Одесские порты стремительно теряют транзитные грузы |
|
Метки: одесса порти одеський порт |
Крупнейший тендер в порту Южный фальсифицирован – источник в ГПУ |
|
Метки: порти гпу дноуглубление тендер |
Заниматься строительством портового терминала сегодня нецелесообразно — мнение |
|
Метки: порти інфраструктура |
В чьих руках находится «Морской торговый порт «Черноморск»? Видео |
Как известно, 04 августа 2017 года, с должности директора Государственного предприятия «Морской торговый порт «Черноморск», был уволен Сергей Крыжановский. Соответствующий приказ подписал госсекретарь Андрей Галущак.
Как заявил сам Сергей Крыжановский, приказ является незаконным и поэтому был обжалован как в судебном, так и в административном порядке.
Быстрее, как ни странно, сработал суд, и уже 21 августа 2017 года судья Приморского районного суда г. Одессы Андрей Тарасов, принял решение, восстановившее Сергея Крыжановского в должности. Однако в порт Сергея Крыжановского не пустили вооруженные охранники, совместно с некоторыми сотрудниками порта.
Ситуация накалилась настолько, что ею заинтересовались киевские журналисты из "5 канала", представляющие передачу "STOP Корупції", которые провели собственное расследования. Что же интересного узнали журналисты можно узнать из репортажа.
|
Метки: порти |
Україні потрібна політика індустріалізації припортових територій — точка зору |
Аби збільшити експорт продукції з доданою вартістю з України, необхідно впроваджувати досвід балтійських країн з індустріалізації портів. Таку точку зору висловив в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс. Нагадаємо, що за результатами першого півріччя 2017 року загальне зростання вантажообігу в Україні склало близько 5%. На другому місці – вантажі агробізнесу, які виросли у порівнні з аналогічним періодом 2016 року на 18%.
За оцінками керівника АМПУ, експорт з України і далі зростатиме, тому збільшуватиметься і вантажопотік. «Однак мені б хотілося, щоб у довгостроковій перспективі Україна націлилася на відвантаження товарів із доданою вартістю, а не сировини. А це можливо за умови індустріалізації економіки. Я спостерігав подібний досвід у балтійських портах: транзитні потоки зменшувалися, тому порти запровадили для себе політику індустріалізації припортових територій і збільшення виробництва продукції з доданою вартістю. Для цього навколо портів створювалися спеціальні економічні зони, в які залучалися інвестиції», — пояснив він.
Він пояснив на прикладі, як це поліпшить економічну ситуацію в галузі. «Сьогодні в ДП «МТП Южний», наприклад, 14 млн т вантажів перевалюють 2,6 тис. робітників, а у схожих стивідорних компаніях Прибалтики — 500—700. Технології розвиваються, і кількість співробітників для однієї і тієї ж операції зменшується. Наше завдання — заохочувати інвесторів збільшувати додану вартість і відправляти продукцію на експорт», — підсумував він.
|
Метки: порти |
Одесский порт убыточное для города предприятие |
|
Метки: одесса порти одеський порт |
В Одесской области спецслужба нашла нефтебазу с российским топливом |
|
|
Скандал в Черноморском порту: налоговики сбыли бесхозный груз по заниженной вдвое цене |
|
|
Крупнейшая железнодорожная лизинговая компания России на грани банкротства |
|
|
Новые российские ограничения в Азовском море выгодны портам Большой Одессы |
Новые ограничения на судоходство в Азовском море, инициированные властями России, как это не парадоксально, но могут быть выгодны для портов Большой Одессы.
С 1 августа РФ вводит ограничения на проход судов по Керчь-Еникальскому каналу на период возведения арок моста (Керченского моста в Крым — прим ред.). Процесс этот может затянуться на два месяца, но именно этот судоходный канал связывает Черное море с Азовским, на котором действует два торговых порта Украины — Мариупольский и Бердянский. Также ограничения коснутся судов, которые превышают 160 метров в длину, 31 метр в ширину и имеют более 33 метров надводного габарита с осадкой более 8 метров. Об этом сообщает эксперт Центра транспортных стратегий Андрей Исаев.
«Сейчас все находятся в ситуации неопределенности, созданной благодаря действиям российского правительства. Каким образом она будет развиваться в дальнейшем и уменьшится ли число судозаходов, сейчас сказать тяжело. Потому что часть грузоотправителей переориентировали свои грузы на этот период на Черноморский бассейн, и вернутся ли они обратно — это предмет переговоров, ведь в ситуации неопределенности бизнес долго действовать не может», — указывает начальник пресс-центра Мариупольского порта Георгий Романенко.
