Консервантам не щастить значно більше, ніж іншим косметичним інгредієнтам. Щодо них споживачі мають недовір'я, що граничить з неприязню. Якщо ароматам або поверхнево-активним речовинам, компонентам основи і іншим синтетичним інгредієнтам чомусь прощають ненатуральність, про консерванти думають, що все «хімічне зло» у косметиці – тільки від них.

З'ясуємо, чи заслужено ми так кривдимо консерванти?

Чи можна обійтися без консервантів?

Косметичні засоби – ідеальне середовище для росту і розмноження мікроорганізмів, оскільки містять органічні сполуки, мікроелементи і воду. При потраплянні мікробів косметична сировина псується і виділяє токсичні речовини, які при нанесенні на шкіру можуть спровокувати алергічні реакції. Запобігти цьому здатні саме консерванти – життєво важливі інгредієнти косметичних засобів.

Прихильникам «стовідсотково натуральної косметики» скажемо відразу: концентрація консервантів у якісних препаратах (а Faberlic інших не виробляє) з «коефіцієнтом запасу» приблизно 100. Іншими словами, для того, щоб виявилися несприятливі шкірні реакції, концентрація повинна бути збільшена в 100 разів!

Абсолютно натуральної косметики практично не існує (хіба що ви відмовитеся від кремів зовсім і будете користуватися масками з селянського сиру). Адже природні інгредієнти, особливо білки і рослинні олії, швидко псуються. Не містять консервантів препарати на спиртовій (понад 20%) основі, безводні жирові креми і косметика, де в якості консервантів використані ефірні олії. У решті випадків напис на банці не «містить консервантів» абсолютно неправомірний.

Інформація до уваги: консерванти – при дотриманні норм їх використання – стоять останніми у переліку препаратів, які можуть викликати алергічну реакцію шкіри!

Які консерванти бувають?

За своїми властивостями консерванти поділяють на наступні групи:

бактеріостатики – речовини, які знищують сам мікроорганізм;
бактеріоциди – речовини, які блокують здатність мікроорганізмів до відтворення;
фунгіциди – борються з грибками;
антиоксиданти – перешкоджають окисленню косметичних засобів – згіркненню олій при дії повітря тощо.

Консерванти відносяться до різних хімічних груп органічних речовин. Є групи, які використовуються особливо часто, оскільки досить давно відомі і перевірені.

Похідні бензолу і толуолу – бутилгідрокситолуол (ВНТ) і бутилгідроксианізол (ВНА). Вони – окремо чи разом – застосовуються в дитячій косметиці, препаратах для чутливої шкіри, в засобах для повік.

Бензойна кислота відноситься до групи органічних кислот (до цієї ж групи належать фруктові кислоти). Вона має абсолютно унікальні антимікробні, бактеріостатичні та протигрибкові властивості, що не дозволяють мікробам розмножуватися, і цим запобігає розповсюдженню інфекції – як в нашому організмі, так і в своєму власному середовищі. Іншими словами, брусниця сама собі консервант. Такі ж властивості має бензойна кислота, коли її вводять у косметику: не дозволяє в кремі або шампуні розмножуватися штучно занесеним мікробам. Бензойна кислота у величезній кількості міститься в брусниці, трохи менше – у журавлині, зелених яблуках.

Прихильники домашньої медицини використовують брусницю для лікування найрізноманітніших інфекцій – від ангіни до циститу. Найдосвідченіші передбачливо запасаються моченою брусницею, оцінюючи не тільки її медичні властивості, але і вражаючу витривалість: вона не претендує на місце в холодильнику, оскільки довго не псується і при кімнатній температурі!

Звичайно, у крем або шампунь вводять не товчену брусницю. Тут набагато доречніші напівсинтетичні похідні бензойної кислоти. Як і натуральна брусниця, вони абсолютно безпечні для шкіри. Ці напівсинтетичні компоненти активно діють при досить малих дозах – вже сотої частки відсотка бензойної кислоти достатньо для того, щоб повністю забезпечити крем від нашестя мікробів. А скільки для цього було б потрібно брусниці? Напевно банка з кремом виросла б до розмірів бочечки (в якій прабабуся, вийшовши заміж за прадідуся, тримала цю дивовижну ягоду насиченого кольору з витонченою кислинкою і якнайтоншим запахом).

