Вторник, 30 Августа 2005 г. 23:14
+ в цитатник
Помітив таку цікаву штуку:
Коли я дзвоню на якийсь номер вперше (не взагалі вперше, а, так би мовити, роблю першу спробу зв'язатися з абонентом), то чекання супроводжується думкою: "Ну, зараз, ще трохи почекаи, і хтось таки візьме слухавку". Беруть - добре. А як не беруть, то підчас наступних спроб думка вже інша. А саме: "Блін. все одно, зараз там, скоріш за все, нікого нема, і ніхто до телефона не підійде". Навідь якщо перерва міз двінками була півтори години. Цікаво, чого б це так? І сказати, що я песиміст - це глибоко помилитися, бо я є оптимістом, за виключенням коротких проміжків часу:) Тих, коли на душі дуже погано, з різних причин.
А ще,останнім часом щось не хочетсья вести щоденника. От трапилось щось, думаєш, треба про це написати. Півгодини затримки - і вже нема настрою писати. Він не погіршується, просто змінюється трохи (зовсім трохи!), і вже пригода, що сталася півгодини тому, не заслуговує більше на таку увашу в мене... Хоч комп'ютер з собою носи:):):)
-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-