Нарешті я набула якусь точку фіксації в цьому світі - ми купили квартиру!!! Свою власну квартиру. Навіть не віриться.. Без прихистку життя здається таким неповноцінним і непевним. Настільки, що ми проміняли велике місто на цей прихисток. І не шкодуємо ані крихти! Колись я її сфоткаю і викладу фотки, але не зараз.. зараз вона обідрана як кошеня біля сміттєвого баку. Та це все буде колись, робота тепер лише в радість, навіть якщо її багато, та ти знаєш, що працюєш над своїм, а не на благо орендодавців..
Одне питання, як на це відреагує мій пухнастий клубочок, чи не буде їй сумно в новому житлі, і чи знайде вона собі місця де ховатися від людей..