Похідні бензойної кислоти – парабени (метилпарабен, пропілпарабен, етилпарабен, бутилпарабен). Здатні впоратися практично з усіма мікробами та мікроскопічними грибками. Вбивають навіть спори. Зазвичай їх використовують у сумішах завдяки синергічній дії – здатність підсилювати дію один одного. Тому, якщо їх змішати, загальна концентрація консервантів у препараті буде меншою, ніж якби в препарат ввести лише одного представника сімейства бензойної кислоти. Скажімо, для належного ефекту буде потрібно приблизно 1% метилпарабену, а при поєднанні його з «братами» – сумарна концентрація на 25–30% нижча, що, звичайно, значно знижує ризик побічних ефектів. Вони абсолютно нетоксичні, не викликають алергічних реакцій і подразнення шкіри в концентраціях, дозволених для стійкої косметики.

Органічні кислоти – лимонна, бензойна, саліцилова. Щоби з їх допомогою отримати оптимальний консервуючий ефект, необхідно використовувати достатньо високу концентрацію, тому ці речовини застосовуються як допоміжні у поєднанні з іншими консервантами (наприклад, з тими ж похідними бензойної кислоти).

Похідна сечовини (імідазолідиніл уреа) рідко є самостійним консервантом, оскільки для досягнення потрібного ефекту вимагає великої концентрації. Тому використовується як додатковий консервуючий агент у косметичних засобах із високим вмістом білків.

Карбопол – це група сполук, які є карбоксиакриловими або карбоксивініловими полімерами, абсолютно ідентичними з латексом – соком каучукового дерева. Споживчі властивості натурального латексу залежать від різноманітних причин: місця зростання каучукового дерева; від часу збирання латексу (в сезон дощів або в засуху) тощо. Карбопол, отриманий синтетичним шляхом, на відміну від латексу не залежить від зовнішніх впливів і не змінює своїх властивостей, а зберігає всі кращі якості свого «зведеного брата».

У косметиці карбопол відіграє роль гелеутворювача – основи для гелів і крем-гелів (без нього вони текли б, як вода). Саме він дає їм ту комфортну структуру, яка нам так подобається в гелях. Завдяки ньому гелі не створюють на поверхні шкіри липкої плівки, добре пом'якшують і зволожують шкіру.

Для найвимогливіших: одним з аргументів на користь карбопола може бути і те, що він є компонентом зубної пасти, яка через специфіку застосування (зранку, похапцем, можна ж і проковтнути ненароком), проходить особливо ретельні клінічні тестування.

Карбопол надає стабільності кінцевому продукту, у який входить. Від вилучення із заводського казана до розфасовки в тубу і протягом всього терміну придатності гель з карбополом не розшаровується, не висихає, не змінює кольору. (Для порівняння: гелі з карбоксиметилцелюлозою, яка застосовується в тих же випадках, що і карбопол, при зміні температури змінюють консистенцію, що позначається на їх споживчих властивостях).

Виробники ставляться до карбополу з професійною симпатією, оскільки він нічим не обтяжує технологічного процесу: добре розчиняється у воді, легко змішується з будь-якими активними інгредієнтами.

Крім карбопола, в ролі гелеутворювачів виступають і інші натуральні продукти. Зокрема, різноманітні похідні водоростей і лишайників – агар-агар, альгінати, карагенати тощо. Але досвід свідчить, що як гелеутворювачі вони не дуже себе виправдовують: створюють липку в'язку масу, яка залишає на поверхні шкіри неприємну плівку.

До того ж, похідні водоростей завдають клопотів у процесі виробництва: довго набухають, неадекватно поводяться при зміні температури води, погано змішуються з деякими активними інгредієнтами.

Проте ці продукти дають чудові композиції для ліфтинг-препаратів. Спеціальна обробка і точно вивірені дози дозволяють отримати ліфтинг-засоби, які гарантують комфортний механічний ліфтинг-ефект протягом декількох годин. Ліфтинг-препарати разом з водоростями зволожують шкіру і забезпечують її мікроелементами.