Основными экспортерами через украинские порты Азовского моря являются структуры Рената Ахметова. Теперь им придется переориентироваться на порты Черного моря, в первую очередь — Одессу и Николаев. Это обязательно приведет к повышению конечной стоимости продукции предприятий региона. Ну а для портов Большой Одессы сокращение перевалки через Бердянск и Мариуполь может привести к увеличению грузооборота.
|
Метки: порты |
Ставки портовых сборов в Украине нужно снижать |
|
|
Крыжановский не признает увольнение с поста директора госстивидора «Черноморск» |
Бывший директор ГП «Морской торговый порт (МТП) «Черноморск» Сергей Крыжановский обратился к премьер-министру Владимиру Гройсману с официальным письмом, в котором заявил, что его увольнение 4 августа состоялось с нарушением процедуры. Об этом сообщили в пресс-службе госстивидора.
«Мне не сообщили о существовании подобного приказа и со мной никто не связывался по вопросу ознакомления с приказом. Есть основания считать, что мое «увольнение» произошло с грубым нарушением требования постановления Кабмина, т.к. отсутствует согласование увольнения с поста директора с главой обгосадминистрации и Кабмином», — заявил Крыжановский.
В приказе указано, что основанием для увольнения послужил неэффективный порядок использования имущества порта. По мнению директора госпредприятия, оснований для этого нет. «Неэффективное использование и сохранность государственного имущества не подтверждены никакими доказательствами. Подозрение в рамках криминальных дел мне не предъявлялось», - подчеркнул он.
Крыжановский просит главу правительства отстранить госсекретаря Министерства инфраструктуры Андрея Галущака, чья подпись стоит под приказом, от должности на время проведения служебного расследования.
Сергей Крыжановский был назначен руководителем Ильичевского МТП (после переименования — МТП «Черноморск») 25 ноября 2015 года. Он победил на соответствующем правительственном конкурсе. Комитет по назначениям руководителей особо важных для экономики предприятий выбрал кандидатуру Крыжановского в начале октября 2015 года.
4 августа 2017 года приказом Мининфраструктуры Крыжановский уволен с занимаемой должности. Исполняющим обязанности директора МТП «Черноморск» назначен Анатолий Еременко.
Морской торговый порт «Черноморск», один из крупнейших портов Украины, расположен на территории Черноморского морского порта на берегах Сухого лимана в 12 милях к юго-западу от Одессы. Помимо него в Черноморском морском порту работают: ООО «Трансбалктерминал», ООО «Ильичевский зерновой терминал», ООО «Транс-сервис», ООО «Рисоил Терминал», ООО «Олир Резорсис» и другие портовые операторы.
Кабинет министров постановлением №46 от 25 января 2017 года переименовал Ильичевский морской порт в Черноморский морской порт.
Ильичевский морпорт в 2016 году сократил грузооборот по сравнению с 2015 годом на 7,8% — до 15,942 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 12,1% против 11,9% в 2015 году.
|
Метки: порты |
Україна не може дозволити собі відновлення портів державним коштом, – Новак |
Сьогодні держава не може дозволити собі інвестувати кошти у річкову інфраструктуру. Тож маємо лише два варіанти: або передати порти концесіонерам, або ж взагалі віддавати їх у приватні руки. Однак для цього влада повинна розробити відповідну програму розвитку та прозорі правила гри.
Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» (щобудня о 13:00-15:00 та 17:00-19:00 на телеканалі ZIK) висловив економічний експерт Андрій Новак.
Наразі Україна не може дозволити собі інвестувати кошти у річкову інфраструктуру із державного чи місцевих бюджетів.
«Тому можемо або широко практикувати концесію, або взагалі пропонувати приватизацію. Власними коштами відновлюватимемо порти ще двадцять п‘ять років і стан їхній буде не на багато кращим, ніж є зараз», – вважає Новак.
Тож, якщо держава неспроможна виділити достатню кількість коштів, має створити законодавчі правила гри, дотримуватися їх та миттєво реагувати на будь-які порушення.
«Вона має виробити інвестору розуміння того, що у нас існує державна програма розвитку. Адже він повинен розуміти, у рамках чого працює. Навіть, якщо Президент або прем‘єр-міністр запрошуватиме інвесторів особисто, не бачачи програми розвитку і зрозумілих правил гри, а особисті контакти та прохання не спрацюють», – наголосив експерт.
