Чверть століття тому, коли Евелін Гленні навчалася за класом фортепіано і взагалі їй було девять років, вона оглухла. Втратила 95% слуху і чує лише гучний шум. Усі викладачі відмовилися від неї, окрім однієї. Вона стала великої перкуссіоністкою. Перетворила барабани, ксилофон і маримбу в сольні інструменти. Записала 22 альбоми. Отримала дві «Греммі». Крім класичних музикантів, грала ще з Бьорк, Боббі Макферрином, Стінґом. Отримала орден офіцера Британської імперії. Вона виходить у сцену босоніж розповідаючи, що босими ногами й власне всім тілом навчилася відчувати вібрації музики. Вона, щоправда, недолюблює питання про глухоту, оскільки її концерти — це не цирковий атракціон («Треба, глуха, а грає!»).