Ефірні олії використовуються як консерванти достатньо рідко і, зазвичай, тільки в засобах, які відносяться до ароматерапії. Причини: вони мають специфічний запах, який не всім подобається, і для забезпечення консервуючого ефекту їх концентрація повинна бути досить високою.

Антиоксиданти – ЕДТА, вітамін Е, вітамін С, бета-каротиноїди, похідні фенолу, біофлавоноїди й ін. Ці препарати ніяк не впливають на мікроби, а зберігають препарат від окислення, згіркнення жирової основи (передусім рослинних олій).
 

Що таке мікробіологічна чистота?

Цілковито запобігти потраплянню мікробів у косметику неможливо.

По-перше, сировина природного походження апріорі містить різні мікроорганізми. Навіть спиртові екстракти рослин заражені бактеріями!

До того ж, мікроорганізми неминуче присутні в повітрі цехів і на поверхні казанів, у яких вариться крем, на руках «кухарів» і на їх робочих халатах.

Розроблено цілий комплекс санітарно-гігієнічних заходів для мінімізації можливостей потрапляння мікробів у кінцевий продукт, таких, як дезинфекція робочих поверхонь (для кожної поверхні – «персональним засобом»), обробка води, спецодягу.

Для найефективнішого контролю якості косметичних засобів Рада Європи розробила положення (GMPC) і стандарти мікробіологічної чистоти. Вони допускають наявність окремих клітин непатогенних мікроорганізмів, але застерігають: важливо, щоб останні не мали нагоди розмножуватися (цьому перешкоджають бактеріоциди і бактеріостатики).

GMPC – незалежна міжнародна організація зі штаб-квартирою в Швейцарії, яка не має законодавчої влади, але рекомендує офіційним органам зважати на її думку, основану на результатах досліджень. GMPC займається добровільною сертифікацією підприємств у всіх галузях промисловості, але особливу вагу мають її рекомендації, пов'язані з медичною, фармацевтичною, харчовою і косметичною галузями. Досліджуються не тільки кінцеві продукти, але й багато інших параметрів. Наприклад, системи вентиляції на підприємствах, покриття підлоги і стін, ступені очищення води – словом, все, що так чи інакше може вплинути на якість кінцевого продукту.

Наявність сертифікату GMPC означає бездоганну якість продукту за світовими стандартами у даній галузі. До того ж такий авторитетний сертифікат означає, що надалі наступні сертифікати фірмі вдасться отримати набагато швидше і простіше.

Що стосується Росії, то в системі GMPC вона ще активно не «відзначилася», проте російські косметичні стандарти видають на основі вимог іншої міжнародної організації – COLIPA, яка при розробці своїх стандартів керується принципами GMPC.

І, звичайно, немає потреби говорити, що вся косметична продукція Faberlic цілковито цим стандартам відповідає.

Як косметологи перевіряють консерванти?

Контроль за стандартами мікробіологічної чистоти препарату проводиться за допомогою спеціальних випробувань і тестів і передбачає перевірку концентрації мікробних тіл на одиницю продукту, а також їх (мікробних тіл) ідентифікацію.

Європейські офіційні стандарти мікробіологічної чистоти категорично не допускають наявності патогенних і деяких умовно патогенних мікроорганізмів. Наші, вітчизняні ДСТУ і ГОСТи лояльніші і допускають деяку наявність, наприклад, непатогенних дріжджових грибків. От чому відповідність західним нормам свідчить про вищу якість продукту.

Мікробіологічні стандарти чистоти розповсюджуються не тільки на кінцевий продукт, але і на косметичну сировину. За вимогами і ГОСТу, і ЄС, і GMPC будь-яка сировина, перш ніж з неї виготовлять косметику, повинна пройти тести на мікробіологічну чистоту. Особливо це актуально для природної сировини: досвід свідчить, що навіть спиртові екстракти рослин можуть містити величезну кількість мікробних тіл. Тому при виробництві косметики використовуються швидкодіючі речовини – біоциди, які здатні протягом декількох секунд знищити мікроби.