На його думку, у цій сфері Україні найкраще просто перейняти європейське законодавство. Адже, якщо держава рухається у напрямку ЄС, рано чи пізно це таки доведеться зробити.
«Тож навіщо за це братися двічі? Краще вже зараз запровадити німецьку, французьку чи італійську практику. Тоді ми розумітимемо, що у цій сфері вже є законодавчо готовими для повноправного членства в ЄС», – зазначив Андрій Новак.
|
Метки: порты |
За що АМПУ судиться з глобальними контейнерними операторами |
Гравці ринку портових послуг неодноразово відзначали, що Україна знаходиться в числі перших країн за вартістю портових послуг у Чорноморському регіоні й навіть у світі, і судозаходи в наші гавані – одні з найдорожчих. Так, за даними компанії «ЦТС-Консалтинг», захід судна класу capesize в порт Южний коштує $430 000 і обходиться в 3,5 разу дорожче, ніж, наприклад, у російський Новоросійськ ($123 000), і в 6,6 разу дорожче, ніж в турецький Ердемір ($64 500).
Порти не можуть самі встановлювати збори, їхній розмір визначається нормативними документами Мінінфраструктури (МІУ) і Адміністрації морських портів України (АМПУ). У МІУ давно визнають, що ставки потрібно переглядати, але цей процес затягується. Нова методика розробки портових зборів, що має здешевити суднозахід, розробляється в МІУ вже понад року і, можливо, буде готова наприкінці 2017-го. Тим часом поки що доходи від портових зборів осідають на рахунках АМПУ. У 2016 році адміністрація отримала дохід від портових зборів на суму майже 5 млрд грн – це 58% від її загального обороту. Витратити все на розвиток портів не виходить – 75% від свого прибутку АМПУ відраховує до держбюджету. Інвестиції в об'єкти інфраструктури в бюджеті АМПУ 2016 року склали лише 650 млн грн.
При тому що керівництво МІУ і АМПУ погоджується з фактом занадто високих зборів і декларує наміри їх переглянути, паралельно відбуваються протилежні процеси. Адміністрація нараховує збори, правомірність яких сумнівна, вважають в Асоціації контейнерних ліній України (АКЛУ), що об'єднує українські представництва глобальних контейнерних ліній (ZIM, Maersk Line, Arkas, MSC).
Збір розбрату. Вже майже рік, як АМПУ окремим дорученням (виданим 10 серпня 2016 року) зобов'язала свою Одеську філію стягувати канальний збір під час суднозаходів у ті гавані, де він історично ніколи не стягувався, розповідає директор Maersk Ukraine Роман Колоянов.
«Йдеться про ті гавані Одеського порту, в які заходять наші судна – Ланжеронівську і Карантинну. Справа в тому, що під час заходу в них судна не проходять канал Одеського порту, канал йде повз ці гавані, тому нараховувати збір там нема за що», – каже Колоянов.
В акваторії зазначених гаваней знаходиться один з найбільших в Україні контейнерних терміналів, що належить компанії «ГПК-Україна». У 2016 році вона обслужила вантажопотік у 283 000 TEU. На цей термінал зав'язані одеські сервіси судноплавних ліній, зокрема Maersk Line. Вона надає регулярний щотижневий океанський сервіс з заходом в Одеський порт, який є частиною маршруту між країнами Близького Сходу і Індією, розповідає Колоянов. У 2016 році компанія перевезла з заходом до України 200 000 TEU.
Ще одна судноплавна компанія, глобальна ZIM, через свого українського агента звернулася до Окружного одеського адміністративного суду, який визнав неправомірність нарахування збору, а пізніше апеляційний суд залишив у силі це рішення. Справа дійшла до Вищого адмінсуду, який погодився з аргументами попередніх інстанцій. Крім того, у липні суд скасував окреме доручення АМПУ про встановлення канального збору. Раніше, в січні, АКЛУ звернулася зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена, і вона визнала її обґрунтованою, розповіли в юридичній компанії LeGran.TT, що представляє інтереси ZIM у цій справі. «Проте рішення досі не виконується», – зазначає Тетяна Титаренко, директор юркомпанії.
