24 августа 2017, 10:30

У місті темно!

Ні старому,ні малому не раді.

 

Камуфльовані Діди Морози ведуть на плацу паради.

"Ать-два!"- командує генерал у папасі.

-Це наші?

-Ні,дитинко,це все ще не наші!

Наші прийдуть,то будуть світлі,як світло.

Стрункі,як тополі,

Як янголи,будуть привітні.

Зупинять "ГРАДи",задують жерла "Акацій"…

-Ми будемо вдома?Не будемо мови стидатись?

А місто,його відбудують солдати?

- Напевно,вони ж бо не звикли стріляти.

Вони ж були вчора лікар,вчитель та вчений.

Прийшов "руський мир",

Зробив з них героїв арени.

А з нас сіреньких,маленьких мишок.

Тихіше,дитинко,давай розмовляти тихіше.

Ти ж знаєш,за стінкою,там де сусіди,

Тепер "ополченці",

Товчуться в квартирі діда.

Старого,того,що був щедрий на ласку,

Цукерки давав,

В неділю розказував казки.

Не має у нас діда…

-Поїхав?

-Так,люба,далеко!

Нехай його душу на крилах колишуть лелеки.

Спи,мила,нехай тобі сниться щось гарне.

-Веселка?

-Так,весела веселка у травні.

-І мир,мамо,мир!

Хай мир мені швидше насниться,

його принесуть нам блакиньо-жовті жар-птиці,

веселі,з піснями,

з щедрівками,мамо,з козою,

з Різдвяною зіркою,що діти несуть над собою.

Пісні най лунають,у тому,у нашому мирі,

Наш кіт не загине,і дід знову вийде з квартири,

І більше не буде на вікнах отих перехрестів,

Й родзинки у тісті,

Мені посміхнуться похрестні,

Я більше не буду свої оченята ховати…

Мамо,а руськіе люди,вони позбирають гармати?...

Луганськ,Ровеньки,Довжанськ,Сорокіно,Хрустальне,Лутугіно та інші окуповані міста чекають на тебе,Україно!