вся
в її очах блищала іскорка мала,
яка згасала поступово у чорно-білих снах.
Вона мурчала, коли я пестила її
і бавилися з нею ми,
любила спати коло мене,
будила ранком лизнувши по щоці.
Вночі сідає на вікно,
і наче думає про щось.
І дивится на світ вона з гори,
незнаючи,що далі чекає її.