У LeGran.TT підтверджують, що під час проходження суден у чотирьох гаванях Одеського порту із восьми послуга, за яку стягується канальний збір, фактично не надається. «У випадку з канальним збором це плата за надання судну можливості зайти в гавані. Але в нашому випадку судно не користується каналом, а значить – не отримує послугу. Отже, плата теж не повинна стягуватися. Глибини акваторії порту дозволяють пройти судну до вказаних чотирьох гаваней без використання підхідного каналу. Зокрема, проектна глибина каналу – 14 метрів. У зазначених гаванях і на маршруті слідування судна глибина 12–14 метрів. Тобто фактично така сама. Тому судну не потрібно використовувати канал, щоб зайти в зазначені гавані», – пояснюють у компанії. Зокрема, це стосується, крім Ланжеронівської та Карантинної, також Нової і Каботажної гаваней. Тоді як природні глибини в Хлібній, Заводський, Практичній і Нафтовій гаванях складають 4–6 метрів, так що канал використовувати необхідно.
АМПУ тримається до останнього. Mind звернувся до АМПУ і МІУ з проханням прокоментувати їхню позицію щодо нарахування канального збору в Одеському порту. У МІУ переадресували питання АМПУ, а в прес-службі адміністрації відповіли, що згодні з рішеннями судів. «Дійсно, 11 липня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову про часткове задоволення позову проти АМПУ щодо стягнення канального збору з суден, які прямували на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней Одеського порту. Станом на сьогодні рішення з цієї справи набуло сили і є обов'язковим до виконання на всій території України», – йдеться у відповіді прес-служби. У відповідь на уточнююче питання – чи означає це, що спірний збір більше не нараховується, в АМПУ підтвердили: так, з 25 липня 2017-го, тобто з моменту набрання законної сили цією постановою, збір Одеською філією АМПУ не нараховується.
Разом з тим в одній з судноплавних компаній запевняють, що це не так. «Буквально вчора ми отримали рахунок за суднозахід, який включав канальний збір. Звичайно, їм простіше сказати, що спір вирішено. Але ми в це повіримо лише після того, як не побачимо цього збору в дисбурсменті (рахунок за витрати з обслуговування судна від порту. – Mind)», – говорить представник однієї з компаній, що задіяні в суперечці. Рахунок виставлений від Одеської філії АМПУ. У порту офіційно не коментували ситуацію, але в неофіційній бесіді представник порту сказав, що доручення не стягувати збір від АМПУ було, хоча на практиці його виконати складно. «Нам надіслали вказівку на Ткачука (начальник філії Ігор Ткачук. – Mind) – «прошу виконати рішення суду». Але це не в наших силах, це саме АМПУ має дати вказівку на розрахунковий центр. Ми люди підневільні», – виправдовуються в порту.
Варто зазначити, що канальний збір – один з найістотніших для АМПУ, на нього припадає близько 20% від усіх доходів від портових зборів. «За 2016 рік та І квартал 2017-го загальний показник (доходу з канального збору) дорівнював 1,1 млрд грн, з них за цей період по Одеському морському порту нарахування склали 68,7 млн грн», – йдеться у відповіді прес-служби на запит Mind.
Підрахунок збитку. Наскільки серйозно те, що відбувається, з точки зору компаній, які працюють в Одеському порту? «З серпня минулого року ми щотижня переплачуємо АМПУ від $3000 до $5000. Які наслідки, крім фінансових втрат? Суть у тому, що ми не розуміємо дій АМПУ, яка відкрито порушує українське законодавство. Для нас це вносить фактор непередбачуваності при роботі в Україні», – зазначає Колоянов.
В українському офісі ZIM офіційно відмовилися від коментарів, аргументувавши це тим, що згідно з внутрішніми нормативами, з пресою спілкується лише глобальний офіс. Однак неофіційно там підтвердили, що всупереч рішенням чотирьох судів збір нараховується, як і раніше. «Ми здивовані відсутністю реакції. Жодної реакції – для нас це нонсенс», – сказав співрозмовник Mind. Він також додав, що ZIM подала новий позов до суду – з вимогою відшкодування збитку, нанесеного через незаконне стягування збору. Сума збитку оцінюється в $122 000.
У Maersk, яка поки що не зверталася до суду, він може бути ще більшим – близько $200 000. «У нас немає сумніву в тому, що суд стане на наш бік, тому що наші аргументи безперечні, і це вже підтвердили попередні рішення судів. Шкода, що в підсумку через незаконні дії АМПУ постраждає держава і платники податків, адже адміністрації доведеться не тільки повернути гроші, а й компенсувати судові витрати», – каже Титаренко. Але і цим збитки морської галузі можуть не обмежитися, впевнена вона: справа в тому, що АКЛУ звернулася також зі скаргою до Антимонопольного комітету. «І якщо АМКУ визнає, що тут має місце зловживання монопольним становищем з боку АМПУ, яка є природною монополією, то їм загрожує штраф на суму до 5% від виручки за 2016 рік», – додає директор юркомпанії. У 2016 році дохід АМПУ склав 7,3 млрд грн, тобто сума можливого штрафу – 365 млн грн.
