Загалом за 17 годин зйомки українські зірки приміряли 20 строїв, які відобразили 100-річну історію українського вбрання з різних регіонів країни: Західне Поділля, Покуття, Середня Наддніпрянщина, Гуцульщина, Галичина. Кожен місяць у календарі присвячено традиційному українському святу, на що вказують атрибути та елементи вбрання.

“Я відкриваю календар, я – місяць січень, — розповідає телеведуча Леся Нікітюк. — Різдво, коляда – саме пік, скажімо так! Мороз, сніг! Усі дівчата виряджаються і йдуть колядувати. У дитинстві я завжди колядувала. Для нас з братом та усіх родичів це було неабияке свято. Після коляди ми збиралися за одним столом, рахували гроші, ділилися цукерками. Було казково!”

Певні місяці календаря приурочено до найбільш очікуваної у кожній родині події – весілля. Раніше дівчину вбирали у щедро оздоблений вінок, як символ дівоцтва та краси. Під час зйомки проекту “Щирі”, заплітаючи волосся для образу нареченої, вся команда співала, адже за давньою традицією саме обряд вбирання молодої до шлюбу щонайбільше оспівувався.

Команда Музею Івана Гончара та стиліст зйомки – дизайнер Наталія Каменська, створили автентичні образи. Серед елементів вбрання сорочка з унікальним кучерявим гуцульським швом – коли на одному рукаві було більше тисячі малесеньких спіральок. Щоб вишити таку сорочку треба витратити більше, ніж чотири місяці часу. Таку сорочку дівчині до Великодня часто шила вся родина, оскільки сама могла не справитися.

Є також спідниця, яку називають димка з вибійкою. Для того, щоб створити на ній свого роду “принт” з коричневих цяток, брали дерев’яні штампики і били по тканині. Крім того, вона рясно заплісерована. Прати таки спідниці було небажано, адже заплісерувати її знову надзвичайно складно.

Для зйомок використовували оригінальні коралові намиста, які сьогодні вже неможливо створити. Через забруднення довкілля корали, з яких у XVIII-XIX столітті робили прикраси, вже назавжди втратили свій характерний червоно-морквяний колір.

“Український одяг дуже розмаїтий. Цих речей зараз все менше і музеї на кшталт нашого не мають змоги поповнювати колекції швидко. Але з часу відкриття нашого музею вже минуло 25 років і колекція, з якої розпочався музей Івана Макаровича Гончара, завдяки зусиллям родини Гончарів фактично подвоєна, — розповідає заступниця директора з нематеріальної культурної спадщини Мирослава Вертюк. — Проект “Щирі” – це можливість сильно, якісно та красиво відповісти на сучасний запит інтересу суспільства щодо пізнання українських традицій. Календар традиційних свят є духовною та естетичною структурою, за якою жив український народ. Зараз саме час до відновлення матриці наших свят та впорядкування традицій. Якщо ми зможемо відновити цей пласт з допомогою календаря та об’єднати суспільство навколо перевірених століттями ідей та цінностей – це буде вагомий результат.”

Виставка проекту “Щирі” відкриється 14 листопада у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара", а благодійний календар можна уже зараз замовити за посиланням: https://goo.gl/MunnwL.