не у відпочинку справа, просто в певний момент застілля, коли маска спадає, не надовго звичайно, а лише на саму мить, розумієш, що краще у цей момент знаходитись в іншому мцсці, з іншими ....
як там було?....
со мною что то происходит, ко мне мой старый друг не ходит, а ходят в празной суете разнообразные не те.....
Нехорррошая, про там де нас немає, це все було б правдою, якщо б не ті вечори, коли ти розумієш, що ось зараз ось саме от зараз, ти не хотів би попасти в жодному випадку в інше місце, і не хотів би щоб біля тебе були інші люди..... я давно вже втратив відчуття не можливості счастя, я можу бути щасливим буть де і будь з ким, .... але .....але ....
От тобі й маєш!
Так, завжди добре там, де нас нема. Але там, де ми є, ще краще. Хоча б для тих, хто поруч з нами. Або ж для тебе. Просто тобі хочеться більшого. Але людина - це така тварюка, що до всього звикає... :0)))