Поточний настрій - блііін...
Вона - це доля... Окрім як знущанням це не назвеш. От обіцяла дівчина ще взимку до Мюнхена приїхати, від школи була подорож до Німеччини, по декількох містах. У тому числі й до Мюнхена на 3 дні завітати повинні були. Я вже сподівався, а тут.... Виявляється, бажаючих замало, тому цю подорож було скасовано...
Добре, пообіцяла вона мені влітку на 2 тижні приїхати. Потім термін було скорочено до 10 днів. Та нічого, пережив би;)
Так тепер от воно, літо, а їй та мамі не дали візу... Взагалі, були ще й інші можливості отримати її, може, пощастило б, та от мені вчора розповіли про існування законів Мерфі, і про що вони кажуть, і виявилося, що все йде саме за ними... Чому? Її мамі приходить запрошення від друзей... На 2 місяці у гори... Тобто, про Німеччину вже мова взагалі не йде...:(:(:(
Не знаю, може, щось стане ясніше, поїду до неї.... Та це зовсім не так просто. Батьки, гроші... Блін, що це за світ такий?!!
Хочеться побачити її, поговорити... Інет - це ж золвсім інше спілкування, ніж коли гуляєш парком чи їси морозиво на лавочці...
Блін, взагалі, таке враження, що я просто черговий раз домріявся... Здається, ще жодного разу мої мрії... не великі бажання, а саме мрії, не виповнювалися.:(Хоч взагалі не мрій тепер:(