Консерванти за ЄС повинні відповідати наступним критеріям:

• ефективність проти широкого спектру мікроорганізмів;
• бактерицидний ефект;
• бактеріостатичний ефект;
• розчинність усередині препарату або розподіл у воді, або на поверхні розділу фаз (водної і олійної);
• добра змішуваність;
• сумісність з сировиною і пакувальними матеріалами;
• стабільність у широкому діапазоні значень рН;
• температурна стабільність;
• низька токсичність для людини і довкілля;
• добре співвідношення ціна/якість.

У сучасній косметичній промисловості застосовуються мультикомпонентні системи, що задовольняють відразу всі критерії.

До їх переваг зараховують:

• розширення антимікробного спектру дії;
• синергічний антимікробний ефект;
• зниження токсичності;
• зменшення ризику розвитку стійкості мікроорганізмів;
• зниження концентрації консервуючої суміші.

Кожному препарату відповідає власна концентрація консервантів, яка підбирається шляхом досліджень, відповідно з рекомендаціями виробників сировини. Адже в кремі, що містить велику кількість білкових продуктів, концентрація консервантів повинна бути вищою, ніж у гелі. Проте загальні принципи використання консервантів формулюються так: «чим менше, тим краще» і «стільки, скільки технологічно необхідно».

Іншими словами, концентрація консерванта не повинна бути ані дуже низькою, ані дуже високою. Недостатнє дозування може призвести до адаптації мікроорганізмів, а дуже висока – до збільшення токсичності косметичного препарату. Якнайкращим способом визначити оптимальну концентрацію вважають мікробіологічний тест. Цей же тест визначає і стійкість консерванта у часі – все для того, щоб виробник мав право вказати на етикетці: «термін придатності – 3 роки».

Що є тестуванням? Наприклад, крем поміщається в термостат, створюючи мікробам оптимальні умови для життя, і через певні проміжки часу беруться проби на збільшення числа мікробних тіл. Якщо збільшення немає – значить, крем повністю зберіг усі свої властивості і пройшов тест успішно. Якщо ж мікроби розмножуються – значить, або неправильно вибрано дозування, або невірно підібраний консервант, або виробник просто завищив термін придатності.

Консерванти в кисневій косметиці Фаберлік

При виготовленні косметики Faberlic застосовуються практично всі види консервантів у різних поєднаннях. Це парабени, які використовуються у всіх кремах і шампунях, як і імідазолідиніл уреа, входять до складу комплексного консерванта широкого спектру дії ГЕРМАБЕН, який виробляється в Англії і є складником у всіх засобах Faberlic.

• Вміст парабенів від 0,1 до 0,5% залежно від препарату, тобто у 50 разів менше максимально дозволеної дози.
• Похідні бензолу і толуолу – бутилгідрокситолуол (ВНТ), наприклад, присутній у засобах для повік, у препаратах для дитячої, чутливої та нормальної шкіри, у лаках для нігтів.
• Ефірні олії містяться в засобах серії SPA.
• Антиоксиданти як препарати від окислення входять, зокрема, в живильні маски, в серію LUXE. Вітамін Е (токоферол) входить до препаратів для волосся, засобів для догляду за шкірою обличчя (серія для зрілої та сухої шкіри) і тіла; вітамін С та бета-каротиноїди – в кремах серії LUXE, а біофлавоноїди – в серії для зрілої та молодої шкіри.
• Похідні з сировини водоростей входять до складу альгінатних масок - новинка компанії

Переклад та доповнення Наталі Шувар
Статтю опубліковано на сайті: http://faberlic-sh.at.ua/publ/kisneva_kosmetika/kisneva_kosmetika/konservanti_v_kosmetici_za_abo_proti/10-1-0-27

Матеріали використано з
офіційного сайту і довідників з косметології Фаберлік за 2005-2011 роки компанії,

а також зі статті http://news.city.zt.ua/syspilstvo/3076-konservanti-v-kosmetici.html

та з книги Пешук Л.В.,Бавіка Л.І.,Демідов І.М.Технологія парфумерно-косметичних
продуктів. - К.:Центр учбової літератури, 2007.-376 с. http://tovar.dt-kt.net/books/book-1/chapter-27

Серия сообщений "Все про косметологію":

Все, що стосується краси зовнішньої

Часть 1 - Консерванти в косметиці: за чи проти?