Я чомусь знов тихо скиглю. Фє! Я вражений тим, як фальшиво мені посміхаються.. А то й взагалі - дивляться й мовчать, бо не мають, що додати. Більш за все я зараз мрію опинитись десь.. Десь. На цьому думка закінчується. Десь, але не тут. Я не знаю чому :) Почуваю себе крихітним малюком, в якого забрали цукерку. Дивно? Ні. Ні?.. Так. Я зовсім не той, ким мене хочуть бачити. Нажаль.

Художник я. Від слова "худо" (рос.). Нажаль.