Нагадаємо, це вже не перший серйозний конфлікт АМПУ з іноземними компаніями, що працюють в українських портах. 2016 рік ознаменувався затяжним протистоянням корпорацій Bunge і Noble, що оперують причалами в Миколаївському порту, і адміністрацією Миколаївського порту. Компанії домагалися юридичних гарантій з довгострокового доступу до причалів, а також не погодилися з істотним підвищенням тарифів на доступ до причалів і переукладанням договорів на нових умовах. Суперечка перекочувала до суду. Активна фаза конфлікту завершилася після зміни керівництва миколаївської філії АМПУ.
Катерина Гребеник, 28 липня 2017
mind ua
|
Метки: порты одесса |
На реконструкцію одного з причалів одеського порту витратять майже мільярд |
ТОВ "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" стало переможцем тендеру на реконструкцію вантажного причалу №7
Про це це стало відомо з системи Prozorro.
Єдиним конкурентом тресту була компанія ТОВ "ГТ Проект-Україна", проти її пропозиція була визнана гіршою за ціною. Таким чином, саме "Ремонтно-будівельний трест ЧМП" виконає роботи на суму 945 мільйонів гривень. Зокрема, майже 149 млн. грн. витратять на придбання сталевих електрозварних труб, 104,9 млн. грн. підуть на закупівлю профілів для шпунтових паль.
Раніше та ж сама компанія виграла тендер на реконструкцію вантажного причалу №16 в Одеському порту.
|
|
Пьяный моторист угнал теплоход, столкнулся с другим судном и сломал себе нос |
В Москве моторист, находящийся в состоянии сильного алкогольного опьянения, угнал теплоход, осуществил навал на другое судно и травмировал себе нос.
Происшествие зафиксировано правоохранителями 27 июля у причала Кленового бульвара.
Так, прогулочный теплоход «Егорий» столкнулся с другим судном – «Сильвер». В результате инцидента оба плавсредства получили незначительные повреждения.
Кроме того, при столкновении пострадал виновник происшествия – пьяный моторист «Егория», который был госпитализирован с травмой носа.
По факту инцидента начато разбирательство. Ведутся следственные мероприятия.
|
|
Сегодня в мире отмечают День системного администратора |
Ежегодно в последнюю пятницу июля в мире отмечается Международный день системного администратора — профессиональный праздник всех тех, от кого напрямую зависит надёжное и бесперебойное функционирование серверов, корпоративных сетей и рабочих станций, многопользовательских компьютерных систем, баз данных и прочих сетевых служб.
День сисадмина появился в 2000 году с подачи американского IT-специалиста Теда Кекатоса (Ted Kekatos), увидевшего журнальную рекламу Hewlett-Packard, в которой благодарные пользователи одаривают цветами и корзинками фруктов системного инженера, установившего новые принтеры. Это и навеяло идею о том, чтобы выделить особый день в году в качестве Дня системного администратора. Тед зарегистрировал доменное имя SysAdminDay.com и сделал сайт, ставший впоследствии главной информационной площадкой для всех представителей этой славной профессии.
По сложившейся традиции, в День системного администратора принято чествовать виновников торжества, проявлять к ним повышенное внимание и дарить им подарки. Также в эту праздничную дату по всему миру проводятся разнообразные конференции, семинары и слёты IT-специалистов и знатоков цифровых технологий.
|
|
В первом полугодии 2017 госстивидоры потеряли 16% грузооборота |
Государственные стивидорные операторы, входящие в сферу управления Министерства инфраструктуры, в январе-июне 2017 года сократили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 15,7% — до 17,199 млн тонн. Об этом свидетельствуют данные ГП «Администрация морских портов Украины» (АМПУ).
Согласно данным АМПУ, удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 26% против 32,3% годом ранее.
Переработка экспортных грузов снизилась на 12,2% — до 12,891 млн тонн, транзитных — на 37,4%, до 1,302 млн тонн, во внутреннем сообщении — в 3,5 раза, до 372,81 тыс. тонн. Перевалка импортных грузов выросла на 13,2% — до 2,632 млн тонн.
