:(
Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів - небагато,
Вип'єте - холодного вина.
Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось: життя прекрасне!
Так, життя - прекрасне, а вона...

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Чи хіба зуміє голос подолати цю печаль?!

Так у світі повелося:
Я люблю її волосся,
Я люблю її думки й вуста,
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота...
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити - не п'яніти Від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Чи хіба зуміє голос подолати цю печаль?!