Я ждал, что кто-то это напишет, но не дождался. И знаете, что мне есть сказать?
Буча и вся Киевская область показала нам лицо простого народа мордора, который попал в ситуацию, где у него есть условный враг и нет контроля. И это лицо ужасно. При всем том, что они себя вели как животные и принесли много горя, у меня есть одна мысль, которая меня греет.
великая рассея будет умирать тяжело и мучительно. Масштаб кошмара, который там будет твориться, затмит все бойни, которые знала наша история. Когда мордор начнет разваливаться и государство перестанет выполнять свои полицейские функции, этот же народ будет искать себе врага рядом - это будет соседний район, область, народ. Это могут быть люди более богатые, или наоборот, более бедные. И они будут делать то же самое, что делали у нас у себя дома. Они будут грабить соседские дома, убивать соседских детей, насиловать дочерей и матерей и купаться в ярости и крови. И это будет прекрасно. А если там возникнет какая-то система из хаоса, то она будет пожирать живущих на этих территориях более масштабно и системно.
И им тогда аукнется и Сирия, и Грозный, и Буча, и посадки на бутылки. И живые будут завидовать мертвым. Надо просто дождаться.
Вот эта мысль меня греет.

Із фейсбуку* - ага, забороненої організації на росії)))

Ну, земля скловатою! 

В Роспатент подали на реєстрацію клон IKEA, нова компанія буде називатися «ИДЕЯ». Якісь провокатори, їй-богу! В кольорах прапора України...

 

Кажуть, на Росії в магазинах проблеми із продуктами взагалі і з цукром зокрема. Брешуть, як завжди! Російські військові он гуманітарку в Україну везуть. Не можуть же вони від своїх відривати, чи не так?! 

Ех! Я вже і забула, як тут!  

У багатьох російських сім'ях вже почала свою роботу програма "Найди меня". Суперпризи поки що виграють 3000 (три тисячі) сімей, у яких чоловік, батько, брат, син вже не знайдеться. 

 Три тисячі російських трупів - малий відсоток для території та населення Росії. Для статистики це мало. Але для кожної матері, дружини, доньки - це страшний біль на все життя.

Якщо мене читаєш ти, росіянко, покажи це знайомій, у якої син, чоловік чи батько служить на контракті в армії. Якщо від нього довго немає звістки, то може він заблукав в Україні?

Ага, голосом Королевської...

В мене є мрія: дивитись на повільне зубожіння жителів сусідньої країни. Як  повільно, але невпинно, спустошується холодильник. Як невпинно, але агресивно, працює телевізор. Як стає поступово страшно від розмов на базарах та нишком на кухнях.

Та! Як навіть тут, на Ліру, в одних коментарах ви боїтесь, вам стає страшно, а в інших ви вихваляєтесь своїм захопленням черговим президентом своєї країни.

А найбільша мрія: дочекатися, коли у вас почнеться громадянська війна. Поки все таки поб'ють до крові ваших дітей, подивитись, як ви будете кричати, що так тим дітям і потрібно! Коли в ваш натовп почнуть стріляти, а не тільки бити нагайками. Як будете ночами чекати погромів, боючись за своє життя.

Я дочекаюсь! Звичайно, мені ще б хотілося почути, як ви будете кликати іноземних миротворців, та то вже буде як бонус!

Я знаю, що ніхто із жителів сусідньої країни не напише мені нічого поганого, адже за вашими методичками ви обіймаєтесь, так? Ви такі флешмоби проводите тільки відповідно до генеральної лінії партії. Але, знову ж таки: відмашки про закінчення "обіймашок" не було? Так що можна не хвилюватися про чистоту під постом.

І оптимістичного: зараз вам погано, а буде ще гірше! Все тільки починається!!!

 

P. S. Забула! Ще хочу подивитись на ваші міжнаціональні конфлікти, як ви будете з'їдати людей "не того кольору, зовнішності, походження". А згадувати буду, як ви рятували російськомовних на Донбасі. Мені здається - розумію, що це лише мої домисли, - ви зрозуміли, що з цим мовним питанням вас всіх розвели, як кошенят)))

В связи с прикрытием некоторых интернет-ресурсов возникла необходимость поиска новой ниши для общения. 

Так как большинство украинцев, которые были изначально здесь, на Лиру, отправлялись в изгнание неоднократно, то все это нам уже приелось. К любому человек привыкает, знаете ли... 

Вот цитата из поста девушки Tigress_of_Ukraine   "В своё время, когда сносили наши блоги без предупреждений, нам такой возможности хер предоставили, и ценнейший многолетний контент сносился по щелчку пальцев. Вот так вот утром заходишь и фигак!, твоего днева с подробными пятилетними записями, уникальными фотками и веерно расходившимися по сети авторскими текстами нет, просто нет, ни хрена нет и такого пользователя не существует. Так что в моём видении мира не существует никакой трагедии в спокойной и размеренной эвакуации на ресурс без канализационных стоков."  Читать далее

 

Прочитала в ФБ: расстаться со своим аккаунтом в вК и ОК то же самое, что лишиться личной маленькой Липецкой фабрики.
И всем хорошего дня!

P. S. Кстати, россияне активно рассказывают украинцам, как оп'ять заходить на их сайты, инфографику постят. Скучно, чы шо?!

Мультик, в котором каждый увидит что-то свое...





Хм... У меня тоже есть похожая кастрюлька...

