Сьогодні на роботі вчитувалась у рядки. Поміж них. Щось захолонуло глибоко в нетрях душі. Щось схоже вже відбувалося. Але інші дійові особи. Інша пора року. Інше місто. Але почуття... Дуже схожі.
Наші стежки розійшлися. І так краще. Для всіх.
інколи складається враження що вся планета це якийсь збочений лабіринт, переповнений стінами біля яких ми ходимо, інколи в лабіринті когось зустрінеш... завжди радий таким зустрічам ... надоїло слухати голоси за стіною..