подумала, що існують у житті моменти, які дають сили жити. Вони дрібні, незначні. Але згадка про них може бути найсуттєвішою підтримкою. На жаль такі моменти починаєш цінувати лише згодом. І більшої цінності вже не знайти.
Як добре, що існують такі дрібниці. Як добре, що наше життя складається з дрібниць. Як добре, що я лише дрібниця у Всесвіті. Як добре, що всі мої вчинки дрібні, мізерні і незначні. Інакше я б вмерла перед нащадками зсорому за те, що так марную своє життя.