Другу частимну вже читав десь:) А перша... Ну шо я можу сказати... Мою свободу ніхто не купував ні за які роліки, денді та інше. Всіт змінюється, і з цим тбера змиритися. В 60-ті - 70-ті діти бігали дивитися мультики, а в 50-ті ще й мультиків не було! А покоління виросло, вони не дивилвся мультики. Вони гралися, лускали насння та розповідали історії... І вони теж вижили! А наші діти будуть потім дивитися на батьків через 3-Д окуляри, в яких зовсім не батьки, а компютерні ігри. І ми так само не будемо їх розуміти, та будемо згадувати часи, коли ми падали в велосипедів на величезній швидкості та без шоломів, хоча в кожного 5-го він був. Як ми каталися на машині без прав. Як ми мріяли про чорні мерседеси і так далі. Нє, звичайно, добре згадати "старі часи":) Але... Особисто в мене таке враження, ніби я дурна дитина, яка гає свій час перед комп'ютером замість того, щоб гратися у якись для нас безглузді ігри...