2 тижні підряд якісь ... "дуже розумні діти" з військового містечка в Броварах щодня ламали вольер Ані та Графа. Ми думаємо, хотіли "допомогти" випустити пташок. Об*яви з поясненнями, що вони у дикій природі можуть загинути і самі нікуди не полетять (тільки якщо загубляться і не знайдуть дороги додому), бо тут їх дім - не допомогли...

І от, одного дня вони як завжди літали вранці разом, але вдень повернувся лише Граф... Ходив, шукав, звав, клеїв обьяви, не звертаючи уваги на здивованих людей на зупинках та працівників ДАІ, коли клеїв об*яви прямо на дорожніх знаках, чекав на дзвінок на телефон, який записано на сталевому кільці на лапці, але марно. Дуже сумно, скучаю і сумую за дитинкою ДУЖЕ...

Сонечко моє пірнате, сподіваюся, ти не просто загубилася, а полетіла з диким хлопцем і він навчить тебе полювати і прожити у природі і перезимувати. Я тебе дуже люблю!..