Перевалка наливных грузов увеличилась на 37,9% — до 131,79 тыс. тонн. В частности, переработка растительного масла выросла на 46,4% — до 114,43 тыс. тонн, нефтепродуктов — в 2,1 раза, до 17,1 тыс. тонн. Перевалка химических грузов составила 0,26 тыс. тонн.
Переработка сыпучих грузов сократилась на 17,6% — до 12,968 млн тонн. В частности, переработка руды снизилась на 37,9% — до 6,932 млн тонн, кокса — на 25,9%, до 73,65 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 8,9 раза, до 11,68 тыс. тонн. Перевалка угля увеличилась на 21,3% — до 2,087 млн тонн, строительных грузов — на 64,8%, до 1,559 млн тонн. Переработка хлебных грузов выросла на 21,3% — до 1,191 млн тонн, в том числе перевалка зерна — на 15,6%, до 997,7 тыс. тонн. Перевалка других сыпучих грузов увеличилась на 54,3% — до 1,111 млн тонн.
Перевалка тарно-штучных грузов снизилась на 10,1% — до 4,099 млн тонн. В частности, перевалка черных металлов сократилась на 14% — до 3,038 млн тонн, в том числе металлопроката — на 26%, до 1,161 млн тонн, чугуна — на 20,9%, до 579,11 тыс. тонн. Переработка металлолома упала на 30,4% — до 36,7 тыс. тонн. Перевалка других грузов черных металлов выросла на 7,1% — до 1,261 млн тонн. Перевалка лесных грузов выросла на 55,6% — до 55,45 тыс. тонн, автотехники и сельхозтехники — на 61,2%, до 27,21 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 3,1 раза, до 29,38 тыс. тонн. Переработка продовольственных грузов сократилась на 42,9% — до 21,5 тыс. тонн.
Контейнероооброт составил 32 TEU против 12 987 TEU годом ранее. Переработка большегрузных автомобилей сократилась на 0,1% — до 563,5 тыс. тонн. Количество перегруженных большегрузных автомобилей выросло на 4,3% — до 16 838.
По данным АМПУ, госстивидоры в 2016 году сократили грузооборот по сравнению с 2015 годом на 21,3% — до 38,415 млн тонн. Удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 29,1% против 33,9% в 2015 году.
Морпорты в январе-июне 2017 года увеличили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 4,7% — до 66,049 млн тонн.
|
|
В 2017 году объем дноуглубления в портах Украины вырастет в 2 раза |
Запланированный объем эксплуатационного дноуглубления в морских портах Украины на 2017 год составляет 9,42 млн куб. м, что вдвое больше показателей 2016 года (4,4 млн куб. м).
Как передает "ПроАгро", об этом сообщает пресс-служба АМПУ.
В то же время планируемый объем капитального дноуглубления в 2017 году составляет 10,9 млн куб. м тогда как в прошлом году аналогичные виды работ не проводились.
Отмечается, что в настоящее время уже заканчивается эксплуатационное дноуглубления в Николаеве и завершено в СМП "Ольвия", продолжаются работы в порту "Черноморск". В июне был заключен контракт с бельгийской DEME Group на проведение очистки акватории порта "Южный" от наносов ила.
Кроме того, в 2017 году будут начаты и другие проекты эксплуатационного дноуглубления, а именно:
В направлении капитального дноуглубления запущены два проекта в порту "Южный", где подрядчиком выступает китайская CHEC.
Также запланированы другие проекты к реализации:
Подчеркивается, что тендеры по выбору подрядных компании для проведения соответствующих работ будут объявлены в системе Prozorro в ближайшее время.
|
Метки: порты |
Мариупольский торговый порт использует мощную гелиосистему |
Мариупольский торговый порт вложился «по-крупному» в нагрев собственного водоснабжения. Для подогрева воды будет использована крупнейшая в стране гелиосистема. Вакуумное мощное оборудование было установлено на крыше здания и заняло практически всю ее площадь. Осенью этого года планируется провести первые испытания солнечных батарей.

Ведомство сообщает, что новые установки на крыше позволят снизить летом расход газа до нуля, сэкономив немалую часть средств. Солнечные панели окупятся уже через 4 года, по мнению специалистов.
На крыше здания углесортировки завершают установку 252 солнечных коллекторов. Осенью текущего года планируется провести первый запуск солнечных батарей, но на полную мощность их включат в 2018 году.
Такие вакуумные солнечные панели используют для сбора солнечной энергии, которая нагревает теплоноситель и обеспечивает пользователей горячей водой, и отапливает помещения.
|
Метки: порты энергия солнца |