Це питання вибору. Кому що. Багато людей просто "переводять себе в інший масштаб, аби вміститися серед людей" (запам’ятався вираз із якоїсь книжки).
Так, розумнішим важче. Але ж чи влаштувало б, скажімо, тебе життя у тому другому варіанті?
Щодо вибору пари, то тут, мені здається, дуже мало насправді раціонального. Цей вибір іде зовсім іншими шляхами...
Ну звісно ж, якби мені запропонували зараз же стати дурною, я б не погодилася, але якби я була такою із самого початку, то я просто б не розуміла того, що я не розумна, я б собі жила у своєму вузенькому світі і раділа б маленьким подіям. Це по-перше. Ну а щодо вибору пари, то я згодна, цей вибір відбувається не лише на підставі якихось там зовнішніх ознак. Я тоді казала про взагалі можливість життя таких людей разом, коли проходить перша пристрасть..
Ну добре, отже ви знайшли собі пару, чи вона сама знайшлася, усе є: і кохання і взаєморозуміння, і ви обидва непересічні люди, але у вас різні інтереси в житті. Вона цікавиться живописом там чи літературою, він подорожами чи спортом. І ці інтереси стійкі і сформовані. Як воно буде? Чи не збайдужієте ви один до одного через відсутність спільних тем окрім побутових?? Як зберегти цікавість один до одного.. Мені це здається проблемою у стосунках, а були б вони простіше трохи, то й це б їх не хвилювало, їм би цілком досить було і побутових тем, хто там шо сказав чи зробив.. і може щасливіші вони були б..
_Kitsune_, а мені навіть цікавіше було б, якби різні інтереси. От вона, скажімо, цікавиться живописом,а він - подорожами? Прекрасно. Можна поєднати два захоплення, і їздити по світу й "колекціонувати" побачені в музеях шедеври!:))
І потім - якщо кохаєш людину, тобі цікавий її світ...
_Kitsune_, все одно я вважаю що в розумних людей, навіть з різними смаками завжди знайдеться набагато більше тем для розмов. Я вважаю що знання і розуміння гірше не зроблять.