Помітив, що в мене, як, мабуть, і в багатьох, особливо психологів всяких і т.п. та сама проблема. Я знаю, що мають робити інші, щоб уникнути якоїсь ситуації, можу порадити, що краще робити, якщо вже потрапив у неприємності (я маю на увазі не "папал на бабкі", а сварки між людьми, неприємності, які виникають у відносинах між людьми). Навідь, допомагає таке. Іноді просто можу підбодрити людину. Звичайним "зарідом оптимізму", такими банальними словами, як "ти це зможеш", "не будь песимістом, все може бути набагато краще", просто порадою... Лишень порадою, яка може бути й взагалі не виконана, просто, вона відроджує в людині надію... А тепер найцікавіше... Я не знаю, як мені самому вести себе в складних ситуаціях... Не знаю, що мені краще робити, щоб змінити своє життя на краще... Звичайно ж, я оптиміст, не лякайтеся:) Та, попри це, бувають моментми, коли мій оптимізм скінчується... А позичити нема в кого... Бо ніхто не помічає, що я потребую цю крихту чужої надії...:(

PS Мій найкращий друг, з яким ми тепер живемо на величезній відстані, казав (через СМС:)): "Ти мені дуже-дуже допомагаєш своїми порадами, СПАСИБІ!" Відповідь: "А хто б мені так допоміг?..:("