МИТЬ   СВІТУ  -  ЗНИКАЄ

     

     Ніхто не відчуває ,ніхто не відчуває слово,

     Знов, повторіння  на…пам'ятовування.

     Але пишу, як це, - не дивно: - знов і знову:

     Належитьворушити, - в Душі : -мовчання.

 

     Не чують Душі, - як  БОГа  ЧАС: -  застерігає,

     Колишній старий шлях, - заїжджений: - тремтить,

     В Душівогонь, -вже не горить, - не приростає,

     З дерев, - наче сголих  Душ:- останній лист летить.

     

    Місяць, -змінює СВІТладень на морок: - хибний бік,

    Місяць -самотності  кошмар, -  з нього: - сідає тінь,

     Місяць,  - виблискує  в насолоді: -пристрасті клубок ,

    Місяць, -тягнЕ  безвольних   у Божевілля: - в тлін,

    

     У  неосвітлений «рай», - Мир  Наш: -  прибуває,

     Над головою, -Місяцьтихо тліє: - сяє морок,

     Узвичку,-в тьмяність: -  наші Душі  заганяє,

     ЗабожеволІють вони, в подібної самотіЗірок.

     

     Роїться над Землею, - в безодні: - Зорянагромада,

     Захоплює, в тій глибині, - тих,наявних, сновидінь.

     Наш Світ, -пакован мрією,у ній сховалась: - дія шкода,

     Шкідливамрія,-в ній думка, але нема: -  натхнень.

 

     СтогІн минулого,й гадки Світа: - не наздогнати,

     Візерунки,- колишнього-минулого,в печалі, і ... мовчат.

     Вкайданах, - до Зірок - доСВІТла: -  Душі не підняти.

     Привіт  від Місяця, - він…злісний: -проявляє результат.

     

     Колись – то, - у Місяця був шлях: -світлий –інший,

     Той шлях , - він просвистів,  лишив: -  порожніми слова…

     НЕ слід,стрибати! Ще СВІТло  на Землі, - вінжИвий!

     А місяць?  Місяцьмертвий!    Нам   дорогА Земля живА.

 

        Шлях Місяця, - лишивсЯуминулом: -він і відпадає,

     Сміливим-зухвалим,  можливо: - завершитийого?

     На тій Землі, - де лежачи…дИхають: - страждають…

     СВІТла шлях, - Єдиним залишився:-до щастя одного.

 

     Ховається,  - уСвіті Нашому: - Душ погляд неосяжний,

     І Митівсі-  сліди, - летять  в безодню:- вту пітьму,

     Земля, - в сУм'ятті такому: - знак спізнілий і тривожний,    

    Миру, - колишнійвізерунок: -  йде назавжди з Землі.  Чому?

       

      Життя загублений, - колишній сенс: -  він спричиняє рану,

      Навесні,влітку,  восени івзимку... не стримати тих втрат,

      І кожен  бачить, -  що вже: - не сприймаємо ігнане,

      Наш СВІТло - БОГ,  позбавитьзло:  його надійнихграт.

 

      Вернеться ДАР  Землі, - він  від БОГа: - для захоплень,

     Не поперхнеться,- життяЗемлі: - колишнім Місяця  гріхОм,

     Життя, -минулихтих катів: - впам'яті заразна погань,

    Той гріх, -не повторить Земля: - пішла своїм шляхом.

 

          Лишилосьсказати,тільки їм, -   Бувайте!-  Ті малюнки зла!

      Tам, - попереду: -буде,безсумнівно … світле воскресіння!

      СтарИй - світ-простір,-в  тишІ сиплеться: - в мовчанні дна,

      Миті Миру (МИГи), - відЛІТАЮТь: - Душам їх- спасіння.

 

                                   ***.