про Інтернет сказати щось орігінальне на стадії, коли він поглинає практично всі сфери життя, певно дуже складно, та все ж, одною з найнеймовірніших речей Інтернету є свобода. саме свобода, хоч постійно намагаються її загнати в рамки, різними реєстраціями даними і тому подібне, але по суті це величезний і безмежний світ, і обмежити його може лише фантазія, бо у ньому є все, що є у нас самих. а значить немає граиці, якщо раніше все для людини все було обмежене простором та часом, то зараз відстань стирається, я сиджу у львові, у мене друзі в києві, родина за океаном, я сперечаються з москвичами і доміри погоджуюсь із людиною із білорусії. переді мною безліч людей, появляється вибір, погодитись, не погодитись, дружити, ігнорувати, любити, ненавидіти, і це стосується такої великої кількості людей. масовість у стосунках. і ця масовість приводить до стирання відмінностей, і втрачання особливості, унікальності. вартість особистості падає. дуже довгий час спілкуюсь та знайомлюсь на інтернет серверах, скільки людей минуло крізь пошту навіть сказати не можу, і серед них були люди цікаві, з якими я довго спілкувався, але зараз я навіть не уявляю де ці люди. ми один одного витерли з ящеків і життів. не було ніякої драми, чи трагедії, просто легким рухом було витерто...

немаю порядного закінчення для цієї теради... нехай так і буде