...то, что произошло в Одессе. 

Мы - идем дальше, а они, несчастные, все спорят. Кто был прав и кто виноват.

ДА НЕ ВСЕ ЛИ ВАМ РАВНО?

Мышебратья посыпались, как листья в сентябре.  Даже во времена АТО так не уходили из моих друзей здесь, на Лиру. Тогда уходили мои земляки, которые не понимали моего отношения к соседней стране. 

А теперь, когда мне почти наплевать, что творится в этой соседней стране, жителей сей страны такое отношение обыжает. 

Да не обыжайтесь вы. На обыженных - воду возят. 

А что, Трамп - уже чмо? 

Тут, говорят, Украине безвиз дали. Ну и крымские овцы в гей-европы собрались.

В ФБ увидела прекрасный скрин:

Захотелось самой убедиться, что это - не фотошоп.

А потом вспомнила, что давно не вдохновлялась керченским мостом. А, оказалось, и вдохновляться нечем. Интересно, денег совсем уже нет?

 

P.S. И в ЖЖ увидела прекрасное: "Украину поздравляю с отменой виз, если это поздравление уместно. Оно ведь, в принципе и на нас, ЛДНР, распространяется. Прикольно, да? -))) Вот только с чем ехать- то... ???"

Дамочка, жительница и сторонница ДНР... И матов в сторону президента Украины не видно, как раньше. И фамилия у президента Порошенко, а не как раньше. 

Шо же дальше?! 

Станом на 18:00 6 квітня сайт державного підприємства "Документ", яке займається видачею ‎біометричних закордонних паспортів, не працює із технічних причин.‎

На сайті розміщене повідомлення про неможливість з'єднання із сервером через перевищення ‎ліміту запитів.‎

Як повідомляють українскі ЗМІ, сам паспортний сервіс у Києві також не працює.

Європейський парламент раніше у цей день підтримав скасування ‎короткострокових шенгенських віз для українців.‎

Відтак питання безвізу для України мають розглянути Комітет постійних ‎представників (COREPER) - 26 квітня - і, пізніше, Рада міністрів ЄС.‎

У випадку позитивного рішення безвізовий режим запрацює орієнтовно з 11 ‎червня.‎

Право на безвізові поїздки до ЄС мають отримати власники біометричних закордонних ‎паспортів.‎

Из ФБ:

Именно такие были последние слова дядьки, с семьей которого я ехала в поезде.

Ехала я в Мариуполь. Почти 12 часов. а вместе со мной в купе ехала дамочка, которая всю дорогу слушала плеер и семейная пара, но они недолго - всего 3 часа.

Пара - 57 лет Ира и 59 Костя... Всю жизнь проработали "под землей", сейчас на пенсии. Абсолютно русскоязычные, без "шо" и "хде". Жили себе спокойно в пригороде Донецка, на одной улице с ними жили семьи дочери и сына. В 14 году всеми силами пытались доказать, что Россия - путь в никуда, за что попали в немилость к местным доносчикам. А сына за просто сине-желтую ленточку на автомобиле чуть не убили. Дети уехали "на Украину": семья дочери в Кировоградскую область, Семья сына - в Запорожье. Сами они живут в Донецке. Впервые за два года выбрались повидать детей. 

Абсолютно и безоговорочно уверены, что они живут в Украине, что они - украинцы. Верят, что все станет на свои места. Знают, что война закончится, как только последний русский солдат уйдет с территории Украины. Мужик просто адски сверкал глазами, когда рассказывал о чеченцах. Говорит, что таких скотов еще не видел, душил бы своими руками. Но чеченцы поодиночке не хотят - бздят (лексика рассказчика) 

Ни единого слова мата не прозвучала - просто злость... Ира рассказывала про соседку: в 14 году бегала-голосила-агитировала "зарасею". Была очень рада, когда пришли русские. Но уже в 15 поскучнела: однажды приехали русские мышебратья, поставили под забором дома соседки  что-то стреляющее и собрались палить. Соседка в истерике выбежала, начала рэпэтувать о несправедливости жизни как таковой. На что русский солдат навел на нее автомат и почти вежливо (ну вежливые  ведь люди) послал. 

Я почти ничего не спрашивала: людям просто хотелось выговориться. Единственное, что спросила: а может быть восстание населения? Ответ был категоричен: НЕТ! Люди запуганы. Но! Когда русские уйдут, то уйдут и украинцы, которые русских поддерживали. Жизни им на родной земле не будет. 

І знайте всі - Донбас - це УКРАЇНА!!!

Я нікуди не зникала! 

Просто одне видання педпреси зробило мені пропозицію, від якої я ніяк не могла відмовитись... Запропонувало мені виступити спікером на одному із вебінарів. Хто ж пройде мимо?!

Але підготовка була напруженою... Я бачила свій виступ так, а координатори проекту - трішки по-іншому. Але ж замовники - вони. І я зусиллям волі розвернула себе для того, щоб подивитися з іншої сторони. Мені це вдалося! 

Але три дні то часу Х ні з ким не могла спілкуватися... Випала з інфопростору...  І ващє)))

Півтори години тому закінчився мій виступ. Задоволена - не то слово! Отримала масу позитивних відгуків. 

І можу писати та говорити.

До речі, в'яжу собі літню туніку - літо ж скоро.

І їду в Маріуполь. Марик та Крамаха - два міста, яка залишаться в нашій пам'